Этопоз раствор д/ин 100 мг по 5 мл №10 во флак:

Загальна характеристика

міжнародна назва: етопозид;

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий, безбарвний або жовтуватий розчин;

Склад

1 флакон об’ємом 5 мл містить етопозиду 100 мг;

допоміжні речовини: полісорбат, спирт бензиловий, спирт етиловий, кислота лимонна, поліетиленгліколь.

Форма випуску

Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Похідні подофілотоксину.

Код АТС L01СВ01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Етопозид є напівсинтетичним дериватом подофілотоксину. Механізм дії препарату пов’язаний з інгібуванням топоізомерази ІІ. Етопозид має цитотоксичну дію за рахунок ушкодження ДНК.

Основна дія препарату, очевидно, здійснюється в G₂-фазі та S-фазі клітинного циклу. Спостерігаються дві різні реакції на препарат, що залежать від прийнятої пацієнтом дози. При великих концентраціях (10 мкг/мл і більше) спостерігається лізис клітин, що вступають у фазу мітозу. При малих концентраціях (0,3 - 10 мкг/мл) у клітинах сповільнюється перехід у профазу.

Препарат не впливає на мікротубулярне складання макромолекулярних структур.

Основна дія етопозиду на мікромолекулярному рівні, певно, полягає в уповільненні синтезу ДНК.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення пікова концентрація препарату в плазмі становить 30 мкг/мл.

Препарат виявляється у плевральній рідині, слині, печінці, селезінці, нирках, тканинах мозку. Етопозид проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри. Рівні концентрації етопозиду у спинномозковій рідині варіює від невизначених значень до 5 % від концентрації у плазмі крові. Дані про виділення препарату з грудним молоком відсутні. Зв’язування з білками плазми становить приблизно 90 %.

Етопозид активно метаболізується в організмі. Виділення його при цьому відбувається двофазовим способом. У дорослих з нормальною функцією нирок і печінки час напіввиведення в середньому становить 0,6 - 2 год; період напіввиведення в кінцевій фазі становить 5,3 - 10,8 год. У дітей з нормальною функцією нирок і печінки період напіввиведення етопозиду становить у середньому у початковій фазі 0,6 - 1,4 год, в кінцевій фазі – 3 - 5,8 год.

Загальний кліренс коливається у межах 19 - 28 мл/хв у дорослих і 18 - 39 мл/хв за умов нормальної функції нирок і печінки. Етопозид виводиться із сечею у незміненому стані (29 %) та у вигляді метаболітів (15 %) протягом 48 - 72 год. 2 - 16 % препарату виводиться з калом.

Показання для застосування

Етопоз показаний для лікування таких неопластичних утворень:

• дрібноклітинна карцинома легенів;
• злоякісні лімфоми (в т.ч. лімфоми Ходжкіна);
• гостра лейкемія;
• пухлини яєчок;
• рак сечового міхура;
• злоякісні пухлини трофобластичного генезу.

Спосіб застосування та дози

Режим дозування встановлюється індивідуально, залежно від використовуваної схеми хіміотерапії.

Звичайна доза Етопозу в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами становить 50 - 100 мг/м²/доба протягом 4 - 5 днів. Також часто застосовується режим прийому через день: 100 - 125 мг/м²/доба на 1-й, 3-й і 5-й день. Курси хіміотерапії повторюються з 3 - 4-тижневим інтервалом, після відповідного усунення будь-якого виду токсичної дії препарату.

При підборі дози слід враховувати мієлосупресивну дію інших препаратів у комбінації, а також дію попередньої променевої та/або хіміотерапії.

Приготування препарату для внутрішньовенного введення. Етопоз для ін'єкцій розводять 5 % розчином декстрози для інфузій або 0,9 % розчином натрію хлориду для інфузій до одержання концентрації 0,2 або 0,4 мг/мл. Отриманий у такий спосіб розчин з концентрацією 0,2 або 0,4 мг/мл може зберігатися, залишаючись стабільним, протягом 96 год і відповідно 48 год при температурі 25 °С при нормальному освітленні як у скляних, так і в пластмасових пляшках. Розчин Етопозу рекомендується вводити протягом 30 - 60 хв. Вводити Етопоз пацієнту шляхом швидкої внутрішньовенної ін'єкції суворо забороняється.

Побічна дія

Кров: лейкопенія, тромбоцитопенія, пригнічення гемопоезу, рідко – анемія.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, біль у шлунку, анорексія, діарея, езофагіт та запалення слизових оболонок.

Серцево-судинна система: транзиторна гіпотензія. Повідомлялося про виникнення гіпотензії у хворих після швидкого введення цього препарату. 

Нервова система: периферична нейропатія, розлади ЦНС у вигляді сонливості, втомлюваності і транзиторної кортикальної сліпоти.

Реакції гіперчутливості: анафілактоїдні реакції (гарячка, тахікардія, бронхоспазм, задишка, гіпотензія).

Алопеція спостерігається приблизно у 2/3 пацієнтів, але вона повністю оборотна. Внаслідок цитотоксичної дії препарату може підвищуватися рівень сечової кислоти в крові. Як правило, Етопоз не впливає на імунну систему.

Протипоказання

Прийом Етопозу протипоказаний при підвищеній чутливості до етопозиду або інших компонентів препарату, при вираженій мієлосупресії, порушеннях функції печінки та нирок, гострих інфекціях, а також під час вагітності та годуванні груддю.

Передозування

У разі появи мієлосупресії, стоматиту та небажаних токсичних явищ з боку картини крові та шлунково-кишкового тракту показана симптоматична терапія. Специфічних антидотів при передозуванні Етопозом не існує.

Особливості застосування

Під час терапії Етопозом слід періодично контролювати повну формулу крові. Її треба проводити до початку лікування Етопозом, під час терапії, а також після її закінчення. Перед введенням кожної дози цього препарату слід робити принаймні один аналіз крові.

Пацієнти, які отримують лікування Етопозом, потребують пильного спостереження з метою виявлення перших ознак пригнічення функції кісткового мозку - як під час, так і після терапії Етопозом. Ступінь пригнічення функцій кісткового мозку прямо пропорційний одержаній дозі препарату. Тому на початку кожного курсу лікування і перед введенням наступних доз Етопозу слід підраховувати кількість тромбоцитів, вміст гемоглобіну, кількість лейкоцитів і зміни цих показників. Якщо кількість тромбоцитів виявиться нижче 50 000/мм³ або величина абсолютного показника нейтрофілів виявиться нижче 500/мм³, необхідно припинити лікування доти, доки показники крові не прийдуть до норми.

Лікарям слід знати про можливе виникнення анафілактичної реакції, що проявляється у вигляді ознобу, пропасниці, тахікардії, бронхоспазму, диспное та зниження артеріального тиску. Лікування таких станів – симптоматичне. За рішенням лікаря інфузії Етопозу негайно відміняють, після чого хворому призначають препарати, що підвищують кров'яний тиск, тобто кортикостероїдні, антигістамінні засоби або такі, що збільшують об’єм крові.

При парентеральному застосуванні Етопоз треба вводити тільки шляхом повільної внутрішньовенної інфузії (звичайно протягом 30 - 60 хвилин), оскільки при швидкому внутрішньовенному введенні можливе зниження кров'яного тиску.

При застосуванні Етопозу в період вагітності можливе ушкодження плода. Адекватних і добре контрольованих досліджень на вагітних не проводилось. Якщо лікування хворої цим препаратом здійснюється в період вагітності або якщо пацієнтка завагітніла під час прийому цього препарату, її треба попередити про потенційну небезпеку лікування Етопозом для плода, а також про те, що жінкам дітородного віку, які одержують Етопоз, слід уникати вагітності.

Не встановлено, чи проникає Етопоз у материнське молоко. Оскільки багато препаратів потрапляють у молоко, потенційно існує ймовірність виникнення серйозних побічних ефектів у грудних дітей, матері яких лікуються Етопозом. У такому разі слід вирішити питання про припинення годування груддю або про відміну препарату, враховуючи його важливість для лікування матері.

Безпека і ефективність Етопозу при лікуванні дітей не встановлені.

Застереження при застосуванні.

Етопоз слід застосовувати тільки під постійним наглядом лікаря, який має досвід терапії цитотоксичними препаратами.

Як і при прийомі інших потенційно токсичних речовин, необхідно бути обережними при приготуванні розчинів Етопозу. Рекомендується користуватися гумовими рукавичками. При потраплянні Етопозу на шкіру і слизові оболонки слід негайно і ретельно промити уражені ділянки водою з милом.

При виникненні екстравазації слід терміново припинити ін’єкцію і залишок розчину ввести в іншу вену. Введення припиняють, як тільки виникає відчуття печіння. Навколо ураженого місця проводять підшкірні ін’єкції гідрокортизону і під суху пов’язку накладають 1 % гідрокортизонову мазь (доти, доки не зникне еритема) на 24 години.

Чоловіки та жінки, які лікуються Етопозом, повинні використовувати надійні методи контрацепції.

Оскільки розчин Етопозу для внутрішньовенного введення містить етиловий спирт він може бути фактором ризику для пацієнтів, які мають захворювання печінки, хворіють на алкоголізм, епілепсією, а також для дітей.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При комбінованому лікуванні деяких ракових захворювань протипухлинна активність Етопозу і відповідних препаратів може взаємно посилюватися (синергічний ефект)Найбільший синергізм протипухлинної дії Етопозу проявляється при застосуванні в поєднанні з препаратами платини, доксорубіцином, алкалоїдами барвінка, цитоксаном. Етопоз не можна змішувати в розчині з іншими препаратами через несумісність.

Вивчення ефектів у пацієнтів, що одержували Етопоз і цисплатин при комбінованій хіміотерапії, показало, що така комбінація має синергічну дію при раку яєчок, дрібноклітинному і недрібноклітинному раку легенів. Обмежені дані показують, що у хворих, які раніше лікувалися цисплатином, може погіршуватися виведення Етопозу.

Умови та термін зберігання

Зберігати при кімнатній температурі (+15-25°С), в недоступному для дітей місці.

Не заморожувати! Термін придатності - 2 роки.

Не рекомендується використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Упаковка

1 флакон об’ємом 5 мл, що містить 100 мг Етопозу, в картонній упаковці №10.

Виробник. „ЛЕМЕРІ С.А. де С. В.” Мексика.

“Lemery, S.A. de C.V.” Mexico

Адреса

Мартірес де Ріо Бланко, 54, Мехіко, Д.Ф., 16030.

Тел.: 53-34-00-00; Факс: 56-76-09-28