Тетраспан 10%

Склад

діючі речовини: полі(O-2-гідроксіетил) крохмаль (ГЕК); натрію хлорид; калію хлорид; кальцію хлорид, дигідрат; магнію хлорид, гексагідрат; натрію ацетат, тригідрат; кислота L-малонова;

1000 мл розчину містять полі(O-2-гідроксіетил) крохмалю (ГЕК) (молярне заміщення: 0,42, середня молекулярна маса: 130 000 Да) 60,0 г або 100,0 г; натрію хлориду 6,25 г; калію хлориду 0,3 г; кальцію хлориду дигідрату 0,37 г; магнію хлориду гексагідрату 0,2 г, натрію ацетату тригідрату 3,27 г; кислоти L-малонової 0,67 г;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: світлий опалесцентний розчин практично без частинок.

Фармакотерапевтична група

Кровозамінники і перфузійні розчини. Препарати гідроксіетильованого крохмалю.

Код АТХ B05А A07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Тетраспан – це колоїдний замісник об’єму плазми, що містить гідроксіетилкрохмалю (ГЕК) у збалансованому розчині електролітів. Середня молекулярна маса ГЕК становить 130 000 Дальтон, а молярне заміщення – 0,42.

Тетраспан 6 % – це ізоонкотичний розчин, тобто збільшення внутрішньосудинного об’єму плазми еквівалентне введеному об’єму розчину.

Тетраспан 10 % – це гіперонкотичний розчин, тобто збільшення внутрішньосудинного об’єму плазми перевищує введений об’єм розчину.

Під час ізоволемічної інфузії ефект збільшення об’єму триває не менше 4–9 год. Тривалість волемічного ефекту в першу чергу залежить від молярного заміщення, а меншою мірою – від середньої молекулярної маси. Внутрішньосудинний гідроліз полімерів гідроксіетилкрохмалю призводить до постійного вивільнення молекул меншого розміру, щоі є онкотично активними до виведення через нирки.

Тетраспан 6 % і Тетраспан 10 % можуть знижувати гематокрит та в’язкість плазми.

Катіонна схема в кристалоїдному компоненті Тетраспану адаптована до фізіологічної концентрації електролітів у плазмі. Аніонна схема – це комбінація хлориду, ацетату і малату, метою створення якої є мінімізація ризику гіперхлоремії і ацидозу. Додавання ацетату і малату замість аніонів лактату дає змогу зменшити ризик лактоцидозу.

Діти

Європейське багатоцентрове проспективне обсерваційне постреєстраційне дослідження безпеки (PASS) проводилося з метою оцінки застосування гідроксіетилкрохмалю в Венофундіні 6 % та Тетраспані 6 % для дітей (n = 1130) віком до 12 років, яким робили операцію.

Безпека гідроксіетилкрохмалю в періопераційний період для дітей оцінювалася на основі можливих побічних реакцій на препарат та змін кислотно-лужного, електролітного балансу та гемоглобіну. Серйозні та тяжкі побічні реакції на препарат, прямо пов’язані з гідроксіетилкрохмалем, не спостерігалися. Частота побічних реакцій залежала від дози, але зв’язок з віком не був продемонстрований (див. розділ «Побічні реакції»).

Було зроблено висновок, що періопераційне застосування дози до 20 мл/кг маси тіла безпечне для дітей.

Фармакокінетика.

Характеристики електролітів, що містяться в Тетраспані, відповідають нормальним фізіологічним характеристикам.

Поглинання

Оскільки Тетраспан вводиться внутрішньовенно, його біодоступність становить 100 %.

Розподіл

Гідроксіетилкрохмаль являє собою суміш декількох різних молекул з різною молярною масою та ступенем заміщення. Як і всі колоїди, гідроксіетилкрохмаль також тимчасово зберігається в клітинах системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ), але при цьому не має необоротного токсичного впливу на печінку, легені, селезінку та лімфатичні вузли. В межах гістологічного дослідження можна встановити невелику кількість збереженої активної речовини в шкірі ще впродовж кількох місяців після інфузії. Вважається, що такі явища збереження речовини є причиною свербежу.

Гідроксіетилкрохмаль не проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр.

Значущої концентрації гідроксіетилкрохмалю в пуповині виявлено не було, проте не можна виключати можливу передачу гідроксіетилкрохмалю від матері до плода.

Біотрансформація/виведення

Виведення залежить від ступеня заміщення та, меншою мірою, від молекулярної маси. Молекули, розмір яких менший за так званий нирковий поріг виведення, виводяться шляхом гломерулярної фільтрації. Молекули більшого розміру розпадаються під дією альфа-амілази, а потім виводяться через нирки. Швидкість розпаду молекул знижується зі збільшенням ступеня заміщення молекул.

Після одноразової інфузії 1000 мл Тетраспану 6% плазмовий кліренс становить 19 мл/хв та AUC 58 мг × год. × мл–1. Кінцевий період напіввиведення з сироватки становить близько 4– 5 год.

Фармакокінетика у дітей

Фармакокінетичні дані лікування дітей недоступні.

Показання

Лікування гіповолемії, спричиненої гострою втратою крові (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Протипоказання

Гіперчутливість до діючих або будь-яких допоміжних речовин, перелічених у розділі «Склад».

Сепсис.

Опіки.

Ниркова недостатність або ниркова замісна терапія.

Внутрішньочерепні або мозкові крововиливи.

Критичний стан пацієнта (як правило, такі пацієнти перебувають у реанімаційному відділенні).

Гіпергідратація.

Набряк легенів.

Дегідратація.

Гіперкаліємія.

Тяжка гіпернатріємія або тяжка гіперхлоремія.

Тяжкі порушення функції печінки.

Застійна серцева недостатність.

Тяжка коагулопатія.

Протипоказано пацієнтам з трансплантованими органами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Лікарські засоби, що знижують ниркову функцію

Одночасне застосування розчинів гідроксіетилкрохмалю з потенційно нефротоксичними лікарськими засобами, наприклад з аміноглюкозидними антибіотиками, може посилювати їх небажану побічну дію на нирки.

Лікарські засоби, що спричиняють затримку калію або натрію

Оскільки цей препарат вже містить електроліти, слід враховувати цей факт у разі одночасного застосування лікарських засобів, що можуть призвести до затримки калію або натрію.

Глікозиди наперстянки

Підвищений рівень кальцію збільшує ризик токсичної дії глікозидів наперстянки.

Особливості застосування

Тетраспан 10 % є гіперонкотичним розчином. Тому слід зважити ризик гіперволемії, тому що волемічний ефект розчину перевищує об’єм введеної рідини (за рахунок мобілізації екстраваскулярної рідини).

У зв’язку з ризиком виникнення алергічних (анафілактичних/анафілактоїдних) реакцій необхідно здійснювати ретельне спостереження за пацієнтом, а інфузії слід вводити з низькою швидкістю (див. розділ «Побічні реакції»).

Слід ретельно зважувати доцільність призначення відновлення об’єму за рахунок гідроксіетилкрохмалю та проводити гемодинамічний моніторинг з метою контролю об’єму та дози (див. також розділ «Спосіб застосування та дози»).

Розчини гідроксіетилкрохмалю слід застосовувати лише в тому випадку, якщо застосування тільки кристалоїдів недостатньо.

Слід завжди уникати об’ємного перевантаження внаслідок передозування або надто швидкого вливання. Слід ретельно підбирати дозу, особливо для пацієнтів із захворюваннями легенів, серця і кровообігу.

Необхідно здійснювати ретельний нагляд за сироватковими електролітами, рідинним балансом та функцією нирок. Слід проводити заміну електролітів та рідини відповідно до індивідуальних потреб.

Застосування препаратів гідроксіетилкрохмалю протипоказано для пацієнтів з нирковою недостатністю та пацієнтам, яким проводять ниркову замісну терапію (див. розділ «Протипоказання»). Необхідно припинити введення гідроксіетилкрохмалю при перших ознаках ушкодження нирок. Рекомендовано проводити моніторинг ниркової функції.

Слід застосовувати препарат з особливою обережністю при лікуванні пацієнтів з порушенням функції печінки або розладами згортання крові.

Також необхідно уникати тяжкої гемодилюції, спричиненої великими дозами розчинів гідроксіетилкрохмалю, під час лікування пацієнтів з гіповолемією.

У разі повторного застосування слід ретельно стежити за параметрами коагуляції крові. Потрібно припинити застосування гідроксіетилкрохмалю при перших ознаках коагулопатії.

Для пацієнтів, якім проводять відкриту операцію на серці – серцево-легеневе шунтування, не рекомендовано застосування гідроксіетилкрохмалю у зв’язку з ризиком надмірної кровотечі.

Слід забезпечити достатній прийом рідини.

Пацієнти похилого віку

Під час лікування слід ретельно наглядати за літніми пацієнтами, які більш схильні до серцевої недостатності та порушень ниркової функції, та ретельно підбирати дозу, щоб уникнути ускладнень з боку кровообігу та ниркової функції, викликаних гіперволемією.

Діти

Дані щодо дітей обмежені, тому рекомендовано не застосовувати препарати гідроксіетилкрохмалю для цієї популяції (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» і «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»).

Вплив на лабораторні аналізи

Після введення розчинів з гідроксіетилкрохмалем рівень альфа-амілази може тимчасово зростати. Не слід інтерпретувати це як ознаку порушення функції підшлункової залози (див. розділ «Побічні реакції»).

Ведення слід починати негайно після приєднання контейнера до інфузійної системи.

Виключно для одноразового застосування.

Використати одразу після відкриття первинної упаковки. Невикористаний розчин слід утилізувати.

Застосовувати, лише якщо розчин прозорий, безбарвний, а упаковка не ушкоджена.

Не приєднуйте повторно частково використані контейнери.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосування гідроксіетилкрохмалю вагітним жінкам відсутні або недостатні. Під час досліджень репродуктивної токсичності на тваринах зі схожими препаратами спостерігалися піхвова кровотеча, ембріотоксична та тератогенна дія препарату після багаторазового лікування піддослідних тварин.

Анафілактичні/анафілактоїдні реакції у вагітних жінок, пов’язані з гідроксіетилкрохмалем, можуть чинити шкідливий вплив на плід.

Під час вагітності Тетраспан 6 % і Тетраспан 10 % слід застосовувати лише в тому випадку, якщо очікувана користь введення препарату переважає можливий ризик для плода. Це застереження особливо стосується лікування Тетраспаном 6 % і Тетраспаном 10 % впродовж першого триместру.

Необхідно приділити особливу увагу запобіганню передозування, яке може викликати гіперволемію з наступною патологічною гемодилюцією та гіпоксію плода.

Годування груддю

Невідомо, чи гідроксіетилкрохмаль потрапляє в грудне молоко. Слід бути обережним, призначаючи введення препарату жінкам, які годують груддю. Слід зважити можливість тимчасового припинення годування.

Репродуктивна функція

Дані відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Цей препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дози

Застосування гідроксіетилкрохмалю слід обмежувати до початкової фази поповнення об’єму циркулюючої крові з максимальною тривалістю 24 год.

Добова доза і швидкість інфузії залежать від ступеня втрати крові і кількості рідини, необхідної для підтримки або відновлення гемодинамічних параметрів.

Перші 10–20 мл необхідно вводити повільно, спостерігаючи за станом пацієнта, щоб помітити виникнення будь-якої алергічної (анафілактоїдної) реакції якомога раніше.

До введення ГЕК необхідно отримати підтвердження наявності гіповолемії, наприклад, оцінивши відповідь на інфузійну терапію.

Слід спостерігати за об'ємом гідроксіетилкрохмалю та коригувати, зважаючи на ступінь гемодилюції, див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції».

Дорослі

Максимальний добовий об’єм

Якщо пацієнт відповідає на інфузійну терапію, можна застосовувати до 50 мл Тетраспану 6 % або до 30 мл Тетраспану 10 % на кг маси тіла (МТ) (що відповідає 3,0 г гідроксіетилкрохмалю на кг маси тіла). Це відповідає 3500 мл Тетраспану 6 % або 2100 мл Тетраспану 10 % для пацієнтів з масою тіла 70 кг.

Якщо неможливо проводити моніторинг гемодинамічного стану пацієнта, необхідно обмежити дозу до 30 мл Тетраспану 6 % або до 18 мл Тетраспану 10 % на кг маси тіла.

Максимальна швидкість інфузії

Максимальна швидкість інфузії залежить від клінічної ситуації. Пацієнти у гострому шоковому стані можуть отримувати до 20 мл на кг МТ за годину (відповідає 0,33 мл на кг МТ за хв. або 1,2 г гідроксіетилкрохмалю на кг МТ за годину).

У ситуаціях, що загрожують життю, можна швидко ввести 500 мл препарату під ручним тиском. Див. також розділ «Спосіб застосування та дози».

Слід застосовувати найменшу ефективну дозу. Лікування слід проводити, постійно контролюючи гемодинаміку, щоб можна було одразу припинити інфузію, як тільки буде досягнуто поставлені гемодинамічні цілі. Заборонено перевищувати максимальну рекомендовану добову дозу.

Пацієнти похилого віку

Див. розділ «Особливості застосування».

Діти

Дані щодо дітей обмежені, тому застосування препаратів гідроксіетилкрохмалю для цієї групи пацієнтів не рекомендоване.

Безпека та ефективність Тетраспану 6 % і Тетраспану 10 % для дітей ще не були повністю встановлені.

Дані, наявні на поточний момент, наведені в розділах «Побічні реакції» та «Фармакологічна властивості. Фармакодинаміка», але неможливо дати рекомендації стосовно доз.

Спосіб застосування

Внутрішньовенне введення.

У випадку застосування швидкої інфузії під тиском, під час використання контейнера з пластику з повітряним прошарком усередині, необхідно звільнити контейнер та інфузійну систему від повітря до початку інфузії. Це допоможе уникнути ризику виникнення повітряної емболії, що у протилежному випадку може бути пов’язаним з інфузією.

Діти

Дані стосовно застосування гідроксіетилкрохмалю дітям обмежені, тому застосування препарату для цієї групи пацієнтів не рекомендоване.

Повних даних про безпеку та ефективність Тетраспану 6% для дітей немає.

Дані, наявні на поточний момент, наведені в розділах «Побічні реакції» та «Фармакологічна властивості. Фармакодинаміка», але на їх основі неможливо дати рекомендації стосовно доз.

Передозування

Симптоми.

Передозування Тетраспану призведе до непередбаченої гіперволемії та перевантаження кровообігу зі значним падінням гематокриту та концентрації білків у плазмі крові. Внаслідок цього може виникнути ураження функції серця та легенів (набряк легенів).

Лікування.

У разі передозування необхідно негайно припинити інфузію та зважити необхідність застосування діуретиків. Слід проводити симптоматичне лікування пацієнта та проводити моніторинг рівня електролітів.

Побічні реакції

Найбільш розповсюджені побічні реакції, які спостерігалися, безпосередньо пов’язані з терапевтичною дією розчину крохмалю та введеним об’ємом, тобто дилюція крові внаслідок заповнення внутрішньосудинного простору, якщо одночасно не здійснюється введення компонентів крові. Також можливе виникнення дилюції фактору коагуляції.

Спостерігалися сильні анафілактичні/анафілактоїдні реакції, які можуть потребувати негайних дій (див. розділ «Анафілактичні/анафілактоїдні реакції» нижче).

Реакції гіперчутливості не залежать від дози.

(1) Ці явища спостерігаються після введення відносно великої кількості гідроксіетилкрохмалю та може впливати на коагуляцію крові. Див. розділ «Особливості застосування».

(2) Такий свербіж може з’явитися через декілька тижнів після закінчення інфузій крохмалю і тривати місяці. Вірогідність цього небажаного ефекту для Тетраспану 6 % і Тетраспану 10 % досліджена недостатньо.

(3) Ця дія є наслідком формування амілазного комплексу гідроксіетилкрохмалю у зв’язку з затримкою ниркового та позаниркового виведення. Цей факт не слід розглядати як ознаку розладу підшлункової залози.

Діти

У клінічних дослідженнях продемонстровано, що частота, тип і тяжкість побічних реакцій у дітей такі самі, як у дорослих.

Анафілактичні/анафілактоїдні реакції

Після введення гідроксиетилкрохмалю можливе виникнення анафілактичних/ анафілактоїдних реакцій незалежно від введеної дози. Тому слід проводити ретельне спостереження на предмет виникнення анафілактичних/анафілактоїдних реакцій у всіх пацієнтів, які отримують інфузії крохмалю. У разі появи анафілактичної/анафілактоїдної реакції слід негайно припинити інфузію та почати стандартне невідкладне лікування.

На основі тестів неможливо прогнозувати, у яких пацієнтів може очікуватися анафілактична/анафілактоїдна реакція або яким буде перебіг та ступінь вираження такої реакції. Не виявлено запобіжного впливу профілактики за допомогою кортикостероїдів.

Термін придатності

Невідкритий контейнер. Мішки Екобег: 2 роки. Контейнери Екофлак плюс: 3 роки.

Після першого відкриття контейнера. Препарат слід ввести негайно після приєднання контейнера до інфузійної системи. Вміст частково використаного контейнера не можна зберігати для подальшого застосування.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °C. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Через відсутність досліджень на сумісність цей препарат не можна змішувати з іншими препаратами.

Упаковка

Поліетиленові контейнери по 500 мл, по 10 контейнерів у картонній коробці.

Поліпропіленові мішки по 250 мл або по 500 мл. Мішок упакований у зовнішній захисний мішок. По 20 мішків у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробники

Б.Браун Мельзунген АГ/B.Braun Melsungen AG.

Б.Браун Медикал CA/B.Braun Medical SA.

Місцезнаходження виробників та адреси провадження їх діяльності.

Карл-Браун-Штрассе 1, 34212 Мельзунген, Німеччина/Carl-Braun-Strasse 1, 34212 Melsungen, Germany.

Роуте де Соргє 9, 1023 Крисьє, Швейцарія/Route de Sorge 9, 1023 Crissier, Switzerland.