Индиур ретард 1,5 мг

Склад

діюча речовина: індапамід; 1 таблетка містить 1,5 мг індапаміду;

допоміжні речовини: лактоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, магнію стеарат, opadry II 85F18422.

Лікарська форма

Таблетки пролонгованої дії.

Фармакотерапевтична група

Нетіазидні діуретики з помірно вираженою активністю. Код АТС С0ЗВ А11

Показання

Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Протипоказання

• Тяжка ниркова недостатність;
• тяжка печінкова недостатність та печінкова енцефалопатія;
• анурія;
• гіпокаліємія;
• періоди вагітності та годування груддю;
• дитячий вік до 18 років;
• одночасне застосування з препаратами, які подовжують інтервал QT на ЕКГ;
• одночасне застосування з препаратами літію;
• підвищена чутливість до індапаміду та інших похідних сульфонамідів.

Спосіб застосування та дози

Індіур Ретард приймається внутрішньо по 1 таблетці на добу, краще вранці.

Тривалість лікування визначається індивідуально.

Побічні реакції

Часто можливе зниження рівня калію й розвиток гіпокаліємії (особливо виражене у хворих групи ризику). Можлива гіпонатріємія, що супроводжується гіповолемією, дегідратацією організму й ортостатичною гіпотензією. Одночасна втрата іонів хлору може призводити до компенсаторного метаболічного алкалозу, частота розвитку й виразність якого незначна. Дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, агранулоцитоз; нудота, запор, сухість у роті, порушення функції печінки, панкреатит; запаморочення, стомлюваність, парестезії, головний біль; у пацієнтів з печінковою недостатністю може розвинутися печінкова енцефалопатія; ортостатична гіпотензія, аритмія, відчуття серцебиття. Можливе підвищення вмісту сечової кислоти та глюкози у плазмі крові. Дуже рідко - підвищення рівня кальцію в крові. Можливі алергійні реакції у хворих, схильних до алергійних реакцій і розвитку нападів бронхіальної астми; шкірні прояви підвищеної чутливості до препарату; рідко – геморагічний васкуліт, загострення перебігу системного червоного вовчака. Більшість побічних ефектів мають дозозалежний характер, тому зниження дози індапаміду до 1,5 мг у препараті Індіур Ретард зменшує вірогідність їхнього розвитку.

Передозування

Симптоми: можливі порушення водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія), нудота, блювання, артеріальна гіпотензія, судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія, що призводить до анурії (внаслідок гіповолемії). Лікування: негайні заходи, спрямовані на видалення препарату із організму: промивання шлунка та/або призначення активованого вугілля з наступною регідратаційною терапією та корекцією електролітних порушень.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат не застосовувати в період вагітності, у тому числі для зняття набряків, через те що діуретики можуть спричиняти фетоплацентарну ішемію і призводити до порушення розвитку плода. Індапамід виділяється в грудне молоко, тому його не застосовують у період годування груддю.

Діти

Через відсутність клінічних даних препарат не застосовують дітям віком до 18 років.

Особливості застосування

Не можна одночасно застосовувати Індіур Ретард з препаратами, які подовжують інтервал QT, а також з препаратами, які містять літій. При прийманні препарату хворими на цукровий діабет необхідно контролювати у них рівень глюкози. У пацієнтів з підвищеним вмістом сечової кислоти можливе почастішання нападів подагри. При застосуванні тіазидних діуретиків у пацієнтів із печінковою недостатністю можливий розвиток печінкової енцефалопатії. У таких випадках прийом препарату необхідно негайно припинити. Тіазидні діуретики проявляють свою ефективність повною мірою тільки у випадку відсутності порушень або при помірно виражених порушеннях функції нирок (вміст креатиніну в плазмі крові – приблизно 220 мкмоль/л у дорослих). Необхідно враховувати, що на початку лікування у пацієнтів може спостерігатися зниження клубочкової фільтрації, обумовлене гіповолемією, спричиненою втратою води та іонів натрію при прийомі діуретиків. Як наслідок, у плазмі крові може зростати концентрація сечової кислоти та креатиніну. Якщо функція нирок не порушена, така тимчасова ниркова недостатність, як правило, минає без наслідків. Однак при вже наявній нирковій недостатності стан хворого може погіршитися. При терапії індапамідом можливе загострення перебігу системного червоного вовчака. До початку лікування необхідно визначити вміст іонів натрію в плазмі крові. У процесі лікування потрібен регулярний контроль цього показника, оскільки первинне зниження концентрації натрію в плазмі крові може й не супроводжуватися появою патологічних симптомів. Особливо часто такий аналіз необхідно проводити хворим на цироз печінки та особам літнього віку. При терапії тіазидними діуретиками основний ризик полягає в різкому зменшенні вмісту іонів калію й розвитку гіпокаліємії. В осіб літнього віку, ослаблених або в осіб, які отримують комбіновану терапію, хворих на цироз печінки, ішемічну хворобу серця, із розвиненими набряками або з асцитом, з хронічною серцевою недостатністю необхідно уникати розвитку гіпокаліємії (< 3,4 ммоль/л). Гіпокаліємія у цих хворих призводить до посилення токсичної дії серцевих глікозидів і підвищує ризик розвитку аритмій. Крім того, до групи підвищеного ризику належать хворі із брадикардією або з подовженим інтервалом QT, при цьому неважливо, чи це порушення вроджене, чи спричинене наявністю патологічного процесу. Гіпокаліємія, як і брадикардія сприяють розвитку тяжких серцевих аритмій, особливо типу "пірует". У всіх описаних вище випадках необхідно частіше визначати вміст іонів калію в плазмі крові. Перше визначення концентрації іонів калію необхідно провести протягом першого тижня від початку лікування. З появою гіпокаліємії необхідно призначити відповідне лікування, при цьому не допускаючи застосування препаратів, що спричиняють аритмії типу "пірует". При виникненні подібного порушення ритму не слід застосовувати антиаритмічні препарати, а необхідно встановити штучний водій ритму. Необхідно зважити, що тіазидні діуретики можуть зменшувати виведення іонів кальцію із сечею, що призводить до незначної і тимчасової гіперкальціємії. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком раніше недіагностованого гіперпаратиреозу. Потрібно відмінити прийом діуретиків перед початком дослідження функції паращитовидних залоз. За необхідності призначення при терапії індапамідом проносних засобів, слід призначати препарати, які не впливають на перистальтику кишечнику. При прийомі індапаміду можлива позитивна реакція при проведенні допінг-контролю у спортсменів. Якщо терапія тіазидними діуретиками не призводить до бажаного терапевтичного ефекту, дозу препарату збільшувати не слід. У випадках непереносимості галактози, при дефіциті лактози Лаппа або мальабсорбції глюкози/галактози препарат застосовувати не рекомендовано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

В окремих випадках можлива індивідуальна реакція, пов’язана зі зниженням артеріального тиску, яка може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами, особливо у випадку застосування Індіур Ретарду у комбінації інши