Гатифлоксацин

Склад

діюча речовина: gatifloxacin;

1 мл розчину містить гатифлоксацину (у вигляді сесквігидрату) 2 мг;

допоміжні речовини: декстрозовмісні речовини, кислота хлористоводнева концентрована, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій. 

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01M A16.

Показання

Лікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до гатифлоксацину мікроорганізмами, а саме:

• інфекції дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, негоспітальна пневмонія);
• інфекції ЛОР-органів (гострий синусит);
• неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (цистит), ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, пієлонефрит;
• неускладнена уретральна гонорея у чоловіків;
• вагінальна і ректальна гонорея без ускладнень у жінок. 

Протипоказання

Підвищена чутливість до гатифлоксацину та інших фторхінолонів або до допоміжних речовин препарату. Цукровий діабет. 

Спосіб застосування та дози

Перед застосуванням слід провести шкірний тест на переносимість. Препарат призначають кожні 24 години внутрішньовенно краплинно. Дозування та тривалість лікування залежать від виду та ступеня тяжкості інфекції.

Рекомендовані дози гатифлоксацину наведені у таблиці 1 і придатні для всіх пацієнтів старше 18 років з кліренсом креатиніну 40 мл/хв і вище.

Гатифлоксацин слід застосовувати обережно особам літнього віку, зважаючи на можливість порушення функції нирок у цій віковій групі пацієнтів.

Таблиця 1.

Рекомендовані дози гатифлоксацину для пацієнтів від 18 років

Коригування дози для пацієнтів з нирковою недостатністю.

Оскільки гатифлоксацин виводиться в основному шляхом ниркової секреції, хворим із кліренсом креатинину < 40 мл/хв, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або на довготривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, необхідна корекція режиму дозування (табл. 2).

Таблиця 2.

Рекомендовані дози гатифлоксацину для пацієнтів з нирковою недостатністю

Хронічна печінкова недостатність.

Немає необхідності проводити корекцію режиму дозування Гатифлоксацину для пацієнтів із порушенням функції печінки.

Гатифлоксацин, розчин для інфузій, можна вводити тільки шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 60 хв.

Побічні реакції

Найпоширеніші побічні ефекти гатифлоксацину – запаморочення, блювання, діарея, вагініт, абдомінальний біль, головний біль. Також можливі такі побічні реакції:

з боку імунної системи: гарячка, жар, анафілактоїдні реакції, васкуліт, екзема, ангіоневротичний набряк;

з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, відчуття свербежу, фотосенсибілізація, фототоксичність, підвищена пітливість, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона;

з боку нервової системи: ажитація, збудження, порушення свідомості, депресія, нервозність, неспокій, тривога, кошмари або параноя, порушення сну, безсоння, сонливість, парестезія, порушення смакових відчуттів, запаморочення, головний біль, тремор, судоми, порушення зору, дзвін у вухах, ото токсичність;

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, периферичні набряки, розширення судин, подовження інтервалу QT на ЕКГ, синкопе, torsades de pointes;

з боку травного тракту: біль у животі, анорексія, запор, диспепсія, здуття живота, глосит, гастрит, кандидоз ротової порожнини, стоматит, виразка ротової порожнини, печія, порушення апетиту, блювання, нудота, спрага, панкреатит, шлунково-кишкова кровотеча;

з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: артропатія, артралгія, міалгія, судоми м’язів, порушення суглобового хряща, тендиніти, тендовагініти, розриви сухожилля;

з боку гепатобіліарної системи: зміни печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит;

з боку ендокринної системи: коливання рівня цукру у крові (гіпоглікемія, включаючи гіпоглікемічну кому), гіперглікемія (включаючи гіперосмолярну некетоценемічну гіперглікемію).

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, кристалурія, транзиторний нефрит; рідко – дизурія, гематурія;

з боку дихальної системи: задишка, фарингіт;

лабораторні порушення: нейтропенія, підвищення рівня АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, білірубіну, амілази, порушення рівня електролітів, підвищення INR/протромбінового часу, тромбоцитопенія;

загальні розлади: астенія, біль у спині, біль у грудях.

Інші побічні реакції можуть зустрічатися при застосуванні гатифлоксацину у складі моно- або комбінованої терапії: порушення мислення, порушення толерантності до алкоголю, артрит, астма (бронхоспазм), атаксія, біль у кістках, брадикардія, біль у спині, хейліт, коліт, ціаноз, деперсоналізація, дисфагія, біль у вухах, екхімози, носова кровотеча, ейфорія, біль в очах, фоточутливість очей, шлунково-кишкові геморагії, генералізовані набряки, гінгівіт, ворожість, галюцинації, маткові кровотечі, гематурія, гіперестезія, гіпервентиляція, гіпоглікемія, лімфаденопатія, макуло-папульозні висипання, метрорагія, мігрень, набряк губ, міалгія, міастенія, біль у шиї, панічні атаки, параноя, параосмія, фотофобія, псевдомембранозний коліт, психоз, птоз, ректальні геморагії, стрес, субстернальний біль, везикуло-бульозні висипання. 

Передозування

Лікування. У випадку гострого перорального передозування слід випорожнити шлунок за допомогою блювання або промивання. За пацієнтом слід ретельно спостерігати і призначити симптоматичне і підтримуюче лікування. Слід підтримувати належну гідратацію. Досить низькою є ефективність діалізу (приблизно 14 % препарату видаляється протягом 4 годин) та хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (приблизно 11 % видаляється протягом 8 днів). 

Застосування у період вагітності або годування груддю

У період вагітності застосування препарату протипоказане.

У період лікування слід припинити годування груддю. 

Діти

Не застосовують у педіатричній практиці 

Особливості застосування

Подовження інтервалу QT на електрокардіограмі. Гатифлоксацин може подовжувати інтервал QT у деяких пацієнтів, що може призводити до підвищення ризику вентрикулярних аритмій, у тому числі torsades des pointes. Рідкісні випадки torsades des pointes спонтанно виникали під час постмаркетингового застосування похідних хіноліну, у тому числі гатифлоксацину. Майже всі ці випадки асоціювалися з одним або більше з наступних факторів ризику: вік старше 60 років, жіноча стать, базове захворювання серця та/або застосування великої кількості лікарських засобів. Вираженість подовження інтервалу QT зростає з підвищенням концентрації препарату, тому не слід перевищувати рекомендовані дози і рекомендовану швидкість внутрішньовенного введення. Гатифлоксацин не слід призначати пацієнтам з подовженням інтервалу QT в анамнезі, декомпенсованою гіпокаліємією, а також пацієнтам, які одержують антиаритмічні засоби класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол). Слід дотримуватися обережності при призначенні гатифлоксацину пацієнтам, які отримують цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні засоби або трициклічні антидепресанти.

Порушення рівнів глюкози в крові. Повідомлялося про порушення рівнів глюкози в крові при застосуванні гатифлоксацину, включаючи симптоматичну гіпер- і гіпоглікемію, зазвичай у хворих на діабет. Тому слід здійснювати ретельний контроль глюкози крові під час лікування, а також особливо ретельне спостереження щодо ознак гіпер- або гіпоглікемії протягом перших 3 днів лікування.

Розрив сухожиль. Повідомлялося про випадки розриву сухожиль плеча, кисті та ахіллового сухожилля, які вимагали хірургічного відновлення та призводили до тривалої інвалідності у пацієнтів, які одержували похідні хіноліну, зокрема гатифлоксацин. Ризик може підвищуватися при одночасному застосуванні кортикостероїдів, особливо у людей літнього віку. Лікування гатифлоксацином слід припинити, якщо у пацієнта виникає біль, запалення або розрив сухожилля. Пацієнтові слід відпочивати та уникати фізичних навантажень, поки не буде виключено діагноз тендоніту або розриву сухожилля.

Периферична нейропатія. Спостерігалися рідкісні випадки сенсорної або сенсорно-моторної аксональної полінейропатії, яка вражала дрібні та/або великі аксони і призводила до парестезій, гіпостезій, дизестезій та слабкості під час лікування похідними хіноліну.

Гіперчутливість. Повідомлялося про тяжкі, іноді летальні випадки гіперчутливості та/або анафілактичних реакцій при лікуванні похідними хіноліну. Ці реакції можуть виникати після першої дози препарату. У випадку появи висипань на шкірі або будь-яких інших ознак гіперчутливості лікування гатифлоксацином слід припинити.

Псевдомембранозний коліт. При застосуванні гатифлоксацину повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту, який може загрожувати життю. Цей діагноз необхідно розглянути у пацієнтів з діареєю, що виникла внаслідок введення антибактеріального засобу.

Інше. Повідомлялося про випадки підвищення внутрішньочерепного тиску та психозу у пацієнтів, які одержували похідні хіноліну. Препарати цього класу також можуть спричиняти стимуляцію нервової системи з тремором, непосидючістю, запамороченням, сплутаністю свідомості, галюцинаціями, параноєю, депресією, нічним маренням та безсонням. У цих випадках застосування гатифлоксацину слід припинити і вжити відповідних заходів. Гатифлоксацин слід з обережністю призначати пацієнтам з відомими або підозрюваними розладами ЦНС, такими як виражений атеросклероз, епілепсія та інші фактори схильності до судом.

Щоб уникнути фотосенсибілізації та фототоксичності під час лікування цим препаратом, слід уникати ультрафіолетового опромінення. Людям літнього віку препарат слід застосовувати з обережністю.

При прийомі антибактеріальних препаратів повідомлялося про тяжкі та іноді летальні випадки, деякі внаслідок гіперчутливості, а деякі при неясній етіології. Клінічні прояви можуть включати один або кілька з наведених симптомів: гарячка, алергічний пневмоніт, висипання або тяжкі дерматологічні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона), васкуліт, артралгія, міалгія, сироваткова хвороба, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність, гепатит, жовтяниця, гострий некроз гепатоцитів чи печінкова недостатність, анемія, включаючи гемолітичну чи апластичну; тромбоцитопенія, включаючи тромбоцитопенічну пурпуру, лейкопенію, агранулоцитоз, панцитопенію, та/або інші порушення з боку крові.

Оскільки гатифлоксацин виводиться переважно нирками, необхідна корекція доз гатифлоксацину у пацієнтів з кліренсом креатиніну < 40 мл/хв (таблиця 2). Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, гатифлоксацин вводять після сеансу діалізу. Режим лікування неускладненої гонореї (400 мг одноразово) та неускладнених інфекцій сечових шляхів (200 мг на добу протягом 3 днів) не потребує корекції доз у пацієнтів із нирковою недостатністю.

Помірне ураження печінки не вимагає корекції доз. Даних щодо вираженої печінкової недостатності немає.

Пацієнтам, які отримують лікування препаратом, потрібно проводити контроль рівня цукру у крові. У разі, якщо рівень цукру знизився чи підвищився, застосування препарату слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря. 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

У випадках, якщо під час лікування препаратом спостерігаються побічні реакції з боку нервової системи, слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами. 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Існують тільки обмежені дані щодо сумісності гатифлоксацину з іншими лікарськими засобами для внутрішньовенного введення, тому одночасного введення з іншими лікарськими засобами слід уникати. Якщо одна й та сама внутрішньовенна лінія використовується для введення різних лікарських засобів, її слід промити перед інфузією гатифлоксацину та після неї інфузійним розчином, сумісним з гатифлоксацином (5 % розчин декстрози, 0,9 % розчин натрію хлориду, розчин Рінгера з лактатом).

Дигоксин. Спостерігалося підвищення концентрації дигоксину при одночасному застосуванні з гатифлоксацином. Тому слід спостерігати за пацієнтами, які застосовують дигоксин, щодо ознак інтоксикації, визначати концентрацію дигоксину в сироватці крові та у разі необхідності коригувати дози дигоксину.

Пробенецид. Одночасне введення пробенециду і гатифлоксацину значно підвищувало біодоступність гатифлоксацину.

Варфарин. При супутньому введенні з гатифлоксацином не спостерігалося значних змін у часі зсідання. Однак, оскільки для деяких похідних хіноліну повідомлялося про посилення ефекту варфарину або його похідних, слід проводити відповідні аналізи коагуляції під час лікування.

Нестероїдні протизапальні засоби. Супутнє застосування похідних хіноліну та нестероїдних протизапальних засобів може підвищувати ризик стимуляції ЦНС і судом.

Одночасне застосування гатифлоксацину з цукрознижувальними пероральними препаратами може призвести до коливань рівня глюкози (може виникати гіпоглікемія або гіперглікемія) у крові, що потребує ретельного контролю за показниками рівня глюкози у крові, які є небезпечними для здоров`я пацієнта, гатифлоксацин потрібно відмінити.

Небезпека розвитку шлуночкових порушень ритму при застосуванні гатифлоксацину зростає у хворих старших вікових груп, особливо у жінок; при наявних захворюваннях серця, при супутньому застосуванні лікарських засобів, які збільшують тривалість інтервалу QT (цизаприд, еритроміцин антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти) або гальмують серцевий ритм (протиаритмічні препарати класу I A (наприклад хінідин, прокаїнамід) чи класу III (наприклад аміодарон, соталол), спричиняють гіпокаліємію, а також при одночасному застосуванні препаратів, що мають конкуруючі шляхи метаболізму та змінюють концентрацію один одного. 

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Механізм дії гатифлоксацину відрізняється від механізму дії пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів. Гатифлоксацин діє на мікроорганізми, стійкі до перелічених антибіотиків. Не існує перехресної стійкості між гатифлоксацином та вказаними класами антибіотиків. Гатифлоксацин – 8-метоксифторхінолон має антибактеріальну активність відносно широкого спектра грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів: грампозитивні організми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes;

відносно чутливі грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus cohnii, Streptococcus epidermidis (влючаючи метицилінрезистентні штами), Streptococcus haemolyticus, Streptococcus hominis, Streptococcus saprophyticus, Streptococcus simulans, Corynebacterium diphtheria;

чутливі збудники – грамнегативні мікроорганізми Haemophilus influenzae (включаючи штами, що продукують b-лактамази), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують b-лактамази), Escherichia coli, Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, продукуючи збудники, атипові форми);

відносно чутливі – грамнегативні мікроорганізми Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii;

відносно чутливі анаероби Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthii, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens.,Clostridium ramosum;

чутливі збудники, атипові форми C.pneumoniae, C. trachomatis, M. pneumoniae, L. Pneumophilia, Ureaplasma;

відносно чутливі збудники, атипові форми – Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.

До гатифлоксацину чутливі такі збудники як мікобактерії туберкульозу, H. pylori.

Гатифлоксацин ефективний відносно бактерій, резистентних до b-лактамних та макролідних антибіотиків.

Гатифлоксацин in vitro виявляє активність проти широкого спектра грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Антибактеріальна дія гатифлоксацину є наслідком інгібування ДНК-гірази і топоізомерази ІV. ДНК-гіраза являє собою фермент, який бере участь у реплікації, транскрипції та відновленні бактеріальної ДНК. Топоізомераза IV являє собою фермент, що відіграє ключову роль у розділенні хромосомної ДНК під час поділу бактеріальної клітини. 

Фармакокінетика Фармакокінетика гатифлоксацину при введенні доз в інтервалі від 200 мг до 800 мг протягом періоду до 14 днів є лінійною і залежить від часу. Зв’язування з білками плазми становить приблизно 20 % і не залежить від концентрації. Гатифлоксацин широко розподіляється в основних тканинах і рідинах організму. Внаслідок швидкого розподілу гатифлоксацину в тканинах концентрація в більшості цільових тканин є вищою за концентрацію в сироватці крові. В організмі людини гатифлоксацин піддається обмеженій біотрансформації, причому менше 1 % введенної дози виводиться з сечею у вигляді етилендіамінових і метилетилендіамінових метаболітів. Більше 70 % гатифлоксацину виводиться у незміненому вигляді з сечею протягом 48 годин після введення, 5 % виводиться з калом. Середній період напіввиведення становить від 7 до 14 годин. 

Основні фізико-хімічні властивості

розчин від світло-жовтого до зеленувато-жовтого кольору, вільний від видимих механічних включень. 

Термін придатності

2 роки. 

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. 

Упаковка

По 200 мл або 400 мл у поліетиленовому флаконі, по 1 флакону в картонній коробці. 

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Алкон Парентералс (I) Лтд., Індія Ahlcon Parenterals (I) Ltd., India. 

Місцезнаходження

SP-918, Фейз III, Бхіваді, Раджастан, Індія/SP-918, Phase III, Bhiwadi, Rajasthan, India.