Рекофол эмульсия д/введ в/в 20 мг/мл по 50 мл во флак:

Загальна характеристика

міжнародна назва: propofol;

Основні фізико-хімічні властивості

біла жирова емульсія;

Склад

1 мл емульсії містить пропофолу 20 мг;

допоміжні речовини: олія соєва, лецитин яєчний, гліцерин, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Форма випуску

Емульсія для внутрішньовенного введення.

Фармакотерапевтична група

Засоби для загальної анестезії.

Код АТС N01A X10.

Фармакологічні   властивості. Фармакодинаміка. Пропофол - короткодіючий внутрішньовенний анестетик для введення в загальну анестезію і її підтримки та для седації пацієнтів у процесі інтенсивної терапії. Загальна анестезія в більшості пацієнтів починається через 30-60 с. Тривалість анестезії залежно від дози і супутнього лікування становить від 10 хв до 1 години. Вихід пацієнтів з анестезії швидкий і не супроводжується порушеннями свідомості. Відкривання очей можливе у межах 10 хв. Немає спеціально встановлених рецепторних місць. Вважається, що анестетики чинять неспецифічну дію на рівні ліпідних мембран.

Фармакокінетика. 97 % пропофолу зв’язується з білками плазми. Встановлено, що після внутрішньовенної інфузії період напіввиведення становить 277-403 хв. Кінетику пропофолу після внутрішньовенного болюсного введення можна описати тричастинною моделлю: фаза швидкого розподілу (t½ = 1,8-8,3 хв), фаза β-елімінації (t½ = 30-60 хв) та фаза γ-елімінації (t½ = 200-300 хв). У фазі γ-елімінації рівень препарату в крові зменшується повільно через повільний перерозподіл із глибшого шару, ймовірно, жирової тканини. Ця фаза не впливає на період виходу з анестезії в клінічній практиці. Пропофол метаболізується головним чином шляхом кон’югації в печінці з кліренсом приблизно 2 л/хв, але існує також непечінковий механізм метаболізму. Неактивні метаболіти екскретуються, головним чином, нирками (приблизно 88 %). При режимі звичайної підтримки анестезії не спостерігалося значне накопичення пропофолу після хірургічних процедур, які тривали принаймні 5 годин.

Показання для застосування

Введення в загальну анестезію та її підтримка.

Седація пацієнтів, які перебувають на штучній вентиляції легенів, у процесі інтенсивної терапії.

Седація впродовж хірургічних та діагностичних процедур під регіональною чи місцевою анестезією.

Спосіб застосування та дози

Доза препарату Рекофол^® 20 мг/мл повинна бути підібрана індивідуально досвідченим спеціалістом-анестезіологом залежно від маси тіла пацієнта, чутливості до пропофолу та інших супутніх препаратів.

Дорослі.

Введення в загальну анестезію.

Доза препарату Рекофол^® 20 мг/мл повинна відтитровуватись індивідуально (20-40 мг пропофолу кожні 10 с) залежно від реакції пацієнта. Звичайна доза для введення в анестезію у більшості дорослих пацієнтів віком до 55 років становить 1,5 – 2,5 мг пропофолу/кг маси тіла.

Пацієнти старше 55 років та виснажені пацієнти чи пацієнти з гіповолемією та хворі 3–4 класу (за шкалою ASA), особливо хворі з порушеною функцією серця, потребують нижчої дози. Загальна доза препарату Рекофол^® 20 мг/мл може бути зменшена до мінімальної – 1 мг пропофолу/кг маси тіла. У цих пацієнтів препарат вводять з меншими швидкостями (приблизно 1 мл, що відповідає 20 мг пропофолу, кожні 10 с). Загальна доза може зменшуватися при повільнішому введенні (20 - 50 мг/хв). 

При використанні в поєднанні зі спінальною та епідуральною анестезією рекомендується вводити пропофол титрованими порціями, залежно від реакції пацієнта, до появи клінічних ознак настання анестезії.

Підтримка загальної анестезії.

Необхідний рівень анестезії можна підтримувати введенням препарату Рекофол^® 20 мг/мл шляхом безперевної інфузії. Потрібна швидкість інфузії може значно відрізнятися залежно від пацієнта. Для підтримки загальної анестезії пропофол потрібно вводити зі швидкістю 4-12 мг/кг/год.

Для пацієнтів старше 55 років, виснажених пацієнтів чи пацієнтів із гіповолемією та у хворих 3-4-го класу (за шкалою ASA), особливо хворих із порушеною функцією серця, доза препарату Рекофол^® повинна бути зменшена до 4 мг/кг/год.

На початку анестезії (приблизно протягом перших 10-20 хв) деякі пацієнти можуть потребувати дещо вищої швидкості введення (8-10 мг/кг/год).

Седація пацієнтів, які перебувають на штучній вентиляції легенів, у процесі інтенсивної терапії.

Для седації в процесі інтенсивної терапії рекомендується вводити пропофол шляхом безперервної інфузії. Швидкість інфузії повинна визначатися залежно від необхідного ступеня седації. Для більшості пацієнтів достатня седація може бути отримана введенням пропофолу зі швидкістю 0,3-4 мг/кг/год. Бажано, якщо це можливо, не перевищувати дози 4 мг/кг/год (див. розділ «Особливості застосування»). Безперевне застосування препарату Рекофол^® не повинне перевищувати 7 днів. Для проведення седації у відділеннях інтенсивної терапії не рекомендується вводити пропофол системами ІЦК (інфузії по цільовій концентрації). 

Достатня седація при хірургічних та діагностичних процедурах зазвичай досягається введенням спочатку 0,5-1 мг/кг маси тіла впродовж 1-5 хв та підтримується безперервною інфузією зі швидкістю 1-4,5 мг/кг/год. Для пацієнтів 3-4-го класу (за шкалою ASA) та для пацієнтів літнього віку часто достатніми є менші дози пропофолу.

Діти.

Введення в загальну анестезію.

Пропофол не слід застосовувати у дітей віком до 1 місяця.

Дозування потрібно підбирати залежно від віку і/або маси тіла. Середня доза для введення в анестезію у більшості дітей старших 8 років становить приблизно 2,5 мг пропофолу/кг маси тіла. Молодшим дітям можуть знадобитися вищі дози препарату (2,5 – 4 мг/кг). Через відсутність клінічного досвіду нижчі дози рекомендуються для дітей, які належать до групи підвищеного ризику (3 – 4 клас за шкалою ASA).

Рекофол^® 20 мг/мл не рекомендується для введення в анестезію для дітей віком від 1 місяця до 3 років, оскільки препарат із концентрацією пропофолу 20 мг/мл важко відповідно титрувати для маленьких дітей через назвичайно малі об’єми, необхідні для них. Для цих пацієнтів рекомендується застосовувати Рекофол^® 10 мг/мл. 

Підтримка загальної анестезії

Пропофол не слід застосовувати у дітей віком до 1 місяця.

Анестезія може підтримуватись введенням Рекофолу^® 20 мг/мл шляхом безперервної інфузії. Дозування потрібно підбирати індивідуально, швидкість інфузії - 9-15 мг/кг/год, як правило, є достатньою для підтримки задовільної анестезії.

Немає досвіду застосування препарату у дітей, які належать до 3-4-го класу (за шкалою ASA).

Рекофол ^®20 мг/мл не рекомендується для підтримки анестезії для дітей віком від 1 місяця до 3 років, оскільки препарат із концентрацією пропофолу 20 мг/мл важко відповідно титрувати для маленьких дітей через назвичайно малі об’єми, які необхідні для них. Для цих пацієнтів рекомендується застосовувати Рекофол^® 10 мг/мл. 

Дітям віком до 3 років можуть знадобитися вищі дози у межах рекомендованого дозування порівнянно зі старшими дітьми.

У дослідженнях підтримки анестезії у дітей віком до 3 років тривалість введення препарату становила приблизно 20 хв, а максимальна тривалість – до 75 хв. Тому не слід перевищувати максимальну тривалість застосування препарату Рекофол^®, що становить приблизно 60 хвилин, за винятком випадків, при яких є спеціальне показання для тривалішого застосування, наприклад, при злоякісній гіпертермії, коли необхідно уникати летких засобів.

Метод введення.

Рекофол^® повинен вводитися тільки спеціалістами-анестезіологами або реаніматологами. Лікар, який виконує хірургічні втручання або діагностичні процедури, не повинен вводити пропофол. Пропофол повинен вводитись у лікарнях чи відділеннях, де є можливості для реанімації.

Рекофол^® вводять тільки внутрішньовенно. Рекофол^® 20 мг/мл вводять нерозведеним.

Перед застосуванням злегка струшують ампули/флакони. Перед ін'єкцією кожну ампулу/ флакон необхідно оглянути на наявність ушкоджень та будь-яких змін. За їх наявності препарат не слід застосовувати.

Для забезпечення правильної швидкості введення потрібно використовувати відповідне обладнання. Для цього підходять, наприклад, лічильник крапель, об'ємний інфузійний насос, а також шприцевий насос. Використання тільки звичайних наборів для інфузій недостатнє для надійного попередження ненавмисного передозування. При внесенні максимальної кількості профополу в бюретку слід враховувати ризик неконтрольованої інфузії.

Рекофол^® та будь-які пристрої для його введення мають бути індивідуальними для кожного пацієнта. Введення здійснюють у суворо асептичних умовах, оскільки препарат Рекофол^® не містить антимікробних консервантів, а як ліпідна емульсія, підтримує ріст бактерій та інших мікроорганізмів. Рекофол^® необхідно набрати в стерильний шприц в асептичних умовах одразу ж після відкриття ампули або флакону і негайно ввести. Період інфузії для нерозведеного пропофолу не повинен перевищувати 12 годин за один раз.

Невикористаний Рекофол^®, а також інфузійні лінії повинні бути вилучені наприкінці інфузії або не пізніше ніж через 12 годин після початку інфузії.

Будь-які рідини, що застосовуються разом з препаратом Рекофол^®, потрібно вводити якомога ближче до катетера. Рекофол^® не слід вводити через мікробіологічний фільтр (Будь ласка, ознайомтесь також з інформацією, зазначеною в розділі «Несумісність»).

Побічна дія

У таблиці зазначено побічні реакції за органами та системами, частота яких базується на даних клінічних та постмаркетингових досліджень.

* під час введення в анестезію;

** під час виходу з анестезії;

*** під час седації у відділенні інтенсивної терапії.

^# У вкрай поодиноких випадках ці симптоми (іноді з летальним кінцем) спостерігалися у зв’язку з тривалою інфузією пропофолу і отримали назву «синдром інфузії пропофолу». Будь ласка, ознайомтесь також з розділом «Особливості застосування».

Розлади з боку імунної системи.

Після введення пропофолу іноді спостерігаються клінічні ознаки анафілаксії, які можуть включати ангіонабряк, бронхоспазм, еритему, кропив’янку та гіпотензію, хоча внаслідок застосування інших препаратів у більшості випадків причинний взаємозв’язок із введенням пропофолу чітко не встановлений.

Розлади з боку нервової системи.

Епілептиформні рухи та судоми, включаючи опістотонус і гіпертонус/дистонію виникають рідко, інколи - через декілька годин або днів після введення препарату. 

Дуже рідко період виходу або затримки виходу з анестезії може супроводжуватися зниженням свідомості (див. розділ «Особливості застосування»).

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту.

Після застосування пропофолу дуже рідко спостерігався панкреатит, хоча причинний зв’язок не був чітко встановлений.

Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів.

При тривалому застосуванні пропофолу зрідка сеча може набувати зеленого або червоно-коричневого забарвлення.

Загальні розлади та стан місця ін’єкції.

Дуже часто спостерігався біль у місці ін'єкції. Після введення пропофолу в паравенозний простір дуже рідко відзначалися виражені реакції в місці ін'єкції (див. розділ «Особливості застосування»).

Протипоказання

• Відома гіперчутливість до пропофолу або інших компонентів препарату.
• Застосування у дітей віком до 1 місяця.
• Седація пацієнтів віком до 16 років включно (див. розділ «Особливості застосування»).

Передозування

Передозування може спричинити респіраторну чи циркуляторну депресію.

Особливості застосування

Для загальної анестезії і місцевої анестезії з контрольованою седацією Рекофол^® повинен вводитися тільки спеціалістами-анестезіологами, які не виконують хірургічні втручання або діагностичні процедури. Пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом, а обладнання для підтримки дихання пацієнтів, штучної вентиляції легенів, достатнього насичення киснем та реанімації при циркуляторній недостатності повинно бути напоготові.

Для седації інтубованих дорослих пацієнтів, які перебувають на штучній вентиляції легень у відділеннях інтенсивної терапії, препарат Рекофол^® повинен вводитися тільки спеціалістами-реаніматологами, які мають досвід у реанімації при серцево-судинній недостатності та підтримки дихання пацієнтів. 

Тривале введення пропофолу пацієнтам із нирковою і/або печінковою недостатністю не оцінювалось.

Обережно слід застосовувати Рекофол^® у пацієнтів літнього віку або з ослабленим станом здоров’я, у пацієнтів 3-4 класу (за шкалою ASA), пацієнтів із серцевою, респіраторною, нирковою чи печінковою недостатністю або з гіповолемією.

Рекофол^® є препаратом для парентерального введення, що може підтримувати ріст мікроорганізмів, оскільки він не містить антимікробних консервантів. Зафіксовано випадки, коли недотримання асептичних умов під час маніпуляцій із пропофолом було пов’язане з мікробним забрудненням препарату та з розвитком гарячки, інфекції/сепсису, інших захворювань, що ставлять під загрозу життя і/або смертю. Відповідно до загальних рекомендацій щодо використання жирових емульсій, період інфузії для нерозведеного препарату Рекофол^® не повинен перевищувати 12 годин поспіль (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Упродовж введення препарату Рекофол^® необхідний постійний моніторинг пацієнтів, щоб контролювати можливість виникнення значної гіпотензії і/або брадикардії, обструкції дихальних шляхів, гіповентиляції або недостатнього кисневого забезпечення на початкових стадіях. Під час індукції часто розвивається задишка, яка може тривати впродовж більше ніж 60 с. Може виникнути потреба в штучній вентиляції. При проведенні седації препаратом Рекофол^® під час хірургічних чи діагностичних процедур особливу увагу потрібно приділяти пацієнтам, які не перебувають на штучній вентиляції легень.

Дуже рідко застосування пропофолу може бути асоційоване з періодом післяопераційної непритомності, що може супроводжуватися підвищенням м’язового тонусу. Йому може передувати або ні короткий період свідомості. Вихід із цього стану спонтанний.

Повне відновлення від загальної анестезії повинне бути констатовано перед відключенням пацієнта від приладів.

У пацієнтів з епілепсією введення препарату Рекофол^® може спричинити ризик судом під час виходу з анестезії. Не рекомендується застосовувати пропофол при лікуванні електрошоком.

Слід намагатися звести до мінімуму біль у місці ін’єкції. Транзиторний локальний біль можна мінімізувати при застосуванні більших вен передпліччя або антекубітальної ямки.

Пропофол не має ваголітичної активності і в зв’язку з його застосуванням спостерігалася брадикардія, асистолія, рідко - зупинка серця. Діти сприйнятливі до цього ефекту, особливо при одночасному застосуванні фентанілу. Слід розглянути питання про внутрішньовенне введення антихолінергічних засобів для модифікації потенційного зростання тонусу вагуса внаслідок застосування разом із пропофолом інших препаратів, а також при хірургічних втручаннях.

Власний аналгетичний ефект пропофолу недостатній. Тому для забезпечення достатньої аналгезії потрібно застосовувати аналгетики.

Повідомлялось про поодинокі випадки введення собі пропофолу лікарями, навіть про випадки з летальним кінцем.

Є такі ж повідомлення про розвиток, вкрай рідко, метаболічного ацидозу, рабдоміолізу, гіперкаліємії і/або швидко прогресуючої серцевої недостатності (у деяких випадках з летальним кінцем) у дорослих пацієнтів, які отримували протягом більше, ніж 58 годин дози препарату, що перевищували 5 мг/кг/год. У таких випадках серцева недостатність була нечутлива до інотропного підтримуючого лікування. 

Згідно з існуючими показаннями рекомендується, при можливості, не перевищувати дозу 4 мг/кг/год, яка є зазвичай достатньою для седації пацієнтів, котрі перебувають на штучній вентиляції легенів у відділенні інтенсивної терапії (тривалість лікування -більше 1 доби). Слід звертати увагу на можливі побічні ефекти та при перших ознаках симптомів зменшувати дозу або переходити на альтернативний засіб седації.

Оскільки Рекофол^® є жировою емульсією, при введені пропофолу впродовж тривалого часу може спостерігатися підвищення рівня тригліцеридів у сироватці. Якщо Рекофол^® вводиться пацієнтам, які належать до групи ризику розвитку гіперліпідемії, треба спостерігати за рівнем ліпідів у крові або густиною сироватки. У разі, якщо ліпіди ввиводяться з організму невідповідним чином, введення пропофолу слід відкоригувати. Якщо пацієнт разом з препаратом Рекофол^® парентерально одержує інші жирові емульсії, при підрахуванні загальної кількості одержаних ліпідів слід враховувати, що Рекофол^® містить 0,1 г/мл ліпідів (1,1 ккал).

Особливу увагу треба приділяти пацієнтам із підвищеним внутрішньочерепним та низьким артеріальним тиском, оскільки існує ризик значного зниження внутрішньоцеребрального перфузійного тиску.

Застосування у дітей.

Пропофол не рекомендується застосовувати для загальної анестезії у дітей віком до 1 місяця.

Рекофол^® 20 мг/мл не рекомендується для введення і підтримки анестезії у дітей віком від 1 місяця до 3 років, оскільки препарат із концентрацією пропофолу 20 мг/мл важко адекватно відтитрувати для маленьких дітей через надзвичайно малі об’єми, необхідні для них.

Була встановлена безпека й ефективність застосування препарату для введення в анестезію у дітей віком 3 роки і старше і для підтримки анестезії у дітей віком 2 місяці і старше.

Пропофол не показаний для застосування у дітей для седації у відділеннях інтенсивної терапії або для седації при проведенні хірургічних, нехірургічних або діагностичних процедур, оскільки ефективність і безпека не були доведені.

Хоча причинного зв'язку не встановлено, є дані про випадки серйозних ускладнень при (фоновій) седації у дітей віком до 16 років (включаючи фатальні), коли пропофол вводився всупереч рекомендаціям. Ці ускладнення стосувалися, зокрема, виникнення метаболічного ацидозу, гіперліпідемії, рабдоміолізу і/або серцевої недостатності. Ці ефекти найчастіше спостерігались у дітей з респіраторними інфекціями при дозах, які перевищували рекомендовані для дорослих для седації у відділеннях інтенсивної терапії.

У дітей різке припинення введення після тривалої інфузії може призвести до припливу жару в руках та ногах, стривоженості, тремтіння та підвищеної збудженості. Також спостерігалося підвищення частоти розвитку брадикардії (5 %), стривоженості (4 %) та тремтіння (9 %).

Вагітність і годування груддю

Пропофол проникає через плацентарний бар'єр і може спричинити неонатальну депресію, тому пропофол протипоказаний для застосування під час вагітності або у великих дозах для анестезії в акушерстві.

Проведені дослідження серед жінок в період годування груддю, показують, що пропофол проникає в грудне молоко у малих кількостях. Зважаючи на це, упродовж доби після введення пропофолу годування груддю не рекомендується.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

Внаслідок снотворного ефекту пропофол значно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Після введення препарату Рекофол^® і впродовж періоду відновлення пацієнт не повинен керувати автотранспортом або іншими механізмами протягом досить тривалого періоду.

Рекофол^® не можна змішувати перед внутрішньовенною інфузією з іншими медичними препаратами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Слід враховувати, що застосування Рекофолу^® в комбінації з різними засобами премедикації, інгаляційними агентами або аналгетиками може посилювати дію анестезії та підвищувати тяжкість побічних ефектів з боку серцево-судинної системи. Спільне введення з опіатами може потенціювати дихальну депресію, спричинену пропофолом.

Лейкоенцефалопатія може спостерігатися при введенні ліпідовмісних емульсій, таких як Рекофол^®, у пацієнтів, які застосовують циклоспорин.

Менші дози пропофолу можуть бути достатніми при застосуванні його як ад’юванта для анестезії.

Умови та термін зберігання

Зберігати при температурі + 2 - 25°С. Не заморожувати.

Препарат повинен бути використаний одразу ж після відкриття ампули чи флакону

Термін придатності - 3 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

Ампули по 10 мл в упаковці по 5 штук, флакони по 50 мл в упаковці по 1 шт.

Виробник

Шерінг Оу Фінляндія, компанія Шерінг АГ Німеччина ( Schering Oy)

Адреса

FIN-20101 Turku, Pansiontie 47, Finland (м.Турку, Пансіонтіє, 47, Фінляндія)