Меностар пластырь трансдерм - (ттс) по 0.99 мг №12 в футляре:

Загальна характеристика

міжнародна назва: естрадіол;

Основні фізико-хімічні властивості

овальний пластир площею 3,25 см² з напівпрозорим гомогенним матриксом, що містить діючу речовину на транспортній плівці-носії;

Склад

1 пластир містить 0,99 мг естрадіолу (що відповідає 1,02 мг естрадіолу гемігідрату);

допоміжні речовини: акрилат сополімер, етилолеат, ізопропілміристат, гліцерилмонолаурат, поліетиленова плівка низької щільності (з двох боків оброблена коронним розрядом), поліефірна плівка (оброблена силіконом з одного боку або Scorchpak № 9742), етилацетат, метанол.

Форма випуску

Пластир - трансдермальна терапевтична система.

Фармакотерапевтична група

Прості препарати натуральних та напівсинтетичних естрогенів. Код АТС G03C A03

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Трансдермальна терапевтична система, до складу якої входить пластир з естрадіолом, що міститься в полімерній клейкій основі. Терапевтична дія пластиру забезпечується протягом 7 днів.

Незважаючи на те, що естрогени, які циркулюють в крові, існують у динамічній рівновазі метаболітів, естрадіол є основним людським естрогеном, дія якого на рівні рецепторів значно сильніша, ніж дія його метаболітів (естрону та естріолу). Після менопаузи більшість ендогенних естрогенів продукуються шляхом перетворення андростендіона, що виділяється корою надниркової залози, в естрон за допомогою периферичних тканин. Тому естрон та сульфатна кон’югована форма, естрону сульфат, є превалюючими естрогенами в кровотоці жінок в постменопаузі. Естрогени діють шляхом зв’язування із ядерними рецепторами в естроген-залежних тканинах. На сьогоднішній день встановлені два рецептори естрогенів. В різних тканинах вони присутні в різних пропорціях.

Зменшення продукції естрогенів яєчниками, що спостерігається після менопаузи або оофоректомії, призводить до пришвидшення втрати та резорбції кісткової тканини. Резорбція кісткової тканини відбувається швидше ніж її формування, особливо в перші роки після менопаузи, коли відбувається найбільша втрата кісткової маси. У деяких жінок такі зміни врешті решт призводять до зменшення кісткової маси, остеопорозу та збільшення ризику переломів. Переломи хребців є найбільш розповсюдженим видом асоційованих із остеопорозом переломів у жінок в постменопаузі. Жінки в постменопаузі, у яких концентрація естрадіолу в сироватці не піддається визначенню (<5 пг/мл) та з високим рівнем глобулінів, що зв’язують статеві стероїди, належать до групи підвищеного ризику переломів стегнових кісток та хребців. Постменопаузальна терапія естрогенами швидко нормалізує резорбцію та формування кісткової тканини, що призводить до відновлення кісткового балансу. Захист є ефективним впродовж лікування.

Нижченаведені дані були зареєстровані під час проведення 3-ї фази клінічних досліджень. 417 жінок у постменопаузі віком 60-80 років застосовували Меностар (n=208) або плацебо (n=209) упродовж 2 років.

Мінеральна щільність кісткової тканини / кісткові маркери

• Через 2 роки застосування пластиру Меностар мінеральна щільність кісток (МЩК) поперекового відділу хребта збільшилась на 2,99%. Відсоток жінок, у яких МЩК збереглась або збільшилась у поперековій ділянці через 24 місяці лікування, склав 80%.
• Також сапостерігався вплив пластиру Меностар на МЩК стегна. За 2 роки цей показник збільшився для всього стегна на 0,84%. Відсоток жінок, у яких МЩК збереглась або збільшилась у ділянці стегна через 24 місяці лікування, склав 63%.

Захист ендометрію

Через 1 рік терапії пластиром Меностар не було виявлено жодної пацієнтки з гіперплазією або раком ендометрію. Через 2 роки лікування у чотирьох (1,9%) пацієнток, що застосовували Меностар, тканину ендометрію класифікували як проліферативну та у одної (0,5%) пацієнтки результати біопсії ендометрію вказали на атипову гіперплазію. Через 2 роки лікування не було жодної пацієнтки з виявленим раком ендометрію.

Характер кров’янистих виділень

У 93%, 96%, 96% та 93% пацієнток через відповідно 3, 6, 9 та 12 місяців застосування пластиру Меностар спостерігалася аменорея. Відсоток пацієнток, у яких спостерігалася аменорея за останній 90-денний період спостереження у другий рік лікування, склав 89% для групи, що застосовувала Меностар, та 96% для групи плацебо.

Системна токсичність та канцерогенність

Результати досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні, в тому числі дослідження канцерогенності, не вказують на існування будь-якої специфічного ризику для людського організму. Проте, слід зауважити, що статеві стероїди можуть сприяти росту попередньо існуючих гормонозалежних тканин та пухлин.

 Фармакокінетика.

• Всмоктування

Після прикріплення пластиру Меностар естрадіол добре всмоктується через шкіру. Розрахована номінальна добова швидкість вивільнення естрадіолу становить 14 мікрограмів/добу.

Після прикріплення терапевтичної системи на шкіру естрадіол постійно виділяється та транспортується через непошкоджену шкіру, що забезпечує його стійкий рівень в кровотоці упродовж 7-денного періоду лікування. Системна доступність естрадіолу при трансдермальному застосуванні орієнтовно у 20 разів вища, ніж при пероральному застосуванні. Така різниця обумовлена відсутністю ефекту першого проходження через печінку при трансдермальному введенні естрадіолу.

• Розподіл

Розподіл екзогенних естрогенів подібний до розподілу ендогенних естрогенів. Естрогени циркулюють у крові в основному зв’язаними з білками сироватки. Близько 61% естрадіолу неспецифічно зв’язується із сироватковим альбуміном та близько 37% специфічно – з глобуліном, що зв’язує статеві стероїди (ГЗСС).

• Метаболізм

Після трансдермального застосування біоперетворення естрадіолу призводить до утворення естрону та кон’югатів в діапазоні, характерному для фолікулярної фази в репродуктивний період, на що вказує співвідношення естрадіолу/естрону в сироватці, що становить близько 1. Вдається уникнути нефізіологічно високих рівнів естрону внаслідок інтенсивного метаболізму під час першого проходження через печінку, характерних для перорального застосування естрадіолу при замісній гормональній терапії, що призводить до низького співвідношення естрадіолу/естрону, яке дорівнює 0,2.

Біоперетворення трансдермально введеного естрадіолу таке ж як і у випадку ендогенних гормонів: естрадіол в основному метаболізується в печінці, але також і за її межами, наприклад, в кишечнику, нирках, скелетних м’язах та цільових органах. Внаслідок цього процесу утворюються естрон, естріол, катехолестрогени та кон'югати цих сполук з глюкуроновою і сірчаною кислотами, які є менш естрогенними або навіть неестрогенними.

• Виведення з організму

Естрадіол та його метаболіти виводяться із жовчю та можуть потрапляти у так звану ентерогепатичну циркуляцію. Естрадіол та його метаболіти в основному виводяться із сечею у вигляді сульфатів та глюкуронідів.

• Рівноважний стан

Накопичення естрадіолу та естрону при багаторазовому щотижневому застосуванні пластирів, що містять дозу естрадіолу, більшу в 7 разів, не спостерігалось. Відповідно, очікується, що рівноважна концентрація обох речовин в сироватці відповідатиме рівням, що спостерігаються після одноразового застосування пластиру Меностар.

Показання для застосування

Профілактика постменопаузального остеопорозу у жінок, у яких минуло щонайменше п’ять років після настання менопаузи.

Спосіб застосування та дози

Дози

Застосовують по одному пластирю один раз на тиждень, знімаючи використаний пластир через сім днів. Пластирі слід застосовувати без перерви.

Упродовж 7-денного періоду можна застосовувати лише один пластир.

Жінкам у постменопаузі потрібно в середньому 1500 мг кальцію/добу. Зважаючи на це, жінкам, раціон яких не містить достатньої кількості кальцію, може бути корисним застосування препаратів кальцію за відсутності протипоказань. Для жінок в постменопаузі також може бути корисним застосування препаратів вітаміну D у кількості 400-800 МО/добу для забезпечення відповідної добової норми.

Як розпочинають застосування препарату Меностар

Розпочати застосування препарату Меностар можна в будь-який час за винятком таких випадків: пацієнтки, які переходять з циклічної терапії, повинні розпочати застосування на наступний день після закінчення попередньої схеми лікування.

Забутий або загублений пластир

Якщо пластир відклеївся до закінчення 7-денного періоду, його можна наклеїти повторно. У разі необхідності, можна застосувати новий пластир до закінчення 7-денного періоду. Якщо пацієнтка забула поміняти пластир, це треба зробити одразу ж, як тільки вона про це згадає. Наступний пластир слід застосувати після закінчення стандартного 7-денного періоду.

Спосіб застосування

Після зняття захисного шару клейкий бік пластиру Меностар слід прикріпити на чисту, суху ділянку шкіри на нижній частині живота. Меностар не можна застосовувати в ділянці молочних залоз. Місця застосування пластиру потрібно змінювати з інтервалом не менше одного тижня. Вибрана ділянка шкіри не повинна бути масною, ушкодженою чи з подразненнями. Не слід застосовувати пластир на лінії талії, оскільки через одяг, що тісно облягає, він може відклеїтися. Окрім того, не слід прикріпляти пластир на такі ділянки, де при сидінні він може зсунутись. Пластир необхідно застосувати одразу ж після відкриття футляру та зняття захисної плівки. Пластир слід сильно притиснути до шкіри на 10 секунд та переконатись, що він добре закріпився, особливо з країв. Якщо пластир не тримається, слід його притиснути ще сильніше для міцного закріплення.

Якщо пластир прикріплений правильно, пацієнтка може приймати ванну або душ, як звичайно. Проте він може відклеюватись від шкіри при контакті із дуже гарячою водою або в сауні.

Побічна дія

Будь-ласка, зверніть увагу на інформацію, описану в розділі «Особливості застосування».

У нижчезазначеній таблиці наведені небажані ефекти та частота їх виникнення, що були зареєстровані під час проведення 3-ї фази клінічного дослідження (n=208 жінок в групі ризику) і вважається, що їхній зв’язок із терапією препаратом Меностар принаймні можливий.

У жінок зі спадковою формою ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть індукувати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Протипоказання

Застосування пластиру Меностар не повинно починатись при жодному із наведених нижче станів. Якщо будь-який з цих станів виникне під час терапії, застосування препарату слід негайно припинити.

• Патологічна вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології.
• Виявлений рак молочної залози або підозра на нього.
• Виявлені передзлоякісні стани або злоякісні пухлини, що є залежними від статевих стероїдів, чи підозра на них.
• Пухлини печінки у даний час чи в анамнезі (доброякісні або злоякісні).
• Артеріальна тромбоемболія в гострій стадії (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт).
• Загострення тромбозу глибоких вен, тромбоемболічні порушення у даний час або відомості про такі захворювання в анамнезі.
• Гіперчутливість до будь-якого з компонентів пластиру Меностар.

Передозування

При такому способі застосування передозування малоймовірне. Воно може спричинити нудоту та блювання, а також кровотечу відміни у деяких жінок може виникнути. Специфічного антидоту не існує. Лікування повинно бути симптоматичним, а пластир(і) слід зняти.

Особливості застосування

На відміну від стандартних доз естрогенів, що застосовуються для замісної гормональної терапії (ЗГТ), Меностар розрахований на підтримку рівня естрадіолу, що складає нижче 15 пг/мл, що забезпечує профілактику постменопаузального остеопорозу без стимуляції ендометрію. Меностар призначений для жінок з інтактною або видаленою маткою без включення прогестину у схему лікування.

У разі наявності або загострення будь-якого із зазначених нижче захворювань або факторів ризику рекомендується провести індивідуальний аналіз співвідношення користі і ризику терапії перед початком або продовженням застосування пластиру Меностар..

• Венозна тромбоемболія

Результати епідеміологічних і рандомізовано-контрольованих досліджень із застосуванням стандартних доз естрогенів при монотерапії або в комбінації з прогестагенами дають підстави зробити припущення щодо зростання відносного ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто тромбозу глибоких вен, або емболії легеневої артерії. Внаслідок цього, проводячи консультацію при призначенні ЗГТ жінкам з фактором ризику розвитку ВТЕ, варто ретельно зважити співвідношення ризику і користі лікування.

До загальновизнаних факторів ризику розвитку ВТЕ належать: особистий анамнез, сімейний анамнез (випадок ВТЕ у близького родича у відносно ранньому віці може свідчити про генетичну схильність) і ожиріння важкого ступеня. Ризик виникнення ВТЕ також зростає з віком. Питання про можливу роль варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ залишається суперечливим.

Ризик виникнення ВТЕ може тимчасово зростати при тривалій іммобілізації, після серйозної планової чи посттравматичної операції або тяжкої травми. Питання про тимчасове припинення застосування пластиру Меностар варто вирішувати залежно від характеру обставин і тривалості іммобілізації.

• Артеріальна тромбоемболія

Результати двох великих клінічних досліджень із застосуванням комбінації кон’югованих еквінних естрогенів та медроксипрогестерону ацетату (МПА) в безперервному режимі вказують на можливе зростання ризику розвитку коронарної хвороби серця протягом першого року їх застосування. При продовженні лікування не відзначалося ніяких переваг відносно серцево-судинної системи. Результати одного клінічного дослідження показали потенційне зниження частоти коронарної хвороби серця у жінок віком 50-59 років, яким призначалася монотерапія естрогенами, за відсутності загальних переваг у популяції. Іншим негативним наслідком, що був виявлений, є зростання ризику інсульту на 30-40% при монотерапії естрогенами або застосуванні їх у комбінації з МПА. Невідомо, чи стосуються ці наслідки також застосування інших препаратів для ЗГТ або інших способів застосування, відмінних від перорального.

• Рак ендометрію

Тривала монотерапія стандартними дозами естрогенів збільшує ризик розвитку гіперплазії або раку ендометрію. При застосуванні пластиру Меностар в рамках дворічного клінічного дослідження не було виявлено значної стимуляції ендометрію завдяки ультранизькій дозі естрадіолу в препараті. Проте, клінічний нагляд за жінками в постменопаузі, які отримують терапію естрогенами, є важливим (наприклад, визначення товщини ендометрію за допомогою трансвагінального УЗД один раз на рік). В усіх випадках наявності недіагностованої персистуючої або рецидивуючої патологічної вагінальної кровотечі з метою виключення злоякісного стану слід застосовувати адекватні діагностичні заходи, у тому числі біопсію ендометрію за показаннями.

• Рак молочної залози

На підставі клінічних досліджень та спостережень було показано зростання ризику розвитку раку молочної залози в жінок, які застосовували стандартні дози естрогенів при монотерапії або в комбінації з прогестагенами протягом багатьох років. Ці факти можуть бути пов'язані з більш ранньою діагностикою, стимулюючою дією на попередньо існуючі пухлини або поєднанням обох факторів.

Загальний відносний ризик раку молочної залози у понад 50 епідеміологічних дослідженнях у більшості випадків становив від 1 до 2.

Відносний ризик збільшується із тривалістю лікування та може бути нижчим або, можливо, незмінним про монотерапії естрогенами.

На підставі двох великих рандомізованих досліджень із застосуванням монотерапії естрогенами або безперервної комбінованої терапії з МПА було показано, що рівень ризику становить 0,77 (95%CІ: 0,59-1,01) або 1,24 (95%CІ: 1,01-1,54) після приблизно 6 років застосування ЗГТ. Невідомо, чи стосується таке зростання ризику інших препаратів для ЗГТ.

Подібне зростання ризику виявлення раку молочної залози спостерігається, наприклад, із затримкою початку природної менопаузи, вживанням алкогольних напоїв або ожирінням.

Через декілька років після ЗГТ підвищення ризику нівелюється.

Відзначається, що пухлини, виявлені у жінок, що застосовують або недавно застосовували ЗГТ, характеризуються вищим ступенем диференціації, ніж пухлини, виявлені у жінок, що не застосовували ЗГТ. Дані щодо поширення виявленої пухлини за межі молочної залози непереконливі.

ЗГТ підвищує щільність знімків при мамографічних дослідженнях, що може у деяких випадках негативно впливати на діагностику раку молочної залози. 

Вплив ультранизької дози естрогену, що міститься в пластирі Меностар, на ризик розвитку раку молочної залози ще не досліджений.

• Рак яєчників

На підставі результатів епідеміологічного дослідження виявлено дещо підвищений ризик розвитку раку яєчників у жінок, які отримували замісну терапію естрогенами протягом тривалого часу (більше 10 років), тоді як мета-аналіз 15 досліджень не виявив жодного підвищеного ризику для жінок, що отримують замісну терапію естрогенами. Зважаючи на це, вплив замісної терапії на розвиток раку яєчників не з’ясований.

Вплив ультранизької дози естрогену, що міститься в пластирі Меностар, на ризик розвитку раку яєчників ще не досліджений.

• Пухлини печінки

Після застосування гормональних препаратів, в тому числі естрогенів, у поодиноких випадках спостерігався розвиток доброякісних, а ще рідше – злоякісних пухлин печінки. В окремих випадках ці пухлини спричиняли внутрішньочеревні кровотечі, що ставили під загрозу життя. При болю у верхній частині живота, збільшенні печінки або ознаках внутрішньочеревної кровотечі при диференційній діагностиці варто врахувати ймовірність наявності пухлини печінки.

• Жовчокам'яна хвороба

Відомо, що естрогени збільшують літогенність жовчі. Деякі жінки схильні до захворювань жовчного міхура під час лікування естрогенами.

• Деменція

На підставі клінічних досліджень із застосуванням препаратів, що містять кон’юговані еквінні естрогени, не можна довести, що приймання гормонів може збільшувати ризик розвитку деменції, якщо лікування розпочато у жінок віком 65 років і старше. Ризик може бути зменшений, якщо розпочати лікування у ранньому менопаузальному періоді, як спостерігалося в інших дослідженнях. Невідомо, чи стосуються ці факти також інших препаратів для ЗГТ. 

• Інші стани

Причини для негайного припинення терапії:

Терапію слід негайно припинити у разі виявлення будь-якого із протипоказань, а також у разі виникнення зазначених нижче станів та захворювань:

• мігренеподібний або частий і незвично сильний головний біль, що з'являється вперше, чи інші симптоми, що, можливо, є продромальними ознаками оклюзії судин головного мозку;
• рецидив холестатичної жовтяниці або холестатичного свербежу, що вперше спостерігався під час вагітності або попереднього застосування статевих стероїдів;
• симптоми тромботичних порушень або підозра на їх виникнення.

При підозрі на наявність пролактиноми перед початком лікування слід виключити ймовірність такого захворювання.

Лейоміоми та фіброми матки можуть збільшуватись у розмірах під впливом естрогенів. У такому випадку лікування слід припинити.

Рекомендується припинити лікування, якщо під час терапії спостерігався рецидив ендометріозу.

У місці застосування пластиру може спостерігатися персистуюче подразнення шкіри (наприклад, перстистуюча еритема або свербіж).

Загального зв'язку між застосуванням ЗГТ і розвитком клінічної гіпертензії не було встановлено. Повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску в жінок, що приймають стандартні дози естрогенів при монотерапії або в комбінації з прогестагенами, клінічно значущі випадки підвищення тиску спостерігалися рідко.

Статеві гормони можуть погано метаболізуватись у пацієнток із порушеннями функції печінки. Хоча при трансдермальному застосуванні гормонів не спостерігається ефекту першого проходження через печінку, у таких пацієнток естрогени слід застосовувати з обережністю.

Наявна інформація не свідчить про підвищення ризику цукрового діабету при застосуванні естрадіолу. Більш того, трансдермальне введення може бути найкращим шляхом введення естрогену для жінок із діабетом ІІ типу, тобто неінсулінозалежним цукровим діабетом. Призначення препарату Меностар жінкам із цукровим діабетом ІІ типу та додатковими факторами ризику (такими як паління, порушення згортання крові) повинні проходити ретельний відбір перед та регулярно обстежуватися під час його застосування.

У деяких випадках може спостерігатися хлоазма, особливо у жінок із хлоазмою вагітних в анамнезі. При застосуванні пластиру Меностар жінкам, схильним до виникнення хлоазми, варто уникати перебування на сонці чи ультрафіолетового опромінювання.

Було встановлено, що при застосуванні стандартних доз естрогенів при монотерапії або в комбінації з прогестагенами можуть виникати або загострюватись перелічені нижче стани і захворювання. Хоча не можна впевнено стверджувати, що ці зміни пов'язані із терапією, слід уважно стежити за пацієнтками, у яких виявлені захворювання:

епілепсія;

доброякісні захворювання молочних залоз;

астма;

мігрень;

порфірія;

отосклероз;

системний червоний вовчак;

мала хорея.

Медичне обстеження/консультація

Перед початком або поновленням застосування препарату Меностар слід докладно вивчити анамнез пацієнтки і провести фізикальне обстеження, беручи до уваги протипоказання (розділ “Протипоказання”) і застереження (розділ “Особливості застосування”), і періодично повторювати подібні обстеження. Частота і характер обстежень повинні ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики з урахуванням індивідуальних особливостей кожної пацієнтки. Обстеженню підлягають, як правило, тазові органи, включаючи стандартне цитологічне дослідження шийки матки, обстеження черевної порожнини, молочних залоз, вимір артеріального тиску.

Вагітність та лактація.

Меностар не призначається під час вагітності і лактації. У разі настання вагітності під час лікування препаратом Меностар, його застосування слід негайно припинити.

Результати епідеміологічних досліджень із стероїдами, що використовуються для контрацепції та замісної гормональної терапії, не вказують на існування підвищеного ризику появи вроджених вад у новонароджених, матері яких приймали гормони такого типу до вагітності і не виявили жодної тератогенної дії при їхньому випадковому прийманні під час раннього терміну вагітності.

Невелика кількість статевих гормонів може виділятися з материнським молоком.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами

Не виявлено.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Дослідження in vitro та in vivo показали, що естрогени частково метаболізуються за участю цитохрому Р450 ЗА4 (CYP ЗА4). Тому індуктори або інгібітори CYP ЗА4 можуть вплинути на метаболізм естрогеновмісних препаратів. Індуктори CYP ЗА4, такі як препарати звіробою (Hypericum perforatum), фенобарбітал, карбамазепін та рифампіцин можуть знижувати концентрацію естрогенів у плазмі крові, що, можливо, призводитиме до зменшення терапевтичного ефекту та/або змін в характері кров’янистих виділень. Інгібітори CYP ЗА4, такі як еритроміцин, кларитроміцин, кетоконазол, ітраконазол, ритонавір та грейпфрутовий сік можуть підвищувати концентрацію естрогенів у плазмі крові, що може викликати побічні дії.

Надмірне вживання алкоголю у період застосування ЗГТ може призводити до підвищення рівнів естрадіолу в кровотоці.

• Вплив на результати лабораторних досліджень

Приймання статевих стероїдів може впливати на результати певних лабораторних аналізів, у тому числі на біохімічні параметри функції печінки, щитоподібної залози, надниркових залоз та нирок, рівень транспортних білків, таких як глобулін, що зв'язує кортикостероїди і фракції ліпідів/ліпопротеїнів, параметри вуглеводного обміну, а також параметри коагуляції і фібринолізу.

Умови та термін зберігання

Зберігати препарат Меностар при температурі не вище 30°С у недоступному для дітей місці. Не зберігайте без захисного футляру. Застосовуйте пластир негайно після розкриття футляру.

Термін придатності - 3 роки.

Упаковка

По 1 пластирю в захисному футлярі. По 4 або 12 пластирів в картонній коробці.

Заявник

Шерінг АГ Німеччина.

Адреса

Д-13342, Берлін, Мюллєрштрассе, 170-178.