Зиртек капли ор 1% по 10 мл во флак:

Склад

діюча речовина: cetirizine dihydrochloride;

1 мл розчину містить 10 мг цетиризину дигідрохлориду;

допоміжні речовини: гліцерин (85 %), пропіленгліколь, сахарин натрію, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), натрію ацетат тригідрат, кислота оцтова льодяна, вода очищена.

Лікарська форма. Краплі оральні.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора і безбарвна рідина зі злегка солодким смаком і гіркуватим присмаком.

Фармакотерапевтична група

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Код АТХ R06A Е07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Цетиризин, метаболіт гідроксизину у людини, є потужним і селективним антагоністом периферичних H₁-рецепторів. У дослідженнях зв’язування з рецепторами іn vitro не спостерігалося значної спорідненості з іншими рецепторами, окрім H₁-рецепторів.

Фармакодинамічні ефекти

Окрім антагоністичного впливу на H₁-рецептори, цетиризин чинить антиалергічну дію: у дозі 10 мг 1 або 2 рази на добу препарат інгібує пізню фазу міграції клітин, які беруть участь у запальній реакції (переважно еозинофілів), у шкірі та кон’юнктиві осіб з атопією, яким вводили антиген; у дозі 30 мг/добу інгібує приплив еозинофілів у бронхоальвеолярній рідині протягом пізньої фази звуження бронхів, спричиненої вдиханням алергенів, у пацієнтів, хворих на бронхіальну астму. Крім того, цетиризин інгібує пізню фазу реакції запалення, індуковану у пацієнтів із хронічною кропив’янкою внутрішньошкірним введенням калікреїну. Цетиризин також зменшує вираженість адгезії молекул, таких як ICAM-1 та VCAM-1, що є маркерами алергічного запалення.

Клінічна ефективність та безпека

Дослідження у здорових добровольців показали, що цетиризин у дозах 5 та 10 мг інтенсивно інгібує виникнення пухирців та почервоніння, спричинених дуже високими концентраціями гістаміну в шкірі, хоча співвідношення з ефективністю не встановлено. Початок дії після разового прийому дози 10 мг наступає у межах 20 хвилин у 50 % осіб та у межах

1 години – у 95 % осіб. Дія триває як мінімум 24 години після разового прийому.

У 6-тижневому плацебо-контрольованому дослідженні з участю 186 пацієнтів з алергічним ринітом та супутньою бронхіальною астмою (від легкої до помірної за тяжкістю) прийом цетиризину у дозі 10 мг 1 раз на добу покращував стан при симптомах риніту та не впливав на функцію легень. Це дослідження підтверджує безпеку застосування цетиризину хворим на бронхіальну астму легкого та помірного ступеня тяжкості.

У плацебо-контрольованому дослідженні призначення цетиризину у високій добовій дозі 60 мг протягом тижня не спричиняло статистично значущої пролонгації інтервалу QT.

При прийомі у рекомендованих дозах цетиризин покращував стан пацієнтів із цілорічним та сезонним алергічним ринітом.

Педіатрична популяція

У 35-денному дослідженні у дітей віком від 5 до 12 років толерантності до антигістамінної дії цетиризину (пригнічення виникнення пухирців та почервоніння) не спостерігалося. Коли лікування цетиризином припиняють після повторного прийому, нормальна реактивність шкіри до гістаміну відновлюється протягом 3-х днів.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Рівноважна максимальна концентрація у плазмі крові становить приблизно 300 нг/мл і досягається протягом 1 ± 0,5 години. Розподіл фармакокінетичних параметрів, таких як пікові концентрації у плазмі крові (C_max) та площа під кривою (AUC), є однорідним.

Об’єм абсорбції цетиризину не зменшувався при одночасному прийомі з їжею, хоча швидкість абсорбції зменшувалася. Об’єм біодоступності подібний при застосуванні цетиризину у формі розчину, капсул або таблеток.

Розподіл

Видимий об’єм розподілу становить 0,5 л/кг. Зв’язування цетиризину з білками плазми крові становить 93 ± 0,3 %. Цетиризин не впливає на зв’язування варфарину з білками крові.

Біотрансформація

Цетиризин не зазнає екстенсивного метаболізму при першому проходженні.

Виведення

Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 10 годин. При призначенні у добовій дозі 10 мг протягом 10 днів кумуляції цетиризину не спостерігалося. Приблизно 2/3 дози виводиться у незміненому вигляді із сечею.

Лінійність/нелінійність

Цетиризин виявляє лінійну кінетику при дозуванні від 5 до 60 мг.

Окремі групи пацієнтів

Порушення функції нирок: фармакокінетика препарату була подібною у пацієнтів із легким ступенем порушення функції нирок (кліренс креатиніну вище 40 мл/хв) та у здорових добровольців. У пацієнтів із помірним ступенем порушення функції нирок спостерігалося збільшення періоду напіввиведення у 3 рази та зниження кліренсу – на 70 % порівняно зі здоровими добровольцями. У пацієнтів, яким проводився гемодіаліз (кліренс креатиніну менше ніж 7 мл/хв), після перорального застосування одноразово 10 мг цетиризину спостерігалося збільшення періоду напіввиведення у 3 рази та зниження кліренсу на 70 % порівняно зі здоровими добровольцями. Цетиризин погано виводиться при гемодіалізі. Для пацієнтів із порушенням функції нирок помірного та тяжкого ступеня необхідно коригувати дозування препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Порушення функції печінки: у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярний, холестатичний та біліарний цироз) після прийому 10 або 20 мг цетиризину у вигляді разової дози спостерігалося збільшення періоду напіввиведення на 50 % та зниження кліренсу на 40 % порівняно зі здоровими добровольцями. Корекція дози пацієнтам із порушенням функції печінки необхідна лише тоді, коли у таких пацієнтів є одночасно і порушення функції нирок.

Пацієнти літнього віку: після разового перорального прийому 10 мг період напіввиведення збільшувався майже на 50 %, а кліренс знижувався приблизно на 40 % у 16 осіб літнього віку порівняно з молодшими особами. Зниження кліренсу цетиризину у добровольців літнього віку було пов’язане з послабленою функцією нирок.

Діти: період напіввиведення цетиризину становив майже 6 годин у дітей віком 6-12 років та 5 годин у дітей віком 2-6 років. У дітей грудного віку та дітей віком від 6 до 24 місяців цей показник скорочений до 3,1 години.

Показання

Симптоматична терапія назальних та очних симптомів сезонного та постійного алергічного риніту та хронічної ідіопатичної кропив’янки.

Протипоказання

Гіперчутливість до цетиризину, до будь-яких допоміжних речовин препарату, до гідроксизину або будь-яких похідних піперазину в анамнезі.

Тяжке порушення функції нирок при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження фармакокінетичної взаємодії проводилися для цетиризину та антипірину, псевдоефедрину, циметидину, кетоконазолу, еритроміцину, азитроміцину; фармакокінетичних взаємодій не спостерігалося. У дослідженні багаторазового застосування теофіліну (400 мг 1 раз на добу) та цетиризину спостерігалося незначне (16 %) зниження кліренсу цетиризину, у той час як диспозиція теофіліну не підвищувалася при одночасному прийомі цетиризину.

У дослідженнях застосування цетиризину з циметидином, гліпізидом, діазепамом та псевдоефедрином не було доказів побічних фармакодинамічних взаємодій.

У дослідженнях застосування цетиризину з антипірином, азитроміцином, еритроміцином, кетоконазолом, теофіліном та псевдоефедрином не було доказів побічних клінічних взаємодій. Окрім того, одночасне застосування цетиризину з макролідами або кетоконазолом не призводило до клінічно значущих змін на ЕКГ.

У дослідженні багаторазового застосування ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) тривалість експозиції до цетиризину збільшилася приблизно на 40 %, у той час як диспозиція ритонавіру дещо знижувалася (-11 %) при одночасному прийомі цетиризину.

Немає даних щодо посилення ефекту седативних засобів при застосуванні цетиризину у терапевтичних дозах. Але слід уникати застосування седативних засобів під час прийому цетиризину.

Об’єм абсорбції цетиризину не знижується при прийомі їжі, хоча показник абсорбції зменшується на 1 годину.

Одночасний прийом препарату з алкоголем або іншими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, може спричинити додаткове погіршення уваги та порушення працездатності, хоча цетиризин не потенціює ефект алкоголю (при рівнях алкоголю у крові 0,5 г/л).

Особливості застосування

При прийомі у терапевтичних дозах не спостерігалося клінічно значущих взаємодій з алкоголем (при рівнях алкоголю у крові 0,5 г/л). Проте рекомендовані застереження, якщо одночасно вжито алкоголь.

З обережністю застосовувати пацієнтам, схильним до затримки сечі (наприклад пошкодження хребта, гіперплазія простати), тому що цетиризин може підвищити ризик розвитку затримки сечі.

Рекомендовано з обережністю призначати препарат пацієнтам з епілепсією та пацієнтам із ризиком виникнення судом.

Антигістамінні препарати пригнічують відповідь на шкірну алергічну пробу, тому перед її проведенням прийом препарату необхідно припинити за 3 дні до дослідження (період виведення).

З обережністю застосовувати пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю (потрібна корекція режиму дозування) та пацієнтам літнього віку з нирковою недостатністю (можливе зниження клубочкової фільтрації).

Свербіж та/або кропив’янка можуть з’явитися після припинення застосування цетиризину, навіть якщо ці симптоми не були наявні до початку лікування. У деяких випадках симптоми можуть бути інтенсивним і може знадобитися повторне застосування лікування після його припинення. Тільки у разі зникнення симптомів можна повторно розпочати лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

За даними досліджень, у більш ніж 700 випадках результати вагітності не вказують на наявність вроджених вад або фетальної/неонатальної токсичності при застосуванні цетиризину з чітким причинно-наслідковим зв’язком. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Слід з обережністю призначати препарат вагітним жінкам у випадках, коли, на думку лікаря, користь від застосування переважає потенційний ризик для плода.

Період годування груддю

Цетиризин проникає у грудне молоко у концентраціях, що становлять 25­-90 % від концентрацій у плазмі крові залежно від проміжку часу після застосування препарату. Тому з обережністю слід призначати препарат жінкам, які годують груддю.

Фертильність

Існують обмежені дані щодо впливу на фертильність людини, однак впливу стосовно безпеки не було виявлено.

Дані досліджень на тваринах не виявили небезпеки щодо фертильності людини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Об’єктивне визначення здатності керувати автотранспортом, латентності сну та здатності працювати на складальному конвеєрі не показало клінічно значущого впливу при застосуванні у рекомендованій дозі 10 мг.

Однак пацієнтам, які відчувають сонливість, слід утриматися від керування автотранспортом, від потенційно небезпечних видів діяльності та від роботи з механізованим обладнанням. Таким пацієнтам не слід перевищувати рекомендовані дози та слід враховувати реакцію власного організму на препарат.

Спосіб застосування та дози

Застосовувати краплі оральні внутрішньо.

Рекомендована доза становить 10 мг 1 раз на добу (20 крапель).

Педіатрична популяція

Препарат призначати дітям віком від 2 років.

Дітям віком від 2 до 6 років: по 2,5 мг 2 рази на добу (по 5 крапель 2 рази на добу).

Дітям віком від 6 до 12 років: по 5 мг 2 рази на добу (по 10 крапель 2 рази на добу).

Підліткам віком від 12 років: 10 мг 1 раз на добу (20 крапель).

Дітям із порушенням функції нирок дозування коригувати індивідуально, залежно від значення кліренсу креатиніну пацієнта, віку та маси тіла.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку.

Корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна (за умови нормальної функції нирок).

Пацієнти із порушенням функції нирок.

Не існує підтверджених документально даних щодо співвідношення ефективність/безпека для пацієнтів з порушенням функції нирок. Оскільки цетиризин головним чином виводиться нирками (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»), у разі якщо не може бути застосовано альтернативне лікування, дозування має бути індивідуальним залежно від стану функції нирок. Слід звернутися до таблиці, наведеної нижче, та відкоригувати дозу відповідно до наведеної інформації. Для того щоб скористатися таблицею, необхідно визначити кліренс креатиніну (КК) пацієнта у мл/хв. Значення КК (мл/хв) можна визначити за креатиніном сироватки крові (мг/дл) за допомогою наступної формули:

Корекція дозування для дорослих пацієнтів із порушенням функції нирок:

Пацієнтам із порушенням функції печінки.

Немає потреби у корекції дози при порушенні тільки функції печінки. Пацієнтам із порушеннями функції печінки та нирок рекомендовано коригувати дозу (див. вище розділ «Пацієнти із порушенням функції нирок»).

Метод застосування

Препарат слід накрапати в ложку або розчинити у воді та приймати перорально.

Якщо застосовувати розведення – слід враховувати, особливо при застосуванні дітям, що об’єм води, до якого додаються краплі, має відповідати кількості рідини, яку може проковтнути пацієнт. Розбавлений розчин слід приймати негайно.

Діти. Препарат призначати дітям віком від 2 років.

Передозування.

Симптоми. Симптоми, що спостерігалися після передозування цетиризину, головним чином пов’язані з впливом на центральну нервову систему або з ефектами, що можуть вказувати на антихолінергічну дію. Побічні ефекти, про які повідомлялося після прийому дози, що перевищувала щонайменше у 5 разів рекомендовану добову дозу, включають: сплутаність свідомості, діарею, запаморочення, підвищену втомлюваність, головний біль, нездужання, мідріаз, свербіж, неспокій, седацію, сонливість, ступор, тахікардію, тремор, затримку сечовипускання.

Лікування. Специфічний антидот цетиризину невідомий. При передозуванні рекомендована симптоматична та підтримуюча терапія. Промивання шлунка можна проводити одразу після прийому препарату. Цетиризин неефективно виводиться при проведенні гемодіалізу.

Побічні реакції

Клінічні дослідження показали, що цетиризин при застосуванні у рекомендованих дозах має незначний побічний вплив на центральну нервову систему, що включає сонливість, підвищену втомлюваність, запаморочення та головний біль. У деяких випадках повідомлялося про парадоксальну стимуляцію центральної нервової системи.

Метилпарагідроксибензоат та пропілпарагідроксибензоат, що входять до складу оральних крапель, можуть спричиняти розвиток алергічних реакцій (можливо, відстрочених).

Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H₁-рецепторів та майже не чинить антихолинергічної дії, повідомлялося про поодинокі випадки виникнення утруднення сечовипускання, порушення акомодації ока, сухості у роті.

Повідомлялося про випадки порушення функції печінки, що характеризувалися підвищеними рівнями ферментів печінки, які супроводжувалися підвищеним рівнем білірубіну. Зазвичай стан нормалізувався після припинення прийому препарату.

Подвійні сліпі контрольовані клінічні дослідження, в яких порівнювали дію цетиризину з плацебо або іншими антигістамінними препаратами в рекомендованому дозуванні (10 мг цетиризину на добу), кількісні дані з безпеки, що були доступні, включали понад 3200 пацієнтів, які застосовували цетиризин.

У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях цетиризину 10 мг повідомлялося про такі побічні ефекти з показником 1 % та вище:

загальні порушення та реакції у місці введення препарату – підвищена втомлюваність;

з боку нервової системи – запаморочення, головний біль;

з боку шлунково-кишкового тракту – біль у животі, сухість у роті, нудота;

з боку психіки – сонливість;

з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння – фарингіт.

У більшості випадків сонливість була від легкого до помірного ступеня. Як продемонстрували дані об’єктивних тестів, отриманих у результаті інших досліджень, рекомендована добова доза не впливала на звичайну щоденну діяльність молодих здорових добровольців.

Педіатрична популяція

Побічні ефекти, що спостерігалися з показником 1 % та вище у плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей віком від 6 місяців до 12 років:

з боку шлунково-кишкового тракту – діарея;

з боку психіки – сонливість;

з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння – риніт;

загальні порушення і реакції у місці введення препарату – підвищена втомлюваність.

Постмаркетингові спостереження

Побічні ефекти вказані за системами органів згідно з MedDRA (Медичний словник термінів для регулятивної діяльності) та за частотою, з якою вони спостерігалися протягом постмаркетингового спостереження.

Частоту визначено таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), невідомо (неможливо встановити з наявних даних).

Обстеження: рідко – збільшення маси тіла.

З боку серця: рідко – тахікардія.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія.

З боку нервової системи: нечасто – парестезія; рідко – судоми; дуже рідко – дисгевзія, непритомність, тремор, дистонія, дискінезія; частота невідома – амнезія, порушення пам’яті.

З боку органів зору: дуже рідко – порушення акомодації, нечіткість зору, мимовільні рухи очного яблука.

З боку органів слуху та рівноваги: частота невідома – вертиго.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – діарея.

З боку нирок та сечовивідної системи: дуже рідко – дизурія, енурез; частота невідома – затримка сечі.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – свербіж, висипання; рідко – кропив’янка; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, місцеві медикаментозні висипання.

Загальні порушення: нечасто – астенія, нездужання; рідко – набряк.

З боку імунної системи: рідко – гіперчутливість; дуже рідко – анафілактичний шок.

З боку гепатобіліарного тракту: рідко – порушення функції печінки (підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, γ‑глутамілтрансферази та білірубіну).

З боку психіки: нечасто – ажитація; рідко – агресивність, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, безсоння; дуже рідко – тик; частота невідома – суїцидальні думки.

З боку харчування та обміну речовин: частота невідома – підвищений апетит.

Опис окремих побічних реакцій

Повідомлялося про свербіж (сильний свербіж) та/або кропив’янку після припинення застосування цетиризину.

Звітність щодо побічних реакцій

Звітність щодо передбачуваних побічних реакцій після затвердження лікарського засобу важлива. Це дозволяє продовжити моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які передбачувані побічні реакції через національну систему звітності.

Термін придатності

5 років.

Після розкриття флакона використовувати протягом 3 місяців.

Умови зберігання.

Не потрібні спеціальні умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 мл у флаконі з вбудованою крапельницею і кришкою з захистом від відкривання дітьми. По 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску.

Без рецепта.

Виробник

Ейсіка Фармасьютикалз С.Р.Л, Італія.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Віа Прагліа, 15 - 10044 Піанезза (ТО), Італія.