Пуроксан

Склад

діюча речовина: доксофілін;

5 мл сиропу містять 100 мг доксофіліну;

допоміжні речовини: сахароза, натрію сахарин, амонію гліциризат, натрію метилпарагідроксибензоат (Е 219), натрію пропілпарагідроксибензоат (Е 217), ароматизатор альпійський крем, ароматизатор м’ятний в порошку, вода очищена.

Лікарська форма

Сироп

Клінічні характеристики

Спосіб застосування та дози

Діти. Рекомендована добова доза доксофіліну для дітей становить 12 мг/кг, розділених на два прийоми. У випадку відсутності задовільної реакції на лікування дозу можна збільшити до 18 мг/кг на добу під наглядом лікаря.

Дорослі. По 20 мл сиропу = 2 мірні ковпачки (400 мг доксофіліну) 2 рази на день.

Особи літнього віку. По 10 мл сиропу = 1 мірна ложка (200 мг доксофіліну) 2 рази на день.

Тривалість лікування визначається лікарем залежно від стану пацієнта та перебігу захворювання.

Побічні реакції

Після прийому ксантинів можуть спостерігатися такі явища, як нудота, блювання, епігастральний біль, головний біль, дратівливість, безсоння, тахікардія, екстрасистолія, тахіпное; іноді - гіперглікемія та протеїнурія. Побічні реакції можуть спонукати до припинення лікування. Лікування може бути відновлено в менших дозах після повного зникнення небажаних реакцій.

Передозування

Симптоми: аритмії, судоми. Специфічного антидоту немає. У разі передозування проводять симптоматичну терапію серцевої недостатності, протисудомну терапію.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Через обмежений досвід застосування у людей під час вагітності доксофілін можна призначати вагітним жінкам лише з урахуванням співвідношення користь для матері/ризик для плода.

Доксофілін протипоказаний жінкам, які годують груддю.

Діти

Пуроксан сироп застосовують дітям віком від 3 років

У зазначених вище ситуаціях рекомендується проводити моніторинг концентрації доксофіліну в плазмі крові.

Препарат слід з особливою обережністю застосовувати пацієнтам з артеріальною гіпертензією, захворюваннями серця, гіпоксемією, гіпертиреозом, з хронічною правошлуночковою недостатністю, застійною серцевою недостатністю, захворюваннями печінки та нирок, пацієнтам, які раніше перенесли виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, а також пацієнтам літнього віку із порушенням функції печінки.

Часто в пацієнтів із застійною серцевою недостатністю значно збільшуються рівні препарату в плазмі крові, що потребує припинення застосування препарату.

Доксофілін не викликає звикання або залежності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Доксофілін не слід приймати одночасно з іншими похідними ксантину, в тому числі з охолодженими напоями та їжею, що містять кофеїн. У ксантинів відзначений токсичний синергізм з ефедрином. Як і застосування інших ксантинів, одночасний прийом еритроміцину, тролеандоміцину, лінкоміцину, кліндаміцину, алопуринолу, циметидину, ранітидину, пропанололу та вакцини проти грипу може сприяти зниженню печінкового кліренсу доксофіліну, спричиняючи підвищення його рівнів у крові. В такому разі слід зменшити дозу препарату. Не встановлено взаємозв’язку між концентрацією доксофіліну в сироватці крові та токсичною дією.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Доксофілін за структурою належить до похідних ксантину. Він безпосередньо розслабляє гладкі м’язи бронхів та кровоносних судин легенів, тим самим діючи переважно як бронходилататор та релаксант гладких м’язів. Точний механізм його дії досі не встановлений, хоча відомо, що доксофілін спричиняє пригнічення фосфодіестерази, внаслідок чого відбувається підвищення внутрішньоклітинного вмісту циклічного АМФ. При високих концентраціях доксофілін здатний пригнічувати вивільнення клітинного гістаміну.

Фармакокінетика. Період напіввиведення доксофіліну перевищує 7 годин. Пік його концентрації в плазмі крові досягається через 1 годину після приймання внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить приблизно 62,6%, зв’язування з білками плазми крові - приблизно 48%. Менш ніж 4% прийнятої внутрішньо дози видаляється у незміненому стані із сечею. Доксофілін майже повністю метаболізується в печінці (90% загального кліренсу). Гідроксіетилтеофілін є єдиним виявленим циркулюючим метаболітом доксофіліну.

При повторному прийманні рівноважна концентрація доксофіліну досягається приблизно за 4 дні, період напіввиведення становить 8-10 годин. Це дозволяє дотримуватися схеми застосування два рази на день. Не відзначено акумуляції препарату після тижневого курсу лікування.

Гостра токсичність (середня смертельна доза ЛД₅₀) доксофіліну при оральному введенні становить: 1022,4 мг/кг у щурів, 841 мг/кг - у мишей, більше 800 мг/кг - у собак.

При повторному і тривалому введенні доксофілін добре переноситься та не виявляє токсичних ефектів. У тварин різних видів доксофілін не має шкідливого впливу на показники репродукції (фертильність, тератогенність, перед- та післяпологовий розвиток). Для нього не виявлена мутагенна активність.

Основні фізико-хімічні властивості

прозора рідина, світло-жовтого кольору.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 100 мл сиропу у флаконі. По одному флакону з мірною ложечкою та інструкцією для медичного застосування в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

M&H Мануфектурінг Ко., Лтд/M&H Manufacturing Co., Ltd.

Місцезнаходження

41 Сухумвіт Роуд, Самутпракарн, Таїланд/41 Sukhumvit Road, Samutprakarn, Thailand.