Гатифлоксацин раствор д/инф 400 мг/200 мл по 200 мл во флак:

Склад

діюча речовина: gatifloxacin;

1 флакон розчину містить гатифлоксацину 400 мг;

допоміжні речовини: глюкоза безводна, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТС J01M A16.

Показання

Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:

• інфекції дихальних шляхів: гострий бактеріальний бронхіт або загострення хронічного бронхіту, негоспітальна пневмонія;
• інфекції ЛОР-органів (включаючи гострий синусит);
• інфекції нирок і сечовидільної системи: цистит, пієлонефрит (із ускладненнями та без ускладнень);
• захворювання, що передаються статевим шляхом: уретральна та вагінальна гонорея без ускладнень, ректальна гонорея без ускладнень у жінок.

Протипоказання

Підвищена чутливість в анамнезі до гатифлоксацину чи інших препаратів хінолонового ряду. Дитячий вік до 18 років. Період вагітності та годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Перед застосуванням слід провести шкірний тест на переносимість. Препарат призначають кожні 24 години внутрішньовенно краплинно. Дозування та тривалість лікування залежать від виду та ступеня тяжкості інфекції:

Люди літнього віку та пацієнти з помірною печінковою недостатністю коригування доз не потребують. Рекомендується коригування доз для пацієнтів із нирковою недостатністю з нирковим кліренсом креатиніну менше 40 мл/хв, включаючи пацієнтів, які потребують діалізу та пацієнтів, які перебувають на постійному амбулаторному перитонеальному діалізі. Рекомендована доза - 400 мг один раз на добу на початку лікування, далі - по 200 мг на добу. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, рекомендується вводити гатифлоксацин після проведення діалізу.

Схема з одноразовим застосуванням препарату в дозі 400 мг не потребує корекції дози у пацієнтів з порушеннями функції нирок.

Побічні реакції

Відмічалися такі клінічно значущі побічні реакції, пов'язані з прийманням гатифлоксацину.

Алергічні й шкірні реакції: набряк обличчя, набряк язика, генералізований чи периферичний набряк, везикулобульозні висипання, макулопапульозні висипання, набряк слизової оболонки ротової порожнини.

З боку травного тракту: нудота, діарея, біль у животі, анорексія, запор, диспепсія, метеоризм, гастрит, глосит, виразки в ротовій порожнині, стоматит, гінгівіт, блювання, шлунково-кишкова кровотеча.

З боку нервової системи і органів чуття: головний біль, запаморочення, ажитація, тривожність, сплутаність свідомості, нервозність, збудження, парестезія, порушення сну. безсоння, сонливість, кошмарні сновидіння, тремор, судоми, деперсоналізація, депресія, напад паніки, параноя, фотофобія, ворожість, гіперестезія, мігрень, атаксія, порушення зору, порушення смакових відчуттів, фоточутливість очей, ототоксичність, судоми м'язів нижніх кінцівок.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, артеріальна гіпертензія, ціаноз, подовження інтервалу QT на ЕКГ.

З боку респіраторної системи: фарингіт, задишка.

З боку сечовидільної системи: дизурія, гематурія, кристалурія, транзиторний нефрит.

З боку опорно-рухової системи: артропатії, артралгії, міалгії, судоми, тендиніти, тендовагініти, підвищений ризик розриву сухожиль.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит.

Інші: вагініт, біль у кістках, у грудях, у спині, артрит, гіпоглікемія, гіпервентиляція, спрага, підвищення температури, сухість шкіри, метрорагія, бронхоспазм, біль у вухах, озноб, гарячка, гематурія.

Передозування

Клінічні симптоми передозування включають зменшення активності, сплутаність свідомості, запаморочення, психози, зменшення частоти дихання, блювання, тремор та судоми.

У разі виникнення симптомів передозування слід уважно вести спостереження за пацієнтами (включаючи ЕКГ), потрібно негайно провести симптоматичне та підтримуюче лікування. Необхідно проводити достатню гідратацію. Гемодіаліз у разі передозування препаратом неефективний: вилучається з крові приблизно 14 % введеної дози протягом 4 годин, при постійному амбулаторному перитонеальному діалізі – 11 % за 8 діб.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Протипоказаний.

Діти

Безпека та ефективність застосування гатифлоксацину у пацієнтів віком до 18 років не встановлені, тому препарат не призначають цій вікові й категорії пацієнтів.

Особливі заходи безпеки

Відмічалися випадки тяжкої, іноді фатальної гіперчутливості та/або анафілактичних реакцій при прийомі хінолонів. Тому при появі перших проявів гіперчутливості (наприклад, висипання на шкірі) прийом препарату слід негайно припинити.

Особливості застосування

Може спостерігатися псевдомембранозний коліт (що є звичайним після прийому майже всіх антибактеріальних засобів) і проявляється як в помірній, так і загрозливій для життя формі. Цю особливість потрібно враховувати при призначенні гатифлоксацину пацієнтам, які страждають від діареї після прийому лікарських препаратів.

У деяких пацієнтів гатифлоксацин може потенціювати подовження інтервалу QТ на ЕКГ. Внаслідок недостатності клінічних даних слід уникати застосування гатифлоксацину в пацієнтів із подовженим інтервалом QТ, у пацієнтів із гіпокаліємією, що не піддається корекції, у пацієнтів, які лікуються антиаритмічними препаратами класу ІА (прокаїнамід, хінідин) та класу III (сотолол, аміодарон).

З обережністю слід застосовувати препарат при захворюваннях серця, таких як брадикардія та гостра ішемія міокарда.

Імовірність подовження інтервалу QТ може зростати зі збільшенням концентрації гатифлоксацину, тому рекомендована доза не повинна бути перевищена. Подовження тривалості інтервалу QТ може призвести до збільшення ризику виникнення шлуночкових аритмій.

Лікарські засоби, такі як цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні лікарські засоби та трициклічні антидепресанти також подовжують інтервал QТ. Не можна виключати адитивного ефекту цих ліків із гатифлоксацином, тому разом з ними гатифлоксацин слід застосовувати з обережністю.

У випадках підвищеної чутливості до препарату та при розвитку анафілактичного шоку спостерігались тяжкі та летальні випадки у пацієнтів, які пройшли лікування хіноліном. Гатифлоксацин не слід застосовувати при появі перших ознак підвищеної чутливості – висипаннях на шкірі чи при інших алергічних реакціях.

Вплив на сухожилля. При застосуванні хінолонів, включаючи гатифлоксацин, відмічались випадки розриву сухожиль, ризик розриву сухожиль збільшується у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди, особливо у пацієнтів старшого віку. В такому випадку прийом препарату слід припинити. Розриви сухожиль можуть виникати як під час, так і після прийому гатифлоксацину.

Периферична нейропатія. При застосуванні хінолонів відмічались рідкі випадки сенсорної чи сенсорно-моторної полінейропатії, що проявляється парестезією, гіпестезією, дизестезією, слабкістю, а також судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску, психоз. Хінолони можуть також стимулювати нервову систему, що проявляється тремором, безсонням, судомами, галюцинаціями, параноєю, депресією, нічним маренням. Ці реакції можуть виникати при прийомі першої дози. В такому випадку прийом препарату слід припинити.

При прийомі антибіотиків змінюється флора кишечника і може провокуватись ріст Clostridium difficile, що первинно спричиняє антибіотико-асоційований коліт.

Не слід вживати алкоголь під час лікування гатифлоксацином.

При застосуванні хінолонів можуть відмічатися тяжкі анафілактичні реакції, деякі реакції супроводжуються серцево-судинним колапсом, артеріальною гіпотензією/шоком, судомами, втратою свідомості, дзвоном у вухах, ангіоневротичним набряком (включаючи язик, горло, гортань, обличчя) і гострий респіраторний дистрес, задишка, кропив’янка, свербіж та інші серйозні шкірні реакції. При даних симптомах прийом препарату слід припинити і застосувати відповідні заходи (кисень, антигістамінні препарати, кортикостероїди, пресорні аміни).

Тяжка печінкова недостатність. Інформації щодо зміни фармакокінетики гатифлоксацину у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю немає.

Люди літнього віку не потребують корекції дозування, але препарат їм застосовують з обережністю.

Пацієнтам з нирковою недостатністю препарат призначають з обережністю. Рекомендується коригування дози для пацієнтів з нирковим кліренсом креатиніну менше 40 мл/хв, включаючи пацієнтів, які потребують діалізу та пацієнтів, які перебувають на постійному амбулаторному перитонеальному діалізі.

Пацієнти, хворі на цукровий діабет. При застосуванні хінолонів у хворих на діабет при паралельному пероральному прийманні гіпоглікемічних засобів (наприклад, глібуриду) часто виникає порушення рівня глюкози в крові, включаючи симптоматичну гіпер- та гіпоглікемію, тому в таких випадках обов’язково потрібний постійний лабораторний контроль. Якщо рівень цукру знизився або підвищився, застосування препарату слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.

Слід уникати опромінення ультрафіолетовими променями у зв’язку з високим ризиком виникнення фотосенсибілізації.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Може порушуватися швидкість психомоторних реакцій, тому під час лікування слід утримуватись від керування транспортними засобами і роботи з точними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Застосування гатифлоксацину не впливає на системний кліренс внутрішньовенно введеного мідазоламу. Одноразове внутрішньовенне введення мідазоламу в дозі 0,0145 мг/кг не впливає на фармакокінетику гатифлоксацину. Ці результати не суперечать тому, що при дослідженнях in vitro з людським ізоферментом СYРЗА4 гатифлоксацин не виявляв ніякого впливу.

Одночасне застосування гатифлоксацину та теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів.

При одночасному застосуванні гатифлоксацину та глібуриду пацієнтами з II типом цукрового діабету часто виникає порушення рівня глюкози в крові, включаючи симптоматичну гіпер- та гіпоглікемію.

Одночасне застосування гатифлоксацину та дигоксину не виявило значного ефекту щодо зміни фармакокінетики гатифлоксацину, однак у деяких пацієнтів спостерігалося підвищення концентрації дигоксину. Пацієнтів, які приймають дигоксин, слід перевіряти на ознаки та/чи симптоми розвитку інтоксикації. У пацієнтів, які мають ознаки та/чи симптоми інтоксикації дигоксином, потрібно перевіряти концентрацію дигоксину в сироватці та дози дигоксину відкоригувати.

Системне виведення гатифлоксацину значно підвищується при одночасному застосуванні гатифлоксацину та пробенециду. '

У пацієнтів, які застосовували варфарин, не було виявлено значних змін у часі згортання крові при одночасному застосуванні гатифлоксацину. Однак завдяки тому, що деякі хінолони збільшують ефект варфарину чи його похідних, протромбіновий час чи інший відповідний тест на згортання повинен суворо контролюватися, якщо протибактеріальний хінолон призначений разом із варфарином чи похідними цього препарату. При одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів із хінолонами останні можуть підвищити ризик виникнення розладів ЦНС та судом.

Трициклічні антидепресанти, похідні фенотіазину, еритроміцин, цизаприд підвищують ризик виникнення порушень ритму серця.

Небезпека розвитку шлуночкових порушень ритму при застосуванні гатифлоксацину зростає і стає реальною небезпекою у хворих старших вікових груп, особливо у жінок, при наявних захворюваннях серця, при супутньому застосуванні лікарських засобів, які збільшують тривалість інтервалу QT (цисаприд, еритроміцин, антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти) чи гальмують серцевий ритм (протиаритмічні препарати класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол), викликають гіпокаліємію, а також при одночасному застосуванні препаратів, що мають конкуруючі шляхи метаболізму та змінюють концентрацію один одного.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Гатифлоксацин in vitro активний щодо широкого спектра грамнегативних та грампозитивних бактерій. Антибактеріальна дія гатифлоксацину полягає в інгібуванні бактеріальних ферментів: ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза - важливий фермент, що бере участь у реплікації, транскрипції та репарації бактеріальної ДНК. Гатифлоксацин активний in vitro та в клінічних умовах щодо таких штамів мікроорганізмів: аеробні грампозитивні бактерії: Staphylococcus aureus (лише метицилінчутливі штами), Streptococcus pneumoniae (лише чутливі до пеніциліну штами), Streptococcus pyogenes;

аеробні грамнегативні бактерії: Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis;

інші мікроорганізми: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumoniae, Мусорlasma рneumonіае. Гатифлоксацин діє у мінімальній інгібуючій концентрації in vitro < 2мг/мл (< 1 мг/мл для Streptococcus pneumoniae) щодо більшості (> 90 %) штамів таких мікроорганізмів:

аеробні грампозитивні бактерії: Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae (стійкі до пеніциліну штами), Streptococcus pyogenes;

аеробні грамнегативні бактерії: Acinetobacter Iwoffii, Citrobacter koseri, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Klebsiella Oxytoca, Morganella morganii, Proteus vulgaris;

анаеробні мікроорганізми: Peptostreptococcus sрр.

Фармакокінетика. Пероральний та внутрішньовенний способи застосування взаємозамінні, оскільки фармакокінетичні параметри після внутрішньовенного введення протягом години подібні до фармакокінетичних параметрів після перорального прийому препарату.

Зв'язування з білками плазми крові становить приблизно 20 % та не залежить від концентрації препарату в крові. Внаслідок низького відсотка зв'язування препарату з білками плазми, його концентрація в слині приблизно така ж, як і в плазмі. У рівноважному стані середній об'єм розподілу гатифлоксацину становить від 1,5 до 2 л/кг.

Препарат підлягає обмеженій біотранформації в організмі людини, із сечею виводиться менше ніж 1 % введеної дози у вигляді метаболітів етилендіаміну та метилетилендіаміну. У дослідах in vitro з ізоензимами цитохрому Р₄₅₀ гатифлоксацин не інгібував СYРЗА, СYР2D6, СYР2С19 або СYР1А2. Отже, він не впливає на фармакокінетику препаратів, які метаболізуються цими ферментами.

Гатифлоксацин екскретується переважно нирками у незміненому вигляді. Більше 70 % введеної дози препарату виводиться в незміненому вигляді із сечею протягом 48 годин після внутрішньовенного застосування та 5 % – із каловими масами.

Середній період напіввиведення гатифлоксацину становить від 7 до 14 годин і не залежить від дози і режиму застосування.

Немає інформації щодо зміни фармакокінетики гатифлоксацину в пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю.

Фармакокінетика в пацієнтів віком до 18 років не вивчалася.

Фармакокінетика у хворих з діабетом II типу (інсуліннезалежний) не відрізняється від фармакокінетики гатифлоксацину у здорових людей. Не відмічалося змін функції бета-клітин підшлункової залози та змін рівня цукру в крові, виміряного натщесерце.

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий розчин без видимих механічних домішок, від світло-жовтого до жовто-зеленого кольору.

Несумісність

Немає інформації щодо сумісності гатифлоксацину з іншими внутрішньовенними розчинами, тому необхідно обмежити застосування додаткових препаратів, а також введення їх через один катетер. При введенні через один катетер інших препаратів послідовно, його необхідно промити до та після введення гатифлоксацину за допомогою розчину, який є сумісним з гатифлоксацином та іншими препаратами.

Термін придатності

2 роки з дати виготовлення «in bulk».

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 ^оС в захищеному від світла місці. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 200 мл у пластиковому флаконі, по 1 флакону у картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «ЛЮМ’ЄР ФАРМА».

Місцезнаходження

Україна, 04073, м. Київ, пр.-т Московський, 13.