Зодак сироп 5 мг/5 мл по 100 мл во флак:

Склад

діюча речовина: цетиризину дигідрохлорид;

5 мл сиропу містять: цетиризину дигідрохлориду 5 мг;

допоміжні речовини: метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), гліцерин (85 %), пропіленгліколь, сорбіту розчин, що не кристалізується (Е 420), сахарин натрію, натрію ацетату тригідрат, кислота оцтова льодяна, ароматизатор банановий 75420-33, вода очищена.

Лікарська форма

Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, від безбарвного до ледь жовтуватого кольору сироп.

Фармакотерапевтична група

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Код АТХ R06A Е07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Цетиризин, метаболіт гідроксизину у людини, є потужним і селективним антагоністом периферичних H1-рецепторів. У ході досліджень in vitro з вивчення зв’язування з рецепторами не було виявлено афінності, яка піддається вимірюванню, до інших рецепторів, ніж H1-рецептори.

Було показано, що окрім антагоністичного ефекту на H1-рецептори, цетиризин демонструє протиалергічну дію: в дозі 10 мг 1 або 2 рази на добу він інгібує міграцію еозинофілів на пізній стадії алергічної реакції на шкірі та кон’юнктиві ока у сенсибілізованих алергеном суб’єктів з атопічними захворюваннями.

У ході досліджень у здорових добровольців було показано, що цетиризин у дозах 5 та 10 мг потужно інгібує шкірні реакції за типом «цвітіння», спричинені дуже високими концентраціями гістаміну в шкірі, однак кореляція з ефективністю не була встановлена.

У ході дослідження тривалістю 35 днів у дітей віком від 5 до 12 років не спостерігалося звикання до антигістамінного ефекту (пригнічення реакції за типом «цвітіння») цетиризину. Після припинення терапії цетиризином після багатократного застосування нормальна реактивність шкіри на гістамін відновлювалася впродовж 3 днів.

У ході плацебо-контрольованого дослідження тривалістю 6 тижнів з участю 186 пацієнтів з алергічним ринітом на тлі легкої або середньоважкої бронхіальної астми було показано, що цетиризин у дозі 10 мг 1 раз на добу зменшував симптоми риніту і не спричиняв змін функції легень. У ході цього дослідження була підтверджена безпечність застосування цетиризину у пацієнтів з алергією та легкою чи середньоважкою бронхіальною астмою.

У ході плацебо-контрольованого дослідження було показано, що цетиризин, який застосовували у високій добовій дозі 60 мг впродовж 7 днів, не спричинив статистично значущого подовження інтервалу QT.

Було показано, що при застосуванні в рекомендованих дозах цетиризин покращує якість життя пацієнтів з цілорічним та сезонним алергічним ринітом.

Фармакокінетика.

Максимальна концентрація цетиризину в плазмі крові в рівноважному стані становить близько 300 нг/мл і досягається протягом 1,0 ± 0,5 години. Після застосування цетиризину в дозах 10 мг щоденно впродовж 10 днів кумуляції засобу не спостерігалося. Розподіл фармакокінетичних параметрів, таких як максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) та площа під фармакокінетичною кривою (AUC), у добровольців (у людини) був однорідним.

Ступінь абсорбції цетиризину не зменшується при його застосуванні разом із їжею, проте швидкість абсорбції при цьому знижується. Рівні біодоступності при застосуванні цетиризину у формах розчину, капсул або таблеток є аналогічними.

Уявний об’єм розподілу становить 0,50 л/кг. Зв’язування цетиризину з білками плазми крові становить 93 ± 0,3%. Цетиризин не змінює профіль зв’язування варфарину з білками плазми крові.

Цетиризин лише незначною мірою метаболізується при першому проходженні через печінку. Близько двох третин дози екскретується із сечею у незміненому вигляді. Термінальний період напіввиведення становить приблизно 10 годин.

Цетиризин демонструє лінійну кінетику при застосуванні доз у діапазоні від 5 до 60 мг.

Особливі групи пацієнтів.

Особи літнього віку. Після перорального застосування однократної дози цетиризину 10 мг у 16 осіб літнього віку період напіввиведення у них збільшувався приблизно на 50 %, а кліренс зменшувався на 40 % порівняно з особами молодшого віку. Зменшення кліренсу цетиризину у цих добровольців літнього віку було асоційоване зі зниженою функцією нирок у цій популяції.

Діти, в тому числі немовлята та діти віком до 2 років. Період напіввиведення цетиризину становив близько 6 годин у дітей віком 6-12 років і 5 годин у дітей віком 2-6 років. У немовлят та маленьких дітей віком від 6 до 24 місяців він знижується до 3,1 години.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок. Фармакокінетика лікарського засобу у пацієнтів з легкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну більше ніж 40 мл/хв) та у здорових добровольців була аналогічною. У пацієнтів із помірною нирковою недостатністю період напіввиведення збільшувався у 3 рази, а кліренс зменшувався на 70 % порівняно з цими показниками у здорових добровольців.

У пацієнтів на гемодіалізі (кліренс креатиніну менше ніж 7 мл/хв) після перорального застосування однократної дози цетиризину 10 мг період напіввиведення збільшувався у 3 рази, а кліренс зменшувався на 70 % порівняно з цими показниками у осіб з нормальною функцією нирок. Цетиризин лише незначною мірою виводився при гемодіалізі. У пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю необхідно коригувати дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти з порушеннями функцій печінки. У пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярний, холестатичний та біліарний цироз печінки) після застосування однократної дози цетиризину 10 мг або 20 мг період напіввиведення збільшувався на 50 %, а кліренс зменшувався на 40 % порівняно з цими показниками у здорових осіб.

У пацієнтів з порушеннями функцій печінки коригування дози потрібно лише при одночасній наявності у них порушення функції нирок.

Показання

Симптоматична терапія назальних та очних симптомів сезонного та постійного алергічного риніту, хронічної ідіопатичної кропив’янки.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини, гідроксизину, будь-яких похідних піперазину або до будь-якої з допоміжних речовин.

Пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю, з кліренсом креатиніну менше ніж 10 мл/хв.

Не слід застосовувати цей лікарський засіб у пацієнтів із рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю фруктози.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Враховуючи профілі фармакокінетики, фармакодинаміки та переносимості цетиризину, ніяких взаємодій при застосуванні цього антигістамінного засобу очікувати не слід. На даний час у ході досліджень з вивчення лікарської взаємодії не повідомлялося ні про фармакодинамічні, ні про значущі фармакокінетичні взаємодії, у тому числі з псевдоефедрином або теофіліном (400 мг/добу).

У дослідженні багаторазового застосування ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) тривалість експозиції до цетиризину збільшилася приблизно на 40 %, у той час як диспозиція ритона віру дещо порушувалася (-11 %) при одночасному прийомі цетиризину.

Немає даних щодо посилення ефекту седативних засобів під час застосування препарату.

Об’єм абсорбції цетиризину не зменшується при його застосуванні разом із їжею, проте швидкість абсорбції при цьому знижується.

Особливості застосування

Було показано, що при застосуванні терапевтичних доз даного препарату одночасно з алкоголем (при рівні алкоголю у крові 0,5 г/л) клінічно значущі взаємодії не спостерігаються. Проте рекомендовано уникати одночасного вживання алкоголю.

Рекомендується з обережністю застосовувати цей препарат у пацієнтів з епілепсією та у пацієнтів із ризиком виникнення судом.

З обережністю застосовувати пацієнтам, схильним до затримки сечі (пошкодження хребта, гіперплазія простати), тому що цетиризин може підвищити ризик розвитку затримки сечі.

Антигістамінні препарати пригнічують шкірну алергічну пробу, тому перед її проведенням застосування препарату необхідно припинити за 3 дні до дослідження (період виведення).

З обережністю застосовувати препарат пацієнтам із хронічною нирковою недостатністью (потрібна корекція режиму дозування) та пацієнтам літнього віку з нирковою недостатністю (можливе зниження клубочкової фільтрації).

Застосовувати цей препарат у немовлят та у маленьких дітей віком менше ніж 2 роки не рекомендується.

Не слід застосовувати цей лікарський засіб у пацієнтів із рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю фруктози.

Метилпарабен та пропілпарабен можуть спричиняти алергічні реакції (можливо, відстрочені у часі).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Клінічні дані щодо застосування цетиризину у період вагітності дуже обмежені. Дані досліджень на тваринах не вказують на наявність прямого або непрямого шкідливого впливу цього засобу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток.

Період годування груддю. У вагітних жінок або у жінок, які годують груддю, цей препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки цетиризин проникає у грудне молоко.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У ході об’єктивних вимірювань здатності керувати транспортними засобами, латентного періоду сну та продуктивності праці на конвеєрній лінії складання не було виявлено жодних клінічно значущих ефектів при застосуванні рекомендованої дози 10 мг.

Пацієнти, які планують керувати транспортними засобами, займатися потенційно небезпечними видами діяльності або працювати з механізмами, мають не перевищувати рекомендовану дозу і враховувати свою відповідь на даний препарат. У чутливих пацієнтів на тлі одночасного застосування цього препарату з алкоголем або іншими депресантами центральної нервової системи (ЦНС) може виникати додаткове зниження концентрації уваги та активності.

Спосіб застосування та дози

Інструкції щодо розкриття флакона із захисним ковпачком та щодо відмірювання дози.

1. Ретельно струсити флакон з сиропом (впродовж близько 5 секунд).

2. Флакони випускаються з ковпачком з функцією захисту від розпечатування дітьми. Щоб відкрити, необхідно сильно натиснути на ковпачок у напрямі вниз і повернути його проти годинникової стрілки.

3. Просунути мірну піпетку у горлечко флакона до занурення у сироп. Не треба перевертати флакон.

4. Набрати дозу сиропу за допомогою поршня мірної піпетки (відповідно до калібрувальних міток на піпетці в мл).

5. Витягнути мірну піпетку з горлечка флакона.

6. Дати дитині випити сироп, помістивши мірну піпетку в її рот та плавно натиснувши на поршень або наливши сироп з піпетки в чайну ложку і напоївши з неї дитину.

7. Після використання знову щільно закрутити ковпачок флакона. Промити мірну піпетку теплою водою та залишити для висихання.

Дозування.

Діти віком від 2 до 6 років: по 2,5 мг цетиризину двічі на добу (по 2,5 мл сиропу двічі на добу).

Діти віком від 6 до 12 років: по 5 мг цетиризину двічі на добу (по 5 мл сиропу двічі на добу).

Дорослі та підлітки віком від 12 років: по 10 мг цетиризину 1 раз на добу (по 10 мл сиропу 1 раз на добу).

Сироп можна ковтати без розведення.

Пацієнти літнього віку: доступні дані не вказують на необхідність зменшення дози у осіб літнього віку за умови нормальної функції нирок.

Пацієнти з помірною або тяжкою нирковою недостатністю: документально підтверджені дані щодо співвідношення ефективності і безпечності у пацієнтів з нирковою недостатністю відсутні. Оскільки цетиризин екскретується в основному через нирки (див. розділ «Фармакологічні властивості»), у випадках відсутності альтернативної терапії цей препарат може застосовуватися у даній популяції, але за умови індивідуальної корекції інтервалів прийому. Необхідно відкоригувати дозу відповідно до інформації, представленої у таблиці нижче. Для розрахунку відкоригованої дози необхідно знати розраховане значення кліренсу креатиніну пацієнта (КЛкр) у мл/хв. Значення КЛкр (мл/хв) може бути розраховане на основі результатів визначення вмісту сироваткового креатиніну (мг/дл) за наступною формулою:

КЛкр = [140 - вік (років)] × маса тіла (кг) (× 0,85 для жінок)

72 × креатинін сироватки крові (мг/дл)

Коригування дози у дорослих пацієнтів з нирковою недостатністю.

У педіатричних пацієнтів із нирковою недостатністю дозу коригують на індивідуальній основі з урахуванням показників ниркового кліренсу, віку та маси тіла пацієнта.

Пацієнти з печінковою недостатністю: у пацієнтів лише з печінковою недостатністю коригування дози не потрібно.

Пацієнти з порушеннями функцій печінки та нирок: рекомендується відкоригувати дозу (див. підрозділ «Пацієнти з помірною або тяжкою нирковою недостатністю», наведений вище).

Діти

Препарат призначати дітям віком від 2 років.

Передозування

Симптоми. Симптоми, які спостерігалися після передозування цетиризину, були асоційовані в основному з ефектами на ЦНС або з явищами, які можуть свідчити про антихолінергічний ефект.

Повідомлялося, що після застосування дози, яка щонайменше у 5 разів перевищує рекомендовану добову дозу, виникали наступні небажані явища: сплутаність свідомості, діарея, запаморочення, втомлюваність, головний біль, загальне нездужання, мідріаз, свербіння, неспокій, седативний ефект, сонливість, ступор, тахікардія, тремор та затримка сечовиведення.

Лікування. Відомого специфічного антидоту до цетиризину не існує.

При передозуванні рекомендується симптоматична та підтримувальна терапія. Промивання шлунка доцільне, якщо надмірна доза препарату була застосована нещодавно.

Діаліз є неефективним для виведення цетиризину з організму.

Побічні реакції

Клінічні дослідження показали, що цетиризин при застосуванні у рекомендованих дозах має незначний побічний вплив на центральну нервову систему, що включає сонливість, підвищену втомлюваність, запаморочення та головний біль. У деяких випадках повідомлялося про парадоксальну стимуляцію центральної нервової системи.

Метилпарагідроксибензоат та пропілпарагідроксибензоат, що входять до складу сиропу, можуть спричиняти розвиток алергічних реакцій (можливо, відстрочених).

Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H₁-рецепторів та майже не чинить антихолинергічної дії, повідомлялося про поодинокі випадки виникнення утруднення сечовипускання, порушення акомодації ока, сухості у роті.

Повідомлялося про випадки порушення функцій печінки, що характеризувалися підвищеними рівнями ферментів печінки, які супроводжувалися підвищеним рівнем білірубіну. Зазвичай стан нормалізувався після припинення застосування препарату.

У клінічних дослідженнях з показником 1 % та вище повідомлялося про наступні побічні ефекти:

загальні порушення – підвищена втомлюваність;

з боку нервової системи – запаморочення, головний біль;

з боку шлунково-кишкового тракту – абдомінальний біль, сухість у роті, нудота;

з боку психіки – сонливість;

з боку дихальної системи – фарингіт.

Побічні ефекти, що спостерігалися з показником 1 % та вище у плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей віком від 6 місяців до 12 років:

з боку шлунково-кишкового тракту – діарея;

з боку психіки – сонливість;

з боку дихальної системи – риніт;

загальні порушення – підвищена втомлюваність.

Постмаркетингові спостереження.

Побічні ефекти вказані згідно з КСО (класу системи органів) за MedDRA та за частотою, з якою вони спостерігалися впродовж постмаркетингового спостереження.

Частота визначена як наступна: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), невідомо (неможливо встановити з існуючих даних).

Обстеження: рідко – збільшення маси тіла.

З боку серця: рідко – тахікардія.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія.

З боку нервової системи: нечасто – парестезія; рідко – судоми; дуже рідко – дисгевзія, дискінезія, дистонія, непритомність, тремор; частота невідома – амнезія, порушення пам’яті.

З боку органів зору: дуже рідко – порушення акомодації, нечіткість зору, мимовільні рухи очного яблука.

З боку органів слуху та рівноваги: вертиго.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – діарея.

З боку нирок та сечовивідної системи: дуже рідко – дизурія, енурез; частота невідома – затримка сечі.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – свербіж, висипання; рідко – кропив’янка; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, місцеві медикаментозні висипання.

Загальні порушення: нечасто – астенія, нездужання; рідко – набряк.

З боку імунної системи: рідко – гіперчутливість; дуже рідко – анафілактичний шок; невідомо – алергічні реакції (можливо, відстрочені у часі).

З боку гепатобіліарної системи: рідко – порушення функцій печінки (підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, γ‑глутамілтрансферази та білірубіну).

З боку психіки: нечасто – тривожність; рідко – агресивність, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, безсоння; дуже рідко – тік; частота невідома – суїцидальні думки.

З боку харчування та обміну речовин: частота невідома – підвищений апетит.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 100 мл сиропу у флаконі із захисною кришкою, по 1 флакону разом із мірною піпеткою у картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

ТОВ «Зентіва».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.