Мирзатен Q-Tab

Склад

діюча речовина: міртазапін;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, етилцелюлоза, маніт (E 421), сорбіт (E 420), кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, ароматизатор апельсиновий, аспартам (E 951), магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки, що диспергуються у ротовій порожнині.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, круглі, дещо двоопуклі, зі скошеними краями.

Фармакотерапевтична група

Інші антидепресанти. Код АТХ N06A X11.

Фармакодинаміка.

Міртазапін – це центрально активний пресинаптичний антагоніст α2-рецепторів, який збільшує норадренергічну і серотонінергічну передачу нервових імпульсів. Посилення серотонінергічної передачі нервових імпульсів здійснюється через 5-НТ₁-рецептори, оскільки міртазапін блокує 5-НТ₂- і 5-НТ₃-рецептори. Антидепресивна активність препарату зумовлена дією обох його енантіомерів: S (+) енантіомер блокує α2 і 5-НТ₂-рецептори, а R(-) енантіомер блокує 5-НТ₃-рецептори. Седативна дія міртазапіну – це результат його антагоністичного впливу на гістамінові Н₁-рецептори. При застосуванні у терапевтичних дозах міртазапін майже не має антихолінергічної активності і майже не чинить негативного впливу на серцево-судинну систему.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування препарату Мірзатен Q-Tab® активна речовина міртазапін швидко і добре всмоктується (його біодоступність становить ≈ 50 %), при цьому максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 2 години. З білками плазми крові зв’язується приблизно 85 % міртазапіну. Період напіввиведення становить приблизно 20-40 годин; у молодих чоловіків відзначали як збільшення періоду напіввиведення (до 65 годин), так і його зменшення.

Тривалий період напіввиведення дає змогу вводити препарат 1 раз на добу. Стабільна концентрація у плазмі досягається через 3-4 дні, після чого накопичення не відбувається. При застосуванні міртазапіну у рекомендованих дозах фармакокінетичні параметри змінюються лінійно. Вживання їжі не впливає на фармакокінетику міртазапіну.

Міртазапін активно метаболізується і виводиться із сечею та калом протягом кількох днів. Основними метаболічними шляхами є деметилювання та окиснення з наступною кон’югацією. In vitro дані з аналізу мікросомів печінки людини вказують на те, що ферменти цитохрому P450, CYP2D6 та CYP1A2, беруть участь в утворенні 8-гідроксиметаболіту міртазапіну, у той час коли CYP3A4 вважають відповідальним за утворення N-деметил та N-оксид метаболітів. Метаболіт деметил має фармакологічну активність і такий самий фармакокінетичний профіль, як і первинна сполука.

Виведення міртазапіну може уповільнюватись у пацієнтів із порушеннями функції нирок або печінки.

Показання

Лікування депресивних епізодів важкого ступеня.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Одночасний прийом міртазапіну з інгібіторами моноаміноксидази (MAO) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Фармакодинамічні взаємодії

Міртазапін не слід приймати одночасно з інгібіторами МАО або раніше ніж через 2 тижні після припинення прийому інгібіторів МАО (див. розділ «Протипоказання»).

Як і з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), одночасний прийом з іншими серотонергічними активними речовинами (L-триптофан, триптани, трамадол, лінезолід, СІЗЗС, венлафаксин, літій та препарати звіробою) може призвести до появи пов’язаних із серотоніном ефектів (див. «Серотоніновий синдром» у розділі «Особливості застосування»). Пацієнтам слід бути обережними та знаходитися під ретельним клінічним наглядом при застосуванні комбінації цих активних речовин із міртазапіном.

Міртазапін може збільшити седативні властивості бензодіазепінів та інших седативних препаратів (найбільше – нейролептиків, антагоністів антигістаміну H₁, опіоїдів). Слід з обережністю призначати такі лікарські засоби разом з міртазапіном.

Міртазапін може збільшити депресивний ефект алкоголю на ЦНС, тому пацієнтам слід уникати зловживання спиртними напоями під час прийому міртазапіну.

Міртазапін у дозі 30 мг 1 раз на добу може викликати невелике збільшення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) у пацієнтів, які приймали варфарин. Оскільки при більших дозах міртазапіну не можна виключати більш вираженого ефекту, рекомендується перевіряти МНС у випадку одночасного прийому варфарину та міртазапіну.

Фармакокінетичні взаємодії

Карбамазепін та фенітоїн, стимулятори CYP3A4, збільшують кліренс міртазапіну приблизно вдвічі, призводячи до зниження середньої концентрації міртазапіну у плазмі крові на 60 % та 45 % відповідно. При додаванні карбамазепіну або будь-якого іншого стимулятора метаболізму у печінці (наприклад, рифампіцину) до терапії міртазапіном дозу міртазапіну треба збільшити. Після відміни супутнього засобу може виникнути необхідність у зниженні дози міртазапіну.

Одночасний прийом потужного інгібітора CYP3A4 кетоконазолу збільшує пікові рівні та AUC міртазапіну у плазмі крові приблизно на 40 % та 50 % відповідно.

При одночасному прийомі циметидину (слабкого інгібітора CYP1A2, CYP2D6 та CYP3A4) та міртазапіну середня концентрація міртазапіну у плазмі крові може збільшитися більш ніж на 50 %. Слід бути обережними та зменшити дозу при одночасному прийомі міртазапіну з потужними інгібіторами CYP3A4, інгібіторами протеази ВІЛ, азольними протигрибковими препаратами, еритроміцином, циметидином або нефазодоном.

Дослідження взаємодії не виявили будь-яких важливих фармакокінетичних ефектів при одночасному прийомі міртазапіну з пароксетином, амітриптиліном, рисперидоном або літієм.

Особливості застосування

Суїцид/суїцидальні думки або клінічне погіршення стану

Депресія пов’язана з підвищеним ризиком появи суїцидальних думок, нанесення шкоди самому собі та суїцидом (явища, пов’язані із суїцидом). Цей ризик триває до появи значної ремісії. Оскільки покращення може не наступити протягом перших кількох тижнів лікування або довше, за пацієнтами слід встановити ретельний нагляд, до появи покращення. Загальний клінічний досвід вказує на те, що ризик суїциду може збільшитися на ранніх стадіях одужання.

Відомо, що за пацієнтами з наявністю в анамнезі пов’язаних із суїцидом випадків або з високим рівнем суїцидального мислення перед початком лікування та за пацієнтами, які мають підвищений ризик суїцидальних думок та спроб, слід ретельно спостерігати протягом лікування.

Необхідно призначити терапію антидепресантами та встановити ретельний нагляд за пацієнтами, зокрема за тими, хто має підвищений ризик, на ранніх стадіях лікування та з наступною зміною дозування. Пацієнти (та особи, які наглядають за ними) повинні бути попереджені про необхідність перевірки будь-якого клінічного погіршення, суїцидальної поведінки або думок та незвичних змін поведінки та негайно звернутися до лікаря у разі появи таких симптомів.

Враховуючи можливість суїциду, зокрема на початку лікування, пацієнту слід видавати обмежену кількість таблеток Мірзатен Q-Tab®.

Пригнічення функції кісткового мозку

Під час застосування міртазапіну може спостерігатися пригнічення функції кісткового мозку, що проявляється гранулоцитопенією або агранулоцитозом. Повідомляли про рідкісні випадки агранулоцитозу, найчастіше зі зворотним характером, у деяких випадках – з летальним наслідком. Летальні випадки найчастіше спостерігались у пацієнтів віком від 65 років. При появі таких симптомів, як підвищення температури тіла, біль у горлі, стоматит та інших ознак інфекції лікування слід припинити і зробити аналіз крові.

Жовтяниця

У разі виникнення жовтяниці лікування слід припинити.

Стани, які потребують нагляду

Ретельний підбір дози та регулярне обстеження необхідні для хворих з:

─ епілепсією та органічним ураженням мозку: хоча клінічний досвід вказує на те, що епілептичні напади трапляються рідко у період лікування міртазапіном, як і іншими антидепресантами, прийом препарату Мірзатену Q-Tab® слід розпочинати з обережністю пацієнтам, у яких в анамнезі були судоми; лікування слід припинити при виникненні судом або коли судоми виникають частіше ніж зазвичай;

─ порушенням функції печінки: після одноразового перорального прийому дози 15 мг міртазапіну кліренс міртазапіну зменшується приблизно на 35 % у пацієнтів з легким та помірним ступенем порушення функції печінки порівняно з пацієнтами з нормальною функцією печінки; середня концентрація міртазапіну у плазмі крові збільшується приблизно на 55 %;

─ порушенням функції нирок: після одноразового перорального прийому дози 15 мг міртазапіну у пацієнтів із помірним (кліренс креатиніну <40 мл/хв) та тяжким (кліренс креатиніну ≤10 мл/хв) ступенем порушення функції нирок кліренс міртазапіну зменшився приблизно на 30 % та 50 % відповідно у порівнянні зі здоровими добровольцями; середня концентрація міртазапіну у плазмі крові збільшилася приблизно на 55 % та 115 % відповідно; жодної значної різниці не було виявлено у пацієнтів з легкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 80 мл/хв) порівняно з контрольною групою;

─ серцевими захворюваннями, що супроводжуються порушенням провідності, для хворих на стенокардію та гострий інфаркт міокарда; у таких випадках слід дотримуватися звичайних застережних заходів і ретельно дотримуватися режиму прийому супутніх препаратів;

─ низьким артеріальний тиском;

─ цукровим діабетом: у пацієнтів із цукровим діабетом антидепресанти можуть вплинути на рівень глюкози в крові; може виникнути необхідність у коригуванні дози інсуліну та/або пероральних гіпоглікемічних препаратів; рекомендується встановити ретельний нагляд.

Під час застосування міртазапіну, як і інших антидепресантів, необхідно враховувати:

─ При застосуванні антидепресантів у пацієнтів із шизофренією або з іншими психічними розладами можуть посилюватися психотичні симптоми і параноїдальні думки.

─ Під час лікування депресивної фази біполярного розладу можливе прогресування депресивної фази до маніакальної. За пацієнтами з наявністю в анамнезі манії/гіпоманії слід ретельно спостерігати. Застосування міртазапіну слід припинити пацієнтам, які увійшли в маніакальну фазу.

─ Хоча Мірзатен Q-Tab® не викликає звикання, раптове припинення застосування препарату після його довготривалого застосування може іноді призвести до синдрому відміни. Більшість реакцій синдрому відміни є легкими та проходять самі по собі. Серед різних зафіксованих симптомів відмови найчастішими були запаморочення, збудження, страх, головний біль та нудота. Хоча про них і повідомляли як про симптоми відміни, ці симптоми можуть відноситися до основного захворювання. Як вказано у розділі «Спосіб застосування та дози», лікування міртазапіном рекомендується припиняти поступово.

─ Слід бути обережним пацієнтам з такими розладами сечовипускання як гіпертрофія передміхурової залози та пацієнтам із гострою закритокутовою глаукомою і підвищеним внутрішньоочним тиском (хоча існує малий шанс виникнення проблем при прийомі препарату Мірзатен Q-Tab® через його дуже слабку антихолінергічну активність).

─ Акатизія/психомоторна збудженість: застосування антидепресантів було пов’язане з розвитком акатизії, яка характеризувалася суб’єктивно неприємною або патологічною збудженістю та необхідністю рухатись, що часто супроводжувалося нездатністю сидіти або стояти. Це, імовірніше, виникає протягом перших кількох тижнів лікування. Збільшення дози пацієнтам з такими симптомами може завдати шкоди.

Гіпонатріємія

При застосуванні міртазапіну дуже рідко повідомляли про гіпонатріємію, можливо, через невідповідну секрецію антидіуретичного гормону (SIADH). Слід бути обережними пацієнтам з підвищеним ризиком, наприклад пацієнтам літнього віку або пацієнтам, які одночасно приймають препарати, які спричиняють гіпонатріємію.

Серотоніновий синдром

Взаємодія із СІЗЗС: серотоніновий синдром може виникати, коли селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну приймають разом з іншими серотонергічними активними речовинами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Симптомами серотонінового синдрому можуть бути гіпертермія, ригідність, міоклонус, розлад вегетативної нервової системи з можливими швидкими коливаннями показників життєдіяльності, зміни психічного стану, що включають сплутаність свідомості, дратівливість та надмірне збудження, що прогресує до делірію та коми. Слід з обережністю та під особливим контролем застосовувати комбінацію серотонергічних активних речовин із міртазапіном. При виникненні таких явищ лікування міртазапіном слід припинити та розпочати симптоматичне лікування. У пацієнтів, які лікуються тільки міртазапіном, серотоніновий синдром з’являється дуже рідко (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку зазвичай більш чутливі до появи побічних ефектів антидепресантів.

Особливі застереження щодо допоміжних речовин

Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, дефіцитом Lapp-лактози або глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Препарат містить сорбіт. Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості фруктози не слід приймати цей препарат.

Препарат містить аспартам, який є джерелом фенілаланіну. Пацієнтам із фенілкетонурією не слід приймати цей препарат.

Вагітність

Обмежені дані про застосування міртазапіну вагітним жінкам не вказують на підвищений ризик вроджених аномалій. Слід з особливою обережністю, враховуючи співвідношення очікувана користь для матері/потенційний ризик для плода, призначати препарат вагітним жінкам. Якщо Мірзатен Q-Tab® застосовувати вагітним до або безпосередньо перед народженням дитини, рекомендується постнатальне спостереження за новонародженим з метою фіксації можливих симптомів відмови.

Застосування СІЗЗС у період вагітності, зокрема на останніх термінах вагітності, може підвищити ризик стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених. Хоча і не проводилося жодного дослідження зв’язку стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених із лікуванням міртазапіном, такий потенційний ризик не можна виключати, враховуючи відповідний механізм дії (підвищення концентрації серотоніну).

Період годування груддю

Міртазапін у грудне молоко проникає у дуже малій кількості. Рішення про подовження/припинення годування груддю або подовження/припинення терапії Мірзатеном Q-Tab® слід приймати, враховуючи користь годування груддю для дитини та користь прийому препарату для матері.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Мірзатен Q-Tab® має незначний або помірний вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Міртазапін може погіршити концентрацію та увагу (особливо на початку лікування). Пацієнтам слід уникати виконання потенційно небезпечних видів роботи, які вимагають зосередженості та гарної концентрації, наприклад керування автомобілем або робота зі складними механізмами, у будь-який час під впливом препарату.

Спосіб застосування та дози

Дорослі

Ефективна щоденна доза становить зазвичай 15-45 мг; початкова доза становить 15 або 30 мг. Зазвичай міртазапін розпочинає діяти через 1-2 тижні лікування. При застосуванні відповідної дози позитивну відповідь на лікування слід очікувати через 2-4 тижні. У разі відсутності у пацієнта відповідної реакції на лікування дозу можна збільшити до максимально допустимої дози. Якщо через 2-4 тижні після цього відповідної реакції не спостерігається, лікування слід припинити.

Особи літнього віку

Рекомендована доза така ж, як і для дорослих. З метою досягнення задовільного та безпечного результату збільшення дози для пацієнтів літнього віку повинно здійснюватися під суворим наглядом лікаря.

Порушення функції нирок

Кліренс міртазапіну може бути зменшений у пацієнтів з помірними та тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <40 мл/хв). Це слід враховувати при призначенні препарату цій категорії пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування»).

Порушення функції печінки

Кліренс міртазапіну може бути зменшений у пацієнтів із порушеннями функції печінки. Це слід враховувати при призначенні препарату цій категорії пацієнтів, особливо з тяжкими порушеннями функції печінки, оскільки такі пацієнти не брали участі у дослідженнях (див. розділ «Особливості застосування»).

Кінцевий період напіввиведення міртазапіну ̶ 20-40 годин, тому препарат рекомендується приймати 1 раз на добу перед сном.

Щоденну дозу препарату можна також розділити на 2 прийоми (1 раз вранці і 1 раз ввечері; більшу дозу слід приймати ввечері).

Таблетки слід приймати перорально. Таблетка швидко розчиняється і її можна ковтати, не запиваючи водою.

Пацієнти з депресією повинні лікуватися протягом тривалого часу (щонайменше протягом 6 місяців), поки не буде впевненості, що немає жодних симптомів.

Рекомендується припиняти лікування міртазапіном поступово, щоб уникнути синдрому відміни (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти.

Мірзатен Q-Tab® не слід застосовувати для лікування дітей віком до 18 років. Суїцидальна поведінка (спроба суїциду та суїцидальні думки) та ворожість (головним чином агресія, опозиційна поведінка та злість) частіше спостерігалися серед дітей та підлітків, які лікувалися антидепресантами. Якщо, незважаючи на це, спираючись на клінічну необхідність, буде прийняте рішення про лікування, за пацієнтом слід ретельно спостерігати щодо наявності суїцидальних симптомів. Крім того, є недостатньо даних про довгострокову безпеку у дітей та підлітків щодо росту, дозрівання та пізнавального і поведінкового розвитку.

Передозування

Симптоми передозування міртазапіном зазвичай легкі. Повідомлялося про пригнічення центральної нервової системи з дезорієнтацією та подовженим седативним станом разом із тахікардією та легким ступенем гіпер- або гіпотонії. Однак при застосуванні препарату у дозах набагато вищих за терапевтичну дозу, особливо при змішаному передозуванні, можливе виникнення більш серйозних наслідків, включаючи летальний.

У випадках передозування слід ввести відповідну симптоматичну та підтримуючу терапію, спрямовану на підтримку життєво важливих показників.

Також слід прийняти рішення щодо прийому активованого вугілля та провести промивання шлунку.

Побічні реакції

У пацієнтів з депресією зафіксовано симптоми, пов’язані із самим захворюванням. Тому іноді важко зрозуміти, які симптоми є результатом самого захворювання, а які є результатом лікування препаратом Мірзатен Q-Tab®.

Побічні реакції, про які найчастіше повідомляли: сонливість, седативний стан, сухість у роті, збільшення маси тіла, підвищення апетиту, запаморочення та втомлюваність.

З боку крові та лімфатичної системи: пригнічення кісткового мозку (гранулоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, тромбоцитопенія), еозинофілія.

З боку ендокринної системи: невідповідна секреція антидіуретичного гормону.

З боку метаболізму та харчування: збільшення маси тіла, підвищення апетиту, гіпонатріємія.

З боку психіки: порушення сну, сплутаність свідомості, неспокій¹, безсоння¹, нічні жахи, манія, збудження, галюцинації; психомоторна напруженість, включаючи акатизію та гіперкінезію; агресія, суїцидальні думки², суїцидальна поведінка².

¹ Після лікування антидепресантами зазвичай можуть розвинутися або погіршитись неспокій та безсоння (що може бути симптомами депресії). При застосуванні міртазапіну зафіксовано розвиток або погіршення неспокою та безсоння.

² Під час терапії або одразу ж після припинення лікування міртазапіном повідомлялося про випадки суїцидальних думок та суїцидальної поведінки (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи: сонливість, седативний стан, головний біль, летаргічний стан, запаморочення, тремор, парестезія, синдром неспокійних ніг, втрата свідомості, міоклонус, судоми (інсульти), серотоніновий синдром, пероральна парестезія, дизартрія.

З боку судин: ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпотензія.

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, діарея, блювання, пероральна гіпестезія, набряк ротової порожнини, підвищене слиновиділення.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності трансаміназ у сироватці крові.

З боку шкіри та підшкірних тканин: екзантема, синдром Стівенса-Джонсона, бульозний дерматит, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.

З боку м’язово-скелетного апарату та сполучної тканини: артралгія, міалгія, біль у спині.

Загальні порушення та порушення умов застосування: периферичний набряк, стомлюваність, сомнамбулізм.

Діти

У дітей спостерігалися такі побічні реакції: збільшення маси тіла, кропив’янка та гіпертригліцеридемія (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 або по 6, або по 9 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

КРКА, д.д., Ново место, Словенія/ KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/ Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.