Ранферон-12

Склад

діючі речовини: 1 капсула містить заліза фумарату 305 мг (еквівалентного 100 мг елементарного заліза), цинку сульфату 5 мг, кислоти фолієвої 0,75 мг, ціанокобаламіну 5 мкг, кислоти аскорбінової 75 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, парафін рідкий світлий, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк очищений, магнію стеарат.

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Антианемічні засоби. Препарати заліза. Залізо, полівітаміни та мінерали. Код АТС В0ЗА Е04.

Показання

Лікування анемії, спричиненої дефіцитом заліза і фолієвої кислоти.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату; фолатзалежні пухлини; злоякісні захворювання, крім мегалобластної анемії, спричиненої дефіцитом фолієвої кислоти; пароксизмальна нічна гемоглобінурія; надлишкове накопичення заліза в організмі (гемосидероз, гемохроматоз) або схильність до цього; всі інші види анемій, а також стани, що не зумовлені дефіцитом заліза (гіпо-, апластична і гемолітична анемії, сидероахрестична анемія, залізорефрактерна анемія, анемія при свинцевому отруєнні, таласемія, гемоглобінопатії, перніціозна анемія); еритремія; еритроцитоз; гострі тромбоемболії; новоутворення, за винятком тих, що супроводжуються мегалобластною анемією; цироз печінки; урокопропорфірія; гострі запальні захворювання кишечнику; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення; дивертикул кишечнику; кишкова непрохідність; регулярні гемотрансфузії; одночасне застосування парентеральних форм заліза; біль у животі, нудота та блювання невідомої етіології; тромбоз; схильність до тромбозів; тромбофлебіт; цукровий діабет; тяжкі захворювання нирок; сечокам’яна хвороба – при застосуванні доз понад 1 г на добу кислоти аскорбінової.

Спосіб застосування та дози

Дози та тривалість лікування визначає лікар індивідуально.

Звичайна доза Ранферону-12 для дорослих – 1 капсула 1-2 рази на добу.

Препарат краще приймати за 30-40 хв до їди, запиваючи соком або звичайною водою.

Курс лікування зазвичай становить 1-3 місяці.

Побічні реакції

З боку травного тракту: біль у ділянці шлунка, нудота, блювання, діарея або запор, забарвлення калу в чорний колір, метеоризм, дискомфорт (відчуття переповнення) у ділянці живота, металевий присмак у роті, потемніння зубів, втрата апетиту, подразнення слизової оболонки травного тракту, печія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: почервоніння шкіри, свербіж, шкірні висипання, кропив’янка, акне, бульозні висипання.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (анафілаксія, анафілактичний шок при наявності сенсибілізації, бронхоспазм), набряк Квінке.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена збудливість, порушення сну.

З боку кровотворної системи: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз; у хворих із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази кров’яних тілець можливий гемоліз еритроцитів.

Інші: припливи, загальна слабкість, пітливість, гіпертермія.

Передозування

При перевищенні рекомендованих доз можливі явища передозування. Летальною дозою вважається 180-300 мг/кг маси тіла. Однак для деяких пацієнтів доза елементарного заліза 30 мг/кг може бути токсичною. У дітей молодшого віку ризик виникнення гострої інтоксикації є особливо високим: небезпечна для життя інтоксикація можлива при прийомі 1 г заліза фумарату.

Симптоми гострого отруєння залізом виникають через 10-60 хв або через декілька годин після прийому препарату.

Симптоми: біль у ділянці живота та епігастрії, нудота, блювання (іноді з домішками крові), діарея із зеленими, а в подальшому – з дьогтеподібними випорожненнями, меленою. Ці явища можуть супроводжуватися блідістю шкірних покривів, акроціанозом, ціанозом, сонливістю, слабкістю, холодним липким потом, зниженням артеріального тиску, слабким пульсом, серцебиттям, сплутаністю свідомості, гіпертермією, парестезією, некрозом слизової оболонки травного тракту, судомами. Якщо не вжити терапевтичних заходів, то через 12-48 годин може розвинутися шок та коматозний стан, який буде супроводжуватися олігурією, токсичною печінковою недостатністю, коагулопатією, патологічним типом дихання Чейн-Стокса.

Терапевтичні заходи: у випадку значного передозування препарату в зв’язку з можливими токсичними ефектами пацієнту необхідно негайно надати допомогу: промити шлунок водою або розчином харчової соди, або фосфатно-буферним розчином. Пацієнту можна вживати сирі яйця та молоко, що призведе до утворення у травному тракті нерозчинних сполук заліза і сприятиме видаленню його з організму.

За необхідності проводять лікування шоку та ацидозу. Пацієнтам з олігурією/анурією призначають перитонеальний діаліз або гемодіаліз.

Найкращим методом визначення тяжкості стану є визначення вмісту заліза в сироватці крові та залізозв’язувальну здатність сироватки (ЗЗЗС) крові. Якщо вміст заліза перевищує максимальний для нормального залізозв’язування сироватки крові, можливе системне отруєння.

Спеціальна терапія:

Блювотні маси необхідно перевірити на наявність капсул. Якщо достатня кількість капсул не вилучена, необхідно провести промивання шлунка 0,9 % розчином натрію хлориду або 1 % водним розчином карбонату натрію і застосувати проносний засіб.

Пацієнтам з симптомами гострого отруєння призначають антидот заліза – дефероксамін (десферал). Хелатну терапію дефероксаміном проводять у випадках, якщо:

• була прийнята потенційно летальна доза 180-300 мг/кг маси тіла і більше;
• концентрація заліза в сироватці більше 400-500 мкг/дл;
• концентрація заліза в сироватці крові перевищує ЗЗЗС та/або у пацієнта спостерігаються тяжкі симптоми інтоксикації залізом: кома, шок.

При гострих отруєннях для зв’язування заліза, що не всмокталося призначають внутрішньо 5-10 г дефероксаміну (вміст 10-20 ампул розчиняють у питній воді). Для видалення заліза, що всмокталося, дефероксамін вводять внутрішньом’язово по 1-2 г кожні 3-12 годин. У тяжких випадках, що супроводжуються розвитком шоку, хворим призначають внутрішньовенне краплинне введення 1 г препарату і проводять симптоматичну терапію.

Симптоми передозування аскорбінової кислоти: при одноразовому застосуванні надмірних доз препарату можливе виникнення нудоти, блювання, здуття і болю в животі, свербежу, висипу на шкірі, підвищеної збудливості.

При тривалому застосуванні у високих дозах можливі пригнічення інсулярного апарату підшлункової залози (необхідно контролювати її функцію), розвиток циститу, прискорення утворення конкрементів (уратів, оксалатів).

Тривале застосування препарату у високих дозах може призвести до: болю у ділянці серця, тахікардії, артеріальної гіпертензії, дистрофії міокарда, ушкодження гломерулярного апарату нирок, кристалурії, утворення уратних, цистинових та/або оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах, ушкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету, порушення обміну цинку, міді. Тривале невиправдане застосування препарату може призвести до гемосидерозу.

Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, лужне пиття, прийом активованого вугілля або інших сорбентів, симптоматична терапія.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У період вагітності або годування груддю препарат застосовують тільки після консультації з лікарем, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини/плода.

Діти

Досвіду застосування Ранферону-12 дітям немає.

Особливості застосування

Попередження

Ціанокобаламін не слід застосовувати пацієнтам з початковою стадією хвороби Лебера (спадкова атрофія зорового нерва), оскільки повідомлялося про швидкий розвиток атрофії зорового нерва після застосування препарату таким пацієнтам.

Заходи безпеки

Препарати, що містять залізо, не слід застосовувати для лікування інших видів анемії, крім залізодефіцитної. Лікування залізодефіцитної анемії потрібно проводити тільки під наглядом лікаря.

Пацієнтам з підвищеними рівнями феритину в сироватці крові потрібно бути надзвичайно обережними при застосуванні біологічно активних добавок, що містять залізо.

Не слід перевищувати рекомендовані дози препарату. Перед початком лікування необхідно виключити перніціозну анемію та встановити етіологію анемії, оскільки анемії, асоційовані із запальними синдромами, не піддаються лікуванню препаратами заліза.

Щоб уникнути зниження всмоктування заліза, не рекомендується приймати препарат протягом 1-2 годин після вживання таких продуктів: чорний чай, кава, молочні продукти, яйця, хліб, сирі злаки, мінеральні води.

З обережністю слід призначати Ранферон-12 пацієнтам із порушенням функції печінки, шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, ентерит, виразковий коліт, хвороба Крона), із захворюваннями нирок, включаючи гострі інфекції нирок, із ревматоїдним артритом, лейкозом, стенокардією.

Для запобігання запорам препарат необхідно запивати великою кількістю рідини.

Під час прийому препарату можливе забарвлення калу в чорний колір, що може завадити діагностиці хронічної кровотечі шлунково-кишкового тракту. Проба на приховану кров (бензидинова проба) іноді може давати помилкові результати.

Не слід поєднувати пероральне застосування препаратів заліза з їх парентеральним введенням, а також з повторними гемотрансфузіями. 

Слід систематично контролювати показники сироваткового заліза та гемоглобіну. При необхідності тривалого застосування препаратів заліза кожні 4 тижні проводять оцінку таких параметрів: рівень гемоглобіну, еритроцитів та показники (середній об’єм клітин (МСV), середнє значення вмісту гемоглобіну в еритроцитах (МСН), кількість ретикулоцитів, сироваткового заліза, трансферину). Визначення феритину дає змогу оцінити накопичене залізо: показник феритину в сироватці крові < 15 мкг/л свідчить, що запасів заліза в організмі немає. При тривалому застосуванні необхідний контроль рівня вітаміну В_12.

Відсутність ефекту при застосуванні препарату може бути зумовлена порушенням процесів всмоктування в кишечнику, пригніченням гемопоезу, введенням деяких лікарських препаратів (антиметаболічних), а також дефіцитом інших вітамінів. Неефективність терапії також може бути зумовлена недостатністю кровообігу, хронічним алкоголізмом.

Препарат не можна застосовувати більше 6 місяців, окрім випадків тривалої кровотечі, менорагії.

При прийомі високих доз і тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати функцію нирок та рівень артеріального тиску, а також функцію підшлункової залози. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам із захворюванням нирок в анамнезі.

При сечокам’яній хворобі добова доза аскорбінової кислоти не повинна перевищувати 1 г.

Не слід призначати великі дози препарату хворим з підвищеним згортанням крові.

Одночасний прийом препарату з лужним питтям зменшує всмоктування аскорбінової кислоти, тому не слід запивати капсули лужною мінеральною водою. Також всмоктування аскорбінової кислоти може порушуватися при дискінезії кишечнику, ентеритах та ахілії.

З обережністю застосовують для лікування пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Аскорбінова кислота як відновник може впливати на результати лабораторних досліджень, наприклад, при визначенні вмісту в крові глюкози, білірубіну, активності трансаміназ, лактатдегідрогенази тощо.

Оскільки аскорбінова кислота чинить легку стимулюючу дію, не рекомендується приймати лікарський засіб наприкінці дня.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами, оскільки іноді при застосуванні препарату може виникнути запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні Ранферону-12 та антацидних засобів, що містять вісмут, алюміній, магній, кальцій, а також при прийомі холестираміну, циметидину абсорбція препарату з травного тракту зменшується.

Тверда їжа, чорний чай, кава, молочні продукти, яйця, хліб, сирі злаки знижують абсорбцію заліза.

Антибіотики групи тетрацикліну, а також пеніциламін утворюють з Ранфероном-12 комплексні сполуки, внаслідок чого зменшують всмоктування заліза та дію препарату.

Глюкокортикоїди можуть підсилювати стимуляцію еритропоезу Ранофероном-12.

Аскорбінова кислота збільшує біодоступність заліза при пероральному прийомі. Одночасний прийом вітаміну Е може зменшувати фармакологічну дію заліза в організмі.

Солі заліза зменшують біодоступність леводопи, метилдопи та погіршують абсорбцію цинку, тироксину, сульфасалазину, інгібіторів ДНК-гірази (ципрофлоксацин, левофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин).

Одночасний прийом препаратів заліза з нестероїдними протизапальними препаратами може підсилювати подразнювальну дію заліза на слизову оболонку травного тракту.

Всмоктування фолієвої кислоти зменшується при одночасному прийомі з аналгетиками, протисудомними препаратами, сульфаніламідами, цитостатиками (метотрексатом), триамтереном і триметопримом, неоміцином.

При одночасному застосуванні фолієва кислота зменшує ефекти примідону, ПАСК, сульфасалазину, пероральних гормональних контрацептивів, хлорамфеніколу, фенітоїну, підвищуючи їх метаболізм.

При одночасному внутрішньовенному введенні хлорамфеніколу може сповільнюватись всмоктування заліза та зменшуватись гемопоетична дія ціанокобаламіну.

Всмоктування ціанокобаламіну зменшується при сумісному застосуванні з протисудомними препаратами, аміносаліциловою кислотою, гормональними контрацептивами, канаміцином, неоміцином, поліміксинами, колхіцином, ранітидином, препаратами калію, тетрациклінами.

Препарат не рекомендується поєднувати з метотрексатом, дисульфірамом, піриметаміном, алопуринолом.

Абсорбція аскорбінової кислоти знижується при одночасному застосуванні пероральних контрацептивних засобів, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття. Аскорбінова кислота при пероральному застосуванні підвищує абсорбцію пеніциліну, тетрацикліну, заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів, підвищує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами. Одночасний прийом вітаміну С і дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо у серцевому м’язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Вітамін С можна приймати лише через 2 години після ін’єкції дефероксаміну.

Тривале застосування великих доз у пацієнтів, які лікуються дисульфіраміном, гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь. Великі дози препарату зменшують ефективність трициклічних антидепресантів, нейролептиків – похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну, порушують виведення мексилетину нирками.

Аскорбінова кислота підвищує загальний кліренс етилового спирту. Препарати хінолінового ряду, кальцію хлорид, саліцилати, кортикостероїди при тривалому застосуванні зменшують запаси аскорбінової кислоти в організмі.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Ранферон-12 – збалансований комплекс заліза фумарату, цинку сульфату, ціанокобаламіну (вітаміну В₁₂), кислоти фолієвої та аскорбінової кислоти, які необхідні для процесу нормального кровотворення в кістковому мозку. Залізо входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, різних ферментів, оборотно зв’язує кисень і забезпечує його транспорт у тканини, бере участь у ряді окисно-відновних реакцій, стимулює еритропоез. Потреба в залізі особливо зростає в період активного росту, вагітності, годування груддю, при менструаціях та інших кровотечах.

Фолієва кислота разом із ціанокобаламіном стимулює еритропоез, бере участь у синтезі амінокислот, нуклеотидів, нуклеїнових кислот, в обміні холіну. В період вагітності фолієва кислота необхідна для нормального розвитку нервових волокон плода, захищає його від дії тератогенних факторів, відіграє важливу роль у реакціях клітинного імунітету. Ціанокобаламін бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором нормального росту й розвитку епітеліальних клітин, нормального кровотворення та дозрівання еритроцитів, необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну. Ціанокобаламін і фолієва кислота також запобігають розвитку мегалобластної анемії та неврологічних порушень.

Аскорбінова кислота (вітамін С) має виражені відновлювальні властивості. Належить до групи водорозчинних вітамінів. Бере участь в окисно-відновних реакціях, регуляції вуглеводного обміну, впливає на обмін амінокислот ароматичного ряду, метаболізм тироксину, біосинтез катехоламінів, стероїдних гормонів і інсуліну, необхідна для згортання крові, синтезу колагену і проколагену, регенерації сполучної та кісткової тканини. Поліпшує проникність капілярів. Сприяє абсорбції заліза в кишечнику і бере участь у синтезі гемоглобіну. Підвищує неспецифічну резистентність організму, має антидотні властивості. Дефіцит вітаміну С у їжі призводить до розвитку гіпо- і авітамінозу С, оскільки в організмі цей вітамін не синтезується.

Цинк відіграє каталітичну, структурну або регулюючу роль у більш ніж 200 цинкометаловмісних ферментах, які були визначені в біологічних системах. Ці ферменти беруть участь у метаболізмі нуклеїнової кислоти і білків та у виробництві енергії. Цинк відіграє конструктивну роль у формуванні так званих «цинкових пальців». «Цинкові пальці» використовуються транскрипційними факторами для взаємодії з ДНК у регуляції активності генів. Інша структурна роль цинку полягає в підтримці цілісності біологічних мембран, що призводить до їх захисту від окиснювального пошкодження. Цинк відіграє важливу роль у синтезі білків і в клітинному розподілі. Дефіцит цинку асоціюється з анемією, низьким ростом, гіпогонадизмом, порушенням загоєння ран і геофагією. Дефіцит цинку, як було показано, підвищує ламкість еритроцитів і змінює плинність мембрани еритроцитів.

Фармакокінетика. Не досліджена.

Основні фізико-хімічні властивості

червоного кольору, тверді желатинові капсули, які самі замикаються, розміру «0» з позначенням «RANFERON 12» білими чорнилами, які містять біло-коричневий порошок.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ^оС.

Упаковка

По 10 капсул у блістері, по 3 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Сан Фармасьютикал Індастріз Лімітед.

Sun Pharmaceutical Industries Limited.

Місцезнаходження

Індастріал Ареа 3, Девас - 455001, Індія.

Industrial Area 3, Dewas, 455001, India.