Пасодобль

Склад

діюча речовина: гестоден, етинілестрадіол;

1 блідо-жовта таблетка (активна таблетка) містить 0,060 мг гестодену та 0,015 мг етинілестрадіолу;

допоміжні речовини:

ядро таблетки: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон, магнію стеарат;

оболонка таблетки: Opadry Clear YS-1-7006 (гіпромелоза, поліетиленгліколь), титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (E 172);

1 біла таблетка (таблетка плацебо) містить:

допоміжні речовини:

ядро таблетки: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон, магнію стеарат;

оболонка таблетки: Opadry Clear YS-1-7006 (гіпромелоза, поліетиленгліколь), титану діоксид (E 171).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

активна таблетка: світло-жовта кругла таблетка, вкрита плівковою оболонкою;

таблетка плацебо: біла кругла таблетка, вкрита плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Прогестагени і естрогени, фіксовані комбінації.

Код ATХ G03A A10.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Монофазний комбінований естроген-прогестагеновий контрацептивний препарат.

Нескоригований індекс Перля: 0,24 (21521 циклів), ДІ 95 % [0,04;0,57].

Контрацептивний ефект гестоден/етинілестрадіолу здійснюється за допомогою 3 механізмів, що доповнюють один одного:

• пригнічення овуляції на рівні гіпоталамо-гіпофізарної регуляції;
• зміни властивостей цервікального секрету, внаслідок чого він стає непроникливим для сперматозоїдів;
• зміни ендометрія, що робить неможливою імплантацію заплідненої яйцеклітини.

Фармакокінетика.

Етинілестрадіол

Всмоктування

Після прийому внутрішньо всмоктування етинілестрадіолу відбувається швидко та повністю.

Пікова концентрація після прийому 15 мкг досягається в плазмі через 1-1,5 год та становить 30 пг/мл. Етинілестрадіол значною мірою підлягає ефекту першого проходження через печінку. Абсолютна біодоступність – приблизно 45 %.

Розподіл

Об’єм розподілу етинілестрадіолу становить 15 л/кг, зв’язування з білками плазми – приблизно 98 %. Етинілестрадіол індукує печінковий синтез глобулінів, що зв’язують статеві гормони (ГЗСГ), і глобулінів, що зв’язують кортикостероїди (ГЗК). При прийомі 15 мкг етинілестрадіолу концентрація ГЗСГ в плазмі крові підвищується з 86 до приблизно 200 нмоль/л.

Метаболізм

Етинілестрадіол метаболізується повністю (метаболічний кліренс плазми – приблизно 10 мл/хв/кг). Метаболіти виводяться із сечею (40 %) та калом (60 %). 

Виведення

Період напіввиведення етинілестрадіолу становить приблизно 15 год. Тільки невелика частина етинілестрадіолу виводиться в незміненому вигляді. Його метаболіти виводяться із сечею та жовчю у співвідношенні 4:6.

Рівноважна концентрація

Стан рівноваги досягається у другій половині циклу застосування, коли концентрація етинілестрадіолу в сироватці крові збільшується в 1,4-2,1 раза.

Гестоден

Всмоктування

Після прийому внутрішньо всмоктування гестодену відбувається швидко та повністю. Абсолютна біодоступність – приблизно 100 %. Після перорального прийому одноразової дози 60 мкг гестодену його максимальна концентрація в плазмі 2 нг/мл досягається приблизно через 1 год. Концентрація в плазмі суттєво залежить від вмісту ГЗСГ.

Розподіл

Об’єм розподілу гестодену при одноразовому введенні 60 мкг становить 1,4 л/кг. Зв’язок з білками плазми – 30 %, 50-70 % зв’язано з ГЗСГ.

Метаболізм

Гестоден метаболізується повністю. Метаболічний кліренс одноразової дози 60 мкг становить близько 0,8 мл/хв/кг. Неактивні метаболіти виводяться з сечею (60 %) та калом (40 %).

Виведення

Період напіввиведення гестодену становить 13 год. Супутнє призначення етинілестрадіолу подовжує період напіввиведення до 20 год.

Рівноважна концентрація

Після прийому багаторазових доз одночасно з етинілестрадіолом концентрації в плазмі підвищуються приблизно в 2-4 рази.

Показання

Пероральна контрацепція.

Протипоказання

• Гіперчутливість до активних речовин або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
• Наявність або ризик артеріальної тромбоемболії (ATE):

o АТЕ – наявна АТЕ, АТЕ в анамнезі (наприклад, інфаркт міокарда) або продромальний стан (зокрема стенокардія).

o Захворювання судин головного мозку – наявний інсульт, інсульт в анамнезі або продромальний стан (зокрема транзиторна ішемічна атака (TIA)).

o Відома спадкова або набута схильність до АТЕ, наприклад, у разі гіпергомоцистеїнемії та антифосфоліпідних антитіл (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт).

o Мігрень з осередковими неврологічними симптомами в анамнезі.

o Високий ризик АТЕ через наявність кількох факторів ризику або присутність одного серйозного фактора ризику, такого як:

• цукровий діабет із судинними симптомами;
• тяжка гіпертензія;
• тяжка дисліпопротеїнемія.

o Ураження клапанного апарату серця.

o Порушення ритму серця.

• Наявність або ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ):

o ВТЕ – наявна ВТЕ (при застосуванні антикоагулянтів) або ВТЕ в анамнезі (наприклад тромбоз глибоких вен (ТГВ) або легенева емболія (ЛЕ)).

o Відома спадкова або набута схильність до венозної тромбоемболії, наприклад, у разі резистентності до активованого протеїну С (в тому числі фактора V Лейдена), дефіциту антитромбіну-III, дефіциту протеїну С, дефіциту білка S.

o Значна операція з тривалою іммобілізацією.

o Високий ризик венозної тромбоемболії через наявність кількох факторів ризику.

• Тяжке захворювання печінки (зараз або в анамнезі), доки значення функції печінки не повернулися до норми.
• Пухлини печінки (доброякісні або злоякісні) (зараз або в анамнезі).
• Панкреатит (зараз або в анамнезі), якщо він пов’язаний з тяжкою гіпертригліцеридемією.
• Наявність або підозра на злоякісні пухлини, обумовлені статевими стероїдами (наприклад пухлини статевих органів або молочних залоз).
• Недіагностована вагінальна кровотеча.
• Паління (див. розділ «Особливості застосування»).
• Період вагітності або підозра на неї.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодія між пероральними контрацептивами та іншими препаратами може призвести до зниження концентрації статевих гормонів в плазмі крові, що, в свою чергу, може призвести до збільшення частоти проривних кровотеч і порушення циклу, а також, можливо, зменшити ефективність пероральних контрацептивів.

При супутньому застосуванні пероральних контрацептивів і препаратів, які можуть призвести до зниження концентрації статевих гормонів в сироватці крові, рекомендується використовувати негормональний метод контролю народжуваності (наприклад презервативи і сперміциди) на додаток до регулярного прийому препарату, що містить етинілестрадіол/гестоден. У разі тривалого використання препаратів, які можуть призвести до зниження концентрації статевих гормонів в сироватці крові, КГК не слід розглядати як основний контрацептив.

Після припинення застосування препаратів, які зменшують концентрації статевих гормонів, використовувати негормональний метод рекомендується протягом мінімум 7 днів.

Більш тривале використання негормонального методу (до 28 днів) може бути доцільним після припинення застосування препаратів, які призвели до індукції печінкових ферментів, що знизило концентрацію статевих гормонів. Іноді може бути потрібно кілька тижнів для нормалізації печінкових ферментів, залежно від швидкості виведення і сили дії індукуючої речовини.

Прикладами препаратів, які можуть знижувати концентрацію статевих гормонів в плазмі, є:

• будь-який препарат, який знижує час транзиту по шлунково-кишковому тракту;
• індуктори печінкових мікросомальних ферментів, наприклад рифампіцин, рифабутин, фенобарбітал і примідон, карбамазепін, фенілбутазон, фенітоїн, фосфенітоїн, бозентан, дексаметазон, гризеофульвін, топірамат, деякі інгібітори протеази (ритонавір, невірапін), модафініл, звіробій (hypericum perforatum) і, можливо, також окскарбазепін, фелбатам, ритонавір та невралін.

Приклади препаратів, які можуть підвищити концентрації етинілестрадіолу в сироватці крові:

• аторвастатин;
• конкурентні інгібітори сульфатизації у стінках шлунково-кишкового тракту, такі як аскорбінова кислота (вітамін С) та парацетамол;
• препарати, які інгібують ізоферменти цитохрому P450 3A4, наприклад індинавір, флуконазол, вориконазол та тролеандоміцин.

Тролеандоміцин може підвищити ризик розвитку внутрішньопечінкового холестазу на фоні прийому КГК.

Етинілестрадіол може впливати на метаболізм інших препаратів шляхом пригнічення мікросомальних ферментів печінки або шляхом прискорення кон’югації лікарських засобів в печінці, особливо глюкуронізації, чи за допомогою інших механізмів. Відповідно, концентрація препаратів в плазмі крові та тканинах може підвищуватись (наприклад циклоспорину, теофіліну, кортикостероїдів) або знижуватись (наприклад ламотриджину, левотироксину, вальпроату).

Для виявлення потенційної взаємодії див. інструкцію щодо застосування супутніх препаратів.

Вплив на лабораторні показники

Використання протизаплідних стероїдів може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники функції печінки (в тому числі зниження рівня білірубіну та АЛТ), щитовидної залози (збільшення загального Т₃ та Т₄ внаслідок збільшення рівня тиреоглобуліну, зниження захоплення вільного T₃), надниркових залоз (збільшення рівня кортизолу в плазмі, підвищення рівня глобуліну, що зв’язує кортизон, зниження дигідроепіандростерону сульфату (DHEAS)) та нирок (збільшення рівня креатиніну в плазмі та кліренсу креатиніну), рівні білків (транспортерів) в плазмі, наприклад кортикостероїдзв’язуючого глобуліну та ліпід/ліпопротеїнових фракцій, параметри вуглеводного обміну і параметри коагуляції і фібринолізу, зниження рівня фолатів в сироватці крові.

Особливості застосування

Якщо наявні будь-які зі станів або факторів ризику, зазначених нижче, доцільність застосування препарату, що містить етинілестрадіол/гестоден, слід обговорити з жінкою.

У разі загострення або першого виникнення будь-якого з цих станів або факторів ризику, жінці слід рекомендувати звернутись до лікаря для визначення доцільності відміни препарату, що містить етинілестрадіол/гестоден.

Ризик виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ)

Використання будь-якого КГК підвищує ризик ВТЕ. Засоби, що містять левоноргестрел, норгестімат або норетистерон, пов’язані з більш низьким ризиком ВТЕ. При застосуванні інших засобів, таких як препарати, що містять етинілестрадіол/гестоден, рівень ризику може бути вдвічі вищим. Рішення про застосування засобу, відмінного від того, який являє найнижчий ризик розвитку ВТЕ, слід приймати лише після обговорення з жінкою, щоб переконатися, що вона усвідомлює існування ризику ВТЕ при застосуванні препарату, що містить етинілестрадіол/гестоден, а також розуміє вплив її поточних факторів ризику, як і те, що ризик виникнення в неї ВТЕ є найвищим у перший рік застосування. Повідомлялося, що ризик зростає при відновленні застосування КГК після перерви у 4 або більше тижнів.

Серед жінок, що не приймають КГК і не вагітні, приблизно у 2 з 10000 ВТЕ розвивається протягом одного року. Проте в індивідуальних випадках ризик може бути значно вищим залежно від конкретних факторів ризику (див. нижче).

В обох випадках кількість ВТЕ на рік є меншою, ніж очікувана під час вагітності або в післяпологовому періоді.

ВТЕ може бути летальною у 1-2 % випадків.

Досить рідко на тлі прийому контрацептивних препаратів також відзначалися випадки тромбозу інших судин: печінкових, мезентеріальних, ниркових, церебральних або ретинальних вен чи артерій.

Фактори ризику виникнення ВТЕ

Ризик венозних тромбоемболічних ускладнень у користувачів КГК може істотно збільшитись у разі наявності додаткових факторів ризику, особливо кількох факторів ризику одночасно (див. таблицю 1). Препарат, що містить етинілестрадіол/гестоден, протипоказаний, якщо у жінки наявні множинні фактори ризику ВТЕ. Якщо у жінки наявний більше ніж один фактор ризику, можливе зростання ризику ВТЕ. У цьому випадку слід оцінити загальний ризик ВТЕ. Якщо баланс користі й ризику вважається негативним, КГК не застосовують.

Немає єдиної думки щодо можливої ролі поверхневого тромбофлебіту та/або варикозу вен в етіології ВТЕ.

Слід також враховувати фактор підвищення ризику розвитку тромбоемболічних явищ у післяпологовому періоді, особливо протягом перших 6 тижнів (інформацію про застосування в період вагітності та годування груддю див. у розділі «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Симптоми ВТЕ (тромбоз глибоких вен та емболія легеневої артерії)

При появі вказаних нижче симптомів жінкам рекомендують негайно звернутись до лікаря та повідомити, що вона приймає КГК.

Симптоми тромбозу глибоких вен (ТГВ) можуть включати:

• однобічний набряк ноги та/або ступні або уздовж вени на нозі;
• біль або чутливість ноги, які відчуваються лише при стоянні або ходінні,
• відчуття тепла в ураженій нозі;
• почервоніння або знебарвлення шкіри на нозі.

Симптоми емболії легеневої артерії (ЕЛА) можуть включати:

• раптову задишку або прискорене дихання;
• раптовий кашель, який може бути пов’язаний із кровохарканням;
• гострий біль у грудях;
• серйозне запаморочення;
• прискорене або нерегулярне серцебиття.

Деякі з цих симптомів (наприклад задишка або кашель) є неспецифічними і можуть бути неправильно оцінені як загальноприйняті або менш серйозні явища (наприклад інфекції дихальних шляхів). Інші симптоми оклюзії судин можуть включати: раптовий біль, набряк та блідо-блакитне забарвлення кінцівки.

Якщо оклюзія виникає в судинах органів зору, симптоми можуть варіювати від помутніння зору до втрати зору. Іноді втрата зору може виникати майже відразу.

Ризик виникнення артеріальної тромбоемболії (ATE)

Епідеміологічні дослідження показали, що застосування КГК може бути пов’язане з підвищенням ризику виникнення артеріальних тромбоемболічних захворювань (інфаркту міокарда) або цереброваскулярних порушень (ТІА, інсульту). Артеріальні тромбоемболічні явища можуть мати летальні наслідки.

Фактори ризику виникнення ATE

Ризик артеріальних тромбоемболічних ускладнень або порушення мозкового кровообігу у користувачів КГК може істотно збільшитись у жінок з додатковими факторами ризику (див. таблицю 2). Препарат, що містить етинілестрадіол/гестоден, протипоказаний, якщо в жінки існує один серйозний або множинні фактори ризику АТЕ. Якщо в жінки існує більш ніж один фактор ризику, зростання ризику АТЕ може бути більшим. У цьому випадку слід оцінити її загальний ризик. Якщо баланс користі й ризику вважається негативним, КГК не застосовують.

Таблиця 2.

Фактори ризику ATE

Симптоми ATE

При появі вказаних нижче симптомів жінкам рекомендують негайно звернутись до лікаря та повідомити, що вона приймає КГК.

Симптоми інсульту можуть включати:

• раптове заніміння або слабкість руки або ноги, особливо з одного боку тіла, обличчя;
• раптова утруднена хода, запаморочення, втрата рівноваги або координації;
• раптова сплутаність свідомості, утруднене мовлення або розуміння;
• раптове погіршення зору на одному або обох очах;
• раптовий сильний або тривалий головний біль без жодної відомої причини;
• втрата свідомості або непритомність із судомами або без них.

При тимчасових симптомах можна припустити, що йдеться про транзиторну ішемічну атаку (ТІА).

Симптоми інфаркту міокарда (ІМ) можуть включати:

• біль, дискомфорт, важкість, відчуття стиснення у грудях, руці або під грудниною;
• дискомфорт, що поширюється на спину, щелепу, горло, руку, шлунок;
• відчуття переповненості шлунка, ядухи, порушення травлення;
• спітніння, нудота, блювання, запаморочення;
• надзвичайна слабкість, стривоженість, задишка;
• прискорене або нерегулярне серцебиття.

Контроль циклу

Гормональні протизаплідні засоби можуть спричинювати нерегулярні кров’янисті виділення з піхви (кровомазання або проривні кровотечі), особливо протягом перших кількох місяців застосування препарату. Зважаючи на це, медичну оцінку міжменструальних кров’янистих виділень слід проводити після періоду адаптації організму до препарату, що становить приблизно три цикли. Якщо кровотеча має персистуючий або рекурентний характер, необхідно пам’ятати про негормональні причини та призначити відповідні діагностичні заходи. При виключенні патології подальше використання КГК або заміна препарату на інший може усунути це небажане явище.

У деяких жінок може виникнути оліго- або аменорея (можливо, внаслідок ановуляції) після прийому пероральних контрацептивів, особливо якщо такі стани були і раніше.

Якщо порушення циклу продовжуються або поновлюються після кількох нормальних циклів, слід розглянути негормональні причини та провести відповідні діагностичні обстеження з метою виключення вагітності або онкологічних захворювань. Подальші діагностичні заходи можуть включати кюретаж.

У разі аменореї при використанні препарату, що містить етинілестрадіол/гестоден, відповідно до рекомендованого способу застосування немає потреби припиняти прийом або проводити тест на вагітність.

У деяких жінок в період часу, протягом якого таблетки не приймаються, відсутні менструальноподібні кровотечі. Якщо препарат, що містить етинілестрадіол/гестоден, застосовувався з порушенням рекомендованого способу застосування або якщо кровотеча відміни не виникла протягом 2 послідовних циклів, до виключення можливої вагітності слід припинити прийом КГК і використовувати негормональні методи контрацепції.

Медичне обстеження /консультація

Перед призначенням або поновленням прийому препарату, що містить етинілестрадіол/гестоден, слід провести повне медичне обстеження та докладно вивчити анамнез пацієнтки та її родини. При цьому слід виключити вагітність. Слід виміряти артеріальний тиск і провести фізичне обстеження, керуючись протипоказаннями і попередженнями. Слід також проводити обстеження молочних залоз, печінки, кінцівок та тазових органів. Слід робити мазок Папаніколау (Пап) для жінок, які ведуть активне статеве життя, або у разі інших показань.

При застосуванні КГК такі медичні обстеження слід повторювати мінімум щороку.

Перший візит періоду подальшого спостереження має відбутися через 3 місяці після призначення КГК. Під час кожного щорічного візиту обстеження мають включати ті процедури, які проводились при початковому візиті, як зазначено раніше.

Важливо звернути увагу жінки на інформацію про венозний та артеріальний тромбоз, у тому числі на ризик, пов’язаний із застосуванням препарату, що містить етинілестрадіол/гестоден, у порівнянні з іншими КГК, симптоми ВТЕ і ATE, відомі фактори ризику і дії у разі підозри на тромбоз.

Слід звернути увагу жінки на те, що вона має уважно прочитати інструкцію для медичного застосування препарату і дотримуватися рекомендацій, викладених у ній. Частота і характер обстежень повинні відповідати існуючим практичним керівництвам і бути адаптовані індивідуально до кожної пацієнтки.

Слід попереджати жінок, що гормональні контрацептиви не захищають від ВІЛ-інфекції (СНІДу) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Ураження очей

Були повідомлення про випадки тромбозу центральної вени сітківки при використанні КГК, що призводив до часткової або повної втрати зору. При появі таких ознак або симптомів, як зміна зору, початок проптозу або диплопії, набряк диска зорового нерва або ураження судин сітківки, КГК слід відмінити та негайно встановити причину порушення.

Артеріальна гіпертензія

У багатьох жінок, які приймають пероральні контрацептиви, спостерігалося незначне підвищення артеріального тиску, проте повідомлення про клінічно значуще підвищення артеріального тиску були поодинокими. Тільки в цих рідкісних випадках негайне припинення використання КГК вважається обґрунтованим. Якщо під час використання КГК при попередній гіпертензії постійно підвищені або значно збільшені значення артеріального тиску достатньо не реагують на гіпотензивну терапію, прийом КГК слід припинити. Якщо це вважається доцільним, прийом КГК можна розпочати знову, якщо нормотензивних значень можна досягнути за допомогою антигіпертензивної терапії.

Призначення КГК протипоказано жінкам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією.

Рак шийки матки

Деякі епідеміологічні дослідження показали підвищений ризик розвитку інтраепітеліальної цервікальної неоплазії або інвазивного раку шийки матки при тривалому застосуванні КГК (більше 5 років). Однак ці дані виявляються суперечливими при співвіднесенні їх з іншими факторами (сексуальна поведінка та інші фактори, такі як вірус папіломи людини (ВПЛ). У разі недіагностованої аномальної кровотечі зі статевих шляхів необхідно вжити адекватних діагностичних заходів.

Рак молочної залози

Встановлені фактори ризику розвитку раку молочної залози включають збільшення віку, сімейний анамнез, ожиріння, нездатність до дітонародження та пізній вік першої доношеної вагітності.

Дещо підвищений ризик раку молочної залози у жінок, що застосовували пероральну контрацепцію; він поступово зникає протягом 10 років після припинення прийому контрацептивів. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається рідко, підвищення частоти виникнення раку молочної залози у жінок, що зараз приймають КГК і почали приймати їх нещодавно, відносно мале порівняно з загальним ризиком раку молочної залози.

Більш регулярний клінічний моніторинг жінок, що приймають КГК, який дасть можливість ранньої діагностики, може відігравати важливу роль для ефективної діагностики раку молочної залози. Перебіг раку молочної залози у тих, хто коли-небудь приймав пероральні контрацептиви, має тенденцію до меншої злоякісності, ніж у тих, хто не приймав їх ніколи.

Новоутворення печінки/захворювання печінки

Розвиток доброякісних новоутворень печінки рідко, а розвиток злоякісних надзвичайно рідко асоціюється із застосуванням КГК. В окремих випадках ці пухлини призводили до небезпечної для життя внутрішньочеревної кровотечі. Пухлину печінки слід враховувати при диференціальній діагностиці у разі сильного болю у верхній частині живота, збільшення розмірів печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі у жінок, що приймають КГК.

Жінки, в яких відзначався холестаз на фоні прийому КГК в анамнезі або під час вагітності, належать до групи ризику щодо розвитку цього стану при застосуванні КГК. Застосування цими пацієнтами КГК вимагає ретельного клінічного спостереження, і якщо холестаз виявляється, то КГК необхідно відмінити.

При застосуванні КГК відмічався розвиток гепатоцелюлярного ушкодження. Рання діагностика гепатоцелюлярного ушкодження, спричиненого застосуванням препарату, може зменшити ступінь тяжкості гепатотоксичності у разі припинення застосування препарату. У разі діагностування гепатоцелюлярного ушкодження пацієнтам слід припинити застосування КГК, перейти на застосування негормональних методів контрацепції та звернутися до лікаря.

При гострих або хронічних порушеннях функції печінки може виникнути необхідність припинення застосування КГК, доки показники функції печінки не повернуться до нормальних значень. При рецидиві холестатичної жовтяниці та/або свербежу, пов’язаного з холестазом, що вперше виникли під час вагітності або попереднього застосування статевих гормонів, прийом КГК слід припинити.

Ангіоневротичний набряк

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть індукувати або загострювати його симптоми.

Вплив на вуглеводний та жировий обмін

Є повідомлення про порушення толерантності до глюкози у пацієнтів, які користуються КГК. Жінки з порушеною толерантністю до глюкози або хворі на цукровий діабет потребують ретельного спостереження.

У незначної кількості пацієнтів, які використовують КГК, можливий негативний вплив на ліпідний обмін. Жінкам, хворим на неконтрольовану дисліпідемію, слід використовувати негормональні методи контрацепції. Персистуюча гіпертригліцеридемія може спостерігатися у незначної кількості пацієнтів, які використовують КГК. Підвищення рівня тригліцеридів у плазмі може призвести до розвитку панкреатиту та інших ускладнень. Жінки з гіпертригліцеридемією в особистому або сімейному анамнезі належать до групи ризику розвитку панкреатиту при застосуванні КГК.

Якщо жінка, яка лікувалася з приводу гіперліпідемії, обирає КГК, то вона потребує ретельного медичного спостереження.

Депресія

Жінки з депресією в анамнезі, які застосовують КГК, потребують ретельного спостереження. При тяжких проявах депресії препарат слід відмінити. Пацієнтки, в яких розвивається тяжка депресія на фоні прийому КГК, повинні припинити прийом препарату та використовувати альтернативні методи контрацепції після з’ясування причинно-наслідкового взаємозв’язку.

Інше

Діарея та/або блювання можуть зменшити абсорбцію гормонів, що призведе до зменшення їх концентрації у сироватці крові.

Контрацептивна ефективність може знижуватись у разі пропуску таблетки, при діареї та/або блюванні та при супутньому прийомі інших лікарських засобів.

Наявність одного серйозного фактора ризику або декількох факторів ризику венозного або артеріального захворювання відповідно, можуть також стати протипоказанням. Слід також брати до уваги можливість антикоагулянтної терапії. Жінок, що застосовують КГК, слід попереджати про необхідність звернутися до лікаря у разі появи симптомів тромбозу. При підозрі на тромбоз або підтвердженні цього діагнозу застосування КГК слід припинити і почати застосовувати адекватну альтернативну контрацепцію через тератогенність антикоагулянтної терапії (кумарини).

Інші медичні стани, які були пов’язані з несприятливими серцево-судинними явищами, включають цукровий діабет, системний червоний вовчак, гемолітично-уремічний синдром та хронічні запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібноклітинна анемія.

Підвищення частоти або тяжкості мігрені під час використання КГК (яке може бути передвісником інсульту) може стати причиною негайного припинення прийому препарату.

При застосуванні КГК в більш високих дозах (50 мкг етинілестрадіолу) ризик раку ендометрія і яєчників знижується. Зв’язок цього ризику з КГК в низьких дозах наразі не встановлений.

Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче симптомів та захворювань під час вагітності та при застосуванні КГК, але їх зв’язок із застосуванням КГК не є остаточно з’ясованим: жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом, утворення жовчних каменів, порфірія, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хорея Сиденгама, герпес вагітних, втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.

Повідомлялося про загострення ендогенної депресії, епілепсії, хвороби Крона та виразкового коліту при застосуванні КГК.

Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки зі схильністю до розвитку хлоазми повинні уникати дії прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під час прийому КГК.

Цей препарат містить лактозу. Пацієнткам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактози Лаппа чи порушенням всмоктування глюкози та галактози не слід приймати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Препарати, що містять етинілестрадіол/гестоден, протипоказані у період вагітності.

До початку застосування препарату, що містить етинілестрадіол/гестоден, слід виключити вагітність. Необхідно негайно припинити застосування препарату у разі настання вагітності під час його прийому. Проте більшість епідеміологічних досліджень не показали підвищення тератогенного ризику в результаті ненавмисного прийому протизаплідних таблеток на ранніх термінах вагітності.

При поновленні прийому препарату, що містить етинілестрадіол/гестоден, слід враховувати підвищений ризик ВТЕ протягом післяпологового періоду.

Період годування груддю

З молоком можуть виділятися малі кількості контрацептивних стероїдів та/або їх метаболітів. Повідомлялось про декілька випадків негативного впливу на здоров’я немовляти, в тому числі про жовтяницю та збільшення молочних залоз.

КГК можуть впливати на годування груддю, оскільки вони можуть зменшити кількість і змінити склад грудного молока.

Таким чином, застосування КГК зазвичай не рекомендується до повного закінчення періоду годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Жодних досліджень щодо впливу препаратів, що містять етинілестрадіол/гестоден, на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилося. 

Спосіб застосування та дози

Жінка повинна приймати одну таблетку на день регулярно, в один і той же час доби, не пропускаючи прийому, протягом 28 календарних днів (одна активна таблетка блідо-жовтого кольору у перші 24 дні, одна таблетка плацебо білого кольору у наступні 4 дні), без інтервалів між прийомом таблеток з двох блістерних упаковок. Кровотечі внаслідок відміни, як правило, починаються на 2-3-й день після прийому останньої активної таблетки і можуть продовжуватися після початку прийому таблеток з наступної блістерної упаковки.

Початок лікування препаратом, що містить етинілестрадіол/гестоден:

• Якщо протягом попереднього місяця гормональна контрацепція не застосовувалась, жінка повинна прийняти першу таблетку у перший день циклу.
• Заміна іншого комбінованого гормонального контрацептиву (КГК), вагінального кільця або трансдермального пластиру:

жінка повинна прийняти першу таблетку бажано через один день після прийому останньої активної таблетки попереднього КГК, але щонайпізніше у день після звичайного дня без таблетки або прийому таблетки плацебо попереднього КГК. У разі використання вагінального кільця або трансдермального пластиру жінка повинна почати використовувати препарат, що містить етинілестрадіол/гестоден, бажано у день видалення, але щонайпізніше у день, коли відповідний засіб вводився б знову.

• Перехід з прогестагенової контрацепції (таблетки, ін’єкції, імплантати) або внутрішньоматкової прогестаген-рилізинг системи (ВМС):

жінка може у будь-який день змінити метод використання тільки прогестагенових таблеток (при застосуванні імплантату або ВМС – у день видалення, при застосуванні ін’єкційного препарату – у день, коли має бути зроблена наступна ін’єкція), але у будь-якому з цих випадків їй слід порадити додатково користуватись бар’єрним методом протягом перших 7 днів прийому таблеток.

• Після переривання вагітності в першому триместрі:

препарат, що містить етинілестрадіол/гестоден, можна почати приймати одразу. Необхідності в додаткових засобах контрацепції немає.

• Після пологів або переривання вагітності в другому триместрі:

жінці слід порадити почати прийом препарату на 21-28-й день після пологів або переривання вагітності в другому триместрі. Якщо прийом розпочинається пізніше, їй слід порадити додатково користуватись бар’єрним методом протягом перших 7 днів. Якщо сексуальний контакт вже був до початку прийому КГК, необхідно почекати початку 1-го менструального циклу.

Щодо застосування у період годування груддю див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».

Пропуск прийому таблеток

Надійність контрацепції знижується, якщо пропускається прийом активних таблеток (блідо-жовтого кольору), особливо тих, що на початку упаковки.

Якщо з моменту пропуску прийому активної таблетки (блідо-жовтого кольору) пройшло менше 12 годин, таблетку слід прийняти негайно. Прийом продовжують в звичайному режимі, наступну таблетку приймають у звичайний час.

Якщо з моменту пропуску прийому активної таблетки (блідо-жовтого кольору) пройшло 12 годин і більше або пропущено прийом більше ніж однієї активної таблетки, контрацептивний ефект знижується. У разі пропуску прийому слід дотримуватись двох основних правил:

1. Не слід припиняти прийом таблеток більш ніж на 7 днів.

2. Для досягнення адекватного пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники препарат слід приймати без пропусків протягом не менше 7 днів.

Відповідно, у щоденній практиці використовуються такі рекомендації:

Останню пропущену таблетку потрібно прийняти якомога швидше, навіть у разі, коли це буде означати прийом 2 таблеток на день. Контрацепцію слід продовжувати до закінчення прийому таблеток з блістерної упаковки, застосовуючи інший, механічний засіб контрацепції (презервативи, сперміциди тощо) у той же день та протягом наступних 7 днів.

Якщо прийом пропущений у 1-й день циклу, а сексуальний контакт відбувся за 7 днів до пропуску прийому, слід враховувати імовірність вагітності. Чим більше таблеток пропущено і чим ближче пропуск до звичайного періоду прийому неактивних таблеток, тим вищий ризик вагітності.

Якщо поточний блістер містить менш ніж 7 активних таблеток (блідо-жовтого кольору), білі таблетки плацебо (білого кольору) слід викинути і відкрити нову упаковку у день прийому останньої таблетки блідоо-жовтого кольору у поточній упаковці. Поява кровотечі відміни до початку прийому таблеток плацебо (білого кольору) з нової упаковки малоймовірна, однак кров’янисті виділення або проривна маткова кровотеча під час прийому активних таблеток можливі. 

Якщо у пацієнтки не виникає кровотечі відміни після закінчення прийому таблеток із цієї нової упаковки, перед призначенням подальшого прийому необхідно виключити вагітність.

Помилка в прийомі однієї або більше таблеток плацебо (білого кольору) не має наслідків при умові, що перерва між прийомом останньої активної таблетки (блідо-жовтого кольору) з поточної упаковки та першої активної таблетки (блідо-жовтого кольору) з наступної упаковки не перевищує 4 днів.

Прийом таблеток у разі шлунково-кишкових розладів

Виникнення інтеркурентних травних розладів, таких як блювання або тяжка діарея, протягом 4 годин після прийому препарату може призвести до тимчасової неефективності таблетки за рахунок скорочення абсорбції гормонів і вимагати проведення процедур, які рекомендуються у разі пропуску таблетки протягом менш ніж 12 годин. Додаткові таблетки слід прийняти з окремої упаковки. Якщо ці явища повторюються протягом декількох днів, необхідно використовувати негормональні методи контрацепції (презерватив, сперміциди тощо) до початку прийому таблеток з нової блістерної упаковки.

Діти.

Препарат не показаний до застосування дітям.

Передозування

Серйозні небажані явища після прийому великих доз КГК не спостерігались.

Симптоми передозування пероральних контрацептивів у дорослих та дітей можуть включати нудоту, блювання, нагрубання молочних залоз, запаморочення, біль в животі, втому; кровотечі відміни можуть виникати у жінок.

Спеціального антидоту не існує, лікування симптоматичне.

Побічні реакції

Застосування КГК асоціювалось із підвищеним ризиком розвитку внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки та раку шийки матки, підвищеним ризиком розвитку діагностованого раку молочної залози, підвищеним ризиком розвитку доброякісних пухлин печінки (наприклад фокальної вузликової гіперплазії, аденоми печінки).

Прийом будь-якого КГК підвищує ризик виникнення артеріальних або венозних тромботичних або тромбоемболічних ускладнень, включаючи інфаркт міокарда, інсульт, транзиторну ішемічну атаку, венозний тромбоз та емболію легеневої артерії. Під час досліджень у 15 % пацієнток спостерігалася аменорея. Побічними ефектами, про які пацієнтки повідомляли дуже часто (> 10 %), були головні болі, включаючи мігрені, а також кров’янисті/мажучі виділення.

Оцінка побічних реакцій здійснювалася на основі такої класифікації частоти їх виникнення: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥1/100 до <1/10); нечасті (≥1/1000 до <1/100); поодинокі (≥1/10000 до <1/1000); рідкісні (≥1/10000), включаючи окремі випадки.

Інфекції та інвазії

Часті: вагініт, включаючи вагінальний кандидоз.

Доброякісні, злоякісні та неспецифічні новоутворення (включаючи кісти та поліпи)

Рідкісні: гепатоцелюлярна карцинома, доброякісна пухлини печінки (в тому числі фокальна вузлова гіперплазія, аденома печінки).

З боку імунної системи

Поодинокі: анафілактичні та анафілактоїдні реакції, іноді з кропив’янкою, ангіоневротичним набряком, серйозними порушеннями кровообігу та дихання.

Рідкісні: загострення проявів системного червоного вовчака.

З боку обміну речовин і харчування

Нечасті: зміни апетиту (збільшення або зниження).

Поодинокі: непереносимість глюкози.

Рідкісні: загострення порфірії.

З боку психіки

Часті: зміна настрою, включаючи депресію, зміни лібідо.

З боку нервової системи

Дуже часті: головний біль, включаючи мігрень.

Часті: запаморочення, нервовість.

Рідкісні: загострення хореї.

З боку органів зору

Нечасті: порушення зору.

Поодинокі: непереносимість контактних лінз.

Рідкісні: неврит зорового нерва, тромбоз вен сітківки.

З боку серцево-судинної системи

Поодинокі: венозна тромбоемболія, артеріальна тромбоемболія.

Рідкісні: погіршення перебігу варикозного розширення вен.

З боку травної системи

Часті: нудота, блювання, біль у шлунку.

Нечасті: абдомінальні спазми, здуття живота.

Рідкісні: панкреатит, ішемічний коліт, аденома печінки, гепатоцелюлярна карцинома.

Невідомо: запальне захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт).

З боку гепатобіліарної системи

Поодинокі: холестатична жовтяниця.

Рідкісні: жовчнокам’яна хвороба, застій жовчі*, гепатобіліарні порушення (гепатит, порушення печінкової функції).

З боку шкіри та її похідних

Часті: акне.

Нечасті: висипи, хлоазма (мелазма), яка при цьому може бути стійкою, гірсутизм, випадіння волосся.

Поодинокі: вузлова еритема.

Рідкісні: мультиформна еритема.

З боку нирок і сечового міхура

Рідкісні: гемолітико-уремічний синдром.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз

Дуже часті: проривні кровотечі/кров’янисті виділення.

Часті: біль, набряк та збільшення грудей, виділення, дисменорея, зміна характеру вагінальних виділень і менструацій, ектропіон, аменорея, цервікальні виділення, порушення лібідо.

Загальні порушення

Часті: затримка рідини/набряк.

Інше

Часті: зміна маси тіла (збільшення або зменшення).

Нечасті: артеріальна гіпертензія, зміна рівня ліпідів у плазмі крові, включаючи гіпертригліцеридемію, зниження рівня фолату у сироватці крові.

*КГК можуть спричинити загострення вже існуючої жовчнокам’яної хвороби та застою жовчі.

У жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Рідкісні побічні реакції:

• загострення системного червоного вовчака;
• загострення порфірії;
• загострення хореї;
• неврит зорового нерва (що може призвести до часткової або повної втрати зору);
• погіршення судинного тромбозу;
• тромбоз вен сітківки;
• панкреатит;
• аденома печінки;
• гепатоцелюлярна карцинома;
• захворювання жовчного міхура, включаючи жовчнокам’яну хворобу (КГК можуть погіршувати перебіг існуючих захворювань жовчного міхура та стимулювати розвиток хвороби у жінок, які раніше не мали подібних симптомів);
• мультиформна еритема;
• гемолітико-уремічний синдром.

Опис окремих побічних реакцій.

Застосування КГК пов’язане з підвищеним ризиком розвитку тромботичних та тромбоемболічних захворювань вен і артерій (таких як інсульт, інфаркт міокарда, ТІА, венозний тромбоз, емболія легеневої артерії).

Ризик розвитку може збільшуватися за наявності додаткових факторів (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

1 або 3 блістери, що містять 28 таблеток, вкритих плівковою оболонкою: 24 активних таблетки, вкритих плівковою оболонкою, та 4 таблетки, вкритих плівковою оболонкою, плацебо.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробники

Салютас Фарма ГмбХ, Німеччина (дозвіл на випуск серії).

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження його діяльності.

Отто-вон-Гюріке-Аллеє 1, 39179, Барлебен, Німеччина.