Пурегон

Склад

діюча речовина: фолітропін бета (follitropin beta);

1 флакон містить фолітропіну бета (рекомбінантного) 50 МО або100 МО;

допоміжні речовини: сахароза, натрію цитрат 2-водний, L-метіонін, полісорбат 20, кислота хлористоводнева або натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій для внутрішньом’язового та підшкірного введення.

Фармакотерапевтична група

Гонадотропіни та інші стимулятори овуляції. Фолітропін бета. Код АТС G03G A06.

Показання

У жінок – лікування жіночого безпліддя у таких клінічних випадках:

• ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) у жінок, у яких лікування кломіфен-цитратом неефективне;
• для контролю гіперстимуляції яєчників при індукції множинного розвитку фолікулів під час проведення методик допоміжної репродукції (наприклад, у методиках екстракорпорального запліднення/перенесення ембріонів (ЕКЗ/ПЕ), ін’єкцій сперматозоїдів у маткові труби (ВМІ) та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ).

У чоловіків – недостатній сперматогенез внаслідок гіпогонадотропного гіпогонадизму.

Протипоказання

Пухлини яєчників, молочної залози, матки, яєчок, гіпофіза або гіпоталамуса. Вагітність і період годування груддю. Вагінальні кровотечі невстановленої етіології. Гіперчутливість до будь-якого з компонентів Пурегону^®. Первинна недостатність яєчників.

Кісти яєчників або збільшення яєчників, не пов’язане із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Порушення анатомії статевих органів, несумісне з вагітністю. Фіброма матки, несумісна з вагітністю. Первинна недостатність яєчок.

Спосіб застосування та дози

Лікування Пурегоном^® повинно розпочинатися під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні безпліддя.

При використанні шприца необхідно враховувати, що вводиться на 18 % менше фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), ніж при використанні ручки-інжектора. Це слід враховувати при переході від шприца на ручку-інжектор, і навпаки, в одному циклі лікування. Корекція дози особливо необхідна при переході від шприца на ручку, щоб уникнути неприпустимого завищення дози введення.

Дозу підбирають індивідуально, залежно від реакції яєчників. Для цього проводять УЗД і визначають рівень естрадіолу в плазмі крові.

Для досягнення ефекту лікування необхідне проведення максимум 3 курсів лікування при обох показаннях. Досвід проведення штучного запліднення свідчить про те, що протягом перших 4 курсів лікування існує найбільша ймовірність завагітніти і в подальшому поступово знижується.

Ановуляція

Рекомендується послідовна схема лікування. Звичайно вона починається зі щоденного введення 50 МО Пурегону^®, яке проводять протягом 7 днів. За відсутності відповіді яєчників щоденну дозу поступово збільшують, доки не буде досягнуто росту фолікулів або підвищення рівня естрадіолу, що свідчить про достатню реакцію яєчників. Оптимальним вважається щоденне збільшення концентрації естрадіолу в плазмі крові на 40 - 100 %.

Отриману таким чином дозу підтримують до досягнення стану преовуляції. Стан преовуляції визначається як наявність домінантного фолікула діаметром 18 мм (за даними УЗД) та/або концентрації естрадіолу в плазмі крові 300 - 900 пікограм/мл (1000 - 3000 пмоль/л). Звичайно для досягнення цього стану потрібно 7 - 14 днів лікування. Після цього введення Пурегону^® припиняють та індукують овуляцію введенням людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ). Якщо кількість фолікулів, які відповідають, занадто велика або концентрація естрадіолу збільшується дуже швидко, тобто більше ніж у 2 рази за добу протягом 2 - 3 наступних днів, то щоденну дозу слід зменшити. Оскільки кожен фолікул діаметром понад 14 мм найбільш придатний до запліднення за наявності декількох преовулянтних фолікулів діаметром більше 14 мм існує висока ймовірність багатоплідної вагітності. У цьому разі лХГ не вводять і вживають заходів щодо попередження багатоплідної вагітності.

Контроль гіперстимуляції яєчників під час проведення методик допоміжної репродукції.

Застосовують різні схеми стимуляції. Протягом щонайменше 4 перших днів рекомендується вводити 100 - 225 МО препарату. Після цього дозу можна підбирати індивідуально, виходячи з реакції яєчників. У клінічних дослідженнях було показано, що звичайно буває достатнім застосування підтримуючої дози 75 - 375 МО протягом 6 - 12 днів, але у деяких випадках може знадобитися і більш тривале лікування.

Пурегон^® можна застосовувати як ізольовано, так і в комбінації з агоністом або антагоністом гонадотропін-релізинг гормона (ГнРГ) для запобігання передчасному формуванню жовтого тіла. При застосуванні агоніста ГнРГ можуть знадобитися більш високі дози Пурегону^® для досягнення відповідного росту фолікулів.

Реакцію яєчників контролюють шляхом УЗД і визначення концентрації естрадіолу в плазмі крові. За наявності не менше 3-х фолікулів діаметром 16 - 20 мм (за даними УЗД) і позитивної реакції яєчників (концентрації естрадіолу в плазмі крові – 300 - 400 пкг/мл (1000 - 1300 пмоль/л) на кожний фолікул діаметром більше 18 мм), індукують кінцеву фазу дозрівання фолікула шляхом введення лХГ. Через 34 - 35 год проводять аспірацію яйцеклітин.

Дозування для чоловіків

Пурегон^® слід призначати у дозуванні 450 МО на тиждень, бажано загальну тижневу дозу розділити на 3 дози по 150 МО, які вводять одночасно з лХГ. Лікування слід продовжувати щонайменше протягом 3 - 4 місяців, саме в цей період очікується покращання сперматогенезу. У разі відсутності зрушень комбіноване лікування можна продовжити; клінічний досвід свідчить, що для відновлення сперматогенезу період лікування повинен становити 18 місяців або довше.

Спосіб застосування

Для запобігання болісним відчуттям при виконанні ін’єкції і для зведення до мінімуму витікання з місця ін’єкції розчин Пурегону^® слід вводити повільно внутрішньом’язово або підшкірно. Необхідно чергувати ділянки підшкірного введення, щоб запобігти розвитку жирової атрофії.

Підшкірне введення Пурегону^® може бути виконано пацієнткою або членом родини при наданні відповідних інструкцій лікарем. Самостійно застосовувати Пурегон^® можуть лише відповідно підготовлені пацієнтки, проте, під контролем спеціаліста.

Інструкція з введення препарату

Розчин не можна застосовувати, якщо в ньому містяться чужорідні частинки або якщо він непрозорий. Вміст флакона необхідно використати одразу після проколювання гумової пробки голкою. Залишки розчину після ін’єкції слід вилити.

Крок 1 – підготування шприца.

Для введення Пурегону слід використовувати стерильні одноразові шприці і голки. Об’єм шприца має бути невеликим, щоб можна було з більшою точністю набрати необхідну дозу.

Не застосовуйте розчин, якщо в ньому містяться чужорідні частинки або якщо він непрозорий. Спочатку зніміть з флакона кришку. З’єднайте шприц із голкою і проткніть голкою гумову пробку флакона. Наберіть розчин у шприц і замініть цю голку на голку для ін’єкцій. Тримаючи шприц голкою догори, обережно постукайте по ньому, щоб підняти бульбашки повітря. Потім натисніть на поршень до виходу з голки всіх бульбашок повітря і переконайтесь, що в шприці залишився тільки розчин Пурегону. У разі необхідності поршень можна просунути далі, щоб точно встановити об'єм розчину для введення.

Крок 2 – місце введення.

Найкращим місцем для підшкірної ін’єкції є частина живота навколо пупка, де шкіра не натягнута і є прошарок жирової тканини. При проведенні кожної наступної ін’єкції необхідно дещо змінювати місце введення. Препарат можна вводити і в інші місця. Лікар або медсестра повинні поінформувати пацієнта, в яке місце краще робити ін’єкцію.

Крок 3 – підготовка області введення.

Навіть незначне подразнення (легке потирання або пощипування) ділянки шкіри, вибраної для ін’єкції, стимулює нервові закінчення та знижує неприємні відчуття при введенні голки. Руки слід вимити, а місце ін’єкції – протерти дезінфікуючим розчином (наприклад, 0,5% хлоргексидином) для видалення поверхневих бактерій. Дезінфікуючий розчин слід нанести на ділянку діаметром близько 5 см навколо місця майбутнього уколу і залишити на шкірі для висихання принаймні 1 хв.

Крок 4 – введення голки.

Трохи відтягнути шкіру, сформувавши складку шкіри в ділянці введення голки. Іншою рукою вставити голку в шар шкіри під кутом 90 градусів.

Крок 5 – перевірка правильного положення голки.

Якщо голку ввести правильно, поршень шприца буде дуже важко витягти назад. Якщо при відтягуванні поршня у шприці з’явилася кров, це свідчить про те, що кінець голки потрапив у судину. Якщо це трапилось, виймають голку зі шприцом і притискають до цього місця тампон із дезінфікуючим засобом; виділення крові з місця уколу припиниться через 1 - 2 хв. Розчин у шприці не можна застосовувати для наступного введення, його необхідно вилити. Потім взяти нову голку і шприц, новий флакон Перегону і повторити всю процедуру, починаючи з першого кроку.

Крок 6 – введення розчину.

Щоб правильно ввести розчин і не спричинити пошкодження тканин шкіри необхідно натискати на поршень повільно і з однаковим зусиллям.

Крок 7 – видалення зі шкіри шприца з голкою.

Швидко витягти голку зі шприцом і притиснути до місця ін’єкції тампон з дезінфікуючим розчином. Легкий масаж місця введення з незначним надавлюванням допоможе рівномірно розподілитися розчину Пурегону^® та запобігти неприємним відчуттям.

Побічні реакції

Застосування препарату Пурегон^® може супроводжуватися розвитком місцевих реакцій: гематоми, болю, почервоніння, набряку, свербежу – більшість з них слабко виражені. У поодиноких випадках спостерігалися генералізовані алергічні реакції у вигляді еритеми і висипу.

Також можуть відзначатися:

у жінок: у клінічних дослідженнях препарату гіперстимуляція яєчників спостерігалася у 3% випадків. Клінічними симптомами помірної гіперстимуляції яєчників є біль у животі, нудота, діарея, збільшення яєчників за рахунок кіст яєчників. У поодиноких випадках спостерігався виражений синдром гіперстимуляції яєчників, який може загрожувати життю. Він характеризується наявністю великих кіст яєчників (з ризиком розриву), асцитом, гідротораксом і збільшеннями маси тіла за рахунок затримки рідини в організмі. У поодиноких випадках синдром гіперстимуляції яєчників може супроводжуватися розвитком венозної або артеріальної тромбоемболії.

Підвищена ймовірність розвитку багатоплідної і позаматкової вагітності.

При лікуванні Пурегоном^® у комбінації з хоріонічним гонадотропіном у поодиноких випадках можливий розвиток тромбоемболії.

У чоловіків: у деяких випадках при лікуванні Пурегоном^® разом із хоріонічним гонадотропіном відзначався розвиток гінекомастії та акне. Ці побічні ефекти відзначені також при лікуванні хоріонічним гонадотропіном.

Передозування

Дані про гостру токсичність Пурегону^® відсутні. Але занадто висока доза ФСГ може призвести до гіперстимуляції яєчників. У цьому разі необхідно негайно припинити введення Пурегону^® і провести, за необхідності, симптоматичне лікування.

Особливості застосування

Перед початком лікування слід виключити наявність ендокринних захворювань, які не належать до статевих залоз (наприклад, захворювань щитовидної залози, надниркових залоз або гіпофіза). Після індукції овуляції за допомогою гонадотропних препаратів підвищений ризик розвитку багатоплідної вагітності. Відповідно підібрана доза ФСГ повинна попереджувати множинний розвиток фолікулів. Багатоплідна вагітність, особливо на пізніх строках, підвищує ризик ускладнень у пологовому та перинатальному періодах. Тому необхідно попереджувати батьків про потенційний ризик багатоплідної вагітності/пологів перед початком лікування. Першу ін’єкцію Пурегону^® слід проводити тільки під наглядом лікаря. Оскільки у жінок, яким проводять штучне запліднення, часто виявляються аномалії маткових труб, у них підвищений ризик розвитку позаматкової вагітності. Тому дуже важливе раннє УЗД підтвердження внутрішньоматкового розташування плода. У жінок, яким проводять штучне запліднення, ризик розвитку переривання вагітності вищий, ніж при природному зачатті. Частота виникнення вроджених аномалій розвитку після проведення програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) дещо вища, ніж при неплановому зачатті, що пояснюється різницею у характеристиках батьків (вік матері, характеристики сперми), а також незначним підвищенням ймовірності ризику багатоплідної вагітності при проведенні ДРТ. Проте немає даних, що застосування гонадотропінів під час проведення ДРТ пов’язано з підвищенням ризику вроджених вад розвитку.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ).

До початку лікування і регулярно у процесі лікування слід проводити УЗД розвитку фолікулів і визначати рівень естрадіолу в плазмі крові. Крім можливості розвитку великої кількості фолікулів, може спостерігатися дуже швидке зростання концентрації естрадіолу (тобто більше ніж у 2 рази за добу протягом 2 - 3 наступних днів), яка може досягнути найвищих значень. Діагноз гіперстимуляції яєчників може бути підтверджений УЗД. У жінок із загальними факторами ризику розвитку тромбозу, такими як особистий або сімейний анамнез, ожиріння високого ступеня (індекс маси тіла > 30 кг/м²), або з тромбофілією може бути підвищений ризик розвитку венозної або артеріальної тромбоемболії при лікуванні гонадотропінами, навіть без розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників. У таких випадках слід зважити переваги штучного запліднення з ризиком. Пурегон^® може містити залишкову кількість стрептоміцину та/або неоміцину. Ці антибіотики можуть стати причиною розвитку гіперчутливості. Підвищений рівень ендогенного ФСГ у чоловіків є ознакою первинної недостатності функції яєчок. У таких пацієнтів лікування цим препаратом не ефективне.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне застосування Пурегону^® і кломіфен-цитрату може посилити реакцію яєчників.

Після проведення десенситизації гіпофіза за допомогою аналогів гонадотропіну релізинг-гормона, для досягнення достатньої реакції яєчників може знадобитися більш висока доза Пурегону^®.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Пурегон^® містить рекомбінантний фолікулостимулюючий гормон (ФСГ). Його отримують за допомогою технології рекомбінантної ДНК, використовуючи культуру клітин яєчників китайського хом’яка, в які вбудовані субодиниці гена людського ФСГ. Первинна амінокислотна послідовність рекомбінантної ДНК ідентична натуральному людському ФСГ. При цьому існують невеликі різниці у структурі вуглеводневого ланцюга.

ФСГ необхідний для забезпечення нормального росту і дозрівання фолікулів і для синтезу статевих стероїдних гормонів. Рівень ФСГ у жінок є фактором, який визначає початок і тривалість розвитку фолікулів і, отже, визначає кількість дозріваючих фолікулів, а також час їх дозрівання. Таким чином, Пурегон^® може застосовуватися для стимуляції розвитку фолікулів і синтезу стероїдів при деяких порушеннях функцій яєчників. Крім того, Пурегон^® може використовуватися для індукції множинного розвитку фолікулів при проведенні штучного запліднення (наприклад, у методиках екстракорпорального запліднення/пересаджування ембріона (ЕКЗ/ПЕ), ін’єкції сперматозоїдів у маткові труби (ВМІ) та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ). Після лікування Пурегоном^® звичайно вводять людський хоріонічний гонадотропін (лХГ) для стимуляції останньої фази розвитку фолікулів, продовження мейозу та розриву фолікулів.

При порівнянні Пурегону^® та сечового ФСГ у клінічних дослідженнях було показано, що при лікуванні Пурегоном^® для досягнення преовуляторного стану потрібна менша загальна доза та коротший термін лікування. Тому вважається більш підходящим введення нижчої дози Пурегону^®, ніж при використанні сечового ФСГ. Це має значення не тільки для оптимізації розвитку фолікулів, але й для зниження ризику небажаної гіперстимуляції яєчників.

При недостатності ФСГ у чоловіків Пурегон^® слід застосовувати разом із людським хоріонічним гонадотропіном (лХГ) не менше 4-х місяців для підвищення сперматогенезу.

Фармакокінетика. Після підшкірного введення Пурегону^® максимальна концентрація ФСГ у плазмі крові досягається приблизно через 12 год. Завдяки поступовому виділенню препарату із ділянки ін’єкції і тривалому періоду напіввиведення (від 12 до 70 год, у середньому – 40 год) рівень ФСГ залишається підвищеним протягом 24 - 48 год, у зв’язку з чим повторне введення тієї ж самої дози ФСГ призводить до подальшого збільшення концентрації ФСГ у 1,5 - 2 рази порівняно з першим введенням. Це дозволяє досягнути терапевтичної концентрації ФСГ у крові. Фармакокінетичні показники після внутрішньом’язового і підшкірного введення Пурегону^® суттєво не відрізняються. За цих шляхів введення бідоступність препарату становить приблизно 77%. Рекомбінантний ФСГ біохімічно подібний до ФСГ із сечі людини і так само розподіляється, метаболізується і виводиться з організму.

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий, безбарвний розчин.

Несумісність

За відсутності досліджень несумісності, цей препарат не повинен застосовуватися разом із будь-яким іншим лікарським засобом.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі 2 - 8 °С. Не заморожувати.

Упаковка

Розчин по 50 МО або 100 МО у скляних флаконах; у картонній пачці по 1, 5 або 10 флаконів.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Н.В.Органон, Нідерланди.

Органонон (Ірландія) Лтд., Ірландія.

Веттер Фарма-Фертирунг ГмбХ і Ко КГ, Німеччина. 

Місцезнаходження

5349 АВ Осс, Клоостерштраат 6, Нідерланди.

Kloosterstraat 6, 5349 AB Оss, the Netherlands.