Симметра

Склад

діюча речовина: 1 капсула містить 120 мг орлістату;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), натрію лаурилсульфат, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат;

склад капсул: желатин, вода, метилпарагідрооксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), барвники (заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171)).

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Засоби з периферичним механізмом дії, які застосовують при ожирінні. Код АТС А08А В01.

Показання

Терапія у поєднанні з помірною низькокалорійною дієтою хворих на ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥ 30 кг/м² або пацієнтів із зайвою масою тіла (ІМТ ≥ 28 кг/м²), у тому числі тих, які мають асоційовані з ожирінням фактори ризику (цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, надлишкова кількість вісцерального жиру).

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, синдром хронічної мальабсорбції, холестаз.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза Симметри – 1 капсула 120 мг тричі на добу з кожним основним прийомом їжі (під час прийому їжі або не пізніше ніж через 1 годину після прийому їжі). Можливий пропуск дози Симметри, якщо було пропущено прийом їжі або їжа не містила жирів.

Пацієнтам необхідно дотримуватися збалансованої, помірно низькокалорійної дієти, яка містить приблизно 30 % калорій у вигляді жирів. Добову кількість жирів, білків та вуглеводів слід розподіляти на три основні прийоми їжі.

Збільшення дози Симметри понад рекомендовану (120 мг 3 рази на добу) не призводить до посилення терапевтичного ефекту препарату. Застосування орлістату супроводжується збільшенням виділення жиру з фекаліями через 24-48 годин після прийому препарату. Після припинення лікування виділення жиру з фекаліями повертається через 48-72 години до рівня, який спостерігався до застосування Симметри.

Застосування препарату слід припинити, якщо через 12 тижнів його прийому зменшення маси тіла не досягає 5 %.

Спеціальних досліджень щодо ефективності орлістату у хворих з порушеннями функціонування печінки та/або нирок, у дітей та у хворих літнього віку не проводили.

Побічні реакції

Побічні реакції при прийомі орлістату – це переважно реакції з боку шлунково-кишкового тракту. При тривалому застосуванні препарату частота побічних реакцій зменшується.

Залежно від частоти побічні реакції підпадають під такі категорії: поширені (≥10 %), часті (від ≥1 % до <10 %), нечасті (від ≥0,1 % до <1 %), рідкісні (від ≥0,01 % до <0,1 %), виняткові (<0,01 %), включаючи окремі випадки.

У межах кожної групи за частотою побічні реакції зазначено в порядку зменшення тяжкості. Наведені побічні реакції, які трапляються впродовж першого року лікування, включають зареєстровані в ході досліджень тривалістю 1 або 2 роки побічні реакції, частота яких перевищує 2 %.

З боку шлунково-кишкового тракту. Поширені – абдомінальний біль/дискомфорт, жирні виділення з прямої кишки, виділення газів з деякою кількістю виділень, імперативні позиви на дефекацію, стеаторея, метеоризм, рідкі випорожнення, почастішання дефекації.

Часті - біль чи дискомфорт у прямій кишці, м’які випорожнення, нетримання калу, здуття живота*, ураження зубів, ураження ясен.

З боку нервової системи. Поширені – головний біль.

З боку дихальної системи. Поширені – інфекції верхніх дихальних шляхів.

Часті – інфекції нижніх дихальних шляхів.

З боку нирок та сечовидільної системи. Часті – інфекції сечових шляхів.

Порушення обміну речовин, метаболізм.  Поширені – гіпоглікемія*.

Інфекції та інвазії. Поширені – грип.

З боку організму в цілому. Часті – слабкість.

З боку репродуктивної системи. Часті – дисменорея.

Психічні розлади. Часті – тривожний стан.

*Лише специфічні побічні реакції, які виникли з частотою >2 % і з поширеністю на ≥1 % більше, ніж при прийомі плацебо пацієнтами з цукровим діабетом II типу.

Нижчезазначені побічні реакції, які виникли при прийомі орлістату, подано за даними постмаркетингового контролю. Оскільки ці дані отримано за результатами окремих повідомлень, частота тих чи інших побічних реакцій лишається нез’ясованою.

Лабораторні дослідження: підвищення активності трансаміназ і лужної фосфатази. При одночасному призначенні орлістату і антикоагулянтів зареєстровано випадки зниження протромбіну, підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ), порушення збалансованої дії антикоагулянтів, що призводить до варіювання гемостатичних параметрів.

З боку шлунково-кишкового тракту: ректальна кровотеча, дивертикуліт, панкреатит.

З боку шкіри і її придатків: бульозне висипання.

З боку імунної системи: гіперчутливість, яка проявлялася свербежем, висипаннями, кропив’янкою, ангіоневротичним набряком, бронхоспазмом та анафілаксією.

З боку нирок та сечовивідної системи: оксалатна нефропатія.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовчнокам’яна хвороба, гепатит (може бути тяжким).

Передозування

У випадках передозування орлістату або повідомлялось про відсутність побічних реакцій, або вони не відрізнялись від тих, які спостерігалися при прийомі препарату у терапевтичних дозах.

У разі вираженого передозування орлістату рекомендується контролювати стан пацієнта протягом 24 годин. За даними досліджень, будь-який системний ефект, який можна було б пов’язати з ліпазоінгібуючими властивостями орлістату, повинен швидко минати. При необхідності проводять симптоматичну терапію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не застосовують.

Діти

Безпека застосування препарату дітям не встановлена, тому препарат не застосовують дітям.

Особливості застосування

Під час досліджень зниження маси тіла при застосуванні Симметри було менш вираженим у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, ніж у пацієнтів без цукрового діабету. В разі застосування орлістату слід уважно контролювати ефективність лікування протидіабетичними засобами.

Застосування орлістату разом із циклоспорином не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Хворі, які отримують орлістат, повинні дотримуватись рекомендацій щодо дієтичного харчування.

Ймовірність розвитку побічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту підвищується на тлі прийому орлістату з їжею з високим вмістом жирів (наприклад, якщо в раціоні на 2000 ккал/добу більш ніж 30 % калорій надходить із жирами, що відповідає приблизно 67 г жиру). Добове споживання жирів повинно бути рівномірно розподілене між трьома основними прийомами їжі. При вживанні їжі з високим вмістом жиру під час лікування орлістатом вірогідність виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту може збільшуватись. Повідомляється про випадки кровотечі з прямої кишки в разі застосування орлістату. При виникненні тяжких і/чи постійних симптомів рекомендується подальше обстеження.

Для попередження неефективності протизаплідних пероральних засобів, що можливе внаслідок значної діареї, слід застосовувати додаткові методи контрацепції.

В разі одночасного застосування пероральних антикоагулянтів слід відстежувати показники згортання крові у хворих (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). 

Застосування орлістату у пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок і/чи зменшенням об’єму міжклітинної рідини може супроводжуватись гіпероксалурією та оксалатною нефропатією.

Внаслідок порушення засвоєння протисудомних препаратів, які застосовують хворим на епілепсію, ефективність таких препаратів може знижуватись, що може призводити до розвитку судом у хворих.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Циклоспорин. Дослідження взаємодії орлістату з циклоспорином виявили, що при спільному застосуванні цих препаратів знижується рівень циклоспорину в плазмі крові. Це може призводити до зниження імунодепресивного ефекту циклоспорину. Тому таке поєднання ліків не рекомендоване. Якщо від одночасного застосування циклоспорину та орлістату відмовитись не можна, рекомендовано відстежувати вміст циклоспорину в плазмі крові як на початку терапії орлістатом, так і після закінчення такої терапії у хворих, які приймають циклоспорин. Рівень циклоспорину потрібно відстежувати до стабілізації його вмісту в плазмі крові хворих.

Акарбоза. За відсутності досліджень з фармакокінетики слід уникати одночасного прийому орлістату та акарбози.

Пероральні антикоагулянти. В разі застосування варфарину або інших пероральних антикоагулянтів разом з орлістатом необхідно стежити за показниками міжнародного нормалізованого відношення (МНВ).

Жиророзчинні вітаміни. Застосування орлістату потенційно може порушувати всмоктування жиророзчинних вітамінів (А, D, Е, К). Якщо рекомендовано полівітаміни, то їх слід приймати не раніше ніж через 2 години після прийому орлістату або на ніч.

Аміодарон. При одночасному прийомі аміодарону та орлістату рівень аміодарону в плазмі крові трохи знижується. Загалом клінічне значення цих даних лишається нез’ясованим, хоча в ряді випадків така взаємодія може виявитись суттєвою. Тому в разі одночасного прийому цих препаратів необхідно відстежувати ЕКГ та здійснювати пильний медичний контроль за хворими.

Протиепілептичні засоби. У хворих, які одержували одночасно орлістат та протиепілептичні засоби, такі як вальпроат або ламотриджин, в ряді випадків розвивалися судоми. Таким чином, у разі подібного поєднання препаратів необхідно, щоб хворі перебували під пильним медичним наглядом.

Гіпотиреоз, солі йоду, левотироксин. Зрідка при прийомі орлістату трапляється гіпотиреоз та/або може знижуватись ефективність засобів, які застосовують для лікування гіпотиреозу. Механізм цього може бути пов’язаним зі зниженням всмоктування солей йоду та/або левотироксину.

Відсутність взаємодії. Не спостерігається взаємодії між орлістатом та такими препаратами: амітриптилін, бігуаніди, дигоксин, фібрати, флуоксетин, лозартан, фенітоїн, фентермін, правастатин, ніфедипін (у тому числі і ніфедипін у формі уповільненого вивільнення), сибутрамін, алкоголь. Відсутність таких взаємодій була продемонстрована у ході спеціальних досліджень із взаємодії лікарських засобів. Не виявлено взаємодії між орлістатом та пероральними протизаплідними засобами. Однак орлістат може опосередковано зменшувати доступність активних речовин таких засобів. Для надійного запобігання вагітності при прийомі орлістату рекомендовано застосовувати інші методи контрацепції.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка та механізм дії. Орлістат є потужним і специфічним інгібітором пролонгованої дії шлунково-кишкових ліпаз. Він виявляє свою терапевтичну активність в просвіті шлунка і тонкого кишечнику. Механізм дії орлістату полягає в утворенні ковалентного зв’язку з активною сериновою ділянкою шлункової і панкреатичної ліпаз. Інактивований фермент при цьому втрачає здатність розщеплювати жири, що надходять з їжею у формі тригліцеридів, на вільні жирні кислоти, які можуть всмоктуватись, та моногліцериди. Оскільки нерозщеплені тригліцериди не всмоктуються, зменшується надходження висококалорійних компонентів їжі в організм, а це призводить до зменшення маси тіла. (Таким чином, препарат чинить терапевтичну дію без всмоктування його в системний кровообіг).

Враховуючи збільшення концентрації жиру в калових масах, дія орлістату розпочинається через 24-48 годин після прийому препарату. Після припинення прийому препарату вміст жиру в калі через 48-72 години повертається до рівня, який був до початку терапії.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Системна дія препарату є мінімальною. Через 8 годин після перорального прийому препарату орлістат в незміненому вигляді в плазмі практично не визначався (<5 нг/мл).

В цілому, після прийому терапевтичних доз виявити орлістат в незміненому вигляді в плазмі вдавалося лише в окремих випадках, при цьому концентрації його були вкрай малі <10 нг/мл (0,02 мкмоль). Ознак кумуляції не було, що підтверджує мінімальне всмоктування препарату в шлунково-кишковому тракті.

Розподіл. Об'єм розподілу визначити не можна, оскільки препарат практично не всмоктується і параметрів його системної фармакокінетики немає. In vitro орлістат більш ніж на 99 % зв'язується з білками плазми (в основному з ліпопротеїдами та альбуміном). У мінімальних кількостях орлістат може проникати до еритроцитів.

Метаболізм. Метаболізм орлістату відбувається, головним чином, у стінці шлунково-кишкового тракту. Встановлено, що приблизно 42 % від тієї мінімальної частки препарату, яка надходить до системного кровообігу, припадає на два основні метаболіти - М1 і МЗ.

Молекули метаболітів М1 і МЗ мають відкрите бета-лактонне кільце і дуже слабко інгібують ліпазу (відповідно в 1000 і 2500 разів слабкіше, ніж орлістат). З урахуванням такої низької інгібуючої активності і низьких концентрацій в плазмі крові (в середньому 26 нг/мл і 108 нг/мл відповідно) після прийому терапевтичних доз ці метаболіти розглядаються як фармакологічно неактивні.

Виведення. Дослідження за участю осіб з нормальною і надмірною масою тіла показали, що основним шляхом елімінації є виведення препарату з калом (близько 97 % від дози препарату, яка надійшла в організм, причому 83 % – у вигляді незміненого орлістату).

Сукупна ниркова екскреція усіх речовин, структурно пов'язаних з орлістатом, становить менше 2% від дози препарату, яка надійшла в організм. Час повного виведення препарату з організму (з калом і сечею) становить 3-5 діб. Параметри виведення орлістату у добровольців з нормальною і надмірною масою є однаковими. Як орлістат, так і його метаболіти М1 і МЗ можуть виводитися з жовчю.

Фармакокінетика в окремих категоріях хворих. Оскільки препарат всмоктується лише мінімально і параметрів його системної фармакокінетики немає, досліджень особливостей фармакокінетики в окремих категоріях хворих (хворі літнього віку, діти, хворі з печінковою та нирковою недостатністю тощо) не проводили.

Є дані досліджень, що орлістат суттєво зменшує ризик розвитку цукрового діабету 2 типу (на 37 % порівняно з плацебо). У пацієнтів з початковим порушенням толерантності до глюкози ризик розвитку цукрового діабету зменшився на 45 %. У пацієнтів, які отримували орлістат, відбулося суттєве зниження метаболічних факторів ризику порівняно з плацебо.

Основні фізико-хімічні властивості

тверді желатинові капсули №1 з непрозорою рожевого кольору кришкою з напечатаним на кришечці чорним кольором логотипом  

(Dr. Reddy’s) та непрозорим корпусом білого кольору, що містять білий або майже білий порошок без видимих сторонніх часток.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Упаковка

По 42 капсули у контейнері. По 1 контейнеру в картонній коробці.

По 84 капсули у контейнері. По 1 контейнеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Д-р Редді’с Лабораторіс Лтд, Індія.

Місцезнаходження

Дільниця № 42, 45, 46, с. Бачупалі, Кутбулапур Мандал, округ Ранга Редді, Андра Прадеш, Індія.