Фосамакс

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: alendronic acid; (4-аміно-1-гідроксибутилідин) біфосфонієвої кислоти, натрієва сіль, тригідрат;

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки білого або біло-сірого кольору, овальної форми, з гравіруванням кодового номеру “936” на одному боці;

Склад

1 таблетка містить 10 мг алендронату натрію;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, віск карнаубський.

Форма випуску

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Код АТС М05ВА04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Біфосфонати є синтетичними аналогами пірофосфату, який зв’язується з гідроксіапатитом кісток. Фосамакс® (алендронат натрію, MSD) являє собою біфосфонат, що діє як потужний специфічний інгібітор резорбції кістки, яка здійснюється остеокластами.

При цьому препарат не чинить безпосереднього впливу на процес формування кістки.

Остеопороз у жінок у постменопаузі

Щоденний пероральний прийом алендронату жінками у постменопаузі призводив до біохімічних змін, які вказували на дозозалежне пригнічення кісткової резорбції, включаючи зниження рівня кальцію та маркерів деградації колагену кісткової тканини в сечі (таких як гідроксипролін, діоксипіридинолін і перехресний N-телопептид 1 типу колагену). Ці біохімічні показники поверталися до рівнів, які спостерігалися до початку терапії, незважаючи на тривале утримання алендронату у скелеті.

У дослідженнях з лікування остеопорозу на фоні застосування Фосамаксу® в дозі 10 мг на добу рівні маркерів кісткоутворення, такі як сироватковий остеокальцитонін і лужна фосфатаза, знижувались і досягали плато після 6 - 12 місяців лікування. Рівень ремоделювання кістки досягав нового стану стабілізації, незважаючи на прогресивне збільшення загальної кількості алендронату, який міститься всередині кістки.

Внаслідок пригнічення резорбції кістки під час лікування Фосамаксом® спостерігали також безсимптомне зменшення рівнів кальцію і фосфату в сироватці. У довготривалих дослідженнях через місяць після початку прийому Фосамаксу® 10 мг спостерігали зменшення рівня кальцію приблизно на 2%, фосфатів – на 4-6%. Зменшення рівня фосфату може відображати не лише позитивний мінеральний баланс кістки на фоні прийому Фосамаксу®, а й також зниження ниркової реабсорбції фосфату.

Остеопороз у чоловіків

Остеопороз менш поширений в чоловіків, ніж у жінок після менопаузи, хоча значна частка спричинених остеопорозом переломів виникають у чоловіків. Поширеність деформацій хребта є подібною в чолоківів і жінок.

Індукований глюкокортикоїдами остеопороз

Стійке застосування глюкокортикоїдів часто асоціюється з розвитком остеопорозу і зумовлених ним переломів (особливо хребта, стегна і ребер). Вони спостерігаються як у чоловіків, так і у жінок усіх вікових груп.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Пероральна біодоступність алендронату становила 0,64 % у жінок і 0,6% у чоловіків для доз від 5 до 70 мг при прийомі натще після нічного сну за дві години до стандартного сніданку. Біодоступність знижувалась однаково (приблизно на 40 %) при прийомі алендронату за одну або півтори години до стандартного сніданку. Біодоступність була дуже малою при прийомі алендронату під час або до двох годин після стандартного сніданку. Прийом алендронату разом з кавою або апельсиновим соком знижував біодоступність приблизно на 60 %.

У здорових осіб пероральний прийом преднізону (20 мг три рази на день протягом п’яти днів) не спричинив клінічно значущих змін біодоступності алендронату (діапазон середнього підвищення - від 20 до 44 %).

Розподіл

Концентрації алендронату у плазмі після перорального прийому терапевтичної дози надто малі для аналітичного визначення (менше 5 нг/мл). Рівень зв’язування з білками плазми становить приблизно 78 %.

Елімінація

Період напіввиведення у людини становить понад 10 років, що відображає вивільнення алендронату з кісток скелета.

Характерні особливості у хворих

Доклінічні дослідження показали, що частина препарату, який не осідає в кістці, швидко виводиться із сечею. Немає клінічної інформації (лише на даних експериментів у тварин припускається), що елімінація алендронату нирками буде знижена у пацієнтів з порушенням функції нирок (див. „Спосіб застосування та дози”).

Показання для застосування

• Лікування та профілактика остеопорозу у жінок у постменопаузі з метою запобігання переломам, у тому числі переломам стегна і компресійним переломам хребта.
• Лікування остеопорозу у чоловіків з метою запобігання виникненню переломів.
• Лікування і запобігання остеопорозу, спричиненого застосуванням глюкокортикоїдів, у чоловіків і жінок.

Спосіб застосування та дози

Фосамакс® необхідно приймати принаймні за півгодини до першого прийому їжі, рідини або ліків, запиваючи лише простою водою. Інші напої (включаючи мінеральну воду), їжа та деякі ліки можуть знизити всмоктування Фосамаксу® (див. „Взаємодія з іншими ліками”).

Для полегшення надходження у шлунок і, тим самим, зменшення подразнення стравоходу Фосамакс® слід приймати лише після ранкового підйому, запиваючи повною склянкою води. Після цього пацієнтам не слід лягати принаймні протягом 30 хвилин і до першого прийому їжі. Фосамакс® не слід приймати перед сном або перед ранковим підйомом. Недотримання цих вказівок може збільшити ризик побічних реакцій з боку стравоходу.

Пацієнтам слід приймати добавки кальцію і вітаміну D, якщо надходження цих речовин з їжею є недостатнім. Для пацієнтів літнього віку і пацієнтів з легкою і помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 35 до 60 мл/хв) зміна дози не потрібна. Зважаючи на відсутність даних, Фосамакс® не рекомендується призначати при більш тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 35 мл/хв).

Лікування остеопорозу у жінок у постменопаузі та у чоловіків

Рекомендоване дозування: одна таблетка по 10 мг один раз на день.

Профілактика остеопорозу у жінок у постменопаузі

Рекомендоване дозування препарату: 5 мг один раз на день.

Лікування і профілактика остеопорозу, спричиненого застосуванням глюкокортикоїдів, у чоловіків і жінок

Рекомендоване дозування препарату становить 5 мг один раз на день. Жінкам у постменопаузі, які не приймають естрогени, рекомендують дозу 10 мг один раз на день.

Побічна дія

Клінічні дослідження

У клінічних дослідженнях Фосамакс® звичайно добре переносився. У дослідженнях тривалістю до 5 років побічні ефекти звичайно були легкими і, як правило, не потребували припинення лікування.

Лікування остеопорозу

Жінки в постменопаузі

У багатоцентрових дослідженнях з плацебо-контролем і практично ідентичною постановкою загальні профілі безпеки Фосамаксу® в дозі 10 мг на добу і плацебо були однаковими. Повідомлялось про такі побічні реакції з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, які можливо, ймовірно або напевно були пов’язані із застосуванням цього препарату у ³1% пацієнтів, що отримували Фосамакс® у дозі 10 мг на добу і спостерігалися частіше, ніж у пацієнтів, які приймали плацебо: біль у животі (Фосамакс® – 6,6 % проти плацебо – 4,8 %), диспепсія (відповідно 3,6 % і 3,5 %), виразка стравоходу (1,5 % і 0,0 %), дисфагія (1,0 % і 0,0 %) і здуття живота (1,0 % і 0,8 %).

Іноді спостерігалися висипання та еритема.

У дворічному продовженні (4-й і 5-й роки лікування) цих досліджень загальний профіль безпеки Фосамаксу® у дозі 10 мг на добу був таким самим, як і протягом трирічного періоду з плацебо-контролем. Крім того, частина пацієнтів, в яких Фосамакс® у дозі 10 мг на добу відмінили через побічні прояви, була такою ж, як протягом трьох років дослідження.

Чоловіки

У дворічному плацебо-контрольованому подвійному сліпому багатоцентровому дослідженні профіль безпеки Фосамаксу® у дозі 10 мг на день у 146 чоловіків був таким самим, як у жінок у період постменопаузи.

Спільне застосування з естроген/гормонзамісною терапією

У двох дослідженнях (тривалістю один і два роки) з участю жінок у постменопаузі з остеопорозом (у цілому n=853) безпека і переносимість Фосамаксу® у дозі 10 мг один раз на добу у комбінації з естрогеном ± прогестин (n=354) не відрізнялися від аналогічних показників при окремому застосуванні першого і другого типів лікування.

Лікування і запобігання остеопорозу, спричиненого глюкокортикоїдами

У двох однорічних, подвійних сліпих, багатоцентрових дослідженнях з плацебо-контролем загальний профіль безпеки і переносимості Фосамаксу® в дозі 5 і 10 мг на добу у пацієнтів, які отримували лікування глюкокортикоїдами, був загалом таким самим, як у групі плацебо. Дослідники повідомляли про такі побічні реакції, які можливо, ймовірно або певно були пов’язані з прийомом цього препарату у ³1 % пацієнтів, які приймали Фосамакс® у дозі 5 або 10 мг на добу і спостерігалися частіше, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо: біль у животі (Фосамакс® 10 мг – 3,2 %; Фосамакс® 5 мг – 1,9 %; плацебо – 0,0 %), кисла відрижка (відповідно 2,5 %, 1,9 % і 1,3 %), запор (1,3 %, 0,6 % і 0,0 %), мелена (1,3 %, 0,0 % і 0,0 %) і нудота (0,6 %, 1,2 % і 0,6 %).

Загалом безпека і переносимість препарату у хворих на остеопороз, спричинений глюкокортикоїдами, які отримували терапію протягом другого року обох досліджень, не відрізнялися від аналогічних показників протягом першого року.

Постмаркетингові дані

Після надходження препарату на ринок повідомляли про такі побічні реакції:

Організм загалом: реакції гіперчутливості, у тому числі кропив’янка та зрідка ангіоневротичний набряк. Як і при застосуванні біфосфонатів, при застосуванні Фосамаксу® повідомляли про такі ж транзиторні симптоми, як при відповіді у гострій фазі (міалгія, нездужання і рідко - гарячка), звичайно – на початку лікування. Рідко виникала симптомна гіпокальціємія, звичайно за наявності сприяючих станів.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, езофагіт, ерозії стравоходу та ротоглотки, зрідка - виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, у деяких випадках - тяжкі та ускладнені, хоча їх причинний зв’язок з прийомом препарату не встановлений (див. „Спосіб дозування та дози”).

Шкіра: висип (інколи з фотосенсибілізацією), свербіж, рідко – тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

Особливі випадки: іноді - увеїт, склерит або епісклерит.

Дані лабораторних досліджень

У подвійних сліпих багатоцентрових контрольованих дослідженнях безсимптомне, легке і минуще зниження рівня кальцію і фосфатів у сироватці спостерігали відповідно у приблизно 18 і 10 % пацієнтів, які приймали Фосамакс®, і в приблизно 12 і 3 % пацієнтів, які отримували плацебо. Проте частота зниження вмісту кальцію у сироватці до <8,0 мг/дл (2,0 мМ) і фосфатів до £2,0 мг Р/дл (0,65 мМ) в обох групах була однаковою.

Протипоказання

• Ураження стравоходу, які сповільнюють його випорожнення, наприклад звуження або ахалазія.
• Неможливість стояти або сидіти прямо не менше 30 хвилин.
• Гіперчутливість до будь-якого компонента цього препарату.
• Гіпокальціємія.

Передозування

Спеціальної інформації щодо лікування передозування Фосамаксом® немає. Пероральне передозування може спричинити гіпокальціємію, гіпофосфатемію і побічні реакції з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Для зв’язування алендронату потрібно застосувати молоко або антациди. Зважаючи на ризик подразнення стравоходу, блювання викликати не слід, і хворий повинен зберігати повністю вертикальне положення.

Особливості застосування

Фосамакс®, як і інші біфосфонати, може спричинювати місцеве подразнення слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

У пацієнтів, які отримували лікування Фосамаксом®, спостерігалися побічні реакції з боку стравоходу, такі як езофагіт, виразка стравоходу та ерозія стравоходу, які зрідка супроводжуються стенозом стравоходу. У деяких випадках вони були тяжкими і вимагали госпіталізації. Зважаючи на це, лікарі повинні бути особливо уважні до будь-яких ознак і симптомів, які вказують на можливі реакції з боку стравоходу, а пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинити прийом Фосамаксу® та звернутися до лікаря у разі появи у них дисфагії, болю при ковтанні або за грудниною, появи або посиленні печії.

Ризик тяжких побічних реакцій з боку стравоходу, напевно, вищий у пацієнтів, які лежать після прийому Фосамакс®у і/або які не можуть запити його повною склянкою води, і/або які продовжують приймати Фосамакс® після появи симптомів, що вказують на подразнення стравоходу. Тому дуже важливо, щоб пацієнт отримав і зрозумів повну інструкцію з прийому препарату (див. „Спосіб застосування та дози”).

Зважаючи на можливий подразнюючий вплив Фосамаксу® на слизову оболонку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та погіршення основного захворювання, Фосамакс® слід призначати з обережністю пацієнтам із загостреннями захворювань верхнього відділу шлунково-кишкового тракту, такими як дисфагія, хвороби стравоходу, гастрит, дуоденіт або виразки.

Пацієнтам не слід жувати або смоктати таблетку через можливість появи виразки ротоглотки. Пацієнтів слід особливо застерегти проти прийому Фосамакс®у перед сном або перед підйомом з постелі. Пацієнти повинні знати, що недотримання цих інструкцій може підвищити ризик захворювань стравоходу. Пацієнтів необхідно попередити, що вони повинні припинити прийом Фосамаксу® та звернутися до лікаря у разі появи симптомів захворювання стравоходу (таких як утруднення або біль при ковтанні, біль за грудниною, поява або посилення печії).

Пацієнтів слід попередити, що при випадковому пропуску прийому препарату у дозі один раз на тиждень вони повинні прийняти одну таблетку зранку наступного дня. Не слід приймати дві таблетки за один день, але в подальшому потрібно продовжувати приймати по одній таблетці у той день тижня, який був обраний для прийому від самого початку лікування.

Фосамакс® не рекомендують пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 35 мл/хв (див. „Спосіб застосування та дози”).

Слід брати до уваги також інші причини остеопорозу, крім дефіциту естрогенів, віку та застосування глюкокортикоїдів.

До початку лікування Фосамаксом® необхідно компенсувати гіпокальціємію (див. „Протипоказання”). Інші порушення обміну мінеральних речовин (такі як нестача вітаміну D) також повинні бути усунені. У пацієнтів із цими станами під час лікування Фосамаксом® слід контролювати рівень кальцію в сироватці і симптоми гіпокальціємії. Зважаючи на те, що Фосамакс® збільшує вміст мінеральних речовин у кістках, може мати місце невелике безсимптомне зниження рівня кальцію і фосфатів у сироватці, особливо у пацієнтів із захворюванням кісток при хворобі Педжета, в яких обмінні процеси у кістках були значно підвищені до початку терапії, а також у пацієнтів, які отримують глюкокортикоїди, в яких всмоктування кальцію може бути зниженим.

Забезпечення достатнього надходження кальцію і вітаміну D в організм є особливо важливим у пацієнтів із захворюванням кісток при хворобі Педжета та у пацієнтів, які отримують глюкокортикоїди.

Вагітність

Дію Фосамаксу® у вагітних не вивчали, тому його не слід їм призначати.

Період лактації

Дію Фосамаксу® у жінок, які годують груддю не вивчали, тому його не слід їм призначати.

Застосування в педіатрії

Дію Фосамаксу® у дітей не вивчали, тому його не слід їм призначати.

Застосування для лікування осіб літнього віку

У клінічних дослідженнях вікових відмінностей профілю ефективності або безпеки Фосамаксу® не спостерігали.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При одночасному прийомі кальцієві добавки, антациди та інші пероральні ліки можуть перешкоджати всмоктуванню Фосамаксу®. Тому пацієнти не повинні принаймні протягом півгодини після прийому Фосамаксу® приймати будь-які інші пероральні ліки.

Жодних інших клінічно значущих взаємодій з іншими ліками не очікується.

Спільне застосування гормонозамісної терапії (ГЗТ) (естроген ± прогестин) і Фосамаксу® вивчали у двох клінічних дослідженнях тривалістю один і два роки за участі жінок у постменопаузі хворих на остеопороз. Комбіноване застосування Фосамаксу® і ГЗТ привело до більшого зростання кісткової маси та більш значущого зниження резорбції кісток порівняно із застосуванням першого або другого методу лікування окремо. У цих дослідженнях показники безпеки і переносимості комбінованої терапії відповідали аналогічним показникам при роздільному застосуванні цих методів лікування (див. „Побічна дія”, Клінічні дослідження, Спільне застосування з естроген/гормонзамісною терапією).

Спеціальних досліджень взаємодії з іншими ліками не здійснювали. Фосамакс® застосовували у дослідженнях остеопорозу у чоловіків, жінок у постменопаузі та осіб, які приймають глюкокортикоїди на фоні широкого спектра звичайно застосовуваних ліків, що не спричинювали появи клінічних ознак несприятливих взаємодій.

Умови та термін зберігання

Зберігати при температурі 15-30оС у сухому і захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.

Не можна застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 28 таблеток у блістерах у картонній упаковці.

Виробник

Merck Sharp & Dohme B.V./Мерк Шарп і Доум Б.В.

Адреса

Waarderweg 39, P.O. Box 581, 2003 PC Haarlem, the Netherlands.