Интрон А раствор д/ин по 18 млн МЕ №1 во флак мультидоз:

Склад

міжнародна непатентована назва: interferon alfa-2b;

діючі речовини:

• 18 млн МО (6 доз по 3 млн МО) рекомбінантного інтерферону альфа-2b в 3 мл розчину, або
• 25 млн МО (5 доз по 5 млн МО) рекомбінантного інтерферону альфа-2b в 2,5 мл розчину.

Інтрон А у шприц-ручках. У 1 шприц-ручці в 1,2 мл розчину міститься:

• 30 млн МО (6 доз по 5 млн МО) рекомбінантного інтерферону альфа-2b, або
• 60 млн МО (6 доз по 10 млн МО) рекомбінантного інтерферону альфа-2b.

Допоміжні речовини: натрію гідрофосфат безводний, натрію дигідрофосфат моногідрат, динатрію едетат, натрію хлорид, m-крезол, полісорбат-80, вода для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин, без сторонніх домішок.

Фармакотерапевтична група

Імуностимулятори, цитокіни та імуномодулятори, інтерферони. Інтерферон альфа-2b. Код АТХ L03AB05.

Імунологічні і біологічні властивості

Інтрон А – стерильний, стабільний препарат високо очищеного інтерферону альфа-2b, при виробництві якого використовуються технології рекомбінантної ДНК.

Рекомбінантний інтерферон альфа-2b – водорозчинний білок з молекулярною масою близько 19 300 дальтон, який одержують з клону E.coli, що містить генно-інженерний плазмідний гібрид із геном інтерферону альфа-2b людських лейкоцитів.

Активність Інтрону А виражають у міжнародних одиницях (МО): 1 мг білку рекомбінантного інтерферону альфа-2b відповідає 2,6 х 10⁸ МО. Міжнародні одиниці визначають шляхом порівняння активності рекомбінантного інтерферону альфа-2b з активністю стандартного препарату людського лейкоцитарного інтерферону, встановленого Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я.

Інтерферони відносяться до сімейства малих молекул-білків з молекулярною масою приблизно від 15 000 до 21 000 дальтон. Вони виробляються та виділяються клітинами у відповідь на вірусні інфекції або на різноманітні синтетичні та біологічні стимулятори. Було встановлено три основні класи інтерферонів: альфа, бета та гама. Ці три основні класи самі по собі не є гомогенними та можуть містити деякі різноманітні молекулярні сполуки інтерферону. Було визначено більше ніж 14 генетично несхожих людських альфа інтерферонів. Інтрон А класифікували як рекомбінантний інтерферон альфа-2b.

Інтерферони реалізують свою дію на клітини шляхом зв’язування зі специфічними рецепторами на їх поверхні. Зв’язуючись з мембраною клітини, інтерферон ініціює ланцюг внутрішньоклітинних реакцій, у тому числі й індукцію певних ферментів. Вважається, що принаймні частково, цей процес відповідає за різноманітні клітинні реакції на інтерферон, включаючи пригнічення реплікації вірусу в інфікованих клітинах, пригнічення проліферації клітин та імуномодулюючі властивості, такі як посилення фагоцитарної активності макрофагів та специфічної цитотоксичності лімфоцитів відносно клітин-мішеней. Будь-які або усі ці ефекти можуть опосередковувати терапевтичну активність інтерферону.

Рекомбінантний інтерферон альфа-2b проявив антипроліферативну активність у дослідженнях із залученням систем тваринних та людських клітин, а також ксенотрансплантатів пухлин людини у тварин. Також він продемонстрував значну імуномодуляторну активність in vitro.

Рекомбінантний інтерферон альфа-2b пригнічує також реплікацію вірусу in vitro та in vivo. Хоча точний механізм противірусної дії рекомбінантного інтерферону альфа-2b невідомий, проте вважається, що препарат змінює метаболізм клітин господаря. Це призводить до пригнічення реплікації вірусу, або, якщо вона все-таки відбувається, то віріони, що утворюються, не здатні вийти з клітини.

Хронічний гепатит В

Сучасний клінічний досвід стосовно пацієнтів, які продовжують приймати інтерферон альфа-2b протягом 4-6 місяців, свідчить що така терапія може ініціювати кліренс сироватки ДНК гепатиту В. Спостерігалось покращення результатів гістології печінки. У дорослих пацієнтів із втратою антигену вірусу гепатиту В та ДНК вірусу гепатиту В спостерігалось значне зниження показників захворюваності та смертності.

У дітей, яких лікували інтерфероном альфа-2b, спостерігалось зниження показників росту та у деяких випадках депресія.

Хронічний гепатит С у дорослих пацієнтів

У дорослих пацієнтів, які отримували інтерферон у комбінації з рибавірином, показник досягнутої стійкої відповіді становить 47 %. Найбільша ефективність була продемонстрована при комбінації пегільованого інтерферону з рибавірином (в ході дослідження за участю пацієнтів, які раніше не лікувались, показник досягнутої стійкої відповіді у 61% при прийомі рибавірину в дозі > 10,6 мг/кг, p < 0,01).

Інтрон А як монотерапія або у комбінації з рибавірином вивчався в ході 4 рандомізованих досліджень ІІІ фази за участю 2 552 пацієнтів з хронічним гепатитом С, які раніше не приймали інтерферон. В дослідженнях порівнювалась ефективність препарату Інтрон А як монотерапії або у комбінації з рибавірином. Ефективність визначалась наявністю стійкої вірусологічної відповіді протягом 6 місяців після припинення лікування. Пацієнти, які підходили до участі в цих дослідженнях, мали хронічний гепатит С, підтверджений позитивним ПЦР аналізом на наявність РНК вірусу гепатиту С (> 100 реплік/мл), біопсією печінки, яка підтверджує гістологічний діагноз хронічного гепатиту без інших чинників хронічного гепатиту, та анормальними показниками АЛТ в сироватці.

Інтрон А застосовувався в дозі 3 ММО тричі на тиждень як монотерапія або у комбінації з рибавірином. Більшість пацієнтів, які приймали участь у цих клінічних дослідженнях, проходили курс лікування протягом 1 року. Протягом наступних 6 місяців після припинення лікування усі пацієнти знаходились під наглядом для визначення стійкої вірусологічної відповіді.

Супутній прийом препарату Інтрон А з рибавірином збільшив ефективність препарату Інтрон А при лікування хронічного гепатиту С у нелікованих пацієнтів принаймні в два рази. В усіх підгрупах спостерігалось стійке збільшення показників відповіді на комбінацію препарату Інтрон А + рибавірин, у порівнянні з монотерапією препаратом Інтрон А. Відносна користь комбінованої терапії препаратом Інтрон А+рибавірин є особливо значною у найбільш складних для лікування підгрупах пацієнтів (генотип 1 та високе вірусне навантаження) (Таблиця 1).

При дотриманні режиму терапії показники відповіді у цих трьох дослідженнях збільшувались. Незалежно від генотипу, пацієнти, які отримували Інтрон А у комбінації з рибавірином та пройшли > 80 % курсу лікування, через 6 місяців після припинення лікування тривалістю 1 рік продемонстрували більш стійку відповідь, ніж ті, які пройшли < 80 % курсу лікування (56 % у порівнянні з 32 % у дослідженні C/I98-580).

I – Інтрон А (3 ММО тричі на тиждень)

I/Р – Інтрон А (3 ММО тричі на тиждень) + рибавірин (1 000/1,200 мг/доба)

Ко-інфіковані ВІЛ та вірусом гепатиту С пацієнти

Було проведено два дослідження за участю пацієнтів, ко-інфікованих ВІЛ та вірусом гепатиту С. Загалом в обох дослідженнях пацієнти, які отримували Інтрон А + рибавірин, були менш схильні до вірусологічної відповіді, ніж пацієнти, що отримували пегільований інтерферон альфа-2b з рибавірином.

Пацієнти з рецидивом

Загалом в двох клінічних дослідженнях препарату Інтрон А як монотерапії або в комбінації з рибавірином приймали участь 345 пацієнтів з рецидивом після лікування інтерфероном альфа. У цих пацієнтів додавання рибавірину до препарату Інтрон А в 10 разів збільшувало ефективність лікування хронічного гепатиту С, ніж застосування препарату Інтрон А як монотерапії (48,6 % у порівнянні з 4,7%). Це посилення ефективності включало втрату вірусу гепатиту С в сироватці(< 100 реплік/мл за результатами ПЦР), покращення стану печінки та нормалізація рівня АЛТ, та було стійким через 6 місяців після припинення лікування.

Фармакокінетику препарату Інтрон A досліджувались за участю здорових добровольців після підшкірного введення однократних доз 5 млн МО/м² та 10 млн МО, після внутрішньом’язевого введення у дозі 5 млн МО/м² та внутрішньовенного введення протягом 30 хвилин. Середні концентрації інтерферону в сироватці після підшкірних та внутрішньом’язевих ін’єкцій були порівняльними. C_max мала місце через 3-12 годин після меншої дози та через 6-8 годин після вищої дози. Періоди напіввиведення ін’єкцій інтерферону становили відповідно приблизно 2-3 години, та 6-7 годин. Рівні в сироватці були нижче межі виявлення відповідно через 16 та 24 години після ін’єкції. Біодоступність препарату становила 100 % як після підшкірного, так і після внутрішньом'язевого введення.

Після внутрішньовенного введення рівні інтерферону в сироватці досягли свого піку (135-273 МО мл) наприкінці інфузії, потім знижувались при дещо більшій швидкості, ніж після підшкірного чи внутрішньом’язевого введення препарату, стаючи нижче межі виявлення через 4 години після інфузії. Період напіввиведення становить приблизно 2 години.

Рівні інтерферону в сечі були нижче межі виявлення після кожного з трьох шляхів введення.

Інтерферон-нейтралізуючі антитіла визначали у пацієнтів, що отримували Інтрон А в процесі проведення контрольованих клінічних досліджень. Частота виявлення цих антитіл становила 2,9 % у хворих, що отримували терапію Інтроном А з приводу онкологічного захворювання, і 6,2 % - у пацієнтів з хронічним гепатитом. Титри антитіл були низькими практично у всіх випадках, а їхнє виявлення не пов'язувалося зі зниженням ефективності терапії чи з іншими аутоімунними порушеннями. У пацієнтів із гепатитом відсутність зниження ефективності терапії пов'язана, імовірно, з низьким титром антитіл.

Фармакокінетика препарату Інтрон A та рибавірину (нормалізованого за дозою) є подібною у дорослих та дітей чи підлітків.

Показання

Хронічний гепатит В

Лікування дорослих пацієнтів із хронічним гепатитом В, який пов’язаний із наявністю реплікації вірусу гепатиту В (наявність ДНК вірусу гепатиту В (HBV-DNA) та антигену вірусу гепатиту В (HBeAg), підвищеного рівня аланін-амінотрансферази (АЛТ) та гістологічно доведеного активного запалення печінки та/або фіброзу.

Хронічний гепатит С

Перед початком лікування за допомогою препарату Інтрон А, слід уважно розглянути результати клінічних досліджень, які порівнюють Інтрон А з пегільованим інтерфероном (див. розділ «Імунологічні та біологічні властивості»).

Дорослі пацієнти

Інтрон А показаний для лікування дорослих пацієнтів з хронічним гепатитом С при підвищеній активності трансміназ, відсутності ознак декомпенсації функції печінки та наявності НСV-РНК в сироватці крові.

Оптимальний шлях застосування препарату Інтрон А при цих показаннях є комбінована терапія з рибавірином.

Діти від 3 років та старше, та підлітки

Інтрон А показаний в комбінації із рибавірином для лікування хронічного гепатиту С у дітей від 3 років та підлітків, які раніше не лікувалися, за відсутності ознак декомпенсації функції печінки, та наявності HCV-РНК в сироватці крові.

Якщо прийнято рішення відкласти лікування до досягнення повноліття, важливо приймати до уваги, що комбінована терапія призводить до пригнічення росту, оборотність якого є сумнівною. Рішення продовжити лікування слід приймати індивідуально.

Волосистоклітинна лейкемія

Лікування пацієнтів із волосистоклітинною лейкемією.

Хронічна мієлоїдна лейкемія

Монотерапія

Лікування дорослих пацієнтів із філадельфійською хромосомою або з хронічною мієлоїдною лейкемією з позитивною bcr/abl транслокацією.

Комбінована терапія

Комбінація інтерферону альфа-2b та цитарабіну (Ara-С), які застосовують протягом перших 12 місяців лікування, демонструє значне збільшення показників виникнення значних цитогенетичних відповідей та значне збільшення показнику загальної виживаності на 3 роки в порівнянні з монотерапією інтерфероном альфа-2b.

Множинна мієлома

Підтримуюча терапія пацієнтів, які досягли часткової ремісії (більше ніж 50% зниження рівня мієломних білків) після початкової індукційної хіміотерапії.

Фолікулярна лімфома

Лікування фолікулярної лімфоми з високою пухлинною масою як додаток до відповідної комбінованої індукційної хіміотерапії, як, наприклад, хіміотерапія за схемою CHOP. Висока пухлинна маса визначається наявністю принаймні одного з наступних показників: великий розмір пухлини (> 7 см), ураження трьох або більше груп лімфатичних вузлів (кожний > 3 см), загальні симптоми (втрата ваги > 10%, лихоманка > 38°C тривалістю більше 8 днів, або припливи підвищеного потовиділення вночі), спленомегалія (край селезінки виходить за рівень пупка), сдавлення важливих органів або виникнення компресійного синдрому, залучення епідурального простору або орбітальної області, серозні випоти, або лейкемія.

Карциноїдні пухлини

Лікування карциноїдних пухлин при залученні лімфовузлів або з метастазами в печінці й «карциноїдним синдромом».

Злоякісна меланома

Як ад'ювантна терапія у пацієнтів із злоякісною меланомою й високим ризиком рецидиву після хірургічного видалення пухлини, наприклад, пацієнтів з первинним або рецидивуючим (клінічним або патологічним) ураженням лімфатичних вузлів.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин.
• Наявність кардіологічних захворювань в анамнезі, наприклад, застійної серцевої недостатності, нещодавно перенесеного інфаркту міокарду, важких порушень серцевого ритму.
• Тяжка дисфункція нирок чи печінки, включаючи ті, які викликані метастазами.
• Епілепсія та/або порушення функції центральної нервової системи.
• Хронічний гепатит з декомпенсованим цирозом печінки.
• Хронічний гепатит у пацієнтів, які проходять або нещодавно пройшли курс лікування імуносупресивними препаратами, окрім короткотривалого припинення лікування кортикостероїдами.
• Аутоімунний гепатит; або аутоімунне захворювання в анамнезі; реципієнти трансплантату після імуносупресивної терапії.
• Раніше існуюче захворювання щитоподібної залози, якщо воно не контролюється традиційними методами лікування.
• Комбінація препарату Інтрон А з телбівудином.

Діти та підлітки

Наявність тяжкого психіатричного стану або особливо тяжкої депресії, суїцидальних думок або спроб суїциду в анамнезі.

Комбінована терапія з рибавірином

При застосуванні Інтрону А та рибавірину у складі комбінованої терапії хронічного гепатиту С дивіться також інформацію щодо протипоказань для рибавірину.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

З обережністю слід застосовувати Інтрон А одночасно з наркотичними, снодійними і седативними засобами.

Лікарська взаємодія між Інтроном А та іншими лікарськими засобами повністю не вивчена. Слід з обережністю застосовувати Інтрон А у комбінації з препаратами, які потенційно справляють мієлосупресивний ефект.

Інтерферони можуть впливати на окисні метаболічні процеси. Це слід враховувати при одночасному застосуванні препаратів, що метаболізуються у такий спосіб, таких як похідні ксантину – теофілін та амінофілін. При одночасному застосуванні Інтрону А та теофіліну необхідно контролювати концентрацію останнього в сироватці крові та при необхідності коригувати дозу.

Частіше виникнення легеневих інфільтратів, пневмонітів і пневмоній (у деяких випадках фатальних) сповіщалося на фоні застосування "шосайкото" (shosaikoto) (китайського трав’яного лікарського засобу) одночасно з альфа інтерфероном.

Застосування препарату ІнтронА в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами (наприклад, Ara-C, циклофосфамід, доксорубіцин, теніпозид) може викликати збільшення ризику токсичності (важкості та тривалості).

Даний лікарський засіб неможна змішувати з іншими лікарськими засобами, за виключенням тих, що вказані в розділі "Спосіб застосування та дози".

Особливості застосування

Реакції підвищеної чутливості

Гострі реакції підвищеної чутливості (наприклад, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) на інтерферон альфа-2b рідко спостерігались під час терапії препаратом Інтрон А. У разі виникнення таких реакцій, слід припинити лікування та почати відповідний курс симптоматичної терапії. Перехідні висипи не вимагають припинення лікування.

Побічні ефекти, в тому числі пролонгація коагуляційних маркерів та порушення функції печінки.

Середні та тяжкі побічні ефекти можуть вимагати коректування схеми дозування пацієнта, або в деяких випадках припинення терапії препаратом Інтрон А. Припинення лікування препаратом рекомендується пацієнтам з хронічним гепатитом, у яких відбувається пролонгація коагуляційних маркерів, що може свідчити про печінкову недостатність.

За кожним пацієнтом, у якого розвиваються відхилення функцій печінки під час лікування препаратом Інтрон А, необхідно уважно спостерігати, та у випадку розвитку ознак та симптомів, слід припинити терапію.

Функція печінки: у пацієнтів, яких лікували інтерфероном-альфа (у тому числі препаратом Інтрон А), спостерігалися випадки гепатотоксичності, інколи з летальними наслідками.

Інтрон А підвищує ризик декомпенсації печінкової функції і смерті у хворих на цироз печінки.

Пацієнтам з хронічним гепатитом В з ознаками погіршення синтетичної функції печінки може загрожувати підвищений ризик розвитку клінічної декомпенсації, якщо під час лікування препаратом Інтрон А відзначаються спалахи підвищення рівнів амінотрансфераз.

Необхідно проводити моніторинг функції печінки, визначаючи рівні білірубіну сироватки крові, АЛТ (аланінтрансамінази), АСТ (аспартатамінотрансферази), лужної фосфатази і ЛДГ (лактатдегідрогенази) на 2, 8 і 12 тижнях після початку лікування препаратом Інтрон А, потім – кожні 6 місяців протягом усього періоду застосування Інтрон A. При появі ознак тяжкого (ступінь 3) ураження печінки або печінкової декомпенсації (показник > 6 за шкалою Чайлд-Пью [клас В і С]) негайно припинити та заборонити лікування препаратом Інтрон А.

Гіпотонія

Гіпотонія може виникати під час курсу терапії препаратом або до двох днів після проведення терапії, та може вимагати додаткового лікування.

Необхідність відповідної гідратації

Пацієнтам, які проходять курс терапії препаратом Інтрон А, необхідно проводити відповідну гідратацію, оскільки в деяких пацієнтів проявляється гіпотонія, пов’язана із зневоднюванням організму. У таких випадках може бути необхідною регідратація.

Лихоманка

Оскільки лихоманка може спостерігатись в межах грипоподібного синдрому, який зазвичай спостерігається під час терапії інтерфероном, то слід виключити інші чинники постійної лихоманки.

Пацієнти з виснажливими захворюваннями

Інтрон А слід обережно використовувати серед пацієнтів з хронічними виснажливими захворюваннями, такими як легеневі захворювання в анамнезі (наприклад, хронічні обструктивні легеневі захворювання) або серед пацієнтів з цукровим діабетом, схильних до кетоацидозу. Також слід уважно спостерігати за пацієнтами з коагуляційними порушеннями (наприклад, тромбофлебіт, тромбоемболія легеневої артерії) або тяжкою мієлосупресією.

Порушення з боку органів дихання

Зрідка у пацієнтів, що отримували інтерферон альфа, в тому числі і Інтрон А, в легенях розвивалися інфільтрати, пневмоніти та пневмонія, у тому числі з фатальним кінцем. Етіологія цих явищ не визначена. Більш часто ці симптоми спостерігались при застосуванні "шосаїкото" (shosaikoto), китайського трав’яного лікарського засобу, разом із інтерфероном альфа. З появою лихоманки, кашлю, задишки та інших респіраторних симптомів всім пацієнтам варто проводити рентгенографію грудної клітини. За наявності інфільтратів на рентгенограмах чи ознак порушення функції легень потрібен постійний нагляд за пацієнтами і при необхідності відміна інтерферону альфа. Не дивлячись на те, що такі симптоми частіше спостерігались серед пацієнтів з хронічним гепатитом С, які приймають інтерферон альфа, у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які проходять курс лікування інтерфероном альфа, також були зафіксовані ці симптоми. Негайне припинення прийому інтерферону альфа та лікування кортикостероїдами призводять до зникнення побічних явищ з боку легень.

Побічні явища з боку органу зору

В деяких випадках після лікування інтерферонами альфа спостерігались побічні явища з боку органу зору, в тому числі крововиливи в сітківку, «ватні» плями на сітківці, серозне відшарування сітківки, обструкція артерії або вени сітківки. Всі пацієнти до початку терапії повинні пройти офтальмологічне обстеження. Всім пацієнтам, що скаржаться на зниження гостроти зору чи обмеження полів зору, та інші офтальмологічні симптоми під час лікування препаратом Інтрон А, необхідно негайно провести повне офтальмологічне обстеження. Періодичні офтальмологічні обстеження під час терапії препаратом Інтрон А особливо рекомендується проводити серед пацієнтів з порушеннями, які можуть бути пов’язані з ретинопатією, як наприклад, цукровий діабет чи артеріальна гіпертензія.

Слід припинити лікування препаратом у випадку появи нових чи погіршення наявних офтальмологічних порушень.

Оглушення, кома та енцефалопатія

У деяких пацієнтів, загалом похилого віку, які приймали більш високі дози препарату, спостерігались значні випадки оглушення та коми, в тому числі випадки енцефалопатії. Так як ці ефекти в основному оборотні, то повне позбавлення від них у деяких пацієнтів займає до трьох тижнів. При прийомі високих доз препарату напади трапляються дуже рідко.

Пацієнти з раніше існуючими кардіологічними порушеннями

Потрібен постійний нагляд за дорослими пацієнтами із закупоркою серцевих судин в анамнезі, інфарктом міокарду та/або з анамнестичними або клінічними даними про аритмічні порушення, які потребують терапію Інтроном А. Пацієнтам із раніше існуючими кардіологічними захворюваннями та/або з прогресуючою стадією раку рекомендується проводити ЕКГ до та під час курсу лікування. Порушення ритму серця (головним чином, суправентрикулярна аритмія) зазвичай відповідає на традиційну терапію, проте може вимагати припинення лікування препаратом. Даних щодо застосування комбінованої терапії у дітей та підлітків з кардіологічними захворюваннями в анамнезі немає.

Гіпертригліцеридемія

Спостерігалась гіпертригліцеридемія та загострення гіпертригліцеридемії, іноді тяжке, тому рекомендується здійснювати контроль за рівнями ліпідів.

Пацієнти з псоріазом та саркоїдозом

Через дані, що інтерферон альфа загострює раніше існуючий псоріаз та саркоїдоз, пацієнтам з цими захворюваннями рекомендується використовувати Інтрон А, лише якщо потенційна користь перевищує потенціальний ризик.

Відторгнення трансплантату нирки та печінки

За попередніми даними терапія інтерфероном альфа може бути пов’язана з підвищенням частоти відторгнення трансплантату нирки. Також були зафіксовані випадки відторгнення трансплантату печінки.

Аутоантитіла та аутоімунні розлади

При лікуванні інтерферонами альфа спостерігалось виникнення аутоантитіл та аутоімунних розладів. Пацієнти схильні до виникнення аутоімунних розладів можуть відноситись до групи підвищеного ризику. За пацієнтами з ознаками та симптомами схожими на аутоімунні розлади потрібен постійний нагляд, а також слід повторно проводити оцінку користі-ризику подальшого проведення терапії інтерфероном. Серед пацієнтів с хронічним гепатитом С, яких лікували інтерфероном, спостерігались випадки синдрому Фогта-Коянаги-Харада (ФКХ). Цей синдром є гранулематозним запальним порушенням, яке вражає очі, систему слуху, мозкові оболонки та шкіру. Якщо очікується поява синдрому ФКХ, то слід припинити противірусне лікування та розглянути можливість терапії кортикостероїдами.

Супутня хіміотерапія

Застосування препарату Інтрон А у комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами (наприклад, Ara-C, циклофосфамід, доксорубіцин, теніпозид) може призвести до збільшення ризику токсичності (важкості та тривалості), що може становити загрозу життю або бути фатальним. Найбільш частими фатальними побічними ефектами або побічними ефектами, які становлять загрозу життю, є запалення слизової оболонки, діарея, нейтропенія, ниркова недостатність та порушення електролітів. Через ризик збільшення токсичності вимагається ретельне регулювання доз препарату Інтрон А для супутнього застосування з хіміотерапевтичними засобами. Якщо Інтрон А застосовується разом з гідроксисечовиною, то може збільшитись частота та тяжкість шкірного васкуліту.

Хронічний гепатит С

Комбінована терапія з рибавірином. При застосуванні Інтрону А в складі комбінованої терапії з рибавірином хронічного гепатиту С ознайомтеся також з інструкцією для медичного застосування рибавірину (Ребетолу).

Всім пацієнтам із хронічним гепатитом С перед включенням в клінічне випробування проводилася біопсія печінки, але у певних випадках (наприклад, пацієнти з вірусним генотипом 2 та 3) лікування можливе й без гістологічного підтвердження. Слід керуватися діючими рекомендаціями по тактиці ведення таких пацієнтів.

Монотерапія.

Нечасто у дорослих пацієнтів, які отримували терапію Інтроном А при вірусному гепатиті С, спостерігались порушення з боку щитоподібної залози - гіпотиреоз або гіпертиреоз (у 2,8 % пацієнтів при клінічних випробуваннях). Порушення функції щитовидної залози контролювалося відповідною традиційною терапією. Механізм, за допомогою якого Інтрон А може впливати на тиреоїдний статус, не відомий. Перед початком застосування Інтрону А слід визначити рівень тиреотропного гормону (ТТГ) у сироватці крові. При виявленні будь-яких відхилень слід провести відповідну терапію. Якщо вміст ТТГ вдається підтримувати медикаментозною терапією на нормальному рівні, лікування Інтроном А може бути розпочато. При появі симптомів порушення функції щитовидної залози на фоні лікування Інтроном А необхідно визначити рівень ТТГ. При наявності порушення функції щитовидної залози лікування Інтроном А можна продовжувати, якщо вміст ТТГ вдається підтримувати на нормальному рівні. Припинення застосування Інтрону А не призводить до поновлення порушеної під час лікування функції щитовидної залози.

Додаткове спостереження за станом щитоподібної залози, спеціальне для дітей та підлітків. Приблизно у 12% дітей, які отримували терапію інтерфероном альфа-2b та рибавірином, спостерігалося підвищення рівня ТТГ, у 4% дітей виявлялося транзиторне зниження рівнів ТТГ нижче нижньої межі норми. Перед початком терапії Інтроном А необхідно визначити рівень ТТГ. Будь-які відхилення тиреоїдної функції, які було виявлено, повинні бути скориговані традиційною терапією. Якщо вміст ТТГ вдається підтримувати медикаментозною терапією на нормальному рівні, лікування Інтроном А може бути розпочато. При появі симптомів порушення функції щитовидної залози на фоні лікування інтерфероном альфа-2b та рибавірином необхідно визначити тиреоїдний статус та провести відповідне лікування. У дітей та підлітків слід контролювати функцію щитовидної залози кожні 3 місяці (наприклад, визначати рівень ТТГ).

Ко-інфекція ВІЛ та вірусом гепатиту С

У пацієнтів, які ко-інфіковані ВІЛ та проходять курс високоактивної антиретровірусної терапії (ВААРТ), може зростати ризик виникнення лактоацидозу. З обережністю слід додавати лікування Інтроном А і рибавірином до ВААРТ терапії. У пацієнтів, які отримують Інтрон А та рибавірин у складі комбінованої терапії та зидовудін, може підвищуватися ризик розвитку анемії.

У ко-інфікованих пацієнтів з цирозом, які отримують ВААРТ, може зростати ризик виникнення печінкової декомпенсації та смерті. Додаткове застосування альфа-інтерферонів окремо або в комбінації з рибавірином підвищує вищезазначений ризик у даної категорії хворих.

Дентальні та періодонтальні порушення

Повідомлялося про розвиток дентальних та періодонтальних порушень, що можуть спричинювати втрату зубів, серед пацієнтів, які отримували комбіновану терапію Інтроном А та рибавірином. Сухість у роті під час довготривалої комбінованої терапії Інтроном А та рибавірином може чинити пошкоджуючий ефект на зуби та слизову оболонку рота. Пацієнтам слід рекомендувати ретельно чистити зуби 2 рази на день та регулярно проходити стоматологічне обстеження. Пацієнтам слід рекомендувати ретельно споліскувати ротову порожнину пацієнтам після виникнення блювання.

Лабораторні дослідження

Стандартні гематологічні дослідження та хімічні аналізи крові (загальний аналіз крові та лейкоцитарна формула, кількість тромбоцитів, електролітів, ензимів печінки, протеїну сироватки, білірубіну сироватки та креатиніну сироватки) є обов’язковими для всіх пацієнтів перед та періодично протягом системного лікування препаратом Інтрон А.

Під час терапії пацієнтів із хронічним гепатитом В або С рекомендується така схема проведення контролю лабораторних показників: 1, 2, 4, 8, 12, 16-й тиждень і потім 1 раз в два місяці, впродовж усього курсу лікування. Якщо АЛТ підвищується до величини, що вдвічі або більше перевищує те значення, яке було до початку терапії, лікування Інтроном А можна продовжити за виключенням появи ознак печінкової недостатності. У цьому випадку визначення АЛТ, протромбінового часу, лужної фосфатази, альбуміну та білірубіну потрібно проводити кожні 2 тижні.

У пацієнтів із злоякісною меланомою, функцію печінки та кількість лейкоцитів (з формулою) слід контролювати щотижня під час індукції ремісії та щомісяця при проведенні підтримуючої терапії.

Вплив на фертильність

Інтерферон може знижувати фертильність.

Повідомлялось про зниження концентрацій естрадіолу та прогестерону в сироватці крові жінок, які отримували людський лейкоцитарний інтерферон. Тому Інтрон А можна застосовувати у жінок репродуктивного віку з обережністю, лише в тому випадку, якщо протягом усього терміну лікування вони користуються ефективними засобами контрацепції. З обережністю застосовується Інтрон А й у чоловіків репродуктивного віку.

Комбінована терапія з рибавірином

При застосуванні під час вагітності рибавірин викликає серйозні вроджені вади. Пацієнтам жіночої статі або їх партнерам чоловікам, які приймають Інтрон А в комбінації з рибавірином, слід приймати всі можливі заходи, щоб уникнути вагітності. Жінки з дітородним потенціалом та їх партнери повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування та протягом 4 місяців після закінчення лікування. Пацієнти чоловічої статі та їх партнери-жінки повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування та протягом 7 місяців після закінчення лікування.

Важлива інформація стосовно деяких складових препарату Інтрон А

Оскільки цей лікарський засіб містить більше 1 ммоль натрію (23 мг) на 0,5 мл, можно вважати його «без натрію».

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відповідних даних стосовно застосування інтерферону альфа-2b у вагітних жінок немає. Дослідження на тваринах показали токсичний вплив препарату на плід; потенційний ризик для людини невідомий. Інтрон А може застосовуватись під час вагітності, тільки за умови, якщо потенційна користь для матері переважає потенційну загрозу для плоду. Вагітним жінкам терапія рибавірином протипоказана.

Відомостей щодо виділення компонентів цього препарату з грудним молоком немає. Через можливість несприятливого впливу на немовля рішення щодо припинення годування груддю або припинення застосування препарату треба приймати з урахуванням необхідності застосування препарату для матері.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнта необхідно попередити про можливість розвитку слабкості, сонливості, порушень свідомості на фоні терапії й рекомендувати уникати керування автомобілем або складною технікою.

Спосіб застосування та дози

Інтрон А розчин для ін’єкцій у шприц-ручках призначений для підшкірного введення, Інтрон А розчин для ін’єкцій у флаконах – для підшкірного, внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення.

За рішенням лікаря пацієнт може самостійно вводити собі препарат підшкірно для продовження підібраного режиму терапії.

Терапію повинен проводити лікар, який має досвід лікування такого захворювання.

Відносно деяких показань підходять не всі форми та інтенсивність дозування. Необхідно обрати відповідну форму та інтенсивність дозування.

Якщо під час курсу лікування препаратом Інтрон А за будь-яким показанням розвиваються побічні ефекти, слід змінити дозу або припинити лікування на час, доки побічні ефекти не зменшаться. Якщо після підбору відповідної дози виникає постійна або періодична непереносимість, або хвороба прогресує, то лікування препаратом Інтрон А слід припинити.

Хронічний гепатит В

Рекомендована доза становить від 5 до 10 млн МО підшкірно тричі на тиждень (через день) протягом від 4 до 6 місяців.

Рекомендації щодо модифікації дози Інтрону А при розвитку порушень з боку системи кровотворення (розроблено на підставі досвіду клінічних досліджень)

Лікування Інтроном А припиняють, якщо після 3 – 4 місяців лікування в максимально переносимій дозі не спостерігається позитивна динаміка за результатом визначення HBV-ДНК у сироватці крові.

Хронічний гепатит С

Дорослі

Дорослим пацієнтам Інтрон А вводиться підшкірно в дозі 3 млн МО тричі на тиждень (через день) в якості монотерапії, чи в комбінації з рибавірином.

Діти від 3 років та старше та підлітки

Інтрон А вводиться підшкірно в дозі 3 млн МО/м² тричі на тиждень (через день) в комбінації з рибавірином в капсулах або приймають розчин перорально з їжею кожен день в 2 прийоми (вранці та ввечері). Див. Інструкцію для медичного застосування рибавірину для уточнення дози.

Пацієнти з рецидивом (дорослі)

Застосовується комбінована терапія з рибавірином протягом 6 місяців.

Пацієнти, які не лікувались (дорослі)

Ефективність препарату Інтрон А підвищується при його застосуванні в комбінації з рибавірином. У якості монотерапії Інтрон А призначають у випадках непереносимості або протипоказань до застосування рибавірину.

Комбінована терапія з рибавірином

Рекомендована тривалість лікування становить щонайменше 6 місяців.

Лікування слід подовжити протягом наступних 6 місяців (у цілому 1 рік) пацієнтам, які продемонстрували негативний результат аналізу на РНК вірусу гепатиту С (HCV- РНК) на 6 місяці лікування, пацієнтам з вірусом генотипу 1 (як було визначено із аналізу зразка перед проведенням лікування) та з високим вірусним навантаженням.

Рішення щодо продовження терапії до 1 року повинно також засновуватись на інших прогностичних факторах (наприклад, вік пацієнта > 40 років, чоловіча стать, наявність фіброзу).

Під час клінічних досліджень у пацієнтів, у яких не досягнуто вірусологічної відповіді після 6 місяців терапії (HCV-РНК нижче рівня визначення), стійка вірусологічна відповідь (HCV-РНК нижче рівня визначення через 6 місяців після закінчення курсу терапії) не розвивалася.

Монотерапія Інтроном А

Оптимальна тривалість монотерапії Інтроном А досі не встановлена, але рекомендований курс лікування становить від 12 до 18 місяців.

Інтрон А рекомендується застосовувати протягом щонайменше 3 – 4 місяців, після чого необхідно визначити HCV-РНК. Лікування слід продовжити у тих пацієнтів, в яких отриманий негативний результат визначення HCV-РНК.

Пацієнти, які не лікувались (діти та підлітки)

Ефективність та безпечність препарату Інтрон А в комбінації з рибавірином вивчалась серед дітей та підлітків, яким раніше не лікували хронічний гепатит С.

Тривалість лікування дітей та підлітків

• Генотип 1: Рекомендована тривалість лікування становить один рік. У пацієнтів, які не продемонстрували вірусологічну відповідь на 12 тижні лікування, ймовірність розвитку стійкої вірусологічної відповіді дуже низька (негативна прогностична цінність 96%). Тому дітям та підліткам, які проходять курс лікування препаратом Інтроном А у комбінації з рибавірином, рекомендуються припинити лікування, якщо на 12 тиждень лікування їх РНК вірусу гепатиту С зменшилось < 2 log_l0, в порівнянні з показниками до початку лікування, або якщо РНК вірусу гепатиту С можна виявити на 24 тижні лікування.
• Генотип 2/3: Рекомендована тривалість лікування становить 24 тижні.

Волосистоклітинна лейкемія

Рекомендована доза становить 2 млн МО/м² підшкірно тричі на тиждень (через день) як для спленектомованих так і для неспленектомованих пацієнтів. Для більшості пацієнтів з волосистоклітинною лейкемією нормалізація одного або більше гематологічних показників відбувається протягом 1-2 місяців лікування препаратом Інтрон А. Покращення серед усіх трьох гематологічних показників (число гранулоцитів, число тромбоцитів та рівень гемоглобіну) може вимагати 6 або більше місяців лікування. Такої схеми дотримуються, якщо хвороба раптово не прогресує та не виникає тяжка непереносимість препарату.

Хронічна мієлоїдна лейкемія

Щоденна рекомендована доза Інтрону А становить від 4 до 5 млн МО/м² підшкірно. Деякі пацієнти продемонстрували позитивний результат від щоденного застосування препарату в дозі 5 млн МО/м² підшкірно в комбінації з цитарабіном (Ara-C) щоденно в дозі 20 мг/м² підшкірно протягом 10 днів на місяць (денна максимальна доза 40 мг). Коли кількість лейкоцитів знаходиться під контролем, для збереження гематологічної ремісії вводять максимально переносиму дозу препарату Інтрон А (денна - від 4 до 5 млн МО/м²).

Терапію Інтроном А слід припинити, якщо після 8-12 тижнів лікування не було досягнуто хоча б часткової гематологічної ремісії або клінічно значимої циторедукції.

Множинна мієлома

Підтримуюча терапія

Пацієнти, які знаходяться в стабільній фазі (зменшення мієломних білків більше ніж на 50%) після першої індукційної терапії, можуть застосовувати інтерферон альфа-2b як монотерапію в дозі 3 млн МО/м² підшкірно тричі на тиждень (через день).

Фолікулярна лімфома

Додатково до хіміотерапії може бути призначений інтерферон альфа-2b в дозі 5 млн МО підшкірно тричі на тиждень (через день) протягом 18 місяців. Рекомендується хіміотерапія за схемою CHOP, однак у досвіді клінічних досліджень є тільки CHVP схема (комбінація циклофосфаміду, доксорубіцину, теніпозіду та преднізолону).

Карциноїдні пухлини

Звичайна доза становить 5 млн. МО (від 3 до 9 млн МО) підшкірно тричі на тиждень (через день). Пацієнти з прогресивним захворюванням можуть потребувати щоденної дози в 5 млн МО. Під час та після хірургічного втручання курс лікування слід припиняти. Терапію можна продовжити до тих пір, доки пацієнт відповідає на лікування інтерфероном альфа-2b.

Злоякісна меланома

В якості індукційної терапії призначають інтерферон альфа-2b в дозі 20 млн МО/м² внутрішньовенно 5 разів на тиждень протягом 4 тижнів; підрахована доза інтерферону альфа-2b додається до 9 мг/мл (0,9%) розчину хлориду натрію для ін’єкцій та вводиться внутрішньовенно крапельно протягом 20 хвилин. При підтримуючій терапії рекомендована доза становить 10 млн МО/м² підшкірно тричі на тиждень (через день) протягом 48 тижнів.

При розвитку тяжких побічних ефектів під час терапії Інтроном А, особливо при зниженні кількості гранулоцитів менше 500/мм³ або підвищенні АЛТ/АСТ до значень, що перевищують верхню межу норми в 5 разів, застосування препарату тимчасово припиняють до зникнення проявів побічної дії. Лікування Інтроном А відновлюють, застосовуючи попередню дозу, зменшену на 50 %. Якщо після зниження дози непереносимість зберігається або, якщо кількість гранулоцитів зменшується до < 250/мм³, або активність АЛТ/АСТ зростає до значень, що перевищують верхню межу норми в 10 разів, препарат відміняють.

Хоча оптимальна (мінімальна) доза не встановлена, для досягнення оптимальної клінічної ефективності Інтрон А слід застосовувати в рекомендованих дозах, з можливою корекцією дози через токсичну дію, як описано вище.

При використанні препарату Інтрон А можна застосовувати скляні або пластикові одноразові шприци для ін’єкцій.

Введення. Перед введенням необхідно візуально переконатися у відсутності видимих частинок і зміни кольору розчину. Розчин Інтрону А у флаконах та у шприц-ручках безбарвний та прозорий.

Багатодозовий флакон або шприц-ручка застосовуються для лікування тільки одного пацієнта.

Препарат потрібно дістати з холодильника за 30 хв. до проведення ін'єкції, щоб розчин досяг кімнатної температури (15 – 25°С).

Інтрон А у флаконах призначений для підшкірного, внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення.

Розчин можна вводити відразу після відмірювання з флакона необхідної дози за допомогою стерильного шприца для ін'єкцій.

Приготування розчину для внутрішньовенного введення слід проводити безпосередньо перед застосуванням. Кінцева концентрація інтерферону альфа-2b у фізіологічному розчині натрію хлориду повинна бути не менше 0,3 млн МО/мл. Відповідну дозу препарату набирають із флакона (флаконів), додають до 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду в мішок з ПВХ або в скляний флакон для інфузій і вводять внутрішньовенно протягом 20 хв.

Приготовлений розчин залишається стабільним протягом 24 годин при зберіганні від 2°С до 25°С.

Неприпустимим є одночасне введення інших препаратів разом з Інтроном А!

Інтрон А у шприц-ручках може застосовуватися самостійно хворими для багаторазового підшкірного введення точно призначеної лікарем дози, завдяки наявності багатодозового картриджу з готовим розчином та простого механізму для відмірювання точної дози препарату.

Необхідно використовувати тільки ті голки, що додаються до упаковки.

Кожна шприц-ручка призначена для застосування максимум протягом 4 тижнів; після закінчення цього терміну препарат застосуванню не підлягає. Для кожного наступного введення повинна використовуватися нова голка. Після ін'єкції голку потрібно викинути (з дотриманням правил безпеки), а шприц-ручку негайно помістити в холодильник. У випадку коли препарат одразу не повертався на зберігання до холодильника, загальна тривалість перебування шприц-ручки при температурі 15 – 25°С не повинна перевищувати 48 год. протягом 4 тижневого періоду застосування шприц-ручки.

В картонну коробку зі шприц-ручкою вміщена необхідна кількість голок та серветок з розрахунку на кількість введень, що заявлені на упаковці. Слід проінструктувати пацієнта щодо утилізації голок та серветок, що залишилися в упаковці після введення останньої дози зі шприц-ручки.

Повна інструкція щодо введення розчину Інтрону А за допомогою шприц-ручки наведена у додатку до інструкції, наведеній в упаковці препарату.

Передозування

Дотепер не описано випадків передозування препаратом Інтрон А. Однак, як і при передозуванні будь-якою лікарською речовиною, рекомендована симптоматична терапія з моніторуванням функцій життєво важливих органів і ретельним спостереженням за станом пацієнта.

Побічні реакції

Якщо препарат Інтрон А застосовується в комбінації з рибавірином у пацієнтів з хронічним гепатитом С, додатково дивись Інструкцію для медичного застосування рибавірину стосовно небажаних ефектів, пов’язаних з прийомом рибавірину.

В ході клінічних досліджень широкого ряду симптомів та великих коливань доз (від 6 млн МО/м²/тиждень при волосистоклітинній лейкемії до 100 млн МО/м²/тиждень при меланомі) найбільш частими побічними ефектами були лихоманка, втомлюваність, головний біль та міальгія. Лихоманка та втомлюваність припиняються в межах 72 годин після переривання чи припинення лікування.

Дорослі

В ході клінічних досліджень гепатиту С пацієнти проходили курс терапії препаратом Інтрон А самостійно або в комбінації з рибавірином протягом одного року. Всі пацієнти цього дослідження отримували 3 млн МО препарату Інтрон А тричі на тиждень. В Таблиці 1 представлена частота появи побічних ефектів (пов’язаних з терапією) в ході клінічних та постмаркетингових досліджень нелікованих пацієнтів, які проходили курс лікування протягом одного року. Більшість побічних ефектів були в основному легкої або середньої важкості. В межах систем організму побічні реакції перелічені під заголовками частоти за наступними категоріями: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 - <l/10); нечасто (≥ 1/1000 - <1/100); рідко (≥1/10000 - <1/1,000); дуже рідко (<1/10000); невідомо. В межах кожної групи, об’єднаної за показниками частоти, побічні ефекти представлені в порядку зниження важкості.

*Ці побічні ефекти є частими тільки при монотерапії Інтроном А

^§Дивись розділ "Особливості застосування"

Ці небажані реакції також спостерігались при застосуванні монотерапії Інтроном А.

Небажані реакції, які спостерігались у хворих гепатитом С, є характерними для випадків застосування препарату Інтрон А за іншими показаннями із збільшенням частоти захворювання при збільшенні дози. Наприклад, застосування високих доз препарату Інтрон А при ад`ювантній терапії у пацієнтів з меланомою, такі побічні реакції, як втома, лихоманка, міальгія, нейтропенія, анемія, анорексія, нудота та блювання, діарея, озноб, грипоподібні симптоми, депресія, алопеція, погіршення смаку та запаморочення були більш частими, ніж побічні реакції в ході досліджень хворих на гепатит С. Важкість побічних ефектів також збільшується при терапії високими дозами (ступінь ВОЗ 3 та 4, у 66% та 14% пацієнтів, відповідно), у порівнянні з малим та середнім ступенем важкості при прийомі більш низьких доз. Побічні ефекти зазвичай контролюються завдяки коригуванню доз.

Побічні ефекти з боку серцево-судинної системи, особливо аритмія, в основному пов’язані із раніше існуючим захворюванням серцево-судинної системи та виникають перед терапією кардіотоксичними препаратами. Кардіоміопатія, яка стає оборотною при припиненні лікування інтерфероном альфа, рідко спостерігається у пацієнтів без попередніх симптомів серцевого захворювання.

Широкий ряд аутоімунних та імуноопосередкованих захворювань спостерігається при застосуванні альфа інтерферонів, включаючи порушення функції щитоподібної залози, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит (вперше виявлений або загострений), геморагічну та тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру, васкуліт, невропатію, в тому числі мононевропатію.

Клінічно значимі лабораторні відхилення, які більш часто виникають при дозі більшій від 10 млн МО на добу, включають зменшення числа гранулоцитів та лейкоцитів; зниження рівня гемоглобіну та числа тромбоцитів; збільшення рівнів лужної фосфатази, ЛДГ, креатиніну сироватки крові та азоту сечовини сироватки. Також спостерігалась панцитопенія середньої важкості, зазвичай оборотна. Підвищення рівнів АЛТ/АСТ як відхилення від норми спостерігались у деяких пацієнтів, не хворих на гепатит С, а також у деяких пацієнтів з хронічним гепатитом В, співпадаючи з кліренсом ДНК-полімерази вірусу.

Діти та підлітки

Хронічний гепатит С –комбінована терапія з рибавірином

В ході клінічних досліджень за участю 118 дітей та підлітків (віком від 3 до 16 років) 6% припинили терапію через побічні реакції. Загалом характер побічних ефектів в обмеженій кількості дітей та підлітків був подібний до реакцій, які спостерігались у дорослих, за виключенням проблеми педіатричного характеру відносно затримки росту. Під час лікування спостерігалось зниження процентіля росту (зниження середнього показника на 9 процентілей) та процентіля ваги (зниження середнього показника на 13 процентілей). Протягом 5 років після закінчення лікування діти мали середній зріст 44-го процентілю, що нижче від середніх показників зросту інших дітей та менше ніж їх середні показники норми зросту (48-го процентілю). Двадцять (21%) з 97 дітей мали зниження у процентілі росту > 15 процентілей, серед яких 10 з 20 дітей мали зниження у процентілі росту > 30 процентілей від початку лікування та до кінця довготривалого періоду після закінчення терапії (до 5 років). Під час комбінованої терапії тривалістю до 48 тижнів препаратами Інтрон А та рибавірин спостерігалась затримка росту, оборотність якої була непевною. Зокрема, зниження середнього процентіля росту у порівнянні з показником норми в кінці довготривалого періоду після припинення терапії було більш значним у дітей препубертатного віку.

Крім того, під час лікування та протягом 6 місяців після припинення терапії більш часто, у порівнянні з дорослими пацієнтами, спостерігались суїцидальні думки або спроби самогубства (2,4% у порівнянні з 1%). Як і у дорослих пацієнтів, у дітей та підлітків також з’являлись інші психіатричні побічні ефекти (наприклад, депресія, емоціональна лабільність та сонливість). Окрім того, у порівнянні з дорослими пацієнтами у дітей та підлітків більш часто виникали порушення у місці введення препарату, лихоманка, анорексія, блювання та емоційна лабільність. Коректування дози вимагало 30% пацієнтів, в основному через анемію та нейтропенію.

Перелічені у Таблиці 2 побічні реакції базуються на досвіді двох багатоцентрових клінічних досліджень у дітей та дорослих. В межах систем організму побічні реакції перелічені під заголовками частоти за наступними категоріями: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <l/10). В межах кожної групи, об’єднаної за показниками частоти, побічні ефекти представлені в порядку зниження важкості.

^§Дивись розділ "Особливості застосування"

Термін придатності

Термін придатності Інтрону А у багатодозових флаконах (по 18 та 25 млн МО) – 24 місяці.

Термін придатності Інтрону А у шприц-ручках – 15 місяців.

Не слід застосовувати препарат після терміну придатності, який зазначено на упаковці!

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі від 2ºС до 8ºС. Не заморожувати. Після відмірювання першої дози з багатодозового флакона або шприц-ручки препарат може зберігатися протягом 4 тижнів (до 28 днів) при температурі від 2ºС до 8ºС.

Упаковка

Інтрон А у флаконах.

По 3 мл (18 млн МО – 6 доз по 3 млн МО) готового розчину в скляному флаконі. 

По 2,5 мл (25 млн МО – 5 доз по 5 млн МО) готового розчину в скляному флаконі.

По 1 флакону разом з інструкцією для медичного застосування в картонній коробці.

Інтрон А у шприц-ручках.

По 1,2 мл готового розчину в багатодозових шприц-ручках:

по 18 млн. МО (6 доз по 3 млн МО/0,2 мл),

по 30 млн. МО (6 доз по 5 млн МО/0,2 мл),

по 60 млн. МО (6 доз по 10 млн МО/0,2 мл).

По 1 шприц-ручці в комплекті з 6 голками для підшкірної ін’єкції та 6 серветками (для обробки шкіри в місці ін'єкції) у пластиковому піддоні разом з інструкцією для медичного застосування в картонній коробці.

По 1 шприц-ручці в комплекті з 6 голками для підшкірної ін’єкції у пластиковому піддоні разом з інструкцією для медичного застосування в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробники

Шерінг-Плау (Брінні) Компані, Ірландія

Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Брінні, Іннішаннон, Каунті Корк, Ірландія

Індустрієпарк 30, Хейст-оп-ден-Берг, Антверпен, Б-2220, Бельгія