Камирен

Склад

діюча речовина: доксазозин;

1 таблетка містить 2 мг або 4 мг доксазозину у вигляді доксазозину мезилату;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 2 мг: білі круглі, плоскі таблетки з рискою з одного боку та скошеними краями. Таблетка може бути поділена на дві рівні частини;

таблетки по 4 мг: білі круглі, плоскі таблетки з рискою з одного боку та скошеними краями. Таблетка може бути поділена на дві рівні частини.

Фармакотерапевтична група

Селективний антагоніст α₁-адренорецепторів.

Код АТХ С02С А04.

Фармакодинаміка.

Артеріальна гіпертензія

Застосування доксазозину хворим на артеріальну гіпертензію призводить до клінічно значущого зниження артеріального тиску внаслідок зменшення периферичного опору судин. Цей ефект пов’язують із селективною блокадою α₁-адренорецепторів, які знаходяться у судинах. При застосуванні препарату 1 раз на добу клінічно значущий гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 годин. Зазвичай максимальне зниження артеріального тиску спостерігається протягом 2-6 годин після прийому разової дози препарату. У хворих з артеріальною гіпертензією артеріальний тиск під час лікування доксазозином був однаковим у положенні лежачи і стоячи.

На відміну від неселективних α₁-адреноблокаторів, при тривалому лікуванні доксазозином толерантність до препарату не розвивається.

При тривалому застосуванні препарату зрідка спостерігалися збільшення активності реніну у плазмі крові та тахікардія.

Доксазозин має сприятливий вплив на ліпіди крові зі значним підвищенням відношення ліпідів високої щільності до загального рівня та суттєвого зменшення сумарної кількості тригліцеридів та загального рівня холестерину. Це дає йому переваги над діуретиками та β-адреноблокаторами, які чинять негативний вплив на ці параметри.

Враховуючи встановлений зв’язок артеріальної гіпертензії та порушень ліпідного обміну з ішемічною хворобою серця, сприятлива дія доксазозину одночасно на артеріальний тиск і рівень атерогенних ліпідів спричиняє зниження ризику розвитку ішемічної хвороби серця.

Лікування із застосуванням доксазозину мало результатом зменшення лівошлуночкової гіпертрофії, інгібування агрегації тромбоцитів та підвищення активності у тканинах плазміногену. Крім того, доксазозин поліпшував чутливість периферичних тканин до інсуліну у пацієнтів, у яких вона порушена.

Для доксазозину практично відсутні небажані метаболічні ефекти і його можна застосовувати пацієнтам з бронхіальною астмою, цукровим діабетом, лівошлуночковою дисфункцією, кератозом.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що лікування доксазозином пов’язано з поліпшенням стану еректильної дисфункції. У пацієнтів, які приймали доксазозин, зареєстрована менша кількість нових випадків еректильних дисфункцій порівняно з пацієнтами, які приймали інші антигіпертензивні засоби.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)

Призначення доксазозину хворим із симптомами ДГПЗ призводить до значного поліпшення уродинаміки, зменшення проявів і симптомів захворювання. Таку дію препарату пов’язують із селективною блокадою α₁-адренорецепторів, які знаходяться у м’язовій стромі та капсулі передміхурової залози, а також у шийці сечового міхура.

Доксазозин є сильним блокатором α₁-адренорецепторів підтипу ІА, які становлять близько 70 % усіх підтипів рецепторів, що є у передміхуровій залозі. Саме цим пояснюється дія препарату у пацієнтів з ДГПЗ.

Доксазозин показав стабільну ефективність та безпеку під час тривалого лікування пацієнтів з ДГПЗ (до 48 місяців).

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Після застосування внутрішньо у терапевтичних дозах Камірен добре всмоктується; концентрація препарату у крові досягає піку приблизно через 2 години після прийому.

Біотрансформація/виведення

Виведення з плазми крові є двофазним з кінцевим періодом напіввиведення 22 години, що дає змогу призначати препарат 1 раз на добу. Доксазозин піддається активній біотрансформації; лише менше 5 % дози виводиться у незміненому стані.

У пацієнтів з нирковою недостатністю відсутні суттєві фармакокінетичні особливості порівняно з пацієнтами з нормальною нирковою функцією.

Існують обмежені дані щодо пацієнтів з порушеною функцією печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидин).

Через те, що лікарський засіб метаболізується переважно у печінці, застосування доксазозину пацієнтам з порушеною функцією печінки слід здійснювати з обережністю.

Приблизно 98 % доксазозину зв’язується з білками плазми крові.

Доксазозин переважно метаболізується шляхом О-деметилювання та гідроксилювання.

Показання

Артеріальна гіпертензія

Камірен показаний для лікування артеріальної гіпертензії, можна застосовувати як засіб першого ряду для більшості пацієнтів з метою контролю артеріального тиску. Для пацієнтів, у яких не вдається досягти адекватного зниження артеріального тиску із застосуванням одного антигіпертензивного препарату, доксазозин можна застосовувати у комбінації з іншими лікарськими засобами, такими як тіазидні діуретики, β-блокатори, антагоністи кальцію або з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)

Препарат показаний для усунення затримки відтоку сечі та симптомів, пов’язаних із ДГПЗ. Хворим на ДГПЗ можна призначати Камірен як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному артеріальному тиску.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до діючої речовини, похідних хіназоліну (наприклад, празозину, теразозину) або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
• ДГПЗ та супутня обструкція верхніх сечовивідних шляхів, хронічні інфекції сечовивідних шляхів та наявність каменів у сечовому міхурі.
• Артеріальна гіпотензія (стосується тільки пацієнтів із ДГПЗ).
• Випадки ортостатичної гіпотензії в анамнезі.
• Доксазозин у якості монотерапії протипоказаний пацієнтам із переповненням сечового міхура або анурією із прогресуючою нирковою недостатністю або без неї.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Застосування з інгібіторами PDE-5 (фосфодіестераза 5 тип)

Застосування доксазозину на тлі застосування інгібіторів PDE-5 слід здійснювати з обережністю, адже у деяких пацієнтів можуть виникнути симптоми артеріальної гіпотензії. Дослідження доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводились.

Інше

Більша кількість доксазозину у плазмі крові (98 %) зв’язується з білками. Результати дослідження in vitro з використанням плазми крові людини свідчать, що доксазозин практично не впливає на зв’язування з білками таких препаратів як дигоксин, варфарин, фенітоїн та індометацин.

Клінічний досвід вказує на відсутність негативних взаємодій при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, β-блокаторів, нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків, гіпоглікемічних препаратів для перорального застосування, сечогінних лікарських засобів та антикоагулянтів. Проте дані формальних досліджень із вивчення лікарської взаємодії відсутні.

Доксазозин потенціює гіпотензивну дію інших α-адреноблокаторів, а також інших антигіпертензивних засобів.

За результатами клінічного дослідження з участю здорових добровольців чоловічої статі, однократне застосування доксазозину у дозі 1 мг у перший день чотирьохдобового курсу перорального застосування циметидину (400 мг 2 рази на добу) призводило до підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % і не спричиняло жодних статистично значущих змін середньої C_max та середнього періоду напіввиведення доксазозину. Таке підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % на тлі застосування циметидину знаходиться у межах міжіндивідуальної варіабельності (27 %) середніх рівнів AUC доксазозину порівняно з плацебо.

Особливості застосування

Ортостатична гіпотензія/синкопе.

Як і при застосуванні інших блокаторів α-адренорецепторів, ортостатична гіпотензія при використанні цього препарату розвивалася у дуже малого відсотка пацієнтів, проявляючись запамороченням та слабкістю або рідше – втратою свідомості (синкопе), особливо на початку терапії.

Призначаючи терапію будь-яким ефективним блокатором α-адренорецепторів, слід проінформувати пацієнта як уникнути симптомів ортостатичної гіпотензії та як поводитися при їх виникненні. Пацієнта також потрібно попередити про необхідність уникнення ситуацій, у яких існує ризик отримання травм, враховуючи можливість виникнення запаморочення або слабкості на початку терапії доксазозином.

Застосування при гострих серцевих захворюваннях

Як і інші антигіпертензивні засоби, що розширюють судини, доксазозин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із наступними гострими серцевими захворюваннями:

• легеневий набряк, спричинений аортальним або мітральним стенозом;
• гіперсистолічна серцева недостатність;
• правошлуночкова серцева недостатність, зумовлена тромбоемболією легеневої артерії або перикардіальним випотом;
• лівошлуночкова серцева недостатність з низьким тиском наповнення.

Застосування при порушенні функцій печінки.

Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушення функцій печінки доксазозин слід призначати з особливою обережністю. Через відсутність клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам із печінковою недостатністю тяжкого ступеня, призначення препарату цій категорії пацієнтів не рекомендується.

Застосування пацієнтам під час хірургічного видалення катаракти.

У деяких пацієнтів, які приймали тамсулозин на час проведення хірургічного видалення катаракти або до операції, під час втручання спостерігався розвиток інтраопераційного синдрому атонічної райдужної оболонки (IFIS, варіант синдрому вузької зіниці). Повідомлялося про окремі випадки розвитку такого побічного ефекту і при застосуванні інших α₁-блокаторів, тому не можна виключати можливість розвитку цього ефекту для інших препаратів даного класу лікарських засобів. Через те, що IFIS може призводити до підвищення частоти процедурних ускладнень під час проведення операції, при підготовці до неї слід повідомити хірургам-офтальмологам, чи застосовує або застосовував пацієнт блокатори α₁-адренорецепторів.

Застосування разом з інгібіторами ФДЕ-5.

Застосовувати доксазозин разом з інгібіторами фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл та варденафіл) слід з обережністю, оскільки ці лікарські засоби спричиняють вазодилатацію, а отже – можуть спричинити у деяких пацієнтів симптоматичну гіпотензію. Для зменшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії рекомендується розпочинати терапію препаратами групи інгібіторів фосфодіестерази-5 тільки за умови, якщо на тлі застосування α-блокаторів пацієнт має стабільну гемодинаміку. Крім того, рекомендується розпочинати терапію інгібіторами фосфодіестерази-5 з найменшої можливої дози та витримувати 6-годинний інтервал між застосуванням доксазозину та інгібіторів фосфодіестерази-5. Досліджень доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводили.

Особливі попередження щодо неактивних інгредієнтів

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати даний препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Через відсутність відповідних та добре контрольованих досліджень у період вагітності або годування груддю безпека доксазозину для цих категорій пацієнтів не встановлена. Тому препарат слід застосовувати лише тоді, коли потенційні переваги лікування, з точки зору лікаря, виправдовують потенційний ризик.

Хоча в дослідженнях на тваринах препарат не виявляв тератогенної дії, його застосування в дуже високих дозах, що приблизно в 300 разів перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини, призводило до зниження тривалості життя плода.

Оскільки клінічну безпеку препарату не вивчали, застосування препарату протипоказано у період годування груддю. При необхідності застосування доксазозину слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Здатність керувати автомобілем та механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування доксазозином.

Спосіб застосування та дози

Доксазозин можна приймати або вранці, або ввечері.

Артеріальна гіпертензія

Діапазон доз для доксазозину становить 1-16 мг на добу. Рекомендується розпочинати терапію з 1 мг 1 раз на добу; цей режим використовується протягом 1-2 тижнів з метою мінімізації ризику потенційної постуральної гіпертензії та/або синкопе. Через 1-2 тижні дозу можна збільшити до 2 мг 1 раз на добу. Якщо необхідно, щоденну дозу можна послідовно збільшити через такі ж самі інтервали до 4 мг, 8 мг та 16 мг; при цьому необхідно контролювати терапевтичну відповідь у пацієнтів з метою досягнення бажаного зниження артеріального тиску. Звичайна доза становить 2-4 мг на добу.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

Рекомендована початкова доза доксазозину становить 1 мг 1 раз на добу; цей дозовий режим використовується з метою мінімізації ризику виникнення постуральної гіпотензії та/або синкопе. Залежно від індивідуальних параметрів уродинаміки та симптоматики ДГПЗ у пацієнтів дозу можна збільшити до 2 мг і далі до 4 мг. Максимальна рекомендована доза становить 8 мг. Рекомендований інтервал підвищення дози становить 1-2 тижні. Зазвичай рекомендована доза становить 2-4 мг на добу.

Застосування пацієнтам літнього віку: звичайна доза для дорослих.

Застосування при нирковій недостатності: слід застосовувати звичайні дози для дорослих, оскільки фармакокінетичні параметри препарату при порушенні функції нирок не змінюються.

Камірен не виводиться з організму за допомогою гемодіалізу.

Печінкова недостатність: на даний час інформація щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину), є обмеженою. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушень функції печінки препарат слід призначати з обережністю.

Діти

Камірен не рекомендується призначати дітям, оскільки безпеку та ефективність цього препарату у педіатричній практиці не вивчали.

Передозування

Якщо передозування спричинило артеріальну гіпотензію, хворого слід негайно покласти на спину, опустивши голову вниз. При необхідності можна вжити інших симптоматичних заходів. Враховуючи високий ступінь зв’язування доксазозину з білками крові, діаліз неефективний.

Якщо симптоматичних заходів недостатньо, для лікування шоку першочергово слід застосувати плазмозамінники. Після цього при необхідності слід застосувати судинозвужувальні препарати. Слід спостерігати за станом функції нирок та при необхідності застосовувати підтримуючі заходи.

Побічні реакції

Артеріальна гіпертензія.

У клінічних дослідженнях з участю пацієнтів з артеріальною гіпертензію найчастіше зустрічалися побічні реакції постурального типу (які у рідкісних випадках супроводжувалися втратою свідомості), або неспецифічні побічні реакції.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

За даними контрольованих клінічних досліджень, у пацієнтів із ДГПЗ спостерігався такий самий профіль побічних реакцій, як і у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці. 

Упаковка

10 таблеток у блістері; по 2 або по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця впровадження діяльності.