Лизигамма

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: lisinopril; N-[N-(15)-1-карбокси-3-фенілпропіл]-L-лізил]-L-пролін;

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки по 10 мг: кругла біла, двоопукла таблетка з відбитком „10” посередині таблетки з одного боку та з рискою – з іншого;

таблетки по 20 мг: кругла біла, двоопукла таблетка з відбитком „20” посередині таблетки з одного боку та з рискою – з іншого;

Склад

1 таблетка містить: лізиноприлу – 10 мг, 20 мг;

допоміжні речовини: манітол, кальцію гідрофосфат дигідрат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.

Форма випуску

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Код АТС С09А АОЗ.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Лізиноприл – інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту. Блокує утворення ангіотензину ІІ за рахунок чого зменшує його судинозвужувальну дію. На фоні дії препарату відбувається зниження загального периферичного опору, зменшується післянавантаження та переднавантаження. Наслідком блокади дії АПФ є підвищення активності реніну плазми та зменшення секреції альдостерону. Крім того, Лізігама знижує опір судин нирок та поліпшує кровообіг у нирках.

Антигіпертензивний ефект проявляється через 1 – 2 години після перорального прийому Лізігами, максимальний – приблизно через 6-9 годин. Стабілізація терапевтичного ефекту спостерігається через 3-4 тижні. Синдром відміни не реєструвався.

Фармакокінетика. Абсорбція препарату Лізігама після перорального введення становить приблизно 25 – 50 %. Одночасний прийом їжі на всмоктування лізиноприлу не впливає. Максимальна концентрація у плазмі реєструється приблизно через 6-8 годин. Лізігама незначною мірою зв’язується з білками плазми крові, не метаболізується і виводиться з сечею в незміненому стані. У разі порушення ренальної функції виведення лізиноприлу знижується пропорційно ступеню функціональних порушень. Період напіввиведення в середньому становить 12,6 години; цей показник збільшується при печінковій недостатно