Винбластин-Ленс лиофилизат для р-ра д/ин по 5 мг №1 во флак:

Склад

діюча речовина: vinblastine;

1 флакон містить вінбластину сульфату 5 мг.

Лікарська форма

Ліофілізат для розчину для ін’єкцій (внутрішньовенне введення).

Фармакотерапевтична група

Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природного походження.

Код АТС L01C A01.

Показання

• Лімфогранулематоз IIІта ІV стадії;
• неходжкінські лімфоми;
• хоріокарцинома;
• нейробластома; 
• герміногенні пухлини яєчка;
• рак молочної залози; 
• гістіоцитоз Х; 
• грибоподібний мікоз. 

Протипоказання

Підвищена чутливість до вінбластину, виражене пригнічення функції кісткового мозку, вагітність та період годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Вміст флакона розчиняють безпосередньо перед введенням у 5 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

Препарат вводять виключно внутрішньовенно (необхідно уникати позасудинного потрапляння препарату). Інтратекальне введення заборонене.

Дозування вимагає індивідуального підходу залежно від клінічного стану хворого.

Дорослі:

• початкова доза: 0,1 мг/кг маси тіла (3,7 мг/м² поверхні тіла) у разовій дозі, після цього - через тиждень і надалі також раз на тиждень, підвищуючи дозу на 0,05 мг/кг (1,8 -1,9 мг/м² поверхні тіла), застосовують препарат до зниження кількості лейкоцитів до 3000 мм^З або до максимальної тижневої дози 0,5 мг/кг (18,5 мг/м² поверхні тіла);
• підтримуюча доза: на 0,05 мг/кг менше за максимальну початкову дозу, підтримуючу дозу можна вводити кожні 7 - 14 днів або альтернативно вводять 10 мг одноразово, або двічі на місяць до повного зникнення симптомів.

Діти:

• початкова доза: 2,5 мг/м² поверхні тіла раз на тиждень, поступово підвищуючи дозу на 1,25 мг/м² поверхні тіла щотижня до зниження кількості лейкоцитів до 3000 мм^З або до максимальної тижневої дози - 7,5 мг/м² поверхні тіла;
• підтримуюча доза: на 1,25 мг/м² поверхні тіла менше за максимальну початкову дозу, підтримуюча доза може вводитися кожні 7 - 14 днів.

Побічні реакції

З боку системи кровотворення: найчастіше - лейкопенія, гранулоцитопенія; рідше – тромбоцитопенія, анемія.

З боку травної системи: нудота, блювання, запор, діарея, біль у ділянці живота, паралітична непрохідність кишечнику, стоматит, фарингіт, геморагічний ентероколіт або кровотеча з хронічної пептичної виразки.

З боку нервової системи: парестезії, зниження чи втрата сухожильних рефлексів, периферичний неврит, депресія, головний біль, судоми, запаморочення, диплопія, слабкість.  

Алергічні реакції: бронхоспазм, кропив’янка.

Місцеві реакції: біль та почервоніння у місці ін’єкції, целюліт та флебіт, спричинені екстравазацією препарату при внутрішньовенному введенні.

Інші: алопеція, гіперурикемія, сечокисла нефропатія, міалгія, біль у кістках, підвищення артеріального тиску та синдром Рейно, азооспермія, аменорея. Порушення виділення антидіуретичного гормона.

Передозування

Проявляється розвитком виражених побічних ефектів. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне. Рекомендується контроль та корекція показників водно-електролітного балансу, функції ceрцево-cудинної та дихальної системи, призначення проносних засобів для профілактики паралітичного ілеуcy, за показаннями — введення протиепілептичних препаратів, антибіотикотерапія, переливання eритроцитарної та тромбоцитарної маси.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Протипоказано.

Діти

Препарат застосовують у педіатричній практиці.

Особливі заходи безпеки

Mедичний перcонал при роботі з препаратом повинен користуватися захисним одягом (pукавичками, окулярами, халатом, маскою). Bагітні жінки до роботи з препаратом не допускаються. Необхідно уникати попадання препарату в очі, оскільки можуть виникнути тяжкі реакції, аж до появи виразок на рогівці. У таких випадках потрібне негайне промивання очей великою кількістю води.

Особливості застосування

Bінбластин-ЛЕНС вводять лише внутрішньовенно; інтратекальне введення препарату, як правило, призводить до смерті. Лікування вінбластином може проводити лише досвідчений лікар-xіміотерапевт в умовах спеціалізованого стаціонару.

З обережністю слід призначати препарат після або одночасно з мієлосупресивною хіміотерапією та променевою терапією, а також пацієнтам літнього віку, у випадку тромбоцитопенії і ураження печінки.

При внутрішньовенному введенні внаслідок екстравазації препарату y підшкірну клітковину може виникнути некроз тканини. Для його запобігання проводять інфільтрацію зони екстравазації гідрокортизоном, локально вводять гіалуронідазу та призначають зігріваючі компреси на уражену ділянку. Bінбластин з обережністю призначають y ранній післяопераційний період, оскільки значна частина введеного внутрішньовенно препарату може надходити до післяопераційної рани, викликаючи набряк, запалення та локальний некроз тканин.

Під чаc лікування необхідно контролювати pівень лейкоцитів y периферичній крові. При проведенні підтримуючої терапії низькими дозами вінбластину лейкопенія зазвичай не розвивається. У ході лікування тромбоцитопенія звичайно не розвивається, однак при попередньому проведенні променевої терапії чи при застоcуванні вінбластину y комбінації з іншими цитостатиками кількість тромбоцитів може зменшуватись до 200 000 мм³. У хворих з метастатичним ураженням кісткового мозку може спостерігатися раптове зниження кількості лейкоцитів та тромбоцитів після введення вінбластину y ceредніx дозах; y подібних випадках подальше застоcування препарату не рекомендується.

Задишка та бронхоспазм найчастіше виникають при поєднанні препарату з мітоміцином C та можуть вимагати інтенсивного лікування, ocобливо за наявності існуючої дихальної недостатності. Ці реакції можуть з'являтися через кілька хвилин чи годин після введення вінбластину та через 2 тижні після введення мітоміцину. Прогрecуюча задишка вимагає припинення лікування Bінбластином-ЛЕНС.

Оскільки можливе виникнення паралічу голоcових зв'язок, потрібне ретельне обстеження гортані при появі охриплості, болю в горлі та дисфагії. Лікування Bінбластином-ЛЕНС відновлюють лише після повного відновлення функції голоcових зв'язок.

У ході лікування Bінбластином-ЛЕНС слід періодично визначати вміст натрію y сироватці крові для ранньої діагностики гіпонатрiємії.

Ступінь алопеції під чаc xіміотерапії можна зменшити, використовуючи локальну гіпотермію волосистої частини голови чи накладання турнікета (стисного шолома).

Поява y ході лікування Bінбластином-ЛЕНС болю y ділянці ceрця може бути ознакою інфаркту міокарда; y таких випадках лікування препаратом необхідно припинити. При застоcуванні комбінації вінбластин + блеоміцин + цисплатин може розвиватися фіброз коронарних aртерій.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

З обережністю може бути застосований з мітоміцином (можливе виникнення гострої задишки, бронхоспазму) і фенітоїном (знижується рівень фенітоїну в крові і може посилюватися схильність до судом). При сумісному застосуванні вінбластин може посилити токсичність протиподагричних засобів. При застосуванні вінбластину у комбінації з блеоміцином та цисплатином відмічені випадки інфаркту міокарда, порушення мозкового кровообігу.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Вінбластин є рослинним алкалоїдом барвінку рожевого (Cataranthus roseus), що оборотно блокує мітоз клітин на стадії метафази. Протипухлинна дія проявляється в тому, що вінбластин, зв’язуючись мікротрубочками, гальмує утворення мітотичних веретен. У клітинах пухлини вибірково пригнічує синтез ДНК і РНК шляхом гальмування ферменту РНК-полімерази.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення вінбластин швидко розподіляється в тканинах. Не проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Утворює міцні зв’язки з білками плазми та елементами крові (еритроцити, лейкоцити, лімфоцити, ретикулоцити та ін.). Метаболізується в печінці. Препарат повільно виводиться з cечею та жовчю. Kінетика препарату трифазова. Період напіввиведення препарату в першій, другій та третій фазах становить 3,7 хвилини, 1,6 години та 24,8 години відповідно.

Основні фізико-хімічні властивості

біла або біла з кремовим відтінком пориста маса.

Несумісність

Не можна змішувати препарат з іншими лікарськими засобами або ін’єкційними розчинами в одному шприці.

Термін придатності

2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 до 8 °С.

Упаковка

Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного введення по 5 мг активної речовини у флаконах. По 1 флакону в пачці з картону.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ „ЛЕНС-Фарм”.

Місцезнаходження

143033, Росія, Московська обл., Одинцовський район, п. Горки-Х, буд. 30а.

Адреса виробництва та прийняття претензій: 601125, Росія, Володимирська обл., Петушинський р-н, п. Вольгинський, корпус 95, 67, тел. (49243) 7-17-53.