Инфезол 40 раствор д/инф по 250 мл во флак стекл:

Склад

діючі речовини: 1 літр розчину для інфузій містить L-аланіну 4,00 г, гліцину 7,00 г, L-аргініну 4,55 г, L-аспарагінової кислоти 2,00 г, L-глутамінової кислоти 5,00 г, L-гістидину 1,35 г, L-ізолейцину 2,10 г, L-лізину гідрохлориду 2,50 г (еквівалентно 2,00 г L-лізину), L-метіоніну 1,75 г, L-лейцину 2,75 г, L-фенілаланіну 3,15 г, L-треоніну 1,60 г, L-триптофану 0,50 г, L-валіну 2,25 г, натрію ацетату тригідрату 3,4 г, калію хлориду 1,86 г, магнію хлориду гексагідрату 0,51 г, натрію гідроксиду 0,60 г, ксиліту 50,00 г;

допоміжні речовини: натрію дисульфіт, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Засоби для парентерального харчування.

Код АТС В05В А10.

Показання

Парентеральне харчування для профілактики і лікування втрат організмом білка та для забезпечення рідиною, наприклад, після операцій, кровотеч, опіків. Поповнення або усунення дефіциту білка, що виникає внаслідок підвищеної в ньому потреби, підвищених його витрат або порушенні надходження білка в процесі травлення, всмоктування та виведення. 

Протипоказання

Тяжкі ураження печінки, порушення амінокислотного обміну, лактатацидоз, черепно-мозкова травма, гіпергідратація, інтоксикація метанолом, підвищена чутливість до дисульфіду натрію. Дитячий вік до 2 років. Гіперкаліємія, шок, ацидоз, тяжка ниркова недостатність (при відсутності достатнього діурезу). Відносне протипоказання – серцева недостатність.

Спосіб застосування та дози

Дозування розраховують залежно від клінічного стану хворого та його потреби в амінокислотах, електролітах та рідині (маси тіла та ступеня катаболізму, спричиненого захворюванням). У випадку превалювання катаболізму рекомендується використовувати верхній діапазон наведеного дозування. Починати інфузію треба повільно і протягом першої години довести швидкість введення до необхідного значення.

Рекомендоване дозування:

Дорослі: від 0,6 до 1,0 г амінокислот (до 25 мл препарату Інфезол^â 40 на кілограм маси тіла на добу), а при превалюванні катаболізму – від 1,3 до 2,0 г амінокислот (до 50 мл препарату Інфезол^â 40 на кілограм маси тіла на добу).

Діти віком від 3 років до 18 років: від 1,0 до 2,0 г амінокислот (до 50 мл препарату Інфезол^â 40 на кілограм маси тіла на добу).

Максимальна швидкість інфузії.

2,5 мл/кг маси тіла на годину дорівнює приблизно:

• 0,1 г амінокислот/кг маси тіла на годину;
• 0,125 г ксиліту/кг маси тіла на годину;
• 0,8 крапель/кг маси тіла на хвилину.

175 мл/70 кг маси тіла на годину дорівнює:

• 7 г амінокислот/70 кг маси тіла на годину;
• 8,75 г ксиліту/70 кг маси тіла на годину;
• 60 крапель/70 кг маси тіла на хвилину.

За більшої потреби організму в рідині та калоріях розрахована кількість препарату Інфезол^â 40 може бути доповнена одночасним або почерговим введенням розчинів електролітів, глюкози та ін. За можливості часткового перорального годування кількість препарату Інфезолу^â 40, що вводиться парентерально, зменшується відповідно до кількості рідини та калорій, введених перорально. Препарат застосовують до моменту повного переведення хворого на ентеральне або пероральне харчування.

Побічні реакції

У поодиноких випадках – нудота, блювання, пропасниця, головний біль, підвищення температури тіла, подразнення стінок вени, особливо при швидкому вливанні. Через вміст у препараті натрію дисульфіту, в окремих випадках (особливо у хворих на астму) можуть спостерігатися гіперергічні реакції, які можуть виявлятися у вигляді блювання, проносу, переривчастого дихання, гострого нападу астми, порушення свідомості, шоку. Ці реакції у кожному окремому випадку можуть виявлятися по-різному та призводити також до станів, що загрожують життю хворого. Крім того, продукти реакції натрію дисульфіту з іншим компонентом препарату – триптофаном можуть підвищувати рівень білірубіну та ферментів печінки в крові.  

Передозування

Дуже швидке введення або введення великої кількості калієвмісних розчинів, зокрема при ацидозі або нирковій недостатності, може призвести до гіперкаліємії. Загрозлива концентрація калію в сироватці крові становить > 6,5 ммоль/л. Симптомами гіперкаліємії можуть бути слабкість у м’язах, порушення чутливості, розлади серцевої діяльності (синусова брадикардія, аритмія, порушення провідності, розширення комплексу QRS аж до розвитку блокади ніжок пучка Гіса, загострення зубця Т на ЕКГ; у хворих, які застосовують препарати наперстянки, зміни зубця Т можуть бути завуальовані). Лікування. Негайне припинення інфузії. Проведення осмотичного діурезу. У випадках, що загрожують життю – проведення гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застережень немає.

Діти

Через специфічну потребу в амінокислотах застосування препарату дітям віком до 2 років протипоказане.

Особливі заходи безпеки

Препарат містить натрію дисульфіт, тому його не можна застосовувати у хворим на бронхіальну астму, які мають підвищену чутливість до сульфітів.

Особливості застосування

Інфезол^â 40 може застосовуватись при обмеженій функції нирок. При нирковій недостатності, гіперкаліємії, ацидозі та шоку Інфезол^â 40 застосовують після досягнення достатнього діурезу. Препарат вводять шляхом тривалої внутрішньовенної інфузії. При повільній інфузії компоненти препарату краще засвоюються, ніж при швидкій інфузії. При швидкій інфузії можливі реакції непереносимості, а також реальні втрати амінокислот із порушенням їх балансу. При застосуванні препарату треба проводити контроль електролітів в сироватці крові, концентрації глюкози в крові, кислотно-лужного стану та водного балансу. За умови тривалого застосування рекомендується доступ до підключичної вени.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Препарат застосовують тільки в умовах стаціонару.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Не вивчалась.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Амінокислоти, вуглеводи та електроліти – це фізіологічні речовини або метаболічні аналоги. Амінокислоти, що вводяться внутрішньовенно, слугують ланками для синтезу білків. Ксиліт є носієм енергії, який в процесі вуглеводного обміну на рівні печінки розщеплюється, при цьому його метаболіти вступають в процеси гліколізу та глюконеогенезу.

Фармакокінетика. Амінокислоти повністю використовуються для синтезу білків. Зайві амінокислоти, що не потрібні для синтезу білків і інших біомолекул, не можуть бути накопичені в організмі подібно до жирних кислот та глюкози. Лише 5 % амінокислот може бути виведено із організму у незміненому стані. Розщеплення амінокислот відбувається шляхом дезамінації a-аміногрупи, що перетворюється на сечовину, яка виводиться нирками. Вуглеводний скелет, що залишився, включається в цикл лимонної кислоти, де він переходить в ацетил-Ко-А, ацетон ацетил-Ко-А, піруват або проміжний продукт.

Основні фізико-хімічні властивості

Прозора, майже безбарвна або з жовтуватим відтінком рідина. Теоретична осмолярність: 801,8 мОсм/л; рН: 5,7-7,0; титрований вміст кислоти: макс. + 13 ммоль/л до рН 7,4; загальна енергетична цінність – 1551,0 кДж/л; загальний вміст азоту – 6,3 г/л.

Несумісність

У зв’язку із ризиком мікробної контамінації і несумісності, розчини, що містять амінокислоти, не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Препарат містить натрію дисульфід – сполуку, що має дуже високу реакційну здатність, тому треба мати на увазі, що введений разом із препаратом Інфезол^â 40 вітамін В₁ буде розщеплюватись.

Термін придатності

2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Флакон препарату Інфезол^â 40 має бути негайно використаний після його розкриття. Не застосовувати препарат вдруге з флакона, який вже був у використанні.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С та у захищеному від дії світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 100 мл або по 250 мл, або по 500 мл у скляному прозорому флаконі; по 10 флаконів у картонній коробці. 

Категорія відпуску

За рецептом.

Заявник/Виробник

БЕРЛІН-ХЕМІ АГ (МЕНАРІНІ ГРУП).

Місцезнаходження

Глінікер Вег 125, 12489, Берлін, Німеччина.