Мультимакс киндер

Склад лікарського засобу

діючі речовини: 1 таблетка містить вітаміну А (у вигляді ретинолу ацетату) 447 мкг (1300 МО); вітаміну Е (у вигляді альфа-токоферолу ацетату) 5 мг (5 МО); вітаміну D₃ (холекальциферолу) 5 мкг (200 МО); вітаміну С (аскорбінової кислоти) 30 мг; вітаміну В₁ (у вигляді тіаміну мононітрату) 0,7 мг; вітаміну В₂ (рибофлавіну) 0,8 мг; пантотенової кислоти (у вигляді кальцію пантотенату) 3 мг; вітаміну В₆ (піридоксину гідрохлориду) 0,9 мг; вітаміну В₁₂ (ціанокобаламіну) 1 мкг; нікотинаміду 3 мг; біотину 15 мкг; фолієвої кислоти 20 мкг; кальцію (у вигляді кальцію карбонату) 25 мг; магнію (у вигляді магнію оксиду) 10 мг; фосфору (у вигляді кальцію гідрофосфату) 10 мг; заліза (у вигляді заліза фумарату) 2 мг; міді (у вигляді міді оксиду) 1 мг; цинку (у вигляді цинку оксиду) 5 мг; марганцю (у вигляді марганцю сульфату) 1 мг; йоду (у вигляді калію йодиду) 70 мкг; молібдену (у вигляді натрію молібдату) 10 мкг; селену (у вигляді натрію селенату) 25 мкг; хрому (у вигляді хрому хлориду) 20 мкг;

допоміжні речовини: сорбіт (Е 420), мальтодекстрин, олія бавовняна, апельсиновий ароматизатор, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота лимонна, куркума, кальцію стеарат, сукралоза.

Лікарська форма

Таблетки жувальні.

Круглі двоопуклі таблетки від світло-жовтого до гірчичного кольору зі світлими та темними вкрапленнями.

Назва і місцезнаходження виробника

Юніфарм, Інк., 75 Прогрес Лейн, Вотербері, Коннектикут, 06705, США.

Фармакотерапевтична група

Полівітаміни з мікроелементами.

Код АТС A11А А04.

Препарат містить вітаміни і мінерали, необхідні для нормального функціонування організму дитини. Сприяє корекції метаболічних процесів в організмі, збільшує енергетичні ресурси, підвищує опірність несприятливим факторам зовнішнього середовища, поліпшує загальний стан.

Дія препарату визначається властивостями вітамінів та мінералів, що входять до складу препарату.

Вітамін А необхідний для нормального перебігу метаболічних процесів, у тому числі для регуляції росту та розвитку організму. Забезпечує нормальне функціонування органу зору, структурну цілісність тканин, резистентність організму до негативного впливу зовнішнього середовища.

Вітамін Е є активним антиоксидантом, гальмує перекисне окиснення ліпідів, що посилюється при багатьох захворюваннях, попереджає пошкодження клітинних структур вільними радикалами. Бере участь у процесах дихання тканин, біосинтезі гему та білків, обміні жирів та вуглеводів, проліферації клітин та в інших метаболічних процесах.

Вітамін D₃ бере участь у регуляції обміну кальцію та фосфору в організмі; необхідний для побудови та підтримки скелетної структури.

Вітамін С має сильно виражені відновлюючі властивості. Бере участь в окиснювально-відновних процесах, регуляції вуглеводного обміну, впливає на обмін амінокислот ароматичного ряду, метаболізм тироксину, біосинтез катехоламфінів, стероїдних гормонів та інсуліну; необхідний для згортання крові, синтезу колагену та проколагену, регенерації сполучної та кісткової тканини. Нормалізує проникність капілярів. Сприяє абсорбції заліза в кишечнику та бере участь у синтезі гемоглоглобіну. Підвищує неспецифічну резистентність організму, має антидотні властивості.

Вітамін В₁ – кофермент ензимів, що регулює вуглеводний та білковий обмін. Необхідний для нормального функціонування нервової системи, травного тракту, серцевої діяльності та ендокринних залоз. Позитивно впливає на проведення нервових імпульсів у синапсах.

Вітамін В₂ входить до складу флавінових ферментів, що беруть участь у транспортуванні водню та утворенні АТФ у мітохондріях.

Пантотенова кислота стимулює утворення кортикостероїдів, бере участь у вуглеводному та жировому обміні, синтезі ацетилхоліну, кортикостероїдів, енергетичному забезпеченні скорочувальної функції міокарда, покращує процеси регенерації.

Вітамін В₆ необхідний для нормального функціонування периферичної та центральної нервової системи.

Вітамін В₁₂ активує обмін вуглеводів, білків та ліпідів. Являючись фактором росту, стимулює функцію кісткового мозку.

Нікотинамід є частиною кофакторів ферментів, що переносять водень, здійснюють окиснювально-відновні процеси, беруть участь у транспортуванні фосфату.

Біотин – кофермент, що бере участь у реакціях перенесення вуглекислого газу до органічних сполук.

Фолієва кислота бере участь у різноманітних метаболічних процесах. Стимулює еритропоез, бере участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот, пуринів та піримідинів, а також в обміні холіну.

Кальцій становить разом з фосфором основу кісткової тканини, робить здоровими кістки та зуби, разом з магнієм сприяє функціонуванню серцево-судинної системи. Підвищує захисні функції організму, сприяє виведенню важких металів. Сприяє метаболізму заліза в організмі, бере участь у передачі нервових імпульсів.

Магній входить до складу ферментів, що беруть участь у синтезі ДНК та РНК, покращує обмін речовин у стінці судин. Допомагає засвоєнню кальцію, фосфору, калію, вітамінів групи В, С, Е, функціонуванню нервової системи, перетворенню цукру крові.

Фосфор разом з кальцієм входить до складу кісток, зубних тканин, шкіри, йому відводиться провідна роль у діяльності центральної нервової системи.

Залізо входить до складу молекули гемоглобіну, є необхідним для метаболізму вітамінів групи В, сприяє росту, зміцненню імунітету.

Мідь покращує засвоєння заліза та його перетворення в гемоглобін, підвищує розумову активність та тонус м’язів.

Цинк є основним матеріалом для синтезу амінокислот та білка, входить до складу ферментів та всіх клітин організму, є важливим елементом для підтримки постійного складу крові та кислотно-лужного балансу, допомагає в утворенні інсуліну та управлінні скороченням м’язів.

Марганець бере участь у синтезі ферментів, стимуляції гіпофізарно-наднирковозалозної системи, посилює поглинання глюкози клітиною, регулює функцію ЦНС та репродуктивних органів, посилює дію вітамінів групи В та С, бере участь в утворенні тиропсину – головного гормона щитовидної залози. Марганець покращує м’язові рефлекси та пам’ять.

Йод є важливою складовою гормонів щитовидної залози та забезпечує стійкість організму до шкідливого впливу зовнішнього середовища. Йод підвищує активність лейкоцитів, покращує показники гемоглобіну та еритроцитів, сприяє покращанню розумової діяльності, оздоровленню волосся, шкіри, зубів та нігтів.

Молібден сприяє метаболізму вуглеводів та жирів.

Селен є важливим компонентом антиоксидантних процесів.

Хром разом з інсуліном бере участь у метаболізмі цукру, сприяє росту, попередженню діабету та артеріальної гіпертензії.

Показання для застосування

Профілактика та лікувальння дефіциту вітамінів та мінералів, що виникає при незбалансованому харчуванні та станах, що супроводжуються підвищеною потребою у вітамінах та мінералах (період росту, захворювання, період реконвалесценції).

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату, підвищена чутливість до арахісу та сої; гіперкальціємія, гіперкальціурія, гіпермагніємія, ниркова недостатність, хронічний гломерулонефрит, нефролітіаз, саркоїдоз в анамнезі, активна форма туберкульозу легенів, гіпервітаміноз А, Е і Д, непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози, тромбофлебіт, порушення обміну заліза або міді, виражені порушення функції нирок, подагра, гіперурикемія, еритремія, еритроцитоз, тромбоемболії, тиреотоксикоз, хронічна серцева недостатність, активна пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки (у зв'язку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку), одночасний прийом ретиноїдів, селену.

Належні заходи безпеки при застосуванні

З обережністю призначати при ураженнях печінки, пептичній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, жовчокам’яній хворобі, хронічному панкреатиті, цукровому діабеті, пацієнтам з новоутвореннями, із захворюваннями нирок в анамнезі, схильністю до тромбоутворення та кровотеч (гемофілія, тромбоцитопенія, тромбоцитопатії тощо).

Можливе забарвлення сечі у жовтий колір, що є цілком нешкідливим фактором і пояснюється наявністю у препараті рибофлавіну.

Препарат не рекомендується призначати разом з іншими полівітамінами та мікроелементами, оскільки можливе передозування.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу препарату.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Оскільки досліджень щодо безпеки застосування лікарського засобу у період вагітності або годування груддю не проводилося, не слід застосовувати його цій категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Під час лікування слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і заняттями з іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Діти

Лікарський засіб застосовують дітям віком від 3 до 6 років.

Спосіб застосування та дози

Таблетки слід розжовувати. Дітям від 3 до 6 років – по 1 таблетці на добу після їди. Приймати після їди. Тривалість прийому визначається з урахуванням ступеня дефіциту вітамінів та мінералів.

Дітям віком від 6 років рекомендується застосовувати лікарський засіб Мультимакс^® Юніор.

Передозування

При передозуванні препаратом можливе посилення проявів побічних реакцій, здуття живота. При передозуванні залізом можливі нудота, блювання, пронос, біль у животі, гематемези, ректальна кровотеча, млявість, гостра судинна недостатність. Можуть також статися гіперглікемія та ацидоз.

Передозування вітаміну D₃ спричиняє порушення з боку серцево-судинної системи та нирок. Великі дози кальцію можуть призводити до запорів та утворення сечових каменів. Можливий розвиток гіперкальціємії, зумовлений гіперчутливістю до вітаміну D₃. Ознаки гіперкальціємії: анорексія, поліурія, нудота, блювання, загальна слабкість, головний біль, апатія, спрага.

Лікування. При проявах ознак передозування застосування таблеток слід припинити. Необхідно викликати блювання та ввести в організм велику кількість рідини та дотримуватись дієти з обмеженою кількістю кальцію та вітаміну D₃. Подальше лікування симптоматичне.

Побічні ефекти

З боку імунної системи: в осіб з підвищеною чутливістю можливі виникнення алергічних реакцій, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, гіпертермію.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, кропив'янка, відчуття свербежу, почервоніння шкіри, рідко – бронхоспазм.

З боку обміну речовин: зміни показників сечі, збільшення вмісту кальцію в крові та сечі, кальцидоз м’яких тканин, нирок, легень, судин; зниження згортання крові.

З боку травного тракту: диспептичні розлади, нудота, блювання, біль у шлунку, відрижка, запор, діарея, збільшення секреції шлункового соку, печія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена збудливість, сонливість.

Інші: порушення зору, пітливість, можливе забарвлення сечі у жовтий колір.

При тривалому застосуванні у високих дозах можуть виникнути: подразнення слизової оболонки травного тракту, гіперкальціємія, гіперкальціурія, аритмії, парестезії, гіперурикемія, зниження толерантності до глюкози, гіперглікемія, транзиторне підвищення активності АСТ, лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, порушення функції нирок, сухість і тріщини на долонях і ступнях, випадання волосся, себорейні висипання.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Вітамін А та Е взаємно посилюють дію і є синергістами. Ретинол знижує протизапальну дію глюкокортикоїдів. Не можна одночасно приймати з нітритами і холестираміном, тому що вони порушують всмоктування ретинолу. Вітамін А не можна назначати з ретиноїдами, тому що їх комбінація є токсичною. Препарати, що містять залізо, пригнічують дію вітаміну Е. Вітамін Е не можна застосовувати разом із препаратами заліза, срібла, засобами, що мають лужне середовище (натрію гідрокарбонат, трисамін тощо), антикоагулянтами непрямої дії (дикумарин, неодикумарин тощо). Альфа-токоферолу ацетат посилює ефект стероїдних та нестероїдних протизапальних засобів (натрію диклофенак, ібупрофен, преднізолон тощо). Вітамін С посилює дію і токсичність сульфаніламідів (можливість кристалурії), пеніциліну, підвищує всмоктування заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих коагулянтів. Всмоктування вітаміну С зменшується при одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами. Вітамін В₆ послаблює дію леводопи, запобігає або зменшує токсичні прояви, які спостерігаються при застосуванні ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів. Тіамін, впливаючи на процеси поляризації в області нервово-м’язових синапсів, може послаблювати курареподібну дію. ПАСК, циметидин, препарати калію, алкоголь зменшують всмоктування вітаміну В₁₂. Фолієва кислота знижує плазмові концентрації фенітоїну, з іншими протиепілептичними засобами можливе взаємне зниження клінічної ефективності. Рибофлавін несумісний зі стрептоміцином і зменшує ефективність антибактеріальних препаратів (окситетрацикліну, доксицикліну, еритроцикліну, тетрацикліну і лінкоміцину). Трициклічні антидепресанти, іміпрамін і амітриптилін інгібують метаболізм рибофлавіну, особливо у тканинах серця. При одночасному застосуванні з хініном можуть посилитися геморагії. Активність вітаміну D₃ може знижуватися при його одночасному застосуванні з фенітоїном або барбітуратами. При одночасному лікуванні серцевими глікозидами необхідний контроль електрокардіограми та клінічного стану, оскільки кальцій підсилює дію серцевих глікозидів. Препарат уповільнює всмоктування бета-адреноблокаторів та антикоагулянтів непрямої дії. У зв’язку з цим препарат рекомендується приймати за або через 2 години після прийому інших лікарських засобів. Для запобігання зниженню всмоктування тіофосфатів або фториду натрію рекомендується приймати препарат не раніше через 1 годину після їх прийому. Карбонат кальцію може перешкоджати абсорбції хінонових антибіотиків, левотироксину, тому ці препарати необхідно приймати за 2 години або через 4-6 годин після прийому. При одночасному застосуванні діуретинів групи ті азидів збільшується ризик виникнення гіперкальціємії. Холестирамін, проносні препарати (парафінове масло) знижують абсорбцію вітаміну D₃. Деякі продукти (наприклад такі, що містять щавлеву кислоту, фосфати або фітинову кислоту) можуть послаблювати абсорбцію кальцію.

Оскільки препарат містить залізо та кальцій, у травному тракті затримується всмоктування антибіотиків групи тетрациклінів і фторхінолонів. Антацидні препарати, що містять алюміній, магній, кальцій, а також холестирамін зменшують всмоктування заліза.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.