Йокель порошок для р-ра д/ин по 750 мг №1 во флак:

Склад

 діюча речовина: цефуроксим;

1 флакон містить цефуроксиму натрію еквівалентно цефуроксиму 750 мг. 

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини другого покоління.

Код АТС J01D C02.

Показання

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефуроксиму мікроорганізмами, у тому числі до визначення збудника, що спричинив інфекційне захворювання:

• інфекції дихальних шляхів (гострі і хронічні бронхіти, інфіковані бронхоектази, бактеріальна пневмонія, абсцес легенів, післяопераційні інфекції органів грудної клітки);
• інфекції вуха, горла, носа (синусити, тонзиліти, фарингіти та середні отити);
• інфекції сечовивідних шляхів (гострі і хронічні пієлонефрити, цистити, асимптоматичні бактеріурії);
• інфекції м’яких тканин (целюліти, бешиха, ранові інфекції);
• інфекції кісток і суглобів (остеомієліти, септичні артрити);
• акушерство та гінекологія (запальні захворювання тазових органів);
• гонорея, особливо у тих випадках, коли протипоказаний пеніцилін;
• інші інфекції, включаючи септицемії, менінгіти, перитоніти.

Профілактика інфекцій: при підвищеному ризику виникнення інфекційних ускладнень після операцій на грудній клітці та черевній порожнині, операцій на тазових органах, при серцево-судинних та ортопедичних операціях.

У більшості випадків монотерапія Йокелем є ефективною. Але при необхідності препарат можна застосовувати в комбінації з аміноглікозидними антибіотиками або з метронідазолом (перорально, у супозиторіях або ін’єкційно), особливо для профілактики у абдомінальній та гінекологічній хірургії.

Оскільки цефуроксим існує також у формі цефуроксиму аксетилу для перорального застосування, можна з парентеральної терапії Йокелем послідовно перейти на пероральну терапію тоді, коли це клінічно доцільно.

Протипоказання

Підвищена чутливість до цефуроксиму, цефалоспоринових антибіотиків, наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (таких як анафілактичні реакції)  до  інших β-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами, карбапенеми).

Спосіб застосування та дози

Ін’єкції Йокелю призначені лише для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення.

Перед застосуванням препарату рекомендовано зробити шкірну пробу на переносимість. 

Дорослі

При багатьох інфекціях достатньо 750 мг 3 рази на добу внутрішньом’язово або внутрішньовенно. У разі більш тяжких інфекцій дозу збільшують до 1,5 г 3 рази на добу внутрішньовенно. Якщо необхідно частоту введення можна збільшити до 4 разів на добу (інтервал між введеннями – 6 годин), загальна добова доза збільшиться до 3-6 г. За необхідності деякі інфекції можна лікувати за такою схемою: 750 мг або 1,5 г двічі на добу (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) з подальшим пероральним застосуванням цефуроксиму аксетилу.

Немовлята і діти

30-100 мг/кг на добу у вигляді 3-4 ін’єкцій. При більшості інфекцій оптимальною дозою є 60 мг/кг на добу.

Новонароджені

30-100 мг/кг на добу у вигляді 2-3 ін’єкцій. Необхідно враховувати, що період напіввиведення цефуроксиму в новонароджених в перші тижні життя може бути в 3-5 разів більшим, ніж у дорослих.

Гонорея

Одна ін’єкція 1,5 г або дві внутрішньом’язові ін’єкції (в обидві сідниці) по 750 мг.

Менінгіт

Йокель застосовується як засіб монотерапії у разі бактеріального менінгіту, якщо він спричинений чутливими до цефуроксиму штамами.

Дорослі: 3 г внутрішньовенно кожні 8 годин.

Немовлята та діти: 150-250 мг/кг на добу внутрішньовенно за 3 або 4 застосування.

Новонароджені: доза повинна становити 100 мг/кг на добу внутрішньовенно.

Профілактика

Звичайна доза – 1,5 г внутрішньовенно в стадії індукції анестезії при абдомінальних, тазових та ортопедичних операціях, яку можна доповнити додатковим внутрішньом’язовим введенням 750 мг через 8 і 16 годин.

При операціях на серці, легенях, стравоході та судинах звичайна доза становить 1,5 г внутрішньовенно, введена на стадії індукції анестезії, що потім доповнюється внутрішньом’язовим введенням 750 мг 3 рази на добу протягом наступних 24-48 годин.

При повній заміні суглоба 1,5 г порошку цефуроксиму змішують з одним пакетом метилметакрилатного цементу-полімеру перед додаванням рідкого мономеру.

Послідовна терапія

Пневмонія: 1,5 г цефуроксиму 2-3 рази на день (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) протягом 48-72 годин. Далі терапію продовжують, застосовуючи цефуроксиму аксетил по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 7-10 днів.

Загострення хронічного бронхіту: 750 мг цефуроксиму 2-3 рази на добу (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) протягом 48-72 годин, потім – 500 мг цефуроксиму аксетилу 2 рази на добу перорально протягом 5-10 днів.

Тривалість як парентеральної, так і пероральної терапії визначають за тяжкістю інфекції та клінічним станом пацієнта.

Порушення функції нирок

Цефуроксим виводиться нирками. Тому, як і при застосуванні інших подібних антибіотиків, пацієнтам з порушеною функцією нирок рекомендується зменшувати дозу Йокелю для компенсації більш повільної екскреції препарату. Немає необхідності зменшувати стандартну дозу (750 мг - 1,5 г 3 рази на добу), поки рівень кліренсу креатиніну більше 20 мл/хв. Дорослим з вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 10-20 мл/хв) рекомендується доза 750 мг 2 рази на добу, у більш тяжких випадках (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) – 750 мг 1 раз на добу.

При гемодіалізі потрібно вводити 750 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово наприкінці кожного сеансу діалізу. Додатково до парентерального введення цефуроксим можна додавати до перитонеальної діалізної рідини (звичайно 250 мг на кожні 2 літри діалізної рідини). Для пацієнтів, які проходять тривалий артеріовенний гемодіаліз або швидку гемофільтрацію у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 750 мг двічі на добу. Пацієнтам, яким проводять повільну гемофільтрацію, потрібно дотримуватись схеми дозування як для лікування при порушеній функції нирок.

Особливості введення препарату

Для внутрішньом’язового введення слід додати 3 мл води для ін’єкцій у флаконі із 750 мг Йокелю. Обережно струсити до утворення непрозорої суспензії.

Для внутрішньовенного введення розчинити 750 мг Йокелю у не менш ніж 6 мл води для ін’єкцій, 1,5 г – у 15 мл. Для інфузій, що тривають не більше 30 хвилин, 1,5 г цефуроксиму можна розчиняти у 50-100 мл води для ін’єкцій. Одержані розчини можуть бути введені безпосередньо у вену або у трубку крапельниці при інфузійній терапії.

Під час зберігання вже розведених розчинів можливі зміни насиченості кольору.

Побічні реакції

Інфекції та інвазії: надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів, наприклад Candida, при тривалому застосуванні.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи шкірний висип; кропив’янка; свербіж; медикаментозна гарячка; інтерстиціальний нефрит; анафілаксія; ангіоневротичний набряк; шкірний васкуліт.

З боку системи крові та лімфатичної системи: еозинофілія, нейтропенія, лейкопенія, зниження рівня гемоглобіну, позитивний тест Кумбса, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

Цефалоспорини мають властивість абсорбуватись на поверхні мембрани червоних кров’яних клітин і взаємодіяти з антитілами, спричиняючи позитивний тест Кумбса, що може впливати на правильність визначення групи крові та гемолітичну анемію.

З боку травного тракту: дискомфорт у травному тракті, нудота, блювання та діарея, псевдомембранозний коліт.

З боку гепатобіларної системи: транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів, транзисторне підвищення рівня білірубіну.

Транзиторне підвищення рівня печінкових ензимів або білірубіну, жовтяниця виникали головним чином у пацієнтів з існуючою патологією печінки, але даних про шкідливий вплив препарату на печінку немає.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

З боку сечовидільної системи: збільшення рівня креатиніну сироватки крові, азоту сечовини крові та зменшення рівня кліренсу креатиніну.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, нервозність, збудження.

Загальні розлади та реакції в місці введення: реакції в місці введення, що можуть включати біль і тромбофлебіт.

Імовірність виникнення болю в місці внутрішньом’язового введення більша при застосуванні вищих доз, однак це навряд чи буде причиною припинення лікування.

Передозування

Передозування цефалоспоринових антибіотиків може призвести до подразнення головного мозку, внаслідок чого можуть виникнути судоми. Рівень цефуроксиму можна зменшити шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу. Терапія симптоматична.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Даних щодо ембріотоксичної та тератогенної дії цефуроксиму не було одержано, проте, як і інших лікарських засобів, його слід з обережністю призначати у перші місяці вагітності.

Цефуроксим проникає у грудне молоко, тому слід припинити годування груддю на час застосування препарату.

Діти

Препарат застосовують у педіатричній практиці.

Особливості застосування

З особливою обережністю препарат призначають пацієнтам, у яких були в анамнезі несерйозні реакції гіперчутливості на інші β-лактамні антибіотики. 

Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які отримують лікування сильнодіючими діуретиками, такими як фуросемід, або аміноглікозидними антибіотиками, оскільки є повідомлення про випадки небажаного впливу на функцію нирок при такому поєднанні лікарських засобів. Функцію нирок необхідно моніторувати у цих хворих так само, як у хворих літнього віку, а також у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Як і при інших схемах лікування менінгіту, у кількох хворих дітей, яким застосовували цефуроксим, спостерігались випадки втрати слуху слабкого та середнього ступеня.

Які при лікуванні іншими антибіотиками, через 18-36 годин після ін’єкції цефуроксиму у спинномозковій рідині виявлялася культура Haemophilus influenzae. Проте клінічне значення даного явища невідоме.

Як і при застосуванні інших антибіотиків, тривале застосування цефуроксиму може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів (наприклад Candidа, Enterococci, Clostridium difficille), що може потребувати припинення лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

У зв’язку з можливістю виникнення запаморочення препарат може впливати на здатність керувати транспортними засобами або роботі з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

та інші види взаємодій

Як і інші антибіотики, Йокель може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

При лікуванні Йокелем рівень глюкози у плазмі крові рекомендується визначати за допомогою глюкозооксидазної або гексозокіназної методики.

Йокель не впливає на результати ензимних методів визначення глюкозурії.

Йокель незначною мірою може впливати на результати використання методик, що базуються на відновленні міді (Бенедикта, Фелінга, Клінітест), але це не призводить до хибнопозитивних результатів, як у випадку із деякими іншими цефалоспоринами.

Йокель не впливає на результат дослідження рівня креатиніну лужним пікратом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Цефуроксим – це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, що має високу активність відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи штами, що продукують β-лактамази. Цефуроксим стійкий до дії β-лактамаз і тому виявляє активність відносно багатьох ампіцилін- або амоксицилінрезистентних штамів. Основний механізм бактерицидної дії - порушення синтезу стінки бактеріальної клітини.

Цефуроксим in vitro ефективний проти таких мікроорганізмів, як:

грамнегативні аероби 

Еscherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis,Proteus rettgeri, Providencia spp., Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилінрезистентних штамів), Haemophilus parainfluenzae (включаючи ампіцилінрезистентні штами), Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Salmonella spp.;

грампозитивні аероби

Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, що продукують пеніциліназу, але спричиняючи метицилінрезистентні штами), Streptococcus pyogenеs (а також інші β-гемолітичні стрептококи), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи В (Streptococcus agalactiae), Streptococcus mitis (група viridans), Bordetella pertussis;

анаероби

грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи Peptococcus і Peptostreptococcus species);

грампозитивні бактерії (включаючи більшість Clostridium sрр.) і грамнегативні бактерії (включаючи Bacteroides spp. і Fusobacterium spp.), Propionibacterium spp.;

інші мікроорганізми

Воrrelia burgdorferi.

Мікроорганізми, не чутливі до цефуроксиму

Clostridium difficile, Pseudomonas spp., Campylobacter spp., Acinetobacter calcoaceticus, Listeria monocytogenes, метицилінрезистентні штами Staphylococcus aureus, метицилінрезистентні штами Staphylococcus epidermidis, Legionella spp.

Деякі штами мікроорганізмів, нечутливих до цефуроксиму

Enterococcus (Streptococcus) faecalis, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Bacteroides fragilis.

Досліди in vitro показали, що при поєднанні Йокелю з аміноглікозидними антибіотиками спостерігається адитивний ефект, у деяких випадках виявляється синергізм.

Фармакокінетика.

Максимальна концентрація цефуроксиму у сироватці крові спостерігається через 30-45 хвилин після внутрішньом’язового введення. Період напіввиведення цефуроксиму при внутрішньовенному та внутрішньом’язовому введенні становить приблизно 70 хвилин. Одночасне введення пробенециду сповільнює виведення цефуроксиму та спричинює підвищення його концентрації у сироватці крові.

Зв’язування з білками сироватки крові коливається від 33 до 50 %.

Протягом 24 годин від моменту введення препарат практично повністю (85-90 %) виводиться в незміненому вигляді із сечею, більша частина препарату виводиться в перші 6 годин.

Цефуроксим не метаболізується і виводиться шляхом гломерулярної фільтрації та тубулярної секреції.

Рівень цефуроксиму у сироватці зменшується шляхом діалізу.

Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК (мінімальну інгібуючу концентрацію) для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у кістковій тканині, синовіальній та внутрішньоочній рідинах. Цефуроксим проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр при запаленні мозкових оболонок.

У 750 мг цефуроксиму (1 флакон) міститься 42 мг (1,8 мекв) натрію.

Основні фізико-хімічні властивості

білий або майже білий порошок.

Несумісність

Йокель неможна змішувати в одному шприці з аміноглікозидними антибіотиками.

pH 2,74 % розчину бікарбонату натрію для ін’єкцій істотно впливає на колір розчину, тому цей розчин не рекомендується для розведення Йокелю. Однак у разі необхідності, якщо хворий отримує розчин бікарбонату натрію внутрішньовенно шляхом інфузій, Йокель можна ввести безпосередньо у трубку крапельниці.

1,5 г Йокелю, розчиненого у 15 мл води для ін’єкцій, можна застосовувати разом з ін’єкцією метронідазолу (500 мг/100 мл), обидва препарати зберігають свою активність протягом 24 годин при температурі не вище 25 °С.

1,5 г Йокелю сумісні з 1 г азлоциліну (в 15 мл розчинника) або з 5 г (в 50 мл розчинника) протягом 24 годин при температурі 4 °С та 6 годин при температурі не вище 25 °С.

Йокель (5 мг/мл) можна зберігати протягом 24 годин при температурі 25 °С у 5 % або 10 % розчині ксилітолу для ін’єкцій.

Йокель сумісний з розчинами, що містять до 1 % лідокаїну гідро хлориду.

Йокель сумісний з більшістю загальновживаних розчинів для внутрішньовенних ін’єкцій. Він зберігає свої властивості протягом 24 годин при кімнатній температурі в таких розчинах:

0,9 % розчин хлориду натрію для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози для ін’єкцій;

0,18 % розчин хлориду натрію з 4 % розчином глюкози для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози з 0,9 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози з 0,45 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози з 0,225 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;

10 % розчин глюкози для ін’єкцій ;

10 % розчин інвертованої глюкози у воді для ін’єкцій;

розчин Рінгера;

розчин Рінгера-лактату;

М/6 розчин натрію лактату;

розчин Хартмана.

Стабільність Йокелю в 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій з 5 % розчином глюкози не змінюється при наявності гідрокортизону натрію фосфату.

Йокель також сумісний протягом 24 годин при кімнатній температурі при розведенні у розчині для інфузій:

з гепарином (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій;

з розчином хлориду калію (10 або 40 мекв/л) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій.

Термін придатності

2 роки

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. 

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Після розведення для внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції препарат можна зберігати протягом 24 годин у холодильнику при температурі (2-8 °С ).

Упаковка

Порошок для розчину для ін’єкцій по 750 мг у флаконі № 1 у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

БРОС ЛТД/BROS LTD.

Місцезнаходження

вул. Авгіс і Галініс, 15, Неа Кіфісія (Аттика), 14564 Греція/Augis & Galinis, 15 Nea Kifisia (Attiki) 14564 Greece