Ментикляйн

Склад

діюча речовина: мемантин;

1 таблетка містить мемантину гідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; повідон; спирт ізопропіловий; кремнію діоксид колоїдний безводний; тальк; магнію стеарат; дихлорметан; Opadry 0ЗВ17618 Grey.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Засоби для лікування деменції. Код АТС N06D X01.

Показання

Хвороба Альцгеймера від легкого ступеня тяжкості до тяжких форм.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Спосіб застосування та дози

Лікування слід розпочинати та проводити під контролем лікаря, що має досвід діагностування та лікування хвороби Альцгеймера. Терапію слід розпочинати тільки за наявності особи, що буде регулярно контролювати приймання лікарського засобу пацієнтом.

Діагноз встановлюється відповідно до діючих рекомендацій.

Мемантин приймають один раз на добу в один і той же час кожного дня.

Шлях уведення

Для перорального застосування

Дорослі

Максимальна добова доза становить 20 мг на добу. З метою зменшення ризику розвитку небажаних ефектів підтримуюча доза досягається шляхом поступового збільшення дози на 5 мг кожного тижня впродовж перших 3 тижнів за наступною схемою:

тиждень 1 (день 1-7): застосовують ½ таблетки (5 мг) на добу впродовж 7 днів;

тиждень 2 (день 8-14): застосовують 1 таблетку на добу впродовж 7 днів;

тиждень 3 (день 15-21): застосовують 1½ таблетки (15 мг) на добу впродовж 7 днів;

починаючи з тижня 4: застосовують 2 таблетки (20 мг) на добу.

Рекомендована підтримуюча доза становить 20 мг на добу.

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально.

Пацієнти літнього віку

На підставі даних клінічних досліджень рекомендована доза для пацієнтів старше 65 років становить 20 мг на добу (2 таблетки по 10 мг один раз на добу) за схемою зазначеною вище.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Для хворих з незначним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) корегування дози не потребується.

Для хворих із середньотяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) добова доза повинна становити 10 мг на добу. У разі хорошої переносимості після проведення лікування впродовж 7 днів дозу можна підвищити до 20 мг на добу за стандартною схемою дозування.

Для хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 5-29 мл/хв) добова доза повинна становити 10 мг на добу.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Не рекомендується призначати мемантин хворим з тяжкою печінковою недостатністю. Дані щодо застосування мемантину хворим з тяжкою печінковою недостатністю відсутні. Для хворих з легким або середньотяжким порушенням функції печінки (клас А та клас В за Чайлд-П’ю) корегування дози не потребується.

Побічні реакції

Постмаркетингові дані

У клінічних дослідженнях мемантину та під час його післяреєстраційного застосування було зібрано дані про наступні побічні реакції, перелік яких наведено нижче.

Побічні реакції розподілено за частотою їх виникнення згідно з наступними категоріями:

Дуже часто (≥1/10)

Часто (від ≥1/100 до <1/10)

Нечасто (від ≥1/1000 до <1/100)

Рідко від (≥1/10000 до <1/1000)

Дуже рідко (<1/10000)

Невідомо (неможливо визначити за наявними даними).

Інфекції та інвазії

Нечасто: грибкові інфекції

З боку психіки

Часто: сонливість.

Нечасто: сплутаність свідомості, галюцинації*.

Невідомо: психотичні реакції**.

*Галюцинації здебільшого спостерігались у пацієнтів з тяжкою формою хвороби Альцгеймера.

**Окремі повідомлення при медичному застосуванні.

З боку нервової системи

Часто: запаморочення.

Нечасто: порушення ходи.

Дуже рідко: судоми.

З боку серця

Нечасто: серцева недостатність.

З боку судин

Часто: артеріальна гіпертензія.

Нечасто: венозний тромбоз/тромбоемболія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Часто: задишка.

З боку шлунково- кишкового тракту

Часто: запор.

Нечасто: блювання.

Невідомо: панкреатит.

Загальні розлади та реакції в місці введення

Часто: головний біль.

Нечасто: втомлюваність.

Передозування

Симптоми та ознаки. Відносно значне передозування (200 мг та 105 мг на добу впродовж 3 днів відповідно) супроводжувалось або тільки такими симптомами, як втомлюваність, слабкість та/або діарея, або симптоми були зовсім відсутні. У хворих, які прийняли < 140 мг або невідому дозу препарату, спостерігалися такі симптоми, як сплутаність свідомості, млявість, сонливість, вертиго, тривожність, агресивність, галюцинації, порушення ходи, блювання та діарея.

У випадку передозування найбільшою дозою пацієнт вижив після приймання внутрішньо сумарно 2000 мг мемантину, що супроводжувалось ураженням центральної нервової системи (кома впродовж 10 днів, пізніше - двоїння в очах та тривожність). Пацієнт отримав симптоматичне лікування та плазмаферез. Пацієнт одужав без остаточних симптомів.

В іншому випадку після передозування високою дозою (400 мг мемантину внутрішньо) пацієнт також вижив та одужав. Пацієнт мав симптоми ураження центральної нервової системи, такі як неспокій, психоз, зорові галюцинації, схильність до конвульсій, сонливість, ступор та втрата свідомості.

Лікування. У випадку передозування лікування має носити симптоматичний характер.

Специфічний антидот на випадок інтоксикації або передозування відсутній. Стандартні клінічні процедури для видалення діючої речовини з організму, наприклад активоване вугілля (переривання потенційної кишково-печінкової рециркуляції), підвищення кислотності сечі, форсований діурез, слід застосовувати за необхідності.

У випадку появи ознак та симптомів загальної надмірної стимуляції центральної нервової системи (ЦНС) слід розглянути можливість ретельного симптоматичного клінічного лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Фертильність Відповідні дані відсутні.

Вагітність Клінічні дані щодо застосування під час вагітності відсутні. Дані досліджень у тварин свідчать про можливість затримки внутрішньоутробного росту плода під час застосування доз, які ідентичні або трохи більші за дози, що застосовуються у людини. Потенційний ризик для людини не встановлено. Мемантин не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли очікуваня користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Період годування груддю Жінки, які приймають мемантин, не повинні годувати груддю. Невідомо, чи мемантин виділяється в грудне молоко, але з огляду на ліпофільні властивості речовини це може відбуватися.

Діти

Не рекомендується застосовувати мемантин дітям через недостатню наявність даних щодо безпеки та ефективності при лікуванні захворювання у дітей.

Особливості застосування

Рекомендується з обережністю застосовувати препарат хворим на епілепсію, із судомами в анамнезі або хворим, що мають сприятливі фактори для розвитку епілепсії.

Деякі фактори, що можуть підвищити рН сечі, можуть вимагати встановлення ретельного спостереження за хворим. До цих факторів належать різкі зміни харчування, наприклад, при переході від багатого на м’ясні страви раціону на вегетаріанський чи внаслідок інтенсивного застосування антацидних шлункових засобів. Крім того, рН сечі може підвищуватись за наявності ниркового канальцевого ацидозу (НКА) або тяжких інфекцій сечовивідних шляхів, спричинених збудниками роду Proteus.

Пацієнти з нещодавно перенесеним інфарктом міокарда, декомпенсованою застійною серцевою недостатністю (NYHA III-IV) або неконтрольованою артеріальною гіпертензією не включалися у більшість клінічних досліджень. Відповідно дані щодо таких пацієнтів обмежені, і хворі, що страждають на ці захворювання, повинні перебувати під ретельним спостереженням.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, містять лактозу моногідрат. Хворі, що мають рідкісні спадкові розлади, такі як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або порушення всмоктування глюкози та галактози, не повинні приймати цей лікарський засіб.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Хвороба Альцгеймера середньотяжкої та тяжкої форми зазвичай знижує здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами. Також, мемантин має незначний або помірний вплив на швидкість реакції людини. Отже хворих, які знаходяться на амбулаторному лікуванні, слід повідомити про необхідність дотримуватись особливої обережності при керуванні автомобілем або роботі з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Через фармакологічні ефекти та механізм дії мемантину можуть виникнути наступні взаємодії:

Дія L-допи, допамінергічних агоністів та антихолінергічних засобів може посилюватись у разі одночасного застосування з антагоністами NMDA-рецеторів, такими як мемантин. Дія барбітуратів та нейролептиків може зменшуватися. Одночасне застосування мемантину з антиспазматичними засобами, дантроленом або баклофеном може змінювати їх дію, і може виникнути необхідність у корегуванні дози.

Слід уникати одночасного застосування мемантину та амантадину через ризик розвитку фарматоксичного психозу. Обидві речовини є спорідненими за своєю хімічною структурою з NMDA-антагоністами. Це також може стосуватися кетаміну та декстрометорфану.

Опубліковано дані про один випадок можливого ризику також для комбінації мемантину та фенітоїну.

Інші активні субстанції, такі як циметидин, ранітидин,прокаїнамід, хінідин, хінін та нікотин, які використовують ту ж саму систему транспорту органічних катіонів у нирках, що й амантадин, також можуть вступати у взаємодію з мемантином, утворюючи потенційний ризик підвищення концентрації в плазмі крові.

Існує можливість зниження концентрації гідрохлортіазиду (ГХТ) в сироватці крові, коли мемантин одночасно застосовується з ГХТ або з будь-якою комбінацією, в яку входить ГХТ.

У ході післяреєстраційного нагляду отримано повідомлення про окремі випадки підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у разі одночасного застосування з варфарином. Хоча причино-наслідковий зв’язок не встановлено, рекомендується проводити регулярний моніторинг протромбінового часу або МНВ у хворих, які приймають пероральні антикоагулянти.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

З’являється все більше даних, які свідчать про те, що порушення глутаматергічної передачі сигналів у мозку, зокрема через NMDA-рецептори, впливає як на вираженість симптомів, так і на прогресування захворювання в нейродегенеративну деменцію.

Мемантин – потенціалозалежний помірно афінний неконкурентний антагоніст NMDA-рецептора. Він моделює ефекти патологічно підвищеного тонічного рівня глутамату, який може призвести до дисфункції нейронів.

Фармакокінетика.

Лінійніст.: Дослідження серед добровольців продемонстрували лінійність фармакокінетичних параметрів у діапазоні доз від 10 до 40 мг.

Співвідношення фармакокінетичних/фармакодинамічних параметрів. У разі застосування мемантину в дозі 20 мг на добу концентрація в спинномозковій рідині (СМР) співпадає з величиною ki (ki = константа інгібування) мемантину, яка дорівнює 0,5 мкмоль у лобній корі людини.

Всмоктування

Мемантин має абсолютну біодоступність на рівні приблизно 100 %.

Tmax коливається від 3 до 8 годин. Відомості щодо наявності впливу їжі на адсорбцію мемантину відсутні.

Розподіл

Після приймання добових доз по 20 мг концентрація мемантину в плазмі крові в рівноважному стані коливається від 70 до 150 нг/мл (0,5-1 мкмоль) з високою варіабельністю даних серед пацієнтів. Після приймання добових доз від 5 до 30 мг середній результат розрахунку співвідношення концентрації в СМР/в сироватці крові дорівнював 0,52. Об’єм розподілу становить 10 л/кг. Близько 45 % мемантину зв’язується з білками плазми крові.

Метаболізм

В організмі людини близько 80 % мемантину циркулює у вигляді початкової речовини. Основними метаболітами в організмі людини є N-3,5-диметил-глудантан, суміш ізомерів 4- та

6-гідроксимемантину та 1-нітрозо-3,5-диметил-адамантан. Жоден із цих метаболітів не демонструє антагоністичної активності по відношенню до NMDA-рецепторів. Участь цитохрому Р₄₅₀ в метаболізмі in vitro не вивчено. У ході дослідження 14C-мемантину, який приймався перорально, в середньому 84 % дози виводилося протягом 20 діб, при цьому понад 99 % виводилося нирками.

Виведення

Мемантин виводиться переважно нирками згідно з кривою моноекспоненційної залежності з періодом напіввиведення від 60 до 100 годин. У здорових добровольців з нормальною функцією нирок загальний кліренс (Cl) дорівнює 170 мл/хв/1,73 м², а загальна частина ниркового кліренсу досягається завдяки канальцевій секреції. Проходження через нирки також включає канальцеву реабсорбцію, яка, можливо, здійснюється через білки, що відповідають за транспорт катіонів. Швидкість виведення мемантину нирками в умовах лужної реакції сечі може знижуватись у 7 - 9 разів. Олужнення сечі може відбуватись у результаті різких змін харчування, наприклад, при переході від багатого на м’ясні страви раціону на вегетаріанський чи внаслідок інтенсивного застосування антацидних шлункових засобів.

Основні фізико-хімічні властивості

двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки сірого кольору гантелеподібної форми з рискою з обох боків.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °С.

Зберігати в місцях недоступних для дітей.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Д-р Редді'с Лабораторіс Лімітед, Індія.

Dr. Reddy's Laboratories Limited, India.

Місцезнаходження

Д-р Редді'с Лабораторіс Лімітед, Бачупалі, Андра Прадеш, 500072, Індія.

Dr. Reddy's Laboratories Limited, Bachupally, Andhra Pradesh, 500072, India.