Экседрин

Склад лікарського засобу

діючі речовини: ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, кофеїн;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить: ацетилсаліцилової кислоти – 250 мг, парацетамолу – 250 мг, кофеїну – 65 мг;

допоміжні речовини: гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, целюлоза мікрокристалічна, кислота стеаринова, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), пропіленгліколь, кислота бензойна (Е 210), віск карнаубський.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Білі продовгуваті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням «Е» з одного боку.

Назва і місцезнаходження виробників.

Сандоз Груп Саглік Урунлері Ілакларі Сан. ве А.С./Sandoz Grup Saglik Urunleri Ilaclari San. ve A. S.

Гебзе Органайзд Індастріал Ріджн, Іхсан Деде Кадде № 900, Сокак, TР-41480 Гебзе – Коджаелі, Туреччина/Gebze Organized Industrial Region, Ihsan Dede Cadde No. 900. Sokak, TR-41480 Gebze-Kocaeli, Turkey.

Новартіс Консьюмер Хелс, Інк./Novartis Consumer Health, Inc.

10401 Хайвей 6, Лінкольн, Небраска 68517, США/10401 Highway 6, Lincoln, Nebraska 68517, USA.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики. Ацетилсаліцилова кислота, комбінації без психолептиків. Код АТС N02B A51.

У комбінації, що складається з парацетамолу, ацетилсаліцилової кислоти та кофеїну, парацетамол діє як знеболювальний та жарознижувальний засіб; завдяки інгібуванню синтезу простагландинів аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію має ацетилсаліцилова кислота, кофеїн забезпечує активацію знеболювального ефекту парацетамолу та ацетилсаліцилової кислоти.

Клінічними дослідженнями доведено ефективність Екседрину у лікуванні гострих нападів мігрені, що полягає у полегшенні таких симптомів мігрені як головний біль, нудота та чутливість до світла та звуків.

Також доведена ефективність Екседрину у лікуванні головного болю. Полегшення головного болю відчувалось пацієнтами через 15 хвилин та протягом 4 годин після прийняття Екседрину.

Ацетилсаліцилова кислота

Всмоктується швидко і повністю після перорального вживання. Переважно гідролізується у шлунково-кишковому тракті, печінці та крові до саліцилату, який потім метаболізується головним чином у печінці.

Парацетамол

Після прийому, всмоктуючись у шлунково-кишковому тракті, пік концентрації парацетамолу у плазмі крові спостерігається через 30-120 хв. Парацетамол метаболізується у печінці та виводиться в основному з сечею у вигляді глюкуронідів та сульфат-кон’югатів. Менше 5 % виводиться у вигляді незміненого парацетамолу. Період напіввиведення становить 1-4 години. За умов звичайних терапевтичних концентрацій зв’язок з білками плазми є незначним, але пропорційним до збільшення концентрацій.

Побічний гідроксильований метаболіт, що зазвичай утворюється у печінці у дуже малих кількостях та детоксикується переважно шляхом кон’югації з глютатіоном печінки, може акумулюватися при передозуванні парацетамолу та спричиняти пошкодження печінки.

Кофеїн

Максимум концентрації кофеїну спостерігається між 5-ою та 90 хв після прийому Екседрину натщесерце. Данні щодо його пресистемного метаболізму відсутні. У дорослих майже повністю підлягає метаболізму у печінці. Швидкість видалення у дорослих індивідуальна. Середній період напіввиведення з плазми крові становить 4,9 години з діапазоном 1,9-12,2 години. Кофеїн рівномірно розподіляється у всіх рідинах організму. Середнє зв’язування з білками плазми крові становить 35 %.

Кофеїн майже повністю метаболізується шляхом окиснення, деметилювання та ацетилювання і видаляється із сечею. Основними його метаболітами є 1-метилксантин, 7-метилксантин, 1,7-диметилксантин (параксантин). Серед супутніх метаболітів: 1-метилурацилова кислота та 5-ацетиламіно-6 форміламіно-3-метилурацил (AMFU).

Перехресної взаємодії трьох активних компонентів, а також збільшення ризику взаємодії з іншими препаратами при використанні активних компонентів у комбінації не відбувається. Завдяки поєднанню трьох активних речовин вміст кожної з них встановлюється низьким, що, відповідно, знижує токсичність препарату.

Показання для застосування

Невідкладне лікування головного болю і нападів мігрені з аурою чи без.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активних речовин препарату або інших його компонентів; підвищена чутливість до інших похідних ксантинів (теофілін, теобромін), інших саліцилатів; вроджена гіпербілірубінемія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; захворювання крові; виражена анемія; лейкопенія; стани підвищеного збудження; порушення сну; літній вік; глаукома; алкоголізм; період застосування інгібіторів МАО, а також 2 тижні після їх припинення їх застосування; наявність в анамнезі нападів астми, кропив’янки або гострого риніту, спричинених прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; відкрита виразка шлунка або кишечнику, шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, а також наявність шлункової язви у минулому; гемофілія або інші геморагічні порушення; важка печінкова або ниркова недостатність; тяжкі серцево-судинні захворювання, включаючи порушення ритму; виражений атеросклероз; тяжка форма ішемічної хвороби серця; виражена серцева недостатність; виражена артеріальна гіпертензія; застосування більше 15 мг метотрексату в тиждень; останній триместр вагітності.

Належні заходи безпеки при застосуванні

• Не слід застосовувати препарат одночасно з препаратами, що містять ацетилсаліцилову кислоту або парацетамол.
• Не слід застосовувати Екседрин пацієнтам, у яких >20 % нападів мігрені супроводжуються блюванням або у яких у >50 % нападів мігрені необхідний постільний режим.
• Якщо після прийому перших 2 таблеток Екседрину пацієнт з мігренню не відчув покращання стану, він має звернутися за консультацією до лікаря.
• Не слід застосовувати цей препарат у пацієнтів, які протягом останніх 3 або більше місяців відчували головний біль з частотою більше 10 днів на місяць.
• З обережністю слід застосовувати цей препарат пацієнтам з ризиком дегідратації (наприклад, при блюванні, діареї або перед серйозним оперативним втручанням чи після нього).
• Через свої фармакодинамічні властивості Екседрин може маскувати ознаки та симптоми інфекції.
• Екседрин має застосовуватись з обережністю пацієнтами з печінковою або нирковою недостатністю легкого або середнього ступеню важкості.

Зумовлені вмістом ацетилсаліцилової кислоти

• Екседрин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з подагрою, порушеннями функції нирок або печінки, дегідратацією та цукровим діабетом.
• Ацетилсаліцилова кислота пригнічує агрегацію тромбоцитів, тому у результаті застосування Екседрину може збільшуватися вірогідність виникнення геморагічних ускладнень під час та після хірургічних операцій (у тому числі малих оперативних втручань, наприклад, видалення зубів).
• Не слід без нагляду лікаря застосовувати Екседрин одночасно з антикоагулянтами або іншими лікарськими засобами, які пригнічують агрегацію тромбоцитів. Стан пацієнтів з порушеннями гемостазу слід ретельно контролювати. Препарат слід з обережністю застосовувати у випадку метрорагії або менорагії.
• Якщо у пацієнта на тлі терапії даним лікарським засобом виникла шлунково-кишкова кровотеча або виразка, Екседрин слід негайно відмінити. Ризик виникнення кровотечі може підвищуватися на тлі вживання алкоголю, застосування кортикостероїдів та НПЗЗ.
• Екседрин може провокувати бронхоспазм та стати причиною загострення бронхіальної астми (так звана непереносимість аналгетиків/аналгетична бронхіальна астма) або інших реакцій гіперчутливості. Факторами ризику є наявна бронхіальна астма, сезонний алергічний риніт, назальні поліпи, хронічне обструктивне захворювання легень або хронічна інфекція дихальних шляхів, а також загальна схильність до алергічних реакцій.
• Не слід без спеціального призначення лікаря застосовувати Екседрин у дітей та підлітків, оскільки існує можливий взаємозв'язок між терапією ацетилсаліциловою кислотою у дітей і підлітків та розвитком синдрому Рея.
• Прийом ацетилсаліцилової кислоти може впливати на результати лабораторних досліджень функції щитовидної залози, зумовлюючи помилково-низькі концентрації левотироксину (T₄) або трийодтироніну (T₃).

Зумовлені вмістом парацетамолу

• Не слід застосовувати Екседрин одночасно з іншими продуктами, що містять парацетамол.
• Екседрин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушенням функції нирок або печінки чи з алкогольною залежністю.
• Ризик токсичного впливу парацетамолу може збільшуватися у пацієнтів, які приймають інші потенційно гепатотоксичні лікарські засоби або засоби, що індукують мікросомальні ферменти печінки (наприклад, рифампіцин, ізоніазид, хлорамфенікол, снодійні препарати та протиепілептичні засоби, у тому числі фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін). Пацієнти з алкогольною залежністю в анамнезі знаходяться в групі особливого ризику виникнення уражень печінки.

Зумовлені вмістом кофеїну

• Екседрин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з подагрою та гіпертиреозом.
• На час терапії Екседрином пацієнт має обмежити споживання продуктів, що містять кофеїн, оскільки надлишкові концентрації кофеїну в організмі можуть зумовлювати нервозність, дратівливість, безсоння та періодичні епізоди тахікардії.

Особливі застереження

Застосування у період вагітності або годування груддю.

На даний момент немає належних доступних даних щодо застосування препарату вагітним жінкам.

Екседрин містить ацетилсаліцилову кислоту, тому він протипоказаний жінкам на ІІІ триместрі вагітності; протягом перших двох триместрів вагітності його слід застосовувати з обережністю.

Епідеміологічні дані вказують на те, що у нормальних терапевтичних умовах парацетамол можна застосовувати у період вагітності. Тим не менше, призначати його слід лише після ретельного зважування переваг та ризиків такої терапії.

Застосування кофеїну вагітним жінкам рекомендується обмежити до мінімуму.

Саліцилати, парацетамол та кофеїн проникають в грудне молоко. Через вміст кофеїну у препараті поведінка немовляти, що вигодовується грудним молоком жінки, яка приймає препарат, може змінюватися (збудження, порушення режиму сну). Через вміст саліцилату препарат також потенційно може зумовлювати небажаний вплив на тромбоцитарну функцію у немовлят (може спричиняти кровотечу), хоча про жоден із таких випадків до цього часу не повідомлялося. Також існує можливий ризик потенційного розвитку синдрому Рея у немовлят, пов’язаного із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти. Таким чином, застосування препарату Екседрин у період годування груддю не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Дослідження щодо впливу на здатність керувати транспортним засобом і механізмами не проводилися.

Діти

Оцінка безпеки та ефективності застосування препарату дітям та підліткам не проводилася. У зв’язку з цим застосування Екседрину дітям та підліткам не рекомендується.

Спосіб застосування та дози

При головному болю:

Звичайна рекомендована доза – 1 таблетка; додатково дозволяється прийняти ще 1 таблетку з інтервалом між прийомами 4-6 годин. У випадку більш інтенсивного болю можна прийняти 2 таблетки. При необхідності дозволяється прийняти 2 додаткові таблетки з інтервалом між прийомами 4-6 годин.

Екседрин призначений для епізодичного застосування. При терапії головного болю тривалість терапії має становити до 4 днів.

При мігрені

При появі симптомів приймати 2 таблетки. При необхідності дозволяється прийняти 2 додаткові таблетки з інтервалом між прийомами 4-6 годин.

Екседрин призначений для епізодичного застосування. При терапії мігрені тривалість терапії має становити до 3 днів.

Як при головному болю, так і при мігрені загальна кількість прийнятих впродовж 24 годин таблеток має бути не більше шести. Не слід застосовувати цей лікарський засіб довше або у більш високих дозах, ніж рекомендовано, без консультації лікаря.

Кожну дозу засобу запивати повною склянкою води.

Пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю слід враховувати, що хоча вплив захворювань печінки та нирок на фармакокінетику Екседрину не вивчався, але, враховуючи механізм дії ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу, розлади печінки та нирок можуть погіршитися. З цієї причини Екседрин протипоказаний пацієнтам з важкою печінковою або нирковою недостатністю та його слід застосовувати з обережністю пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю легкого або середнього ступеню важкості.

Екседрин слід з обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку, особливо зі зниженою масою тіла.

Передозування

Передозування ацетилсаліцилової кислоти

До симптомів легкої інтоксикації саліцилатами відносяться запаморочення, відчуття шуму/дзвону у вухах, глухота, пітливість, нудота та блювання, головний біль та сплутаність свідомості. Такі симптоми можна контролювати шляхом зменшення дози або відміни препарату.

До симптомів важкого передозування відносяться гіпервентиляція, підвищення температури тіла, неспокій, кетоз, респіраторний алкалоз та метаболічний ацидоз. У результаті пригнічення діяльності ЦНС може наступити кома. Також можуть виникати серцево-судинний колапс та дихальна недостатність.

При важкому передозуванні пацієнта слід госпіталізувати. Якщо є підозра, що пацієнт прийняв саліцилати у дозі більше 120 мг/кг маси тіла за останню годину, йому слід давати перорально повторні дози активованого вугілля та необхідно контролювати плазмові рівні саліцилатів.

При плазмових концентраціях, що перевищують 500 мкг/мл (у дітей віком до 5 років – 350 мкг/мл), для ефективного виведення саліцилатів з плазми крові слід застосовувати внутрішньовенне введення бікарбонату натрію.

Гемодіаліз або гемоперфузія є методами вибору у випадках, якщо концентрація саліцилатів у плазмі крові становить більш ніж 700 мкг/мл у дорослих або менше – у дітей та пацієнтів літнього віку, а також у випадку важкого метаболічного ацидозу.

Передозування парацетамолу

Передозування (> 10 г загалом у дорослих або > 150 мг/кг маси тіла за один прийом) може спровокувати розвиток цитолізу клітин печінки, що може призвести до повного та необоротного некрозу (печінкова недостатність, метаболічний ацидоз, ниркова недостатність) і в результаті до коми та, можливо, летального наслідку. Менш часто може розвиватися гострий канальцевий некроз.

Ранні ознаки передозування (дуже часто нудота, блювання, відсутність апетиту, блідість, апатичність та пітливість) зазвичай проявляються у перші 24 години після прийому засобу.

Першою ознакою ураження печінки може бути біль у животі, який не завжди проявляється у перші 24-48 годин, а може бути відкладений на період до 4-6 днів після прийому засобу.

У групі високого ризику знаходяться пацієнти, які отримують терапію фермент-індукуючими лікарськими засобами, такими як карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, рифампіцин та препаратами звіробою продірявленого, або з алкогольною залежністю в анамнезі чи пацієнти, які страждають від недостатності харчування.

Якщо є підозра, що пацієнт прийняв парацетамол у дозі більш ніж 150 мг/кг маси тіла за останню годину, йому слід давати перорально повторні дози активованого вугілля. Однак якщо планується пероральне застосування антидотів (ацетилцистеїну або метіоніну), рекомендується видалити активоване вугілля зі шлунку, щоб воно не зменшувало абсорбцію антидоту.

Якомога швидше після отруєння пацієнтові слід ввести N-ацетилцистеїн внутрішньовенно або перорально. Цей засіб найбільш ефективний у межах перших 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту прогресивно зменшується. Тим не менше, було показано, що застосування антидоту до 24 годин після отруєння і пізніше лишається доцільним.

Метіонін найбільш ефективний у межах перших 10 годин після передозування парацетамолу. Ураження печінки виникає частіше та має більш високий ступінь важкості у випадках, коли терапію метіоніном було розпочато пізніше ніж через 10 годин після передозування парацетамолу.

Унаслідок блювання або застосування активованого вугілля пероральна абсорбція антидоту може зменшуватися.

Передозування кофеїну

До частих симптомів відносяться тривожність, нервозність, неспокій, безсоння, збудження, посмикування м'язів, сплутаність свідомості, судоми. Після прийому високих доз кофеїну також може виникати гіперглікемія. Симптоматика з боку серця включає тахікардію та серцеву аритмію. Контролюють симптоми передозування шляхом зменшення дози або відміни кофеїну.

Побічні ефекти

Більшість із перерахованих нижче побічних ефектів мають чіткий дозозалежний характер та проявляються по-різному у кожному окремому випадку.

Можливі побічні ефекти:

Дані про побічні ефекти, отримані у результаті пост-маркетингових спостережень (частота невідома):

З боку імунної системи: гіперчутливість, анафілаксія, анафілактичний шок.

Психіатричні порушення: неспокій, відчуття страху.

З боку нервової системи: мігрень, сонливість, занепокоєність, дратівливість.

З боку шкіри та підшкірної тканини: еритема, висипання, ангіоневротичний набряк, поліморфна еритема, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку серцево-судинної системи: посилене серцебиття, артеріальна гіпотензія, анемія. Внаслідок антиагрегатної дії на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота може підвищувати ризик розвитку кровотеч; спостерігалися інтраопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен, мозкові геморагії. Кровотечі можуть призвести до гострої та хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву.

З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння: задишка, бронхіальна астма, бронхоспазм.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у верхній ділянці живота, диспепсія, біль у животі, шлунково-кишкова кровотеча (у тому числі кровотеча з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, шлункова кровотеча, кровотеча з виразки шлунка, кровотеча з виразки дванадцятипалої кишки, ректальна кровотеча), шлунково-кишкова виразка (у тому числі виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки, виразка товстої кишки, пептична виразка).

З боку печінки та жовчного міхура: печінкова недостатність, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці.

Загальні розлади: загальне нездужання, хворобливі відчуття.

Також для препаратів, що містять аналогічні діючі речовини, були зафіксовані наступні побічні ефекти (частота невідома): артеріальна гіпертензія, анемія, сульфатгемоглобінемія і метгемоглобінемія (цианоз, задишка, болі у ділянці серця), гемолітична анемія, відчуття страху, збудження, порушення сну, запалення травного тракту, гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми, гепатонекроз (дозозалежний ефект), гіпоперфузія, некардіогенний набряк легенів.

На даний час немає даних, які б свідчили, що ступінь та тип небажаних явищ, що виникають після застосування окремо взятих діючих речовин цього продукту, збільшуються або їхній спектр розширюється при терапії комбінованим препаратом, за умов, якщо його застосовувати згідно з інструкцією.

Підвищений ризик виникнення геморагічних ускладнень може зберігатися протягом 4-8 днів після останнього прийому ацетилсаліцилової кислоти. Дуже рідко спостерігалися важкі геморагічні ускладнення (наприклад, внутрішньочерепний крововилив), особливо у пацієнтів з нелікованою артеріальною гіпертензією та/або на тлі одночасної терапії антикоагулянтами. В окремих випадках такі ускладнення можуть становити загрозу для життя пацієнта.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

На даний момент немає даних щодо того, що профіль взаємодій діючих речовин Екседрину з іншими лікарськими засобами змінюється при комбінованому застосуванні цих речовин. Ацетилсаліцилова кислота та парацетамол не вступають у взаємодію, яка може впливати на безпечність препарату.

Можливі види взаємодій діючих речовин.

Ацетилсаліцилова кислота (АСК)

Парацетамол

Кофеїн

Вплив на результати лабораторних досліджень

• Застосування високих доз ацетилсаліцилової кислоти може впливати на результати кількох клінічно-хімічних лабораторних аналізів.
• Застосування парацетамолу може впливати на результати визначення вмісту сечової кислоти, якщо аналіз проводити методом з використанням реактиву фосфорновольфрамової кислоти, та на результати визначення глікемії, якщо аналіз проводити методом з використанням глюкозооксидази/пероксидази.
• Кофеїн може нівелювати дію дипіридамолу на кровоток у міокарді і таким чином впливати на результати цього тесту. Рекомендується призупинити застосування кофеїну за 8-12 годин до початку цього тесту.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка

По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері. По 1 або 2 блістери у коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.