Норфлогексал

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: norfloxacin; 1-етил-6-фтор-1,4-дигідро-4-оксо-7(1-піперазиніл)-3-хінолінкарбонова кислота;

Основні фізико-хімічні властивості

білі, овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;

Склад

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить норфлоксацину 400 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, метил гідроксипропілцелюлоза, макрогол 4000, пропіленгліколь, лактози моногідрат, барвник – титану діоксид.

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні препарати для системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01M A06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Норфлоксацин пригнічує синтез бактеріальної дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) за рахунок впливу на фермент ДНК-гіразу і завдяки цьому проявляє бактерицидну дію.

Основною частиною спектра дії норфлоксацину з можливими географічними відмінностями чутливості є вплив на Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніциліназу).

Норфлоксацин, як правило, ефективний щодо патогенних мікроорганізмів, що спричиняють інфекції сечовивідних шляхів, таких як E. coli, Enterobacter spp., Klebsiellae, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa i Serratia marcescens. Крім того, норфлоксацин може, як правило, вважатися ефективним щодо патогенних мікроорганізмів, які спричиняють запалення тонкого кишечнику, таких як E. coli, Salmonella enteritis i Campylobacter spp.

Норфлоксацин помірно активний щодо окремих штамів Ureaplasma urealyticum. Відносно Enterococcus faecalis і Enterococcus faecium слід очікувати вищих рівнів резистентності.

Норфлоксацин неефективний щодо облігатних анаеробних патогенних мікроорганізмів, таких як Actinomyces spp., Bacterioides spp., Clostridium spp. (за винятком окремих штамів C. perfringens) і Peptostreptococcus spp., а також проти Stenotrophomonas maltophilia та Chlamidia trachomatis. Існує часткова перехресна резистентність норфлоксацину з іншими фторхінолонами. Не існує перехресної резистентності зі структурно не спорідненими субстанціями, такими як пеніциліни, цефалоспорини, тетрацикліни, макролідні антибіотики, аміноглікозиди і сульфоніламіди, 2,4-дигідропіримідини або комбінаціями цих субстанцій (наприклад ко-тримоксазол).

Метицилін-резистентні стафілококи є, однак, здебільшого стійкими до фторхінолонів.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо норфлоксацин шкидко всмоктується. У здорових добровольців ступінь всмоктування становить 30 - 40% від прийнятої внутрішньо дози. Протягом 1 - 1,5 год після прийому 400 мг норфлоксацину його рівень у плазмі крові досягає 0,84 - 1,64 мг/л. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі становить 0,75 - 2 год незалежно від дози, період напіввиведення становить 3 - 4 год.

Норфлоксацин слабко зв’язується з білками крові.

Норфлоксацин виявляється в амніотичній рідині і крові пуповини. Як і інші похідні хінолону, виділяється у материнське молоко.

Видаляється з організму як за допомогою метаболічного перетворення, так і шляхом виведення із сечею та жовчю. Виділення із сечею здійснюється через клубочкову фільтрацію та канальцеву секрецію. Кліренс креатиніну становить 506 ± 211 мл/хв.

У дорослих добровольців з нормальною функцією нирок у сечі виявляється десь 25 - 40% норфлоксацину після перорального одноразового або повторного введення в дозі 400 мг.

У здорових добровольців похилого віку (65 - 75 років) виділення норфлоксацину уповільнюється відповідно до вікових змін функції нирок. Період напіввиведення становить 2,7 - 3,5 год при дозі 400 мг 1 раз на добу і 5,3 - 5,4 год при дозі 400 мг двічі на добу.

Норфлоксацин виявляється у сечі як незмінена субстанція (понад 70%), а також у формі 6 активних метаболітів, антибактеріальна активність яких нижча за таку материнської субстанції.

На антибактеріальну активність норфлоксацину не впливають зміни рН сечі.

У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетика норфлоксацину не відрізняється від такої у здорових добровольців при кліренсі креатиніну 30 мл/хв * 1,73 м². При кліренсі креатиніну нижче 30 мл/хв * 1,73 м² виділення норфлоксацину із сечею значно зменшується. При цьому пікові концентрації препарату в сироватці крові не відрізняються від таких у здорових добровольців.

Показання для застосування

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до норфлорксацину грампозитивними і грамнегативними аеробними бактеріями, зокрема: гострих і хронічних (ускладнених або неускладнених) інфекцій верхніх і нижніх відділів сечовивідних шляхів (цистит, пієліт, цистопієліт, пієлонефрит); інфекцій сечовивідних шляхів, пов’язаних з хірургічними втручаннями та урологічними процедурами або сечокам’яною хворобою.

Застосовують для профілактики інфекцій, які спричиняють грамнегативні бактерії, у пацієнтів з ослабленим імунітетом і тяжкою нейтропенією.

Спосіб застосування та дози

НорфлоГексал^® застосовують у дорослих.

Препарат приймають з рідиною натщесерце або разом з їжею. Краще приймати двічі на день (вранці і ввечері), але можна приймати 1 раз на добу (в один і той же час).

Дозування залежить від чутливості патогенних мікроорганізмів і тяжкості захворювання, тому перед початком лікування необхідно перевірити чутливість патогенного мікроорганізму до норфлоксацину. Проте лікування може бути розпочате до того, як будуть отримані результати досліджень на чутливість. У цьому разі до початку планованої терапії необхідно відібрати матеріал для лабораторної діагностики для того, аби мати можливість змінити лікування у разі відсутності чутливості збудників до норфлоксацину.

Дозування.

* Деякі симптоми інфекцій сечовивідних шляхів (печіння під час сечовипускання, підвищена температура, біль) поліпшуються вже через 1 - 2 дні, проте лікування продовжують відповідно до рекомендованої тривалості.

** Якщо бажаний терапевтичний ефект досягається протягом перших 4 тижнів, доза НорфлоГексалу^® може бути зменшена до 1 таблетки на добу.

*** Нині відсутні дані щодо тривалості лікування понад 8 тижнів. 

Дозування у пацієнтів з нирковою недостатністю.

НорфлоГексал^® може застосовуватися у пацієнтів з нирковою недостатністю. У пацієнтів з кліренсом креатиніну, що менше або дорівнює 30 мл/хв * 1,73 м² рекомендована доза НорфлоГексалу^® не повинна перевищувати 1 таблетку на добу.

Дозування у пацієнтів похилого віку.

За відсутності ниркової недостатності не має необхідності коригувати дозу НорфлоГексалу^® у пацієнтів похилого віку.

Побічна дія

При застосуванні НорфлоГексалу^® у поодиноких випадках можуть розвинутись екзантема, біль і спазми в животі, нудота, головний біль, запаморочення, сонливість, анафілаксія, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, інтерстиціальний нефрит, петехії, геморагічні були і папули з утворенням кірки як прояву залучення судин (васкуліт).

У поодиноких випадках спостерігаються ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, ексудативна поліморфна еритема, свербіж, фотосенсибілізація, помірна гастралгія, печія, блювання, діарея, анорексія, псевдомембранозний коліт, панкреатит, гепатит, втома, зміна настрою, парестезія, безсоння, депресії, занепокоєння, дратівливість, ейфорія, дезорієнтація, галюцинації, збентеження, полінейропатія, включаючи синдром Гійєна-Барре, епілептиформні напади; прискорене серцебиття; гемолітична анемія; вагінальний кандидоз.

В окремих хворих можуть спостерігатися дизопія, посилена сльозотеча, дзвін у вухах; можуть виникнути артрит, міалгія, артралгія, тенденіт, тендовагініт.

У хворих, які лікувалися препаратами на основі норфлоксацину, спостерігалося декілька випадків запалення ахілового сухожилля, яке може призводити до розриву ахілового сухожилля.

При застосуванні норфлоксацину також можуть мати місце зміни лабораторних показників: еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, збільшення рівнів глутамат-оксалоацетат-трансамінази (СГОТ), глутамат-піруват-трансамінази (СГПТ) і лужної фосфатази сироватки крові.

У більшості своїй побічні реакції пов’язані із застосуванням НорфлоГексалу^®, не загрожують життю і не потребують вжиття спеціальних заходів.

Водночас, перелічені нижче окремі рідкісні реакції потребують уваги.

Псевдомембранозний коліт.

У разі виникнення псевдомембранозного коліту лікар повинен розглянути залежно від показань, питання щодо припинення лікування із застосуванням НорфлоГексалу^® і негайно розпочати відповідне лікування побічної реакції (наприклад застосування відповідних антибіотиків/хіміотерапевтичних препаратів, ефективність яких доведена в клініці). При цьому не повинні застосовуватись лікарські засоби, що пригнічують перистальтику.

Тяжкі реакції гіперчутливості (наприклад анафілаксія).

При виникненні подібних реакцій лікування із застосуванням НорфлоГексалу^® повинно бути негайно припинене мають бути вжиті відповідні невідкладні заходи (наприклад введення антигістамінних препаратів, кортикостероїдів, симпатоміметиків. За необхідності – штучна вентиляція).

Виникнення епілептиформних нападів.

У подібних випадках повинні бути вжиті звичайні відповідні невідкладні заходи (наприклад підтримання вільними дихальних шляхів, введення протисудомних препаратів, зокрема, діазепаму або барбітуратів).

Протипоказання

НорфлоГексал^® протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до норфлоксацину або інших похідних хінолону, а також у разі підвищеної чутливості до будь-якого з інших інгредієнтів, що входять до його складу.

НорфлоГексал^® протипоказаний пацієнтам, які мають в анамнезі тендиніти або розриви сухожиль, пов’язані з лікуванням похідними хінолону. Діти до 18 років.

Передозування

Дотепер відсутня будь-яка інформація щодо передозування норфлоксацином.

У разі гострого передозування пацієнт повинен відразу випити розчин, що містить кальцій, аби перетворити норфлоксацин на комплекс з кальцієм, який всмоктується зі шлунково-кишкового тракту у дуже незначній кількості.

Пацієнт повинен бути ретельно обстежений і має одержати за необхідності симптоматичне і підтримуюче лікування. При цьому треба, щоб було забезпечене достатнє поповнення рідини.

Особливості застосування

Фотосенсибілізація.

Застосовування НорфлоГексалу^® або інших лікарських препаратів, що належать до групи хінолонів, може призводити до підвищення фоточутливості, тому під час лікування необхідно уникати тривалих і сильних впливів сонячного опромінення. У цей період також не можна користуватися солярієм.

При виникненні ознак фотосенсибілізації лікування повинно бути припинено.

Тендиніти або розрив сухожиль.

Як і для інших препаратів з групи хінолонів, при застосуванні норфлоксацину зрідка спостерігалися випадки виникнення тендинітів та/або розривів сухожилля (особливо ахілового сухожилля). Найбільш схильними до цього були пацієнти похилого віку і пацієнти, які отримували лікування із застосуванням кортикостероїдів. Через це при виникненні перших ознак болю або запалення пацієнт повинен зафіксувати в нерухомому стані суглоби, що турбують, і проконсультуватися з лікарем. Якщо не можна виключити виникнення тендинітів або розриву сухожилля, лікування із застосуванням норфлоксацину має бути припинене.

Злоякісна міастенія.

На фоні приймання НорфлоГексалом^® може проявитися злоякісна міастенія (не діагностована перед початком лікування), що в свою чергу може спричинити небезпечну для життя недостатність дихальних м’язів.

При виникненні задишки під час лікування із застосуванням норфлоксацину слід вжити відповідних застережних та невідкладних заходів.

Дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази.

Як і при застосуванні інших хінолонів, можуть мати місце гемолітичні реакції у пацієнтів із прихованим або вираженим дефіцитом глюкозо-6-дегідрогенази.

Інформація для діабетиків.

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить менше 0,01 обмінну вуглеводну одиницю.

Вагітність і лактація.

НорфлоГексал^® не призначають вагітним, оскільки немає достатнього досвіду щодо безпечності застосування норфлоксацину у цієї групи пацієнтів.

Не призначають препарат протягом лактації, оскільки норфлоксацин, як інші хінолони, проникати у молоко матері.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

НорфлоГексал^® навіть при запропонованому режимі застосування може змінювати реакції такою мірою, що здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами погіршується. Більшою мірою це стосується початкового етапу лікування, збільшення дози і, можливо, зміни препаратів, а також застосування у поєднанні з алкоголем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Норфлоксацин інгібує фермент CYP IA2, що може призводити до взаємодії з іншими лікарськими засобами, які метаболізуються за допомогою цього ферменту.

Нітрофурантоїн. В умовах in vitro показаний антагонізм між норфлоксацином і нітрофурантоїном, тому необхідно уникати їх сумісного застосування.

Пробенецид. Пробенецид зменшує виділення норфлоксацину в сечу, але не впливає на його нормальну концентрацію в сироватці крові.

Теофілін. Повідомлялося про підвищення рівня теофіліну в плазмі крові хворих при його одночасному застосуванні з норфлоксацином, а також побічні ефекти, спричинені норфлоксацином. З цієї причини, за умов одночасного застосування норфлоксацину та теофіліну необхідно контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові за необхідності відкоригувати дозування.

Кофеїн. Як і інші хінолони, норфлоксацин гальмує дегідратацію кофеїну, що може призвести до зменшення виділення і збільшення періоду напіввиведення кофеїну з плазми. Це необхідно враховувати при вживанні кави, а також при застосуванні лікарських препаратів, що містять кофеїн (болезаспокійливі засоби).

Циклоспорин. Повідомлялося про збільшення концентрації циклоспорину в сироватці крові при його одночасному застосуванні і норфлоксацином. З цієї причини слід контролювати концентрацію циклоспорину в сироватці крові і, за необхідності, відповідно відкоригувати дозування.

Варфарин. Хінолони, включаючи норфлоксацин, можуть потенціювати дію перорального антикоагулянта варфарину або його похідних (наприклад фенпропарону, аценокумаролу), тому при одночасному застосуванні цих лікарських препаратів слід уважно контролювати протромбіновий час або інші параметри коагуляції.

Гормональні контрацептиви. Протизаплідна дія пероральних контрацептивів у поодиноких випадках може бути поставлена під сумнів при лікуванні із застосуванням антибіотиків, тому при одночасному застосуванні норфлоксацину та пероральних контрацептивів додатково рекомендується застосування негормональних протизаплідних методів.

Фенбуфен. Згідно з даними досліджень на тваринах, одночасне застосування хінолонів з фенбуфеном може бути причиною епілептичних нападів, тому слід уникати застосовувати хінолони з фенбуфеном разом.

Різні препарати (препарати заліза, антацидні засоби і препарати, що містять магній, алюміній, кальцій та цинк). Препарати кальцію, полівітамінні препарати, що містять кальцій, не повинні застосовуватися разом з НорфлоГексалом^®, оскільки може мати місце зменшення абсорбції норфлоксацину, що призводить до зниження його концентрації у сироватці крові та сечі. Це також стосується живильних розчинів, застосовуваних внутрішньо, і більшості молочних продуктів (молока або натуральних молочних продуктів, таких як йогурт).

НорфлоГексал^® слід приймати за 2 год до або через 4 год після вживання таких препаратів.

Умови та термін зберігання

Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 3 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 6 або 10 таблеток у блістері; по 1 (1 ´ 6/10) або по 2 (2 ´ 10) блістерів у картонній коробці.

Виробник

“Салютас Фарма ГмбХ”, підприємство компанії “Гексал АГ”, Німеччина.

Адреса

HEXAL AG, Іndustriestrasse 25, D-83607 Holzkirchen, Germany.