Карведилол Орион

Склад

діюча речовина: карведилол; 1 таблетка містить 12,5 мг або 25 мг карведилолу;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, кросповідон, повідон, кремнію діоксид високодисперсний, магнію стеарат, опадрай ІІ білий YS-22-18096: гіпромелоза, титану діоксид E 171, триетилцитрат, макрогол, полідекстроза.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Поєднані блокатори альфа- та бета-адренорецепторів. Код АТС C07A G02.

Показання

Артеріальна гіпертензія. Стабільна стенокардія. Хронічна серцева недостатність.

Протипоказання

Декомпенсована серцева недостатність. Хронічне обструктивне захворювання легенів з обструкцією легенів. Клінічно значуща дисфункція печінки. Астма. Атріовентрикулярна блокада другого та третього ступеня. Брадикардія (<50/хв). Кардіогенний шок. Синдром слабкості синусового вузла (включаючи синоаурикулярну блокаду серця). Гіпотензія тяжкого ступеню (систолічний артеріальний тиск нижче 85 мм рт. ст.). Гіперчутливість до карведилолу або будь-якої з допоміжних речовин. Метаболічний ацидоз. Стенокардія Принцметала. Феохромоцитома, що не лікувалася. Тяжке захворювання периферичних судин. Супутня інтраваскулярна терапія верапамілом або дилтіаземом.

Спосіб застосування та дози

Артеріальна гіпертензія:

Карведилол можна застосовувати для лікування артеріальної гіпертензії як монотерапію або у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами. Рекомендована частота прийому – один-два рази на добу.

Дорослі:

Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу протягом перших двох днів.

Підтримуюча доза становить 25 мг на добу. За необхідності дозу можна поступово підвищувати через інтервали не менше двох тижнів до вищої рекомендованої дози 50 мг один раз на добу, або розділеної на два пройоми.

Літні пацієнти:

Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу, цієї дози також може бути достатньо для підтримуючої терапії. Максимальна доза при лікуванні артеріальної гіпертензії не повинна перевищувати 50 мг на добу.

Стабільна стенокардія:

Дорослі:

Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу. Підтримуюча доза становить 25 мг 2 рази на добу. Рекомендована максимальна добова доза становить 100 мг, поділені на 2 дози.

Літні пацієнти:

Протягом перших днів рекомендована доза становить 12,5 мг 1 раз на добу. Підтримуюча доза дорівнює 25 мг 2 рази на добу, що є рекомендованою максимальною добовою дозою.

Хронічна серцева недостатність

Лікування помірної та тяжкої серцевої недостатності як доповнення до традиційної фармакологічної терапії (діуретики, інгібітори АПФ, дигіталіс та/або засоби, що розширюють судини). Стан пацієнта має бути клінічно стабільним та протягом останніх чотирьох тижнів не повинно бути переходу на іншу фармакологічну терапію з приводу серцевої недостатності. Крім того, частота серцебиття має бути вище 50 уд./хв та систолічний артеріальний тиск має бути вище 85 мм рт. ст.

Початкова доза становить 6,25 мг 1 раз на добу протягом двох тижнів. Якщо ця доза переноситься добре, дозу карведилола можна поступово підвищувати через інтервал не менше двох тижнів: спочатку до 6,25 мг 2 рази на добу, потім до 12,5 мг 2 рази на добу та зрештою до 25 мг 2 рази на добу.

Рекомендована максимальна доза становить 25 мг 2 рази на добу для пацієнтів з масою тіла меньше 85 кг та 50 мг 2 рази на добу для пацієнтів з масою тіла більше 85 кг, за винятком випадків тяжкої серцевої недостатності. Підвищення дози до 50 мг 2 рази на добу повинно відбуватися за умов ретельного спостереження за станом пацієнта.

На початку терапії або при підвищенні дози може відбутися тимчасове погіршення симптомів серцевої недостатності, особливо у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та/або у тих, які застосовують великі дози діуретиків. Звичайно це не потребує припинення терапії, проте дозу підвищувати не слід.

Після початку терапії карведилолом або після підвищення дози за станом пацієнта має стежити кардіолог або інший лікар. Перед кожним підвищенням дози пацієнта необхідно обстежити щодо потенційного погіршення симптомів серцевої недостатності. Погіршення серцевої недостатності або затримка рідини лікуються шляхом підвищення дози діуретиків, а дозу карведилолу не слід підвищувати, доки стан пацієнта не стабілізується. В деяких випадках необхідно знизити дозу карведилолу або тимчасово припинити терапію. Також у таких випадках можна успішно продовжувати терапію, використовуючи титрування дози карведилолу.

При перериванні терапії карведилолом, лікування слід поновлювати з дози 6,25 мг 1 рази на добу та поступово підвищувати її згідно з рекомендаціями, що надані вище.

Діти та підлітки

Інформації щодо ефективності та безпечності застосування препарату недостатньо.

Літні пацієнти

Літні пацієнти більш чутливі до впливу карведилолу і тому мають перебувати під ретельнішим спостереженням.

Відміну карведилолу слід зменшувати поступово, протягом 1-2 тижнів.

Спосіб застосування

Препарат приймають незалежно від прийому їжі. Проте пацієнтам з серцевою недостатністю рекомендується приймати карведилол під час прийому їжі, щоб подовжити абсорбцію та знизити ризик ортостатичної гіпотензії.

Побічні реакції

Перелічені нижче побічні ефекти частіше спостерігалися у пацієнтів, які приймали препарат, ніж у пацієнтів, які застосовували плацебо.

*Гіперглікемія (у пацієнтів з цукровим діабетом).

Гостра ниркова недостатність та порушення ниркової функції – побічні ефекти, які рідко зустрічалися у пацієнтів з загальним атеросклерозом та/або недостатністю ниркової функції. Окрім випадків запаморочення, порушень зору, брадикардії та загострення серцевої недостатності, частота побічних ефектів не залежить від дози.

При титруванні дози може зменшитися сила скорочення міокарда, хоча це трапляється рідко.

Побічні ефекти, про які повідомлялося під час клінічних досліджень на пацієнтах з артеріальною гіпертензією та/або стенокардією. Характеристики побічних ефектів карведилолу при лікуванні артеріальної гіпертензії та стенокардії подібні до тих, що зустрічаються при лікуванні серцевої недостатності, проте частота виникнення побічних ефектів нижча.

* Ці реакції особливо поширені на початку терапії.

Дуже рідко –– стенокардія, блокада AV та загострення симптомів у пацієнтів, які страждають на переміжну кульгавість, або синдром Рейно.

З боку дихальної системи. Дуже часто спостерігалася астматична задишка у схильних до неї пацієнтів.

Шкірні або підшкірні. Рідко повідомлялося про різні шкірні реакції (наприклад, алергічна екзантема, кропив’янка, свербіж, а також реакція, схожа на червоний плоский лишай). Можуть виникнути псоріатичні ураження шкіри, а також –– посилитися існуючі ураження.

Неселективні бета-блокатори також можуть зумовити прояви латентного цукрового діабету, посилення проявів діабету та недостатність контролю рівня глюкози.

Передозування

Симптоми: передозування може спричинити тяжку артеріальну гіпотензію, брадикардію, серцеву недостатність, кардіогенний шок та зупинку серця. Крім того, можуть виникнути порушення дихання, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості, а також судоми.

Лікування: окрім звичайних лікувальних заходів, необхідно контролювати життєві показники пацієнта та, за необхідності, коригувати їх в палаті інтенсивної терапії. Можна вдатися до такої підтримуючої терапії:

Атропін: 0,5 – 2 мг внурішньовенно (для лікування тяжкої брадикардії).

Глюкагон: на початку 1 – 10 мг внутрішньовенно, потім 2 – 5 мг/год у вигляді інфузії (для підтримання функцій серцево-судиної системи).

Симпатоміметики, залежно від їхньої ефективності та маси тіла пацієнта: добутамін, ізопреналін або епінефрин.

Якщо основним симптомом передозування є периферична вазодилатація, пацієнту слід застосувати норепінефрин або етилефрин. Слід ретельно стежити за станом серцево-судиної системи пацієнта.

У випадку виникнення у пацієнта рефрактерної брадикардії слід розпочати терапію електронним стимулятором серця. Для лікування бронхоспазму пацієнту слід застосувати бета-симпатоміметики (у вигляді аерозолю або внутрішньовенно, якщо аерозоль недостатньо ефективний) або амінофілін внутрішньовенно. Якщо у пацієнта виникають судоми, можна ввести діазепам у вигляді повільної внутрішньовенної ін’єкції.

Карведилолзначною мірою зв’язується з білками та не виводиться шляхом діалізу.

Важливо! У випадку тяжкого передозування або у випадку, коли пацієнт перебуває у шоковому стані, підтримуюча терапія повинна тривати достатньо довго, оскільки виведення та перерозподіл карведилолу буде повільнішим, ніж звичайно. Тривалість терапії залежить від ступеня передозування; підтримуюче лікування слід продовжувати до стабілізації стану пацієнта.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосування карведилолу у період вагітності та годування груддю не рекомендується.

Під час досліджень репродуктивної функції, проведених на тваринах, не було встановлено тератогенних ефектів карведилолу, проте клінічних підтверджень його безпеки при застосуванні у вагітних жінок недостатньо.

Бета-блокатори послаблюють плацентарний кровотік, що може призвести до внутрішньоутробної загибелі плода та передчасних пологів. Також можуть розвинутися побічні ефекти, що впливаються на плід та новонародженого (особливо гіпоглікемія, брадикардія, легенева недостатність та гіпотермія). Існує також підвищений ризик кардіо-респіраторних ускладнень у новонародженого.

Карведилол можна застосовувати під час вагітності тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційні ризики для плода/новонародженого. Лікування слід припинити за 2-3 дні до очікуваних пологів. Якщо це неможливо, новонароджений має перебувати під наглядом протягом перших 2-3 днів життя.

Карведилол є ліпофільною речовиною. Дослідження на тваринах в період годування груддю показують, що карведилол та його метаболіти виділяються в грудне молоко. Тому жінки, які приймають карведилол, не повинні годувати груддю.

Діти

Інформації про ефективність та безпеку карведилолу недостатньо.

Особливості застосування

Застереження слід враховувати особливо при лікуванні пацієнтів із серцевою недостатністю.

Карведилол можна застосовувати в комбінації з діуретиками, інгібіторами АПФ. Дози цих препаратів мають бути стабільними (без коригування дози протягом 4 тижнів). Пацієнтів з серцевою недостатністю тяжкого ступеня, гіпонатріємією, гіпогідратацією або артеріальною гіпотензією, а також літніх пацієнтів, слід спостерігати щодо виникнення гіпотензії протягом 2 годин після прийому першої дози, а також після підвищення дози. При виникненні гіпотензії спочатку знижують дозу діуретиків, і якщо симптоми не зникають, знижують дозу інгібітора АПФ. Потім можна знизити дозу карведилолу або, за потреби, припинити його прийом. Дозу карведилолу не підвищують знову доки не будуть контролюватися симптоми, зумовлені поглибленням серцевої недостатності.

Під час терапії карведилолом у пацієнтів з серцевою недостатністю, що супроводжується низьким артеріальним тиском (систолічний < 100 мм рт. ст.), ішемічною хворобою серця або системним атеросклерозом та/або нирковою недостатністю в основі може спостерігатися тимчасове погіршення ниркової функції.

При титруванні дози карведилолу пацієнтам, які страждають на серцеву недостатність, що супроводжується вищезгаданими факторами ризику, слід стежити за функцією нирок. При значному погіршенні функції нирок дозу карведилолу слід зменшити або повністю припинити прийом карведилолу.

При прийомі карведилолу сумісно з дигіталісом слід враховувати, що і дигіталіс, і карведилол подовжують передсердно-шлуночкову провідність.

Інші застереження пов’язані з карведилолом та бета-блокаторами в цілому.

Особам із хронічним обструктивним захворюванням легенів, які не приймають пероральні або інгаляційні препарати, не слід приймати карведилол, за винятком випадків, коли очікувана користь від прийому препарату перевищує ризики, пов’язані з його застосуванням. Якщо такі пацієнти застосовують карведилол, вони повинні перебувати під ретельним наглядом як на початку терапії, так і при титруванні дози. При появі ознак бронхіальної обструкції під час терапії дозу карведилолу слід зменшити.

Карведилол може маскувати симптоми гострої гіпоглікемії. У пацієнтів, які страждають на діабет та серцеву недостатність, при застосуванні карведилолу необхідно ретельно контролювати рівень глюкози.

Карведилол може маскувати симптоми тиреотоксикозу.

Карведилол може спричинити брадикардію. Якщо частота серцебиття знижується нижче 55 ударів на хвилину та виникають симптоми, що асоціюються з брадикардією, дозу карведилолу слід знизити.

При застосуванні карведилолу одночасно з антагоністами кальцію (особливо верапамілового та дилтіаземового типу) або протиаритмічними препаратами (особливо аміодароном) слід стежити заартеріальним тиском та ЕКГ пацієнта. Пацієнтам, які приймають карведилол, не слід вводити ці препарати внутрішньовенно.

Слід уникати одночасного застосування циметидину, оскільки він може потенціювати ефекти карведилолу.

Пацієнтам, які користуються контактними лінзами, необхідно нагадати про вірогідність зменшення сльозовиділення.

Карведилол слід з обережністю застосовувати пацієнтам із тяжкими реакціями гіперчутливості в анамнезі або тим, хто застосовує десенсибілізуючу терапію, оскільки бета-блокатори можуть підвищити алергенність та тяжкість перебігу анафілактичних реакцій.

Слід дотримуватися обережності при призначенні бета-блокаторів пацієнтам, які страждають на псоріаз, оскільки це може посилити шкірні реакції.

Оскільки карведилол є судинорозширювальним бета-блокатором, загострення захворювань периферичних судин менш ймовірне, ніж при застосуванні традиційних бета-блокаторів. Проте на сьогодні досвід його застосування таким пацієнтам і пацієнтам з синдромом Рейно обмежений.

Пацієнти з відомим сповільненим метаболізмом дебрисохіну мають перебувати під ретельним наглядом щодо виникнення надмірних ефектів карведилолу на початку лікування.

З приводу обмеженого досвіду застосування карведилол не слід застосовувати пацієнтам, які одночасно приймають блокатори α₁ або агоністи a₂.

З обережністю неохідно проводити лікування при гіпотензії, тяжких захворюванях периферичних артерій.

Карведилол слід з обережністю приймати пацієнтам з атріовентрикулярною блокадою першого ступеня.

Бета-блокатори зменшують аритмії під час анестезії, проте у такому випадку може зрости ризик артеріальної гіпотензії. Тому слід дотримуватися обережності при застосуванні певних анестетиків.

Не слід раптово переривати застосування карведилолу, як і інших бета-блокаторів. Терапію карведилолом слід зменшувати поступово, зменшуючи добову дозу вдвічі кожні три дні, під ретельним контролем частоти серцевих скорочень та артеріального тиску.

Препарат містить лактозу. При рідкісній спадковій непереносимості галактози, лактазній недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози/галактози не дозволяють застосовувати цей лікарський засіб.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

У деяких осіб може бути порушена увага, особливо на початку прийому та при коригуванні дози препарату. Випадки впливу карведилолу на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами при належному терапевтичному контрол не відомі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антиаритмічні препарати та антагоністи кальцію. У пацієнтів, які одночасно приймають карведилол та дилтіазем, верапаміл та/або аміодарон (per os), спостерігалися випадки гіпотонії та брадикардії. Слід ретельно стежити за ЕКГ та артеріальним тиском при одночасному застосуванні антагоністів кальцію з приводу існування підвищеного ризику порушень, передсердно-шлуночкової провідності та декомпенсації (синергічний ефект). Пацієнти, які одночасно приймають карведилол та антиаритмічні препарати класу І або аміодарон (per os), повинні перебувати під ретельним наглядом. Повідомлялося про випадки брадикардії, фібриляції шлуночків та зупинки серця на початку прийому бета-блокатора пацієнтами, які застосовують аміодарон. При одночасному застосуванні внутрішньовенних антиаритмічних препаратів класу la або Ic може виникнути серцева недостатність.

Одночасне застосування резерпіну, гуанетидину, метилдопи, гуанфацину або інгібіторів моноамінооксидази (за винятком інгібіторів MAO-B) може спричинити брадикардію. Рекомендується контролювати серцевий ритм.

Дигідропирідини. Дигідропирідини та карведилол не слід приймати одночасно, оскільки відмічалися випадки серцевої недостатності та тяжкої гіпотензії.

Нітрати. Посилена гіпотензія.

Серцеві глікозиди. При одночасному застосування карведилолу та дигоксину спостерігалося підвищення рівноважних концентрацій дигоксину приблизно у 16 % та дигітоксину приблизно у 13 % пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Рекомендується контролювати концентрації дигоксину в плазмі крові на початку, в кінці або при коригуванні терапії карведилолом.

Інші антигіпертензивні препарати. Карведилол може потенціювати інші антигіпертензивні препарати (наприклад, антагоністи рецепторів α₁). Можуть також посилитися побічні гіпотензивні ефекти, наприклад, барбітуратів, фенотіазинів, трициклічних антидепресантів, вазодилататорів та алкоголю.

Циклоспорин. Оскільки терапія карведилолом підвищує концентрації циклоспорину в плазмі, рекомендується контролювати цей показник.

Протидіабетичні препарати, включаючи інсулін. Оскільки здатність інсуліну та інших протидіабетичних препаратів знижувати рівень глюкози крові може потенціюватись, а карведилол може маскувати симптоми гіпоглікемії, важливо регулярно визначати рівні глюкози крові.

Клонідин. При відміні комбінованої терапії карведилолом та клонідином, карведилол слід відмінити за кілька днів до поступового зниження дози клонідину.

Інгаляційні анестетики. При анестезії слід враховувати негативні ізотропні та гіпотензивні взаємодії карведилолу та анестетиків.

Протизапальні знеболювальні засоби, естрогени та кортикостероїди. Антигіпертензивний ефект карведилолу знижується через утримання натрію та рідини.

Преапарати, що інгібують або індукують ферменти печінкового цитохрому Р 450. Пацієнти, які застосовують препарати, що індукують ферменти печінкового цитохрому Р450 (наприклад, рифампіцин та барбітурати) або інгібують їх (наприклад, циметидин, кетоконазол, флуоксетин, галоперидол, верапаміл, еритроміцин), повинні перебувати під ретельним наглядом під час одночасного прийому карведилолу, оскільки індуктори ферменту можуть знизити концентрацію карведилолу в сироватці, а інгібітори ферменту – підвищити її.

Симпатоміметики (альфа- та бета-адреноміметики). Ризик артеріальної гіпертензії та надмірної брадикардії.

Ерготамін. Підвищене звуження судин.

Нервово-м’язові блокатори. Підвищена блокада нервово-м’язової провідності.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Карведилол – неселективний бета-блокатор, без внутрішньої симпатоміметичної активності, селективний блокатор альфа-адренорецепторів. Карведилол зменшує резистентність периферичних судин шляхом селективного блокування альфа-адренорецепторів та супресії ренін-ангіотензинової системи шляхом неселективної бета-блокади. При цьому активність реніну плазми знижується.

Карведилол має мембрано-стабілізуючі властивості.

При лікуванні карведилолом артеріальної гіпертензії, зниження артеріального тиску не супроводжується характерним для бета-блокаторів посиленням загального периферичного опору судин та зміною ниркового кровотоку.

При лікуванні пацієнтів зі стенокардією карведилол попереджує ішемію міокарда та біль. У пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка або застійною серцевою недостатністю карведилол виявляє позитивний ефект на гемодинаміку, а також на фракцію викиду та розмір лівого шлуночка.

Карведилол не чинить впливу на обмін ліпідів.

Фармакокінетика. Абсолютна біодоступність карведилолу становить приблизно 25 %. Максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 1 годину. Співвідношення між дозою та концентрацією в плазмі є лінійним.

Їжа не впливає на біодоступніть карведилолу.

Карведилол є високоліпофільною речовиною. В плазмі приблизно 98 – 99 % карведилолу зв’язується з протеїнами плазми. Його об'єм розподілу становить приблизно 2 л/кг. Ефект першого проходження застосування становить приблизно 60 – 75 %.

Період напіввиведення карведилолу становить від 6 до 10 годин. Плазменний кліренс становить 590 мл/хв. Виведення відбувається головним чином, через жовчні шляхи. Карведилол виділяється в основному з калом. Частина препарату виводиться нирками у вигляді метаболітів.

Як було визначено, карведилол розкладається на декілька метаболітів, які виводяться в основному, з жовчю. Карведилол метаболізується в печінці, в основному шляхом окиснення та глюкуронідації ароматичного кільця. У результаті диметилювання та гідроксилювання фенольного кільця утворюються три активні метаболіти з бета-блокуючою активністю. Порівняно з карведилолом, ці три активні метаболіти мають слабкий судинорозширювальний ефект. За результатами з клінічних досліджень, 4'-гідрокси-фенольний метаболіт приблизно в 13 разів більш ефективний бета-блокатор, ніж карведилол. Концентрація метаболітів приблизно в десять разів нижча за концентрацію карведилолу. Двоє з гідроксикарбазольних метаболітів карведилолу є дуже сильними антиоксидантами, ефективність яких в 30 – 80 разів вища, ніж карведилолу.

Концентрація в плазмі у літніх пацієнтів приблизно на 50 % вище, ніж у молодих. У дослідженні, проведеному на пацієнтах із цирозом печінки, біодоступність карведилолу була в чотири рази вищою, концентрація в плазмі – в п’ять разів вищою та об’єм розподілення – в три рази вищим, ніж у здорових осіб.

У деяких пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію з помірною (кліренс креатиніну 20 – 30 мл/хв) або тяжкою (кліренс креатиніну < 20 мл/хв) нирковою недостатністю спостерігалося підвищення концентрації карведилолу в плазмі приблизно на 40 – 55 % порівняно з пацієнтами з нормальною нирковою функцією.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки по 12,5 мг: білого кольору, овальної форми, вкриті оболонкою, з рискою з обох сторін, з позначкою „12,5” на одому боці;

таблетки по 25 мг: білого кольору, овальної форми, вкриті оболонкою, з рискою з обох сторін, з позначкою „25” на одому боці.

Термін придатності

• 2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при кімнатній температурі (15–25 °C) в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Заявник

Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Місцезнаходження

Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.