Описание

Склад

діюча речовина: метадон;

1 таблетка містить метадону гідрохлориду 1 мг або 5 мг, або 10 мг, або 25 мг;

допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, барвник (таблетки 1 мг – FD&C синій № 1 лаковий 13 % (Е 133), 5 мг – FD&C жовтий № 6 лаковий 40 % (Е 110), 10 мг – FD&C синій № 1 лаковий 13 % (Е 133), D&C жовтий № 10 алюмінієвий лаковий 15 % (Е 104), 25 мг – без барвників).

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що впливають на нервову систему. Засоби, що застосовуються при адитивних розладах. Засоби, що застосовуються при опіатній залежності.

Код АТС N07B C02.

Показання

  • Для детоксикації при лікуванні опіатної залежності (героїнова залежність та від інших морфіноподібних наркотиків), а також для підтримуючого лікування хворих на опіатну наркоманію;
  • больовий синдром: від помірного до сильного, який не купірується ненаркотичними анальгетиками (для таблеток 1 мг, 5 мг, 10 мг).

Протипоказання

Підвищена чутливість до метадону гідрохлориду або до будь-якого іншого інгредієнта препарату. Будь-які стани, при яких узагалі протипоказані опіати, наприклад пригнічення дихання (при відсутності необхідного реанімаційного устаткування), хворим на гостру бронхіальну астму або з гіперкапнією (при накопиченні в крові надлишку СО2).

Діарея, асоційована з псевдомембранним колітом, спричиненим цефалоспоринами, лінкоміцином, кліндаміцином, пеніцилінами, а також хворим, у яких діарея розвилася внаслідок отруєння, поки токсичні речовини не будуть виведені з травного тракту. Наявність або підозра на кишкову непрохідність.

Метадол Фармасайнс протипоказаний для лікування наркоманів, у яких залежність від слабких опіатів (петидин, кодеїн).

Не слід застосовувати хворим з підвищеним внутрішньочерепним тиском, травмами голови; при одночасному застосуванні з інгібіторами моноамінооксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після їх відміни.

Спосіб застосування та дози

Метадол Фармасайнс застосовують перорально.

Хворим, які приймають Метадол Фармасайнс, необхідно знаходитися під ретельним спостереженням і одержувати належну психологічну і соціальну підтримку.

Детоксикація

Детоксикацію із застосуванням Метадолу Фармасайнс проводять з поступовим зменшенням дози не більше 180 днів.

При застосуванні Метадолу Фармасайнс з метою купірування виражених ознак синдрому відміни рекомендовані схеми прийому можуть варіювати залежно від клінічного стану хворого. Для послаблення симптомів відміни достатньою буде разова доза від 20 до 30 мг метадону. Початкова доза не має перевищувати 30 мг. Якщо у той же день необхідно провести корекцію дози, пацієнтові слід зачекати 2-4 години до наступного підвищення, коли буде досягнутий піковий рівень. Якщо симптоми відміни не купіруються або з`явилися знову, можна прийняти додатково від 5 до 10 мг метадону.

Загальна добова доза метадону у перший день лікування, як правило, не перевищує 40 мг. Корекцію дози у перший тиждень лікування слід проводити з огляду на результати контролю симптомів відміни у піку активності засобу (тобто на 2-4 годину після застосування).

Для дорослих доза 40 мг на добу (за 1 прийом або розділена на кілька прийомів), як правило, є адекватною стабілізуючою дозою. Стабілізація може тривати 2-3 дні, після чого дозу метадону поступово знижують. На скільки зменшити дозу метадону, вирішує лікар індивідуально для кожного хворого. Залежно від реакції хворого дозу слід знижувати з інтервалом в один чи два дні. У будь-якому випадку доза завжди має бути достатньою для того, щоб симптоми відміни не перевищували прийнятного рівня. У госпіталізованих хворих зниження дози на 20 % на добу добре переноситься і викликає незначний дискомфорт. Хворим, які лікуються амбулаторно, дозу можна знижуватися повільніше.

Якщо Метадол Фармасайнс застосовують для лікування залежності від героїну більше 180 днів, таке лікування є підтримуючою терапією, незважаючи на те, що кінцевою метою лікування є повне виліковування від наркотичної залежності.

Підтримуюча терапія

Підтримуюча терапія спрямована на зняття пригнічення дихання або інших ефектів гострої інтоксикації. Початкова доза підбирається індивідуально залежно від ступеня толерантності хворого до опіатів.

При проведенні підтримуючого лікування препарат слід титрувати до дози, при якій опіоїдні симптоми не проявляються протягом 24 годин, знижується потреба у наркотику, блокуються або послаблюються ейфоричні ефекти опіоїдів за умови самовведення, а також коли пацієнт нечутливий до седативної дії метадону.

Якщо дорослий хворий застосовував значні дози героїну аж до дня потрапляння у лікувальний заклад, початкова доза може становити 20 мг та через 4 або 8 годин ще 20 мг або 40 мг метадону одноразово. Якщо ж до початку лікування ступінь толерантності до опіатів невеликий, початкова доза може бути наполовину менша. При виникненні будь-яких сумнівів початкову дозу краще зменшити. Хворий має знаходитися під спостереженням, і з появою симптомів абстиненції хворому можна дати ще 10 мг препарату. Згодом дозу слід підбирати індивідуально у межах до 80 мг/добу з урахуванням переносимості та потреби. У більшості випадків для дорослих достатньою є доза нижче 80 мг/добу.

Максимальна добова доза для дорослих становить 120 мг/добу.

Для вагітних жінок з опіатною залежністю підтримуючі дози мають бути щонайнижчими, вони запобігають розвитку синдрому відміни (зазвичай нижче 80 мг/добу). На пізніших термінах може знадобитися підвищення дози на 10-20 мг або дозу поділяють на 2 прийоми.

Для відміни під медичним наглядом після періоду підтримуючого лікування

Існують суттєві відмінності у схемі зменшення дози метадону у пацієнтів, які обрали відміну лікування метадоном під медичним наглядом. Загалом підтверджено, що знижувати дозу слід менш ніж на 10 % від встановленої переносимої або підтримуючої дози і знижувати дозу потрібно через 10-14 днів. Пацієнта необхідно проінформувати про високий ризик проявів наркозалежності при припиненні підтримуючого лікування метадоном.

Больовий синдром

Дозу Метадолу Фармасайнс необхідно ретельно підбирати залежно від вираженості больових відчуттів та реакції хворого на препарат. Розпочинати лікування і титрування дози метадону найбезпечніше з малої початкової дози з поступовою корекцією дози.

Як правило, для зняття сильного болю метадон не слід застосовувати хворим, які не приймали інших опіатних препаратів.

Зазвичай дорослим призначать препарат перорально у дозі 2,5-10 мг через кожні 4 години протягом перших 3-5 днів, доза повільно титрується до досягнення відповідного ефекту, далі застосовують фіксовану дозу препарату кожні 8-12 годин залежно від стану хворого та його відповіді на лікування.

Хворим літнього віку препарат слід застосовувати 1 раз на добу.

Побічні реакції

Відміна героїну. У початковій стадії підтримуючої терапії із застосуванням Метадолу Фармасайнс хворі перестають одержувати героїн, у результаті чого виникають типові ознаки синдрому відміни. Їх варто диференціювати від побічних ефектів, пов'язаних із застосуванням Метадолу Фармасайнс. Найбільш характерні такі ознаки синдрому відміни (як у героїну, так і інших опіатів): підвищене сльозовиділення, ринорея, чхання, позіхання, посилене потовиділення, підвищення температури, «гусяча» шкіра, відчуття жару та холоду, що змінюють один одного, занепокоєння, дратівливість, слабкість, депресія, розширення зіниць, тремор, тахікардія, шлункові кольки, болючі відчуття у тілі, мимовільні посмикування, анорексія, нудота, діарея, спазми кишечника, зменшення маси тіла.

Початкова доза. Необхідно приділити особливу увагу індивідуальному підбору початкової дози. Занадто високі дози у початковому періоді можуть викликати побічні явища.

Основна небезпека при застосуванні Метадолу Фармасайнс полягає у пригніченні дихання та артеріальній гіпотензії. При застосуванні Метадолу Фармасайнс може відбуватися зупинка серця, зупинка дихання, шок. Зареєстровано летальні наслідки.

Найчастіше спостерігаються такі побічні реакції: запаморочення, седативний ефект, нудота, блювання, посилене потовиділення. У таких випадках можливе зниження дози Метадолу Фармасайнс.

Інші побічні реакції, що реєструються при застосуванні Метадолу Фармасайнс:

загальні реакції: астенія, слабкість, набряклість, головний біль, припливи, розвиток толерантності;

з боку серцево-судинної системи: аритмія, брадикардія, екстрасистолія, тахікардія, мерехтіння і тріпотіння шлуночків, фібриляція шлуночків, подовження інтервалу QT, кардіоміопатія, серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, флебіт, синкопе, інверсія зубця Т;

з боку системи травлення: біль у животі, анорексія, спазми жовчних шляхів, запор, сухість у роті, глосит;

з боку нервової системи: збудженість, сплутаність свідомості, судомні напади, порушення орієнтування, дисфорія, ейфорія, безсоння, зорові порушення, галюцинації;

з боку крові: в опіатних наркоманів із хронічним гепатитом описана тимчасова тромбоцитопенія;

метаболізм: гіпокаліємія, гіпомагніємія, втрата або збільшення маси тіла;

з боку системи дихання: набряк легень, погіршення перебігу бронхіальної астми;

з боку шкіри: кропив’янка, висипи на шкірі, зрідка – геморагічна кропив`янка;

з боку сечостатевої системи: антидіуретичний ефект, аменорея, затримка сечі, зниження лібідо і потенції.

Застосування особам з порушенням функції печінки: при тривалій підтримуючій метадоновій терапії відзначається поступове ослаблення побічних явищ протягом кількох тижнів, хоча при цьому залишаються такі побічні явища як підвищене потовиділення та запор.

Метадол Фармасайнс є агоністом -рецепторів опіатів. Тому при застосуванні препарату може розвинутися залежність такого ж типу, як і при застосуванні морфіну.

Передозування

Ознаки і симптоми передозування. При значному передозуванні Метадолу Фармасайнс відбувається пригнічення дихання (зниження частоти дихання і/чи зменшення дихального об’єму, дихання Чейн-Стокса, ціаноз), розвивається ступорозний або коматозний стан, зіниці звужуються, розвивається м’язова слабкість, шкіра стає холодною і липкою, іноді розвивається брадикардія і артеріальна гіпотензія.

Терапія у випадку передозування. Особливу увагу варто приділити відновленню адекватного дихання, при необхідності застосовують кероване дихання. У випадку передозування в осіб, які не мають толерантності до препарату, можна застосовувати ефективні антагоністи для протидії потенційно летальному пригніченню дихального центру.

Варто мати на увазі, що Метадол Фармасайнс є препаратом тривалої дії (36-48 годин), у той час як його антагоністи діють лише протягом 1-3 годин!

Таким чином, необхідне ретельне спостереження за пацієнтом. У разі необхідності застосування антагоністів варто повторити. Якщо лікар упевнений, що пригнічення дихання справді є наслідком тільки передозування Метадолу Фармасайнс, застосування стимуляторів дихання не показано.

Не слід застосовувати антагоністи опіатів під час відсутності клінічно значущого пригнічення дихання і серцевої діяльності. У разі наявності фізичної залежності від опіатів застосування антагоністів опіатів може сприяти розвитку гострого синдрому відміни. Вираженість синдрому залежить від ступеня фізичної залежності і дози застосовуваного антагоніста. У випадку вираженого пригнічення дихання у фізично залежних хворих застосування таких антагоністів варто проводити вкрай обережно, причому при титруванні використовуються дози антагоніста менші, ніж зазвичай (10-20 % від рекомендованої дози).

При ознаках інтоксикації можна застосовувати внутрішньовенні ін'єкції налоксону або налмефену. Оскільки час напівжиття налоксону в організмі менший, ніж у метадону, може знадобитися кілька ін'єкцій налоксону, поки стан хворого не стабілізується. Можуть використовуватися також внутрішньовенні інфузії налоксону.

Кисень, інфузійне введення розчинів, судинозвужувальні препарати та інші засоби терапії можна застосовувати за показниками.

Увага. Застосування антагоністів опіатів у звичних дозах особам з фізичною залежністю від опіатів може спровокувати гострий синдром відміни. Без особливої необхідності варто уникати застосування антагоністів опіатів у фізично залежних осіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Метадон проникає у слину, грудне молоко, амніотичну рідину і плазму пуповинної крові.

Вагітність

Метадон можна застосовувати у період вагітності тільки у випадках, якщо потенційна користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

У вагітних жінок значно нижчі концентрації метадону у плазмі крові, знижений час напівжиття і підвищений кліренс метадону порівняно зі станом після пологів, тому застосування препарату у період вагітності може призвести до синдрому відміни у деяких пацієнток. Може знадобитися підвищення дози або скорочення часу між прийомами доз або поділ дози на кілька прийомів.

При призначенні препарату вагітну жінку необхідно поінформувати про можливі наслідки застосування препарату як для неї самої, так і для дитини. Застосування Метадолу Фармасайнс вагітним слід проводити під ретельним медичним спостереженням.

Немовлята, які народилися у жінок, які застосовували опіати за чотири тижні до пологів, потенційно можуть бути залежними від цих препаратів. Тому необхідне ретельне спостереження таких дітей як мінімум два тижні щодо виявлення можливих симптомів синдрому відміни (дратівливість, судоми, відсутність апетиту, діарея, пронизливий плач).

Пологи і народження

Як і для всіх опіоїдів, застосування Метадолу Фармасайнс незадовго до пологів може призвести до пригнічення дихання немовляти, особливо при застосуванні високих доз, тому Метадол Фармасайнс не рекомендується для аналгезії в акушерстві. Наркотики зі змішаними властивостями агоністів і антагоністів не слід застосовувати для знеболювання при пологах пацієнткам, які тривалий час застосовують Метадол Фармасайнс, оскільки застосування цих препаратів може спровокувати гострий синдром відміни.

Годування груддю

Метадон проникає у грудне молоко, тому цей препарат не рекомендується призначати матерям, які годують. Через ризик серйозних несприятливих реакцій у немовлят та враховуючи користь лікування препаратом для матері рекомендується відмовитись або від грудного годування, або від прийому Метадолу Фармасайнс.

Матерям, які приймають Метадол Фармасайнс, рекомендується відлучати дитину від грудного годування поступово для запобігання розвитку абстинентного синдрому у немовлят.

Діти

Безпека та ефективність застосування Метадолу Фармасайнс дітям не досліджувалася.

Особливості застосування

Якщо після припинення прийому препарату необхідно знову відновити його прийом, то початкова доза має бути низькою і її підвищення слід проводити повільно, щоб уникнути серйозних токсичних явищ і пригнічення дихання.

Метадол Фармасайнс призначений тільки для перорального застосування. Препарат не можна використовувати для ін'єкцій.

При застосуванні Метадолу Фармасайнс можливий розвиток залежності за морфіновим типом. Багаторазове застосування Метадолу Фармасайнс може призвести до психологічної і фізичної залежності, а також до розвитку толерантності. Тому при призначенні та застосуванні Метадолу Фармасайнс варто виявляти таку ж обережність, як і при призначенні та застосуванні морфіну.

При різкому переході з інших опіатів на Метадол Фармасайнс існує значний ризик пригнічення дихання, тому перехід на застосування Метадолу Фармасайнс слід проводити з обережністю.

Неповна перехресна толерантність між метадоном та іншими опіатами. При толерантності до інших опіатів можлива часткова толерантність до Метадолу Фармасайнс, особливо у хворих, чутливих до інших агоністів -опіатних рецепторів. У випадку такої толерантності складно визначити дозу Метадолу Фармасайнс. Відомі летальні випадки при переході на Метадол Фармасайнс після тривалого застосування інших опіатних антагоністів.

Високий ступінь опіатної толерантності не знімає питання про можливість токсичних явищ при застосуванні Метадолу Фармасайнс.

Взаємодія з алкоголем і наркотиками. Метадол Фармасайнс чинить адитивну дію при застосуванні разом з алкоголем, іншими опіатними наркотиками, що мають депресивну дію на центральну нервову систему. Відомі летальні випадки при застосуванні Метадолу Фармасайнс особами, які зловживають бензодіазепінами.

Тривожні стани. Оскільки Метадол Фармасайнс, який застосовували особи з толерантністю до нього в постійних підтримуючих дозах, не є транквілізатором, у хворих, які одержують підтримуючу терапію з застосуванням Метадолу Фармасайнс, розвиваються тривожні стани у відповідь на стрес і життєві проблеми. Лікар не повинен плутати ці симптоми з абстинентними симптомами і не повинен намагатися лікувати такі стани шляхом підвищення дози Метадолу Фармасайнс. Дія Метадолу Фармасайнс при проведенні підтримуючої терапії обмежена контролем опіатних симптомів і не поширюється на зняття тривожних станів.

Травми голови і підвищений внутрішньочерепний тиск. При травмах голови пригнічення дихання і підвищення тиску спинномозкової рідини, що можуть бути викликані Метадолом Фармасайнс, виявляються набагато сильніше. Така ж небезпека існує і у випадку інших внутрішньочерепних патологій або при підвищенні внутрішньочерепного тиску, що спостерігався у хворих раніше. Побічні ефекти опіатів зможуть маскувати дійсний клінічний стан хворих із травмами голови. У таких випадках Метадол Фармасайнс варто застосовувати з обережністю і тільки у разі крайньої необхідності.

Бронхіальна астма та інші порушення дихання. Головна небезпека при застосуванні метадону полягає у можливому пригніченні дихання. Ця проблема має особливе значення для хворих літнього віку, в ослаблених осіб, а також при гіпоксії або гіперкапнії, коли навіть помірні терапевтичні дози препарату можуть значно зменшити легеневу вентиляцію.

Тому Метадол Фармасайнс варто призначати з крайньою обережністю при станах, що супроводжуються гіпоксією, гіперкапнією або зниженим дихальним резервом, як при бронхіальній астмі, хронічних обструктивних захворюваннях легень, при вираженій надлишковій масі тіла, при синдромі апное уві сні, мікседемі, кіфосколіозі, пригніченні діяльності центральної нервової системи, при комі. У цих хворих навіть звичайні терапевтичні дози метадону можуть спричинити пригнічення дихального центру при одночасному підвищенні опору дихальних шляхів, що може призвести до зупинки дихання. У подібних випадках рекомендовано застосовувати неопіатні аналгетики, а в разі їх недостатньої ефективності – застосування Метадолу Фармасайнс можливе лише при забезпеченні належного спостереження за хворим.

Гіпотензивний ефект. Застосування Метадолу Фармасайнс може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії в осіб, у яких порушена здатність до підтримки артеріального тиску через зниження об’єму крові або одночасному застосуванні таких препаратів, як фенотіазини або деякі анестетики.

Застосування в амбулаторних умовах. Застосування Метадолу Фармасайнс може порушувати розумові і фізичні здібності, необхідні для виконання діяльності, пов’язаної з джерелами підвищеної небезпеки (керування автомобілем, робота з устаткуванням). Метадон, як і інші опіоїди, може викликати ортостатичну гіпотензію в амбулаторних хворих.

Застосування при гострому болю. У випадку фізичної травми, післяопераційних болях або інших випадках гострого болю у хворих, які одержують підтримуючі дози Метадолу Фармасайнс, ці малі дози не будуть ефективними для аналгезії. У таких випадках необхідно призначити аналгетики, включаючи й опіати, показані для зняття аналогічного больового синдрому в інших хворих. Оскільки Метадол Фармасайнс індукує толерантність до опіатів, можуть знадобитися більш високі дози цих препаратів.

Ризик рецидиву у наркозалежних, які одержують підтримуючу терапію метадоном. Різке припинення прийому опіатів може призвести до розвитку синдрому відміни. При цьому виникає ризик повернення до нелегального прийому наркотиків, що варто мати на увазі, оцінюючи співвідношення ризик-користь при призначенні підтримуючої метадонової терапії.

Толерантність і фізична залежність. Толерантність виявляється у тому, що для підтримки певного ефекту, наприклад аналгетичного, вимагаються зростаючі дози опіатів. Фізична залежність проявляється у вигляді синдрому відміни після різкого припинення прийому препарату або при застосуванні його антагоніста. І толерантність, і фізична залежність можуть мати місце при тривалій терапії опіоїдними препаратами.

При різкому припиненні терапії Метадолом Фармасайнс у фізично залежних пацієнтів може розвитися абстинентний синдром. І абстинентний синдром, і синдром відміни характеризуються такими ознаками: занепокоєння, підвищене сльозовиділення, ринорея, пітливість, відчуття холоду, позіхання, міалгія, мідріаз. Можуть розвитися й інші симптоми: дратівливість, біль у спині, біль у суглобах, слабкість, шлункові кольки, безсоння, нудота, анорексія, блювання, діарея, підвищення артеріального тиску, підвищення частоти серцевих скорочень, зростання частоти дихання.

Як правило, при тривалому застосуванні Метадолу Фармасайнс різке припинення прийому препарату не рекомендується.

Особливості застосування хворим окремих категорій. Деяким категоріям хворих Метадол Фармасайнс варто призначати з обережністю і при низькій початковій дозі (хворі літнього віку, ослаблені хворі, хворі з тяжкими порушеннями функції печінки або нирок, при гіпотиреозі, аддісоновій хворобі, гіпертрофії передміхурової залози, стриктурі уретри). Варто також мати на увазі, що застосування метадону може призвести до пригнічення дихання.

Метадол Фармасайнс варто призначати насамперед тим хворим, у яких переваги опіатної аналгезії переважують відомий потенційний ризик, пов'язаний із застосуванням цього препарату (порушення серцевої провідності, пригнічення дихання, зміна психічного статусу, постуральна гіпотензія).

З особливою обережністю препарат застосовують хворим на гострий алкоголізм, судомні розлади; з обережністю застосовують хворим із недостатністю адреногідрокортикоїдів, з гіперплазією простати, гіпотензією, запальними або обструктивними захворюваннями кишечника, міастенією гравіс.

Також слід з обережністю застосовувати препарат хворим з ішемічною хворобою серця; у разі наявності миттєвої серцевої смерті у сімейному анамнезі; при одночасному застосуванні препаратів, які подовжують інтервал QT.

Застосування особам літнього віку. Як правило, необхідно ретельно підбирати дозу препарату, починаючи з порівняно низьких доз із урахуванням того, що в багатьох осіб літнього віку мають місце ті або інші порушення роботи печінки, нирок та серцево-судинної системи.

Застосування особам з нирковою недостатністю. Дані про безпеку застосування Метадолу Фармасайнс у разі наявності ниркової недостатності відсутні.

Застосування особам з порушеннями функціонування печінки. Даних про застосування Метадолу Фармасайнс особам з порушеннями функціонування печінки недостатньо. Проте варто мати на увазі, що метадон метаболізується у печінці. Тому при порушеннях функції печінки з'являється ризик накопичення метадону.

Вплив на серцеву провідність. Метадон є інгібітором калієвих каналів серця і подовжує інтервал QT. При застосуванні Метадолу Фармасайнс відзначали випадки серйозної аритмії (мерехтіння і тріпотіння шлуночків). Найчастіше, але не завжди, ці випадки відзначали при застосуванні високих доз метадону (понад 200 мг/добу). У більшості випадків такі ускладнення наставали при використанні доз, що застосовуються для зняття болю, хоча відомі випадки, коли ускладнення розвилися при застосуванні підтримуючої терапії опіатним наркоманам.

У випадках підвищеного ризику збільшення тривалості інтервалу QT Метадол Фармасайнс слід застосовувати з особливою обережністю (при гіпертрофії серця, при супутньому застосуванні діуретиків, при гіпокаліємії і гіпомагніємії). Застосування Метадолу Фармасайнс хворим із порушеннями провідності в анамнезі або з ризиком порушення ритму можливе лише при ретельному моніторингу за станом таких хворих. У деяких випадках збільшення тривалості інтервалу QT при застосуванні Метадолу Фармасайнс відзначено і у хворих, у яких в анамнезі порушень функціонування серця не відзначено, особливо при застосуванні високих доз препарату. При збільшенні тривалості інтервалу QT у процесі застосування Метадолу Фармасайнс необхідно спробувати усунути відомі фактори ризику, зокрема звернути увагу на супутні препарати, що можуть впливати на серцеву діяльність, на препарати, що можуть змінити електролітний баланс, а також препарати, що можуть інгібувати метаболізм метадону. При призначенні Метадолу Фармасайнс для зняття болю необхідно враховувати ризик подовження інтервалу QT і порушення серцевого ритму. Такий ризик необхідно порівняти з можливими перевагами лікування для усунення больового синдрому, а також узяти до уваги наявність альтернативних засобів терапії.

Лікування Метадолом Фармасайнс з метою аналгезії при гострих або хронічних болях варто розпочинати тільки в тому випадку, якщо потенційний сприятливий аналгетичний або паліативний ефект зіставлений з імовірним ризиком потенційно небезпечних для життя ускладнень, можливих при застосуванні високих доз цього препарату.

При застосуванні Метадолу Фармасайнс необхідний індивідуальний підхід у зіставленні можливої користі від лікування і потенційного ризику з урахуванням як анамнезу, так і даних клінічного обстеження хворого. При виявленні факторів ризику необхідний ретельний моніторинг статусу серцево-судинної системи, включаючи аналіз тривалості інтервалу QT і виникнення аритмій.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Застосування Метадолу Фармасайнс може порушувати розумові і фізичні здібності, необхідні для виконання діяльності, пов’язаної з джерелами підвищеної небезпеки (керування автомобілем, робота з устаткуванням).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антагоністи опіатів, змішані агоністи/антагоністи, часткові агоністи. Хворі з героїновою наркоманією або хворі, які одержують підтримуючу метадонову терапію, можуть відчути появу синдрому відміни при прийомі антагоністів опіатів або препаратів, що відносяться до змішаних агоністів/антагоністів.

Антагоністи Н2-рецепторів гістаміну, такі як циметидин, можуть знижувати рівень білка, що зв’язується з метадоном, унаслідок чого підвищується рівень опіатів в крові.

Протиретровірусні препарати. Невірапін може знижувати концентрацію метадону за рахунок підвищення метаболізму останнього у печінці. При одночасному застосуванні метадону і невірапіну описаний розвиток синдрому відміни. Якщо невірапін призначений хворим, які одержують метадон, необхідне ретельне спостереження для виявлення синдрому відміни і при необхідності слід відкоригувати дозу метадону.

Одночасне застосування ефавіренцу і метадону у ВІЛ-інфікованих хворих призводить до зниження концентрації метадону у плазмі крові і появі ознак синдрому відміни. Може знадобитися підвищення дози метадону.

При застосуванні ритонавіру і ритонавіру/лопінавіру одночасно з метадоном відзначається зниження концентрації метадону у плазмі крові. Синдром відміни, однак, при цьому спостерігається не завжди. Проте застосування цих препаратів у поєднанні з метадоном вимагає обережності.

Застосування метадону призводить до збільшення площі під кривою «концентрація-час» для зидовудину, що може призводити до токсичних ефектів.

Застосування метадону призведе до зменшення площі під кривою «концентрація-час» для диданозину і ставудину, для диданозину цей ефект більш виражений. При цьому розподіл метадону істотно не змінюється.

Препарати, що індукують метаболізуючі ферменти системи цитохрому Р450. Застосування рифампіну хворим, які досягли стабілізації при підтримуючій терапії метадоном, призводить до значного зниження вмісту метадону у сироватці крові з появою ознак синдрому відміни.

Прийом фенітоїну (250 мг 2 рази на добу у перший день, а потім 300 мг 1 раз на добу протягом 3-4 днів) хворим, яким проводилась метадонова терапія, призводить до зниження концентрації метадону і розвитку синдрому відміни. Ці явища минають після відміни фенітоїну. Параметри фармакокінетики метадону після відміни фенітоїну практично цілком повертаються до початкового рівня.

Застосування метадону у поєднанні з іншими індукторами ізозиму ЗА4 цитохрому Р450 може призвести до розвитку синдрому відміни.

Звіробій, фенобарбітал, карбамазепін – призначення метадону разом з іншими індукторами CYP3A4 може призводити до появи симптомів відміни.

Інгібітори цитохрому Р450. Застосування препаратів, що інгібують активність ізозиму ЗА4 цитохрому Р450, може призвести до зниження кліренсу метадону. У результаті відзначається пролонгування ефектів опіатів. При призначенні препаратів, що є інгібіторами ізозиму, таких як протигрибкові агенти, що відносяться до азолів (кетоконазол), макролідних антибіотиків (еритроміцин), може виникнути необхідність у корекції дози метадону. Застосування деяких селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (сертралін, флувоксамін) разом з метадоном може призвести до підвищення вмісту метадону у плазмі крові і до появи токсичних явищ.

Повторне пероральне застосування вориконазолу призводить до підвищення максимальної концентрації у плазмі крові і площі під кривою «концентрація-час» для фармакологічно активного енантіомера метадону (R-метадон) у хворих, які одержують підтримуючі дози метадону (30-100 мг 1 раз на добу). Підвищення концентрації метадону у плазмі крові може призводити до розвитку токсичних явищ, пов'язаних зі збільшенням тривалості інтервалу QT. Може знадобитися і зниження дози метадону.

Інші препарати. Застосування меперидину у терапевтичних дозах хворим, які приймають інгібітори моноамінооксидази, може призводити до тяжких побічних реакцій. Хоча для такі реакції не були описані, при необхідності застосування метадону хворим, які приймають інгібітори моноамінооксидази, необхідно зробити пробу на чутливість, при якій протягом кількох годин хворим дають малі дози препарату, поступово їх підвищуючи та реєструючи при цьому стан хворого.

Інгібітори протеаз. Застосування метадону разом з агенеразою призводить до зниження максимальної концентрації у плазмі крові і площі під кривою «концентрація-час» для R-метадону, відповідно на 25 % і 13 %. При одночасному застосуванні метадону та агенерази необхідне ретельне спостереження за хворими для того, щоб не допустити зниження фактичної дози для метадону, особливо якщо при цьому ще застосовують і ритонавір. Застосування метадону та агенерази призводить до зниження показників площі під кривою «концентрація-час», Сmax і Сmin для агенерази на 30 %, 27 % і 25 % відповідно.

При одночасному застосуванні вірацепту з метадоном відзначені зміни вмісту метадону у плазмі крові. Може знадобитися підвищення дози метадону.

Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. При одночасному застосуванні метадону з рескриптором може знадобитися зниження дози метадону.

При одночасному застосуванні з метадоном підвищується вміст дезипраміну у плазмі крові.

Потенційно аритмогенні агенти. Особливу обережність варто виявляти при застосуванні агентів, що можуть збільшувати тривалість інтервалу QT, при сумісному застосуванні їх з метадоном. Такими агентами можуть бути протиаритмічні препарати класів I і III, деякі нейролептики і трициклічні антидепресанти, блокатори кальцієвих каналів. Обережність варто виявляти також при сумісному з метадоном застосуванні препаратів, що порушують електролітний баланс, що також може сприяти подовженню інтервалу QT (гіпомагніємія, гіпокаліємія). До таких агентів відносяться діуретики, проносні та зрідка мінералокортикоїди.

Взаємодія з іншими агентами, що пригнічують діяльність ЦНС. Метадон варто застосовувати з обережністю хворим, яким призначені одночасно інші наркотичні аналгетики, засоби загальної анестезії, фенотіазини, інші транквілізатори, седативні і снодійні препарати, трициклічні антидепресанти та інші препарати, які пригнічують діяльність ЦНС, включаючи алкоголь, тому що таке сполучення може призвести до пригнічення дихання, артеріальної гіпотензії, глибокого седативного ефекту і навіть коми.

Фармакологічні властивості

Фармакодинамика.

Метадон – синтетичний опіатний аналгетик, дія якого багато в чому подібна до дії морфіну. Метадон діє головним чином на центральну нервову систему та органи, що містять гладком’язову мускулатуру.

Метадон має аналгезуючу та седативну дію, а також виявляє детоксикуючий або підтримуючий ефект при опіатній залежності.

Абстинентний синдром у випадку метадону якісно аналогічний, як і морфін, хоча він розвивається повільніше і симптоми його менш виражені.

Фактично ефекти від застосування метадону такі самі, як і від інших опіатів.

Ознаки аналгезії проявляються через 30-60 хвилин після прийому.

Метадон є препаратом дуже тривалої дії (36-48 годин).

Фармакокінетика.

При пероральному застосуванні метадон добре абсорбується з травної системи, біодоступність становить 80-95 %. У плазмі крові виявляється вже через 30 хвилин після прийому.

Максимальна концентрація досягається через 4 години.

Період напіввиведення складає 24-36 годин (індивідуальні коливання можуть складати від 10 до 80 годин), що дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу.

Через значне індивідуальне варіювання показників часу напіввиведення рівноважна концентрація метадону може досягатися через 2-9 днів.

Біотрансформується у печінці за участю CYP3A4, виводиться з організму у формі метаболітів із сечею та калом.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки 1 мг: синього кольору, круглі та плоскі зі скошеними краями, з одного боку риска та тиснення «1», з іншого – логотип «Р»;

таблетки 5 мг: червоно-жовтого кольору, круглі та плоскі зі скошеними краями, з одного боку риска та тиснення «5», з іншого – логотип «Р»;

таблетки 10 мг: світло-зеленого кольору, круглі та плоскі зі скошеними краями, з одного боку риска та тиснення «10», з іншого – логотип «Р»;

таблетки 25 мг: білого або майже білого кольору, двоопуклі, у формі капсули (каплети), з одного боку риска та тиснення «25», з іншого – логотип «Р».

Термін придатності

5 років.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати при температурі 15-30 °С у захищеному від світла місці у щільно закритому флаконі. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 100 таблеток у флаконах.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Фармасайнс Інк. (Паладін Лабс Інк.).

Pharmascience Inc. (Paladin Labs Inc.).

Місцезнаходження

6111 Роялмаунт Авеню, 100, Монреаль, Квебек Н4Р 2Т4, Канада.

6111 Royalmount Avenue, 100, Montreal, Quebec H4P 2T4 Canada.

Дозировка Метадол Фармасайнс таблетки по 10 мг №100 во флак.
Производитель Фармасайнс Инк., Канада
МНН Methadone
Регистрация № UA/5644/01/03 от 15.12.2011. Приказ № 905 от 15.12.2011
Код АТХ NСредства, действующие на нервную систему
N07Прочие средства, действующие на нервную систему
N07BСредства, применяемые при аддиктивных расстройствах
N07BCСредства, применяемые при опиатной зависимости
N07BC02Метадон