Левоком

Склад

діючі речовини: леводопа, карбідопа;

1 таблетка містить леводопи 250 мг, карбідопи 25 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, барвник Індигокармін (Е 132), магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки блакитного кольору з вкрапленнями, круглої форми, з рискою.

Фармакотерапевтична група

Протипаркінсонічні препарати. Дофамінергічні засоби. ДОФА і похідні. Леводопа з інгібітором декарбоксилази. Код АТХ N04В А02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Левоком – комбінований протипаркінсонічний препарат, до складу якого входять леводопа – метаболічний попередник дофаміну, що на відміну від останнього проходить через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ), та карбідопа – інгібітор декарбоксилази ароматичних амінокислот.

Внаслідок декарбоксилювання леводопа у тканинах головного мозку перетворюється на дофамін, поповнюючи його дефіцит і послаблюючи тим самим симптоми паркінсонізму. Леводопа зменшує виразність багатьох симптомів хвороби, особливо ригідності та брадикінезії. Зменшує тремор, дисфагію, сіалорею, ортостатичну нестійкість, пов’язані з хворобою та синдромом Паркінсона.

Однак значна частина прийнятої внутрішньо леводопи перетворюється на дофамін поза мозком і не проходить через ГЕБ.

Карбідопа, яка не проникає крізь ГЕБ, перешкоджає екстрацеребральному декарбоксилюванню леводопи, збільшуючи таким чином кількість леводопи, що потрапляє в мозок і перетворюється там на дофамін.

Перевагами комбінованого препарату є кращі у порівнянні з леводопою терапевтична дія та сприйнятливість хворими; менш виражені побічні ефекти, оскільки для досягнення терапевтичної дії застосовують менші дози леводопи.

Препарат забезпечує терапевтично ефективний рівень леводопи у плазмі крові протягом тривалого часу. Карбідопа перешкоджає дії піридоксину гідрохлориду (вітамін В₆), що прискорює периферичний метаболізм леводопи.

Фармакокінетика.

Активні компоненти, що входять до складу препарату, зазнають властивих їм перетворень. Леводопа добре абсорбується з травного каналу, переважно з тонкого кишечнику. Розподіляється між органами і тканинами. Леводопа піддається складним метаболічним перетворенням, головним з яких є її декарбоксилювання з утворенням дофаміну, норадреналіну та адреналіну, які виводяться нирками. Приблизно 80 % леводопи виділяється з сечею, головним чином у вигляді дигідроксифенілоцтової та гомованілінової кислот. Менше 1 % виводиться у незміненому вигляді. Період напіввиведення леводопи з плазми крові – приблизно 1 година, у присутності карбідопи період напіввиведення зростає до 2 годин.

Карбідопа (альфа-метилдофагідразин) після прийому внутрішньо швидко, але не повністю всмоктується з травного каналу. Розподіляється в організмі, не проникає крізь ГЕБ. Приблизно 50 % у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів виводиться нирками.

Показання

• Хвороба Паркінсона.
• Синдром Паркінсона.

Протипоказання

Встановлена гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Одночасне застосування з неселективними інгібіторами МАО (за винятком рекомендованих доз окремих інгібіторів моноаміноксидази типу Б, наприклад селегіліну гідрохлориду; див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Тяжкі психози.

Тяжка печінкова та ниркова недостатність. Тяжка серцева недостатність. Тяжка серцева аритмія. Гострий інсульт. Стани, при яких протипоказані адренергічні засоби (наприклад, феохромоцитома, гіпертиреоз, синдром Кушинга). Підозрілі недіагностовані утворення на шкірі (дерматози) або меланома в анамнезі. Закритокутова глаукома.

Одночасне застосування селективних інгібіторів моноамінооксидази (МАО) типу А та неселективних інгібіторів МАО (за винятком низьких доз окремих інгібіторів МАО-В); застосування неселективних інгібіторів МАО та селективних інгібіторів МАО типу А слід припинити щонайменше за два тижні до призначення препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Протипоказано одночасне застосування з неселективними інгібіторами МАО. Ці препарати необхідно відмінити за два тижні до призначення Левокому.

Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні Левокому з іншими лікарськими засобами.

Антигіпертензивні засоби.

При одночасному застосуванні з деякими гіпотензивними засобами леводопа/карбідопа може спричиняти симптоми ортостатичної гіпотензії, що потребує корекції дози гіпотензивних засобів на початку лікування препаратом.

Антидепресанти.

При одночасному прийомі комбінації леводопи/карбідопи із трициклічними антидепресантами можливі побічні реакції, включаючи артеріальну гіпертензію і дискінезію. Левоком можна застосовувати під наглядом лише з селективними інгібіторами МАО-В в рекомендованих дозах (наприклад із селегіліном HCl).

Антихолінергічні засоби.

Леводопа/карбідопа застосовувати разом з антихолінергічними засобами, які мають синергічну дію з леводопою щодо послаблення тремору. Проте їх сумісне застосування може підсилювати мимовільні рухові порушення. Антихолінергічні засоби можуть впливати на абсорбцію леводопи і, відповідно, на відповідь пацієнта на лікування. У таких випадках необхідна корекція дози препарату.

Залізо.

Одночасний прийом лікарських засобів, які містять сульфат заліза або глюконат заліза, може призвести до зниження біодоступності препарату Левоком.

Інші протипаркінсонічні засоби.

Левоком можна застосовувати з іншими протипаркінсонічними засобами, що не містять леводопу.

Разом з комбінацією леводопа/карбідопа можна застосовувати антагоністи дофаміну, амантадин. Якщо ці засоби призначати додатково до терапії комбінацією леводопи/карбідопи, може бути потрібна корекція ії дози.

Анестетики.

Супутнє застосування анестетиків може спричиняти аритмію.

Інші лікарські засоби.

Антагоністи дофамінових D₂-рецепторів (наприклад фенотіазини, бутирофенони, рисперидон) та ізоніазид можуть зменшити терапевтичний ефект комбінації леводопи/карбідопи.

Папаверин і фенітоїн можуть зменшувати протипаркінсонічний ефект комбінації леводопа/карбідопа. Тому пацієнти, що застосовують дані препарати у комбінації з леводопою/карбідопою мають перебувати під ретельним наглядом через можливість втрати терапевтичного ефекту.

Не рекомендується застосування леводопи/карбідопи із засобами, що блокують накопичення допаміну (наприклад тетрабеназіном) або іншими лікарськими засобами, що можуть пригнічувати рівні моноаміну.

Сумісна терапія із селегіліном може призвести до тяжкої ортостатичної гіпотензії, не характерної для комбінації леводопа/карбідопа.

У пацієнтів, які дотримуються дієти з високим вмістом білків, відзначається зменшення всмоктування препарату.

Сумісне застосування інгібіторів катехолометилтрансферази (толкапон, ентакапон) та леводопи/карбідопи може підвищувати біодоступність леводопи.

Метоклопрамід збільшує концентрацію леводопи у плазмі крові.

Симпатоміметики можуть потенціювати серцево-судинні побічні ефекти леводопи.

При одночасному застосуванні з антацидами вплив на біодоступність леводопи не вивчався.

Препарат можна застосовувати пацієнтам з паркінсонізмом, які приймають вітамінні препарати, що містять піридоксину гідрохлорид (вітамін В₆).

Особливості застосування

Леводопа/карбідопа не застосовується для усунення екстрапірамідних реакцій, спричинених лікарськими засобами, а також не рекомендується для лікування хореї Гентінгтона. 

Препарат слід обережно призначати пацієнтам із тяжкими серцево-судинними захворюваннями, тяжкими захворюваннями легень, бронхіальною астмою, психічними порушеннями, судомним синдромом, відкритокутовою глаукомою, виразковою хворобою шлунка та/або дванадцятипалої кишки в анамнезі (через імовірність виникнення кровотечі з верхніх відділів травного тракту), при захворюваннях нирок, печінки та органів ендокринної системи.

З обережністю призначати також пацієнтам, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, у разі наявності передсердної, вузлової або шлуночкової аритмії. У таких пацієнтів необхідно спостерігати за станом серцево-судинної системи, особливо під час визначення початкової дози.

Леводопа може спричинити сонливість і раптові епізоди сонливості. Випадки виникнення раптових епізодів сонливості під час денної активності – рідкісні. Пацієнтам, які зазнали сонливість та/або епізод раптового засинання, слід утримуватися від керування автотранспорту або роботі з іншими механізмами. Пацієнтів необхідно проінформувати про можливе виникнення таких симптомів, а при їх прояві слід розглянути можливість зниження дози або відміни лікування.

Всі пацієнти, які приймають препарат, повинні перебувати під пильним наглядом для виявлення психічних змін, депресивного синдрому із супутніми суїцидними намірами.

Пацієнти з психозом (у тому числі в анамнезі) потребують особливої уваги.

У пацієнтів, яких попередньо лікували лише леводопою, можлива дискінезія, оскільки карбідопа дає змогу більшій кількості леводопи досягти мозку і, таким чином, сформуватися більшій кількості допаміну. Поява дискінезії вимагає зменшення дози.

Левоком у деяких випадках може спричинити мимовільні рухи та психічні порушення.

Пацієнти, які мали в анамнезі мимовільні рухи та психози під час лікування леводопою, потребують особливої уваги у разі застосування препарату Левоком. Ці явища можуть бути наслідком збільшення дофаміну у головному мозку.

При раптовому припиненні лікування можливий розвиток симптомокомплексу, подібного до злоякісного нейролептичного синдрому, який проявляється м’язовою ригідністю, підвищенням температури тіла, психічними розладами та підвищенням рівня креатинфосфокінази в сироватці крові, особливо коли пацієнтів лікували із застосуванням антипсихотичних засобів.

Тому при різкому зменшенні дози або відміні препарату необхідно встановити ретельний контроль за станом пацієнтів, особливо якщо вони приймають антипсихотичні засоби. 

Призначати одночасно психоактивні препарати, такі як фенотіазини або бутирофенони, слід з обережністю. Пацієнтів із судомами в анамнезі лікувати слід з обережністю.

У період застосування препарату необхідно регулярно контролювати функціональний стан печінки, нирок, серцево-судинної системи та системи кровотворення.

Пацієнтів із хронічною відкритокутовою глаукомою лікувати препаратом можна за умови систематичного офтальмологічного контролю та моніторингу внутрішньоочного тиску.

Якщо необхідно провести операцію під анестезією, Левоком напередодні слід відмінити. Прийом препарату відновити після операції, тільки-но пацієнт зможе його приймати.

Відомо, що пацієнти з хворобою Паркінсона мають підвищений ризик розвитку меланоми, ніж у загальній популяції (приблизно у 2-6 разів вище). Тому при застосуванні препарату Левоком рекомендується постійний контроль за шкірою пацієнта.

Невідомо, чи пов’язаний цей ризик із хворобою Паркінсона, чи з іншими факторами, такими як застосування препаратів для лікування хвороби Паркінсона.

Тому рекомендується постійно спостерігати за станом шкіри для виявлення можливої меланоми і періодично проходити обстеження шкіри у кваліфікованого спеціаліста (наприклад дерматолога) під час лікування препаратом Левоком.

Препарат не слід застосовувати при протипоказаннях до застосування симпатоміметиків.

При посиленні психотичної симптоматики Левоком необхідно відмінити.

Під наглядом повинні перебувати пацієнти, у яких при застосуванні препарату з’явилися гіперкінези хореоатетоїдного типу.

У разі відміни препарату дозу зменшувати поступово, при цьому слід ретельно спостерігати за станом пацієнта.

Лабораторні тести. 

Леводопа/карбідопа може спричинити відхилення у результатах лабораторних тестів. Вони включають у себе підвищення печінкових проб, таких як лужна фосфатаза, АСТ (аспартатамінотрансфераза), АЛТ (аланінамінотрансфераза), ЛДГ (лактатдегідрогеназа), білірубін, азот сечовини, креатинін, сечова кислота, а також позитивний тест Кумбса.

Препарати леводопи з карбідопою можуть спричиняти хибно-позитивну реакцію на кетонові тіла в сечі при використанні тестових смужок.

Ця реакція не змінюється при кип’ятінні проб сечі.

Хибно-негативні результати можуть бути отримані при використанні глюкозооксидазного методу визначення глюкозурії.

Дофамінергічний дисрегуляторний синдром (ДДС) – це звикання, яке спричиняє надмірне вживання препарату у деяких пацієнтів, які отримували леводопу/карбідопу. Перед початком лікування пацієнти та люди, які за ними наглядають, повинні бути попереджені про потенційний ризик розвитку ДДС.

Розлади контролю над спонуканням та компульсивна поведінка.

За пацієнтами необхідний ретельний нагляд щодо розвитку розладів контролю над спонуканням. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, мають знати, що при лікуванні агоністами допаміну можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивні розтрати або покупки, переїдання та компульсивне вживання їжі. При розвитку таких симптомів необхідно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому препарату.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вплив препарату на перебіг вагітності невідомий, однак і леводопа, і її комбінації з карбідопою спричиняли вади розвитку внутрішніх органів та скелета плода в експерименті на тваринах. Тому не слід застосовувати препарат у період вагітності.

У разі необхідності застосування препарату жінкам, які годують груддю, на період лікування необхідно припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами.

Враховуючи, що при застосуванні препарату можуть виникати побічні реакції (запаморочення, галюцинації, неконтрольовані рухи, сонливість, випадки раптового сну, розлади зору), на час прийому препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та виконання інших робіт, що потребують концентрації уваги.

Спосіб застосування та дози

Левоком застосовувати дорослим внутрішньо. Оптимальну добову дозу препарату необхідно ретельно підбирати для кожного пацієнта. У процесі підбору дози за станом пацієнта повинен бути встановлений постійний нагляд, особливо при виникненні або підсиленні внаслідок застосування препарату таких проявів, як нудота і патологічні мимовільні рухи, зокрема дискінезія, хорея або дистонія. Раннім проявом передозування може бути блефароспазм.

Пацієнти, які не отримують леводопу: для хворих, які розпочинають лікування препаратом Левоком, початкова доза становить ½ таблетки 1 або 2 рази на добу після їди. У разі необхідності дозу підвищувати поступовим додаванням по ½ таблетки щодня або через день до отримання оптимального терапевтичного ефекту. Терапевтична відповідь на препарат спостерігається протягом одного дня, а іноді після однієї дози. Повна ефективна доза препарату досягається протягом 7 днів порівнянно з тижнями та місяцями застосування леводопи окремо.

Пацієнти, які отримують леводопу: прийом леводопи слід припинити принаймні за 12 годин (24 години для повільного вивільнення) до початку терапії препаратом Левоком. Найпростіший спосіб – прийом препарату вранці, при цьому вночі леводопу не застосовувати. Доза препарату має містити приблизно 20 % попередньої щоденної дози леводопи.

Початкова доза: для пацієнтів, які отримують менше 1500 мг леводопи на добу, початкова добова доза повинна становити 75-100 мг карбідопи та 300-400 мг леводопи (застосовувати препарат з дозуванням у співвідношенні карбідопи/леводопи 1:4)  за 3-4 прийоми на добу. Пацієнти, які отримують більше 1500 мг леводопи на добу, мають починати з дози препарату 1 таблетка 3-4 рази на добу.

Підтримуюча терапія: терапія з застосуванням комбінованого препарату Левоком має враховувати індивідуальні особливості пацієнтів, дозування можна поступово змінювати залежно від терапевтичного ефекту.

У разі, коли необхідна більша кількість леводопи, дозу препарату можна збільшувати по ½ або по 1 таблетці кожної наступної доби до максимальної добової дози – 200 мг карбідопи і 2 г леводопи (8 таблеток за 3-4 прийоми) для пацієнтів з масою тіла 70 кг.

Коли переведення пацієнта з леводопи на препарат Левоком поєднується з іншими інгібіторами декарбоксилази, їх застосування слід припинити принаймні за 12 годин до початку застосування препарату Левоком.

Пацієнти, які отримують інші інгібітори декарбоксилази: при переході пацієнта з комбінації леводопи з іншими інгібіторами декарбоксилази застосування цих препаратів слід припинити за 12 годин до початку застосування препарату Левоком. Починати слід з дозування препарату Левоком, яке забезпечить таку ж кількість леводопи, що і в комбінації леводопа/інші інгібітори декарбоксилази.

Пацієнти, які отримують інші протипаркінсонічні препарати: при введенні препарату Левоком прийом інших протипаркінсонічних засобів може бути продовжений, хоча їх доза повинна бути скоригована лікарем відповідно до інструкцій для медичного застосування.

Комбінація препарату з інгібіторами МАО типу Б (МАО-Б) здатна підвищити ефективність препарату у контрольованих випадках акінезії та/чи дискінезії.

Пацієнти літнього віку: цей препарат слід застосовувати пацієнтам літнього віку.

Діти.

Безпека препарату для дітей не встановлена, тому його не слід застосовувати пацієнтам віком до 18 років.

Передозування

Запобіжні заходи передозування препаратом Левоком однакові, як і при передозуванні леводопою, однак піридоксин не є ефективним у зменшенні дії препарату Левоком.

Симптоми: ранні ознаки – сіпання м’язів, мимовільні рухи, блефароспазм, артеріальна гіпертензія, збільшення частоти серцевих скорочень, порушення серцевого ритму, погіршення апетиту, сплутаність свідомості, тривожне збудження, безсоння, занепокоєння.

Лікування: штучно викликати блювання, екстрено промити шлунок.

Симптоматична терапія: інфузії призначати з обережністю, звертати увагу на прохідність дихальних шляхів; при появі аритмії застосовувати відповідне лікування з контролем ЕКГ. Значення діалізу для лікування явищ передозування не вивчено.

Побічні реакції

При застосуванні леводопи/карбідопи найчастіше виникають побічні ефекти, спричинені центральною нейрофармакологічною активністю дофаміну: дискінезії (включаючи хореєподібні), дистонічні та інші мимовільні рухи, нудота. Сіпання м’язів і блефароспазм можуть бути ранніми ознаками для зменшення дози препарату. Вони зникають при зниженні дози препарату або у процесі лікування.

Іншими серйозними побічними ефектами є ментальні зміни, включаючи параноїдальне мислення та психози, депресію з суїцидальними тенденціями або без них, деменцію. Зустрічаються випадки патологічного азарту, підвищення лібідо та гіперсексуальності серед пацієнтів, особливо при застосуванні великих доз; ці прояви зникають при зниженні дози або припиненні терапії.

Інші побічні ефекти, про які повідомлялося у зв’язку із застосуванням леводопи або її комбінації з карбідопою, систематизовано за системами органів.

З боку центральної нервової системи: брадикінетичні епізоди (феномен «включення-вимкнення»), атаксія, астенія, дезорієнтація, оніміння, тремор рук, посмикування м’язів, блефароспазм, тризм, ейфорія, запаморочення, сонливість, у тому числі дуже рідко – надмірна денна сонливість і раптові епізоди засинання, парестезія, психотичні епізоди, включаючи марення, кошмари, галюцинації і параноїдальне мислення, знижена здатність до мислення, депресія з розвитком суїцидальних намірів або без них, деменція, збудження, страх, сплутаність свідомості, безсоння, порушення координації руху, втомлюваність, слабкість, головний біль, пригнічення дихання, активація латентного синдрому Горнера, злоякісний нейролептичний синдром, непритомність, анорексія. Можливі симптоми розладу контролю над спонуканнями та компульсивна поведінка (переїдання, оніоманія, пристрасть до азартних ігор). Дуже рідко – конвульсії.

З боку серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму/відчуття серцебиття, ортостатичні ефекти, у тому числі артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, біль у грудях, флебіт.

З боку органів дихання: задишка, аномальне дихання.

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, запор, біль у животі, темна слина, диспепсія, сухість та гіркий присмак у роті, гіперсалівація, дисфагія, бруксизм, напади гикавки, шлунково-кишкова кровотеча, метеоризм, відчуття печіння язика, розвиток виразки дванадцятипалої кишки.

Розлади з боку метаболізму: збільшення або втрата маси тіла, набряки.

З боку шкіри і підшкірних тканин: припливи крові до обличчя, підвищена пітливість, забарвлення поту у темний колір, випадання волосся, висипи, свербіж.

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, кропив’янка, хвороба Шенлейна–Геноха.

З боку сечовидільної системи: затримка сечовипускання, нетримання сечі, забарвлення сечі у темний колір, пріапізм.

З боку системи крові: лейкопенія, гемолітична та негемолітична анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.

З боку органів зору: диплопія, мідріаз, окуломоторний криз, помутніння зору.

Інші: загальна слабкість та нездужання, відчуття роздратування, порушення ходи, падіння, охриплість голосу, припливи, диспное, доброякісні, злоякісні та недіагностовані новоутворення, включаючи кісти та поліпи, злоякісна меланома.

Лабораторні показники: підвищення показників функції печінки таких, як лужна фосфатаза, аланінамінотрансфераза (АлАТ), аспартатамінотрансфераза (АсАТ), лактатдегідрогеназа, білірубін, азот сечовини крові, креатинін, сечова кислота, позитивний тест Кумбса.

Рідко відмічали зниження гемоглобіну та гематокриту, підвищення рівня глюкози у сироватці крові, лейкоцитоз, бактеріурію, гематурію.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 та по 10 блістерів в картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «Фарма Старт».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8.

У разі виникнення побічних ефектів та запитань щодо безпеки застосування лікарського засобу просимо звертатися до відділу фармаконагляду ТОВ «Фарма Старт» за адресою: бул. Івана Лепсе, 8, м. Київ, 03124,

тел/факс:+38 044 281 2333.