Скандонест 3% простой раствор д/ин 3% по 1.8 мл №50 в картр:

Склад

діюча речовина: mepivacaine;

1,8 мл розчину (1 картридж) містить мепівакаїну гідрохлориду 54 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідроксиду, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора та безбарвна рідина, вільна від видимих часток.

Фармакотерапевтична група

Препарати для місцевої анестезії. Мепівакаїн. Код АТХ N01В В03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Мепівакаїн – це місцевий анестетик амідного типу зі швидким початком дії анестезії, що зумовлена оборотним пригніченням провідності нервових імпульсів у вегетативних, сенсорних та рухових нервових волокнах, а також серцевої провідності. Застосовується в стоматології. Характерні швидкий початок знеболювання (період очікування – від 1 до 3 хвилин), виражена знеболювальна дія та добра локальна толерантність. Механізмом дії є блокування стресозалежних натрієвих каналів мембрани нервового волокна. Препарат спочатку проникає крізь мембрану нерва у нервову клітину як основа, однак активною формою є катіон мепівакаїну після повторного приєднання протону. При низькому рівні рН, наприклад, у запалених ділянках, тільки невелика частка існує у базовому вигляді, що може зменшити ефект анестезії.

Тривалість дії при пульпарній анестезії становить щонайменше 20-40 хвилин, при знеболюванні м’яких тканин – від 45 до 90 хвилин.

Фармакокінетика.

Мепівакаїн швидко та значно абсорбується. Рівень зв’язування с протеїнами плазми крові становить 60-78 %. Період напіввиведення становить приблизно 2 години.

Після внутрішньовенного введення об’єм розподілу становить 84 л, кліренс – 0,78 л/хв.

Мепівакаїн метаболізується переважно в печінці, метаболіти виводяться нирками.

Показання

Інфільтраційна та провідникова анестезія у стоматології.

Нескладні видалення зубів, а також препарування порожнин та обробка культі зубів під реставрації та ортопедичні конструкції.

Препарат також застосовують пацієнтам, яким протипоказані судинозвужувальні препарати.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до мепівакаїну, будь-якого компонента препарату або алергія на локальні анестетики амідного типу;
• злоякісна гіпертермія;
• порушення провідникової системи серця (AV-блокада ІІ та ІІІ ступеня, задокументована брадикардія), порушення атріовентрикулярної провідності, які не підтримуються кардіостимулятором;
• гостра серцева недостатність;
• тяжка артеріальна гіпотензія;
• медикаментозно неконтрольована епілепсія;
• порфірія.

Особливі заходи безпеки

Перед проведенням ін’єкції необхідно провести шкірну пробу на підвищену чутливість до препарату.

Перш ніж застосовувати цей медичний препарат, необхідно:

• запитати про наявність алергії в анамнезі пацієнта із визначенням лікування, яке він проходить на даний час, у тому числі щодо одночасного застосування інших лікарських засобів;
• виконати пробну ін’єкцію при можливому ризику алергії, вводячи від 5 до 10 % дози;
• підтримувати словесний контакт з пацієнтом;
• мати реанімаційне обладнання під рукою.

Ризик, пов’язаний з випадковою внутрішньосудинною ін’єкцією

Випадкова внутрішньосудинна ін’єкція (наприклад ненавмисна внутрішньовенна ін’єкція у системний кровотік, ненавмисна внутрішньовенна або внутрішньоартеріальна ін’єкція у ділянці голови або шиї) може асоціюватися з серйозними несприятливими реакціями, такими як судоми з подальшим пригніченням центральної нервової системи або серцево-дихальної системи і комою, що прогресують до зупинки дихання через раптовий високий рівень мепівакаїну у системному кровообігу.

Слід зробити аспіраційну пробу, щоб переконатися, що голка не потрапила в судину, особливо під час блокування нерва.

Ін’єкцію слід проводити повільно, виконуючи тест на аспірацію щонайменше у двох площинах (ротація голки – 180º), щоб уникнути внутрішньосудинного введення.

Однак відсутність крові в шприці не гарантує запобігання внутрішньосудинній ін’єкції.

Ризик, пов’язаний з інтраневральною ін’єкцією

Випадкова інтраневральна ін’єкція може призвести до того, що лікарський засіб у ретроградній формі пересувається уздовж нерва.

Для запобігання інтраневральній ін’єкції і попередження уражень нервів у зв’язку з блокадою нерва голку слід злегка виймати, якщо пацієнт під час ін’єкції відчуває удар електричного току або ін’єкція особливо болюча.

Якщо відбувається ураження нерва голкою, нейротоксичний ефект може посилюватися потенційною хімічною нейротоксичністю мепівакаїну, оскільки це може послабити периневральне кровопостачання і попередити виведення препарату з місця введення.

Супутнє застосування інших лікарських засобів потребує ретельного контролю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Місцевоанестезуючі лікарські засобі. Застосування місцевих анестетиків характеризується адитивною токсичністю. Даний факт не має великого значення з огляду на дозу препарату, що застосовується для місцевої анестезії, а також концентрацію лікарського засобу у крові, але повинен бути врахований при застосуванні дітям.

Загальна доза мепівакаїну не повинна перевищувати максимальну рекомендовану дозу.

Блокатори Н₂