Метрид

Склад

діюча речовина: метронідазол;

1 флакон (100 мл розчину) містить метронідазолу 500 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідрофосфат безводний, кислота лимонна, моногідрат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Похідні імідазолу. Код АТС J01X D01.

Показання

Лікування тяжких інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями, чутливими до метронідазолу. При змішаних інфекціях (спричинених аеробними та анаеробними мікроорганізмами) препарат необхідно застосовувати в комбінації з антибіотиками, ефективними проти аеробного мікроорганізму.

Абдомінальні інфекції: перитоніт.

Гінекологічні інфекції: абсцес малого таза, параметрит, післяпологовий сепсис.

Інфекції центральної нервової системи: абсцес мозку, спричинений Bacteroides fragilis.

Інфекції дихальних шляхів: некротична пневмонія, спричинена штамами Bacteroides fragilis.

Інфекції кісток і суглобів: остеомієліт.

Сепсис і бактеріємія, спричинені штамами Bacteroides fragilis або видами Clostridium.

Препарат також застосовується для запобігання інфікуванню або лікування інфікованих післяопераційних ран, особливо при оперативних втручаннях на шлунково-кишковому тракті та органах малого таза.

Протипоказання

Відома гіперчутливість до метронідазолу чи будь-якого іншого компонента препарату. Органічні ураження центральної нервової системи (включаючи епілепсію); захворювання крові; печінкова недостатність (якщо необхідно призначити високі дози препарату).

Спосіб застосування та дози

Перед застосуванням препарату слід зробити шкірні проби на переносимість.

Внутрішньовенне введення розчину для інфузій Метрид показано пацієнтам, для яких пероральний прийом препарату неможливий. При поліпшенні стану хворого варто переходити на пероральний прийом метронідазолу.

Швидкість внутрішньовенного введення розчину для інфузій: 5 мл за хвилину.

Для лікування інфекцій, спричинених анаеробними мікроорганізмами

Дорослі і діти старше 12 років.

Початкова доза становить 500 мг метронідазолу на кг маси тіла кожні 8 годин протягом трьох діб; потім препарат вводять у тій самій дозі кожні 12 годин.

Максимальна добова доза метронідазолу не повинна перевищувати 4 г.

Середня тривалість курсу терапії становить 7-10 днів, але для лікування тяжчих інфекцій курс терапії може тривати 2-3 тижні.

Початкова доза становить 7,5 мг (1,5 мл) метронідазолу на кг маси тіла кожні 8 годин протягом трьох діб.

Для запобігання післяопераційним анаеробним ускладненням

Дорослим і дітям старше 12 років.

Вводять внутрішньовенно 500 мг метронідазолу на кг маси тіла, протягом 30-60 хвилин. Уведення препарату необхідно припинити за 1 годину до початку операції. У разі потреби, через 8 годин повторюють.

Внутрішньовенна доза становить 7,5 мг (1,5 мл) метронідазолу на кг маси тіла, препарат уводять протягом 30-60 хвилин. Введення препарату необхідно припинити за 1 годину до початку операції.

Застосування при порушенні функції нирок: порушення ниркової функції істотно не впливає на фармакокінетичні показники препарату, тому дозу Метриду можна не змінювати. Однак у разі одночасного проведення гемодіалізу необхідно пам’ятати про зменшення періоду напіввиведення метронідазолу приблизно до 3-х годин. Тому в таких випадках після проведення гемодіалізу може знадобитися додаткове введення препарату. У пацієнтів, які не перебувають на гемодіалізі, при кліренсі креатиніну нижче 10 мл/хв можуть накопичуватися метаболіти метронідазолу. У даному випадку рекомендується проведення гемодіалізу, перитонеальний діаліз неефективний.

Гемодіаліз: метронідазол та його метаболіти добре виводяться під час гемодіалізу. Оскільки у цьому випадку період напіввиведення різко скорочується (приблизно до 3-х годин), у деяких випадках може знадобитися додаткове введення препарату.

При тяжких захворюваннях печінки: метронідазол метаболізується повільніше, внаслідок цього метронідазол та його метаболіти можуть накопичуватися в плазмі крові. У цих випадках дозу й інтервали між уведенням препарату встановлюють залежно від ступеня ураження печінки.

Пацієнти літнього віку: фармакокінетика метронідазолу може змінюватися у пацієнтів літнього віку, тому може знадобитися контроль рівня метронідазолу в сироватці крові.

Введення:

1. Не застосовувати, якщо флакон протікає.

2. Безпосередньо перед застосуванням довести температуру вмісту флакона до 37°C.

3. Очистити шийку флакона за допомогою хірургічного спирту.

4. Поставити флакон на стіл чи іншу тверду поверхню і вставити канюлю стерильної системи для інфузій у шийку флакона (канюлю системи для інфузій слід вставити у шийку флакона повністю, а не наполовину, щоб уникнути протікання).

5. Для введення перевернути флакон догори дном.

6. Вводити повільно внутрішньовенно зі швидкістю приблизно 5 мл/хв.

Побічні реакції

Побічні реакції, як правило, залежать від дози. Найчастіше відмічаються реакції з боку шлунково-кишкового тракту.

Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання, діарея, запор, відсутність апетиту, анорексія, сухість або металевий присмак у роті, обкладеність язика, епігастральний біль, глосит, стоматит, панкреатит, жовтуха, холестатичний гепатит;

Неврологічні розлади: головний біль, запаморочення, порушення координації рухів, атаксія, дизартрія, підвищена збудливість, депресія, порушення сну, слабкість; сплутаність свідомості, галюцинації, судоми, периферична нейропатія (міалгія, парестезія), тремор, ністагм, диплопія, міопія, енцефалопатія, підгострий мозочковий синдром;

Порушення з боку сечостатевої системи, відчуття печіння в сечовипускальному каналі, зростання ймовірності розвитку грибкової флори піхви (кандидози), дизурія, цистит, поліурія, енурез, забарвлення сечі у червоно-коричневий колір;

Ендокринологічні розлади, порушення лібідо, дисменорея;

Алергічні реакції, гіперемія шкіри, висип, свербіж, кропив'янка, закладеність носа, гарячка, анафілаксія;

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артралгія, міалгія;

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія;

Інші: біль, гіперемія або набряк у місці ін'єкції, тромбофлебіт (місцево), зміни на кардіограмі (згладжування Т-хвилі), синусит, фарингіт.

Під час лікування сеча може набувати червоно-коричневого забарвлення, що зумовлено присутністю розчинних у воді пігментів, які є продуктом метаболізму метронідазолу.

Передозування

При прийомі препарату у високих дозах спостерігалися нудота, атаксія, дезорієнтація, судоми та периферична нейропатія.

Лікування. Терапія симптоматична. Специфічного антидоту немає. Метронідазол виводиться з організму шляхом гемодіалізу.

Застосування у періоди вагітності та годування груддю.

Оскільки метронідазол було виявлено у материнському молоці у відносно високих концентраціях, слід уникати його призначення матерям, які годують груддю. Слід уникати застосування метронідазолу під час вагітності через те, що вплив метронідазолу на розвиток плода достеменно невідомий.

Особливості застосування

При тривалому лікуванні препаратом можливий розвиток периферичної нейропатії та лейкопенії, які звичайно мають зворотній розвиток. При тривалому лікуванні препаратом слід регулярно робити аналіз периферичної крові. Якщо буде виявлено лейкопенію, рішення про припинення терапії має залежати від ступеня ризику розвитку інфекційного процесу.

При застосуванні метронідазолу у великих дозах можливий розвиток судом, тому слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з активними захворюваннями центральної нервової системи, крім абсцесу мозку, а також у хворих з печінковою енцефалопатією.

Якщо під час лікування препаратом виникають прояви погіршення неврологічного статусу пацієнта (атаксія, запаморочення та ін.), внутрішньовенні вливання необхідно припинити.

Застосовування препарату може спричинити іммобілізацію Treponema і таким чином призвести до хибно-позитивного тесту Нельсона.

Слід обережно призначати препарат пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв). Повторне застосування цього препарату такими пацієнтами може призвести до накопичення метронідазолу в сироватці крові.

Під час застосування препарату не слід вживати алкоголь, оскільки можливе виникнення дисульфірамподібної реакції: біль у животі, що носить спастичний характер, нудота, блювання, головний біль, приплив крові.

Діти

Препарат застосовують у дітей старше 6 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Пацієнта слід попередити про можливу сонливість, запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, судоми чи оборотні розлади зору і рекомендувати при появі цих симптомів утриматись від керування автотранспортом чи механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобам та інші види взаємодії.

Слід обережно призначати метронідазол при лікуванні деякими лікарськими препаратами.

Варфарин та деякі непрямі антикоагулянти. Метронідазол підсилює дію непрямих антикоагулянтів, що призводить до збільшення часу утворення протромбіну і збільшення ризику кровотечі. Тому необхідний регулярний контроль коагулограми.

Дисульфірам (еспераль). Одночасне застосування може призвести до розвитку неврологічних симптомів, тому не слід призначати Метрогіл® хворим, які приймали дисульфірам протягом останніх двох тижнів.

Циметидин інгібує метаболізм метронідазолу, що може призвести до підвищення його концентрації у сироватці крові та збільшення ризику виникнення побічних реакцій.

Одночасне застосування препаратів, що стимулюють ферменти мікросомального окиснення в печінці (фенобарбітал, фенітоін), може прискорити елімінацію метронідазолу. Як наслідок, концентрація його в плазмі знижується. У пацієнтів, що достатньо довго отримували лікування препаратами літію у високих дозах, при одночасному прийомі препарату метронідазолу можливе підвищення концентрації літію в плазмі крові та розвиток симптомів інтоксикації. Антимікробна дія препарату метронідазолу підсилюється у комбінації з антибіотиками та сульфаніламідами.

Вживання алкоголю під час лікування препаратом може призвести до дисульфірамподібної реакції.

При одночасному застосуванні бусульфану з метронідазолом може підвищуватись рівень бусульфану, що може призвести до тяжкої бусульфанової токсичності.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Метронідазол потрапляє в мікроорганізм шляхом пасивної дифузії. Усередині бактеріальної клітини він відновлюється, і біологічно активний цитотоксичний метаболіт уражає ДНК бактерії. Фермент, що відновлює нітрогрупу метронідазолу, нітро-редуктазу, неефективний у присутності кисню, тому метронідазол діє тільки в анаеробних умовах.

Метронідазол ефективний проти деяких найпростіших (Trichomonas vaginalis, Entamoeba hystolitica і Giardia lamblia) і облігатних анаеробних мікроорганізмів.

In vitro ефективний проти всіх облігатних анаеробів (за винятком пропіонібактерій та актиноміцетів).

Діє також на:

грамнегативні палички: види Bacteroides, включаючи групу Bacteroides fragilis (B. fragilis, B. ovatus, B. thetaiotaomicron), види Fusobacterium;

грапозитивні палички: види Clostridium, види Eubacterium;

грампозитивні коки: види Peptococcus і Peptostreptococcus.

Препарат ефективний проти деяких факультативних анаеробів (Gardnerella vaginalis, Helicobacter pylori) і проти деяких спірохет.

Фармакокінетика.

Період напіввиведення метронідазолу з організму людини становить у середньому 8 годин.

Метронідазол швидко проникає в цереброспінальну рідину і досягає терапевтичної концентрації у мозку та легенях. Метронідазол проникає в жовчні шляхи і досягає у них таких самих концентрацій, як у плазмі крові.

Концентрація препарату в плазмі крові лінійно залежить від уведеної дози. Введення розчину метронідазолу в дозі 100-4000 мг (протягом 8 годин) призводить до лінійного підвищення пікової концентрації у плазмі крові. При одноразовому введенні 500 мг метронідазолу середня плазмова концентрація становить 11,7-18 мкг/мл плазми.

60-80% метронідазолу та його метаболітів виводяться нирками, через кишечник виділяється 6-15% введеної дози. Метронідазол має великий обсяг розподілу і менше, як на 20% зв’язується з білками крові.

У хворих з порушеною печінковою функцією спостерігається зниження кліренсу метронідазолу.

Зниження функції нирок істотно не впливає на фармакокінетику метронідазолу.

Основні фізико-хімічні властивості

розчин від безбарвного до блідо-жовтого кольору, практично без видимих частинок.

Несумісність

Змішування метронідазолу з 10,0% розчином глюкози, пеніциліном G, калієм і Рінгер-Лактатом протипоказане через їхню хімічну несумісність.

Термін придатності

3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі нижче 25^оС. Не заморожувати.

Після розкриття контейнера ввести негайно.

Упаковка

По 100 мл у пластиковому флаконі. По 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Клеріс Лайфсайнсіз Лімітед.

Місцезнаходження

Чачарваді-Васана, Сананд район, Ахмедабад – 382 213, Індія.