Описание

Загальна характеристика

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки, вкриті оболонкою білого кольору, довгастої форми, з позначенням на одному боці “ZLM”;

Склад

1 таблетка містить зидовудину 300 мг, ламівудину 150 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмалю гліколят, Ораdгу Y-1-7000 білий.

Форма випуску

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Противірусні препарати прямої дії. Нуклеозидні та нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази. Код АТС J05А F30.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Ламівудин і зидовудин мають синергічну інгібуючу дію на реплікацію вірусів імунодефіциту людини - ВІЛ-1 і ВІЛ-2. Обидва активні інгредієнти препарату поступово перетворюються в клітині на трифосфати. Ламівудин трифосфат і зидовудин трифосфат є селективними конкурентними інгібіторами зворотної транскриптази вірусу імунодефіциту людини. Клінічно доведено, що така комбінація запобігає розвитку резистенстності до зидовудину у пацієнтів, які раніше не отримували антиретровірусну терапію.

Застосування комбінації «ламівудин+зидовудин» приводить до збільшеного ефекту у порівнянні з комбінацією «зидовудин+диданозин» або «зидовудин+залцитабін». Додатковий ефект комбінації «ламівудин+зидовудин» полягає в її добрій переносимості. Комбінація приводить також до субоптимального пригнічення репродукції вірусу і зниження його концентрації.

Фармакокінетика. Ламівудин і зидовудин добре всмоктуються з травного тракту, при цьому біодоступність ламівудину у дорослих становить 80 - 85%, зидовудину - 60 - 70%.

Максимальні концентрації ламівудину та зидовудину в плазмі досягаються через 0,5 -2 год та 0,25 - 2 год і становлять 1,3 - 1,8 мг/моль та 1,5 - 2,2 мг/моль відповідно.

Розподіл. У терапевтичному діапазоні доз ламівудин характеризується лінійною фармакокінетикою та обмежено зв'язується з альбумінами плазми (іn vitro менше 36%).

Ступінь зв'язування зидовудину з білками плазми становить 34 - 38%.

Ламівудин і зидовудин проникають у ЦНС та спинномозкову рідину.

Через 2-4 год після перорального застосування співвідношення між концентрацією ламівудину і зидовудину у лікворі та у плазмі крові становлять у середньому 0,12 та 0,5 відповідно.

Метаболізм. Основним метаболітом зидовудину в плазмі та сечі є 5-глюкуронід.

Дослідження іn vitro показали, що ламівудин у клітинах фосфорилується до активного метаболіту 5-трифосфату.

Виведення. Ламівудин виводиться з організму переважно нирками у незміненому

вигляді. Період напіввиведення ламівудину з клітин становить 10,5 - 15,5 год.

Період напіввиведення зидовудину становить приблизно 1,1 год. Приблизно 50 - 80% зидовудину виводиться нирками у вигляді 5-глюкуроніду. Зидовудин виводиться з грудним молоком.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю концентрації зидовудину у плазмі підвищені. При печінковій недостатності можлива кумуляція зидовудину внаслідок уповільнення його зв'язування глюкуроновою кислотою.

Показання для застосування

ВІЛ-інфекція у дорослих і дітей старше 12 років з прогресуючим імунодефіцитом.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовують внутрішньо. Дорослим і дітям старше 12 років Зидолам призначають по 1 таблетці 2 рази на добу. Препарат можна приймати незалежно від приймання їжі.

Побічна дія

При застосуванні препарату можливі головний біль, нездужання, стомлюваність, а також нудота, блювання, пронос, анорексія, озноб і пропасниця, нейропатія, безсоння, запаморочення, симптоми та ознаки ушкодження слизової оболонки носа, кашель, біль у кістках і м'язах, нейтропенія, висип, алопеція, підвищення рівня печінкових ферментів та білірубіну.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату, тяжкий ступінь нейтропенії (кількість нейтрофілів менше 0,75 х 109/л) або анемії (рівень гемоглобіну менше 7,5 г/дл або 4,65 ммоль/л), периферична нейропатія, порушення функції нирок (з кліренсом креатиніну 50 мл/хв і нижче), вагітність, період годування груддю, дитячий вік до 12 років.

Передозування

У разі передозування слід проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування

Таблетки Зидолам - препарат з фіксованими дозами діючих речовин. Його не рекомендується призначати пацієнтам, які потребують корекції доз, наприклад при порушенні функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв), хворим з масою тіла менше 50 кг.

При застосуванні таблеток Зидолам можливо виникнення у хворих тяжких, небезпечних для життя, а іноді смертельних реакцій. Серед них спостерігалися синдром Стівенса-Джонсона, токсичний некроліз епідермісу та прояви гіперчутливості з висипаннями на шкірі та загальними проявами, а також порушення з боку внутрішніх органів. При виникненні у пацієнтів ознак або симптомів виражених реакцій шкіри або гіперчутливості, у тому числі (список невичерпний) виражених висипань на шкірі або висипань з пропасницею, пухирців, уражень слизової оболонки ротової порожнини, кон'юнктивіту, набряку обличчя, болю у м'язах і суглобах, загального нездужання та/або виражених порушень функції печінки, препарат треба негайно відмінити.

Пацієнтам з панкреатитом в анамнезі або за наявності інших значущих факторів ризику розвитку панкреатиту таблетки Зидолам призначають з обережністю та лише за відсутності задовільної альтернативної терапії. Застосування таблеток Зидолам необхідно негайно припинити при виникненні клінічних ознак, симптомів або при зміні лабораторних показників, що вказують на панкреатит.

Пацієнти з порушеннями функції кісткового мозку (кількість гранулоцитів не перевищує 1 000 клітин в 1 мм3 або рівень гемоглобіну не перевищує 9,5 г/дл) таблетки Зидолам повинні застосовувати під постійним наглядом лікаря.

Пацієнтів, які приймають Зидолам, треба попереджати про можливість виникнення реакцій, що можуть негативно вплинути на здатність керувати автотранспортом та механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Оскільки препарат містить ламівудин і зидовудин, він може вступати у взаємодії, характерні для кожного його компонента.

При одночасному застосуванні таблеток Зидолам і нефротоксичних або мієлосупресивних препаратів (наприклад системне введення пентамідину, дапсону, піриметаміну, ко-тримоксазолу, амфотерицину В, флуцитозину, ганцикловіру, інтерферону, вінкристину, вінбластину та доксорубіцину) необхідно ретельно контролювати функцію нирок та гематологічні показники і за необхідності знижувати дозу.

Необхідно контролювати концентрації фенітоїну в крові пацієнтів, які одночасно з ним застосовують таблетки Зидолам.

Ацетилсаліцилова кислота, кодеїн, морфін, індометацин, кетопрофен, напроксен, оксазепам, лоразепам, циметидин, дапсон, ізопринозин і деякі інші препарати можуть змінювати метаболізм зидовудину конкурентним інгібуванням утворення його глюкуроніду або безпосереднім пригніченням метаболізму зидовудину мікросомальними ферментами печінки. Пробенецид може збільшувати концентрацію зидовудину шляхом пригнічення глюкуронізації і/або зниження ниркової екскреції зидовудину.

Спільне введення флуконазолу і зидовудину впливає на кліренс і метаболізм зидовудину.

Вальпроєва кислота збільшує біодоступність зидовудину шляхом інгібування першої фази його метаболізму в печінці. За відповідними пацієнтами необхідно здійснювати спостереження з метою виявлення можливого збільшення частоти пов'язаних із зидовудином побічних ефектів.

Деякі аналоги нуклеозидів можуть впливати на кількість або функцію еритроцитів/лейкоцитів, на потенційну токсичну дію зидовудину на клітини крові, а також на реплікацію ДНК. Рибавірин має антагоністичну дію на антивірусну активність зидовудину іn vitro стосовно ВІЛ.

Такі препарати, як триметоприм, сульфаметоксазол, піриметамін і ацикловір, можуть бути застосовані для лікування і профілактики інфекцій, спричинених умовними патогенами, тому що при обмеженій терапії цими препаратами токсичність не збільшується.

Пацієнти повинні залишатися під постійним наглядом лікаря при застосуванні препарату Зидолам. Вони повинні бути інформовані про те, що застосування препарату Зидолам не знижує ризик передачі ВІЛ іншим особам при статевому контакті чи зараження через кров.

Умови та термін зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі 15 - 30°С.

Термін придатності - 2 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 10 таблеток у контурних чарункових упаковках; по 10 контурних чарункових упаковок у пачці з картону.

Виробник

“Hetero Drugs Limited”, Індія.

Адреса

22-110, I.D.A., Джейдіметла, Гідерабад - 500 055 А.Р., Індія.

Розфасовано і упаковано. ТОВ «Фарма Старт».

Дозировка Зидолам таблетки, п/о №100 (10х10)
Производитель Фарма Старт, ООО, г.Киев, Украина
МНН Comb drug
Регистрация № UA/4655/01/01 от 27.06.2006. Приказ № 411 от 27.06.2006
Код АТХ JПротивомикробные средства для системного применения
J05Противовирусные средства для системного применения
J05AПротивовирусные средства прямого действия
J05AFНуклеозидные и нуклеотидные ингибиторы обратной транскриптазы
J05AF30Ингибиторы обратной транскриптазы в комбинации