Рапинерол

Склад

діюча речовина: ropinirole hydrochloride;

1 таблетка містить ропініролу гідрохлориду у перерахуванні на ропінірол 1 мг або 2 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль прежелатинізований; магнію стеарат; суміш для покриття Opadry II 85F21676 (для дозування 1 мг) або Opadry II 85F24026 (для дозування 2 мг).

Суміш для покриття Opadry II 85F21676: полівініловий спирт, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172), діамантовий блакитний алюмінієвий лак (Е 133), заліза оксид чорний (Е 172).

Суміш для покриття Opadry II 85F24026: полівініловий спирт, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

Рапінерол^®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 1 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зеленого кольору, круглі, двоопуклі, з тисненням R1 з одного боку;

Рапінерол^®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, рожевого кольору, круглі, двоопуклі, з тисненням R2 з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Протипаркінсонічні препарати. Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну. Ропінірол. Код АТХ N04B C04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Ропінірол – це неерголіновий агоніст D2/D3-рецепторів дофаміну, який стимулює стріарні дофамінові рецептори.

Хвороба Паркінсона

Хвороба Паркінсона характеризується значною дофаміновою недостатністю в нігростріальній системі. Ропінірол полегшує цю недостатність, стимулюючи дофамінові рецептори стріатуму.

Ропінерол діє на гіпоталамус та гіпофіз, уповільнюючи секрецію пролактину.

Синдром неспокійних ніг

Ропінірол слід призначати тільки пацієнтам з ідіопатичним синдромом неспокійних ніг помірного та тяжкого ступеня. Ідіопатичний синдром неспокійних ніг помірного та тяжкого ступеня, як правило, зустрічається у пацієнтів, які страждають від безсоння або сильного дискомфорту в кінцівках.

В рамках чотирьох 12-тижневих досліджень ефективності пацієнти з синдромом неспокійних ніг були рандомізовані у групи прийому Рапінеролу^® або плацебо і на 12-му тижні ефекти за Міжнародною шкалою СНН порівнювалися з початковими даними.

Середня доза Рапінеролу^® для пацієнтів з помірною та тяжкою вираженістю хвороби становила 2,0 мг/добу. При проведенні комбінованого аналізу даних від пацієнтів із синдромом неспокійних ніг помірного та тяжкого ступеня з чотирьох 12-тижневих досліджень скоригована різниця після лікування порівняно з початковими даними загальної оцінки за Міжнародною шкалою СНН на 12-му тижні при перенесенні даних останнього спостереження (LOCF) вибірки «всі пацієнти, що почали отримувати лікування» становила 4,0 бали (95% ДІ -5,6, -2,4, р <0,0001; середні дані оцінки за Міжнародною шкалою СНН на початку дослідження та перенесенні дані останнього спостереження на 12 тижні: Рапінерол^® 28,4 і 13,5; плацебо 28,2 і 17,4).

В рамках 12-тижневого плацебо-контрольованого полісомнографічного дослідження за участю пацієнтів із синдромом неспокійних ніг досліджували вплив лікування Рапінеролом^® на періодичні рухи ногами під час сну. При порівнянні початкових даних з даними, отриманими на 12-му тижні, спостерігалася статистично значуща різниця в періодичних рухах ногами під час сну між пацієнтами, яким застосовували Рапінерол^® і групою плацебо.

Незважаючи на те, що в рамках 36-тижневого дослідження недостатньо даних для того, щоб продемонструвати довгострокову ефективність Рапінеролу^® в лікуванні синдрому неспокійних ніг пацієнти, які продовжували приймати Рапінерол^®, продемонстрували значно нижчу частоту рецидивів порівняно з пацієнтами, рандомізованими в групу прийому плацебо (33% порівняно з 58%, р = 0,0156).

Комбінований аналіз даних, отриманих в чотирьох 12-тижневих плацебо-контрольованих дослідженнях пацієнтів із синдромом неспокійних ніг помірного та тяжкого ступеня, показав, що при лікуванні пацієнтів ропінеролом були зареєстровані значні поліпшення порівняно з групою плацебо за параметрами шкали сну Дослідження медичних результатів (діапазон 0-100 балів, за винятком тривалості сну). Скориговані розходження між лікуванням Рапінеролом^® і прийомом плацебо становили: порушення сну (-15,2, 95 % ДІ -19,37, -10,94, р < 0,0001), тривалість сну (0,7 години, 95 % ДІ 0,49, 0,94), р < 0,0001), достатність сну (18,6, 95 % ДІ 13,77, 23,45, р < 0,0001) і денна сонливість (-7,5, 95 % ДІ -10,86, -4,23, р <0,0001).

Синдром відміни після припинення лікування Рапінеролом^® (відміна наприкінці лікування) не може бути виключений. Хоча в рамках клінічних досліджень середні загальні оцінки за Міжнародною шкалою СНН через 7-10 днів після відміни препарату були вищі у пацієнтів, що отримували лікування ропінеролом, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо, тяжкість симптомів після відміни терапії як правило, не перевищувала початкової оцінки у пацієнтів, що отримували лікування Рапінеролом^®.

Більшість пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях були, європеоїдної раси.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Біодоступність ропініролу дорівнює приблизно 50 % (від 36 до 57 %) при C_max (максимальна концентрація) препарату, що досягається, в середньому за 1,5 години після прийому дози. У присутності їжі C_max досягається на приблизно 2,6 години пізніше і піковий рівень у плазмі знижується на 25 %, при цьому немає впливу на біодоступність. Спостерігається широка індивідуальна варіабельність у параметрах біодоступності.

Розподіл

Рівень зв’язування ропініролу з білками плазми не є високим (10-40 %), що не дуже впливає на розподіл (об’єм розподілу приблизно 7 л/кг).

Метаболізм

Ропінірол переважно метаболізується ізоферментом CYP1А2 цитохрому P450. Як показали дослідження на тваринних моделях для вивчення дофамінергічної функції, жоден з багатьох метаболітів, що утворюються, не бере участі у кінцевій дії препарату, а основний метаболіт у 100 разів менш активний, ніж ропінірол.

Базуючись на даних, отриманих при проведенні досліджень in vitro, в низьких терапевтичних дозах ропінірол має незначний потенціал пригнічення цитохрому Р450. Тому ропінірол в низьких терапевтичних дозах навряд чи впливає на фармакокінетику інших лікарських засобів за допомогою механізму цитохрому P450.

Виведення

Ропінірол у незміненому вигляді, а також його метаболіти в основному виводяться нирками. Період напіввиведення ропініролу в середньому становить 6 (3-10) годин.

Лінійність

Фармакокінетика ропініролу у терапевтичному діапазоні від 0,25 до 4 мг після одноразової дози і після регулярного прийому препарату в цілому лінійна (C_max і AUC).

Характеристики, пов’язані з популяцією

У пацієнтів віком понад 65 років можливе зниження системного кліренсу ропініролу приблизно на 30 %.

Застосування дітям

Обмежені дані фармакокінетики, отримані у дітей віком 12-17 років (n=9), показали, що системний вплив разових доз 0,125 мг і 0,25 мг був подібним до такого, що спостерігався у дорослих.

У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) змін у фармакокінетиці ропініролу не спостерігалось. Дані щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю відсутні.

Показання

Лікування хвороби Паркінсона:

• як монотерапія на ранніх стадіях захворювання з метою відстрочення терапії препаратами леводопи;
• у складі комбінованої терапії у пацієнтів, які отримують препарати леводопи, з метою підвищення ефективності леводопи, включаючи контроль коливання («включення-виключення») і ефекту «кінця дози» на тлі хронічної терапії леводопи, а також з метою зниження добової дози леводопи.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до ропініролу або будь-якого з компонентів препарату.
• Порушення функції печінки.
• Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), коли не проводиться регулярний гемодіаліз.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Рапінерол^® переважно метаболізується ізоферментом CYP 1A2 цитохрому P450. У ході дослідження фармакокінетики (доза ропініролу 2 мг 3 рази на добу) було виявлено, що прийом ципрофлоксацину підвищував C_max (максимальну концентрацію) та AUC (площа під кривою концентрація-час) ропініролу на 60 % та 84 % відповідно, з потенційним ризиком виникнення небажаних ефектів. Тому пацієнтам, які вже приймають ропінірол, може бути потрібне коригування дози препарату, коли їм призначають або відміняють лікарські засоби, що інгібують фермент CYP1A2, такі як ципрофлоксацин, еноксацин або флувоксамін.

У фармакокінетичному дослідженні взаємодії між ропініролом (доза 2 мг 3 рази на добу) та теофіліном, субстратом CYP 1A2, не було виявлено змін у фармакокінетиці ані ропініролу, ані теофіліну. Таким чином, не очікується, що ропінірол буде конкурувати з метаболізмом інших лікарських засобів, які метаболізуються CYP1A2.

Відомо, що куріння стимулює метаболізм CYP 1A2, тому пацієнти, що починають або кидають палити протягом лікування ропініролом, потребують корекції дози.

Підвищення концентрації ропініролу в плазмі спостерігалося у пацієнтів, які отримували замісну гормональну терапію. У пацієнтів, які вже отримують замісну гормональну терапію, лікування ропініролом може починатись за звичайною схемою. Проте, якщо замісна гормональна терапія припиняється або розпочинається під час лікування ропініролом, залежно від клінічної реакції, може бути потрібне коригування дози ропініролу.

Не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії між ропініролом та леводопою або домперидоном, яка б потребувала коригування дози того або іншого препарату.

Нейролептики та інші антагоністи допаміну центральної дії, такі як сульпірид або метоклопрамід, можуть знижувати ефективність ропініролу, а тому слід уникати супутнього застосування цих лікарських засобів разом з ропініролом.

Інформація про можливість взаємодії ропініролу з алкоголем відсутня. Як і у разі застосування інших препаратів центральної дії, хворих потрібно застерегти від вживання спиртних напоїв під час лікування Рапінеролом^®.

Одночасний прийом ропініролу з антигіпертензивними та антиаритмічними препаратами не вивчалося.

Під час дослідження за участю пацієнтів з хворобою Паркінсона, які приймали дигоксин, взаємодії, яка б потребувала коригування дози, не виявлено.

Особливості застосування

При хворобі Паркінсона з прийомом Рапінеролу^® пов’язували нечасті випадки сонливості і епізодів раптового засинання під час повсякденної діяльності, іноді - без усвідомлення або попереджувальних ознак. Однак, при лікуванні синдрому неспокійних ніг ці явища спостерігаються дуже рідко. Разом з тим, всіх пацієнтів, які приймають Рапінерол^®, потрібно проінформувати про ці явища та рекомендувати бути обережними під час керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Пацієнти, у яких спостерігалась сонливість і/або епізод раптового засинання, повинні утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами. Крім того, можна розглянути можливість зменшення дози або припинення лікування.

Лікування антагоністами дофаміну пацієнтів із серйозними психотичними розладами слід проводити, тільки якщо потенційна користь перевищує ризики.

Рапінерол^® не слід застосовувати при лікуванні нейролептичної акатизії, тасикінезії (компульсивна тенденція до ходьби, викликана нейролептиками) або вторинного синдрому неспокійних ніг (наприклад, викликаного нирковою недостатністю, залізодефіцитною анемією або вагітністю).

Під час лікування Рапінеролом^® може спостерігатися парадоксальне погіршення симптомів синдрому неспокійних ніг, що відбувається з більш раннім початком (наростання) і повторною появою симптомів в ранні ранкові години (відновлення симптомів рано вранці). У такому разі слід переглянути режим лікування та провести корекцію дози або розглянути можливість припинення лікування.

У зв’язку з ризиком виникнення гіпотензії, призначати лікування пацієнтам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями (зокрема з коронарною недостатністю) слід з обережністю, а також рекомендується перевіряти артеріальний тиск, особливо на початку лікування.

У пацієнтів, які отримували агоністи допаміну, в тому числі ропінірол, особливо при хворобі Паркінсона, були зареєстровані розлади імпульсного контролю, в тому числі патологічний потяг до азартних ігор та гіперсексуальність, а також підвищене лібідо. Про виникнення цих розладів повідомляли, головним чином, при застосуванні високих доз і, як правило, вони зникали після зниження дози або припинення лікування.

Рапінерол^® містить лактози моногідрат. Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, вродженою недостатністю лактази або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає достатніх даних про застосування ропініролу вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали токсичну дію на репродуктивну функцію. Оскільки потенційний ризик для людини невідомий, рекомендується не застосовувати ропінірол під час вагітності, якщо потенційна користь для пацієнта перевищує потенційний ризик для плода.

Ропінірол не рекомендують застосовувати жінкам, які годують груддю, оскільки це може перешкоджати лактації.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтів потрібно попередити про можливі небажані реакції під час терапії препаратом Рапінерол^®. Пацієнтів слід поінформувати про те, що є дуже рідкісні випадки епізодів раптового засинання без будь-яких попередніх або явних ознак денної сонливості і випадки запаморочення (іноді вираженого). Якщо у пацієнта розвинулась денна сонливість або епізоди засинання протягом дня, що вимагають активного втручання, пацієнта необхідно попередити про те, що він не повинен керувати автомобілем і йому слід уникати інших видів діяльності, що вимагають високої швидкості психомоторних реакцій та уваги.

Спосіб застосування та дози

Для перорального застосування.

Таблетки приймати цілими, не розжовуючи і не подрібнюючи.

Рекомендується індивідуальний підбір дози Рапінеролу^® відповідно до ефективності та переносимості.

Дорослі

Хвороба Паркінсона

Рапінерол^® слід приймати три рази на день, бажано під час їди для поліпшення переносимості з боку шлунково-кишкового тракту.

Початок лікування. Початкова доза становить 0,25 мг Рапінеролу^® три рази на день протягом одного тижня. Потім дозу поступово збільшують на 0,25 мг три рази на день відповідно до наведеної нижче таблиці 1:

Таблиця 1

Схема лікування. Після початкового підбору дози можливе щотижневе підвищення дози з кроком від 0,5 мг до 1 мг Рапінеролу^® три рази на день (від 1,5 до 3 мг/добу).

Терапевтичну відповідь можна спостерігати при дозі між 3 мг і 9 мг Рапінеролу^® на добу. Якщо досягнення симптоматичного контролю не відбулося або його не вдається підтримувати, дозу Рапінеролу^® можна збільшити до 24 мг/добу. Дослідження доз вище 24 мг/добу не проводилось, тому цю дозу не слід перевищувати.

У разі припинення лікування на один або більше днів слід розглянути можливість повторного початкового підбору дози (див. вище).

Якщо Рапінерол^® застосовують як додаткову терапію до леводопи, одночасну дозу леводопи можна поступово знизити приблизно на 20 %.

При переході з лікування іншим агоністом дофаміну на Рапінерол^®, перед початком лікування Рапінеролом^® слід дотримуватися інструкції виробника щодо припинення застосування попереднього препарату.

Як і при лікуванні іншими агоністами допаміну, припинення лікування Рапінеролом^® має відбуватися поступово шляхом зменшення кількості прийомів препарату за добу протягом періоду в один тиждень.

Відповідь пацієнта на лікування Рапінеролом^® слід оцінити після 3-х місяців лікування. У цей час потрібно переглянути призначену дозу та необхідність продовження лікування. Якщо лікування переривається більш ніж на декілька днів, його потрібно розпочати заново з підбору дози, як зазначено вище.

Пацієнти літнього віку

Кліренс ропініролу зменшується у пацієнтів віком понад 65 років. Збільшення дози потрібно проводити поступово і з урахуванням полегшення симптомів.

Ниркова недостатність

Не потрібно проводити коригування дози для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну від 30 до 50 мл/хв).

Діти

Рапінерол^® не рекомендується для застосування дітям (віком до 18 років) у зв’язку з відсутністю даних про безпеку та ефективність.

Передозування

Симптоми. В основному, симптоми передозування Рапінеролу^® пов’язані з дофамінергічною дією (нудота, блювання, запаморочення, сонливість).

Лікування. Ці симптоми можуть коригуватися відповідним лікуванням антагоністами дофаміну, такими як типові нейролептики і метоклопрамід.

Побічні реакції

Побічні реакції описані у Таблиці 2 за системами органів і частотою. Критерії частоти побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), іноді (≥ 1/1000, <1/1/100), рідко (≥ 1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі випадки.

Таблиця 2

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25° С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; № 30 (3 х 10) у картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Актавіс Лтд

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

BLB 016, Булебел Індастріал Естейт,

м. Зейтун, ZTN 3000, Мальта.

Заявник

БІОСАЙНС ЛТД.

Місцезнаходження заявника

2 поверх, вул. Джон Принсес 13, Лондон, W1G 0JR,

Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії