Формон лиофилизат для р-ра д/ин по 150 МЕ №1 во флак с р-лем:

Склад

діюча речовина: 1 флакон містить: урофолітропін, еквівалентний активності фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) 75 МО або 150 МО;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), динатрію гідрофосфат, натрію дигідрофосфат;

розчинник: 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій.

Лікарська форма

Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Гонадотропіни та інші стимулятори овуляції. Урофолітропін. Код АТС G03G A04.

Показання

• Жіноче безпліддя, зумовлене ановуляцією (зокрема у результаті оваріального полікістозу яєчників у жінок, які не піддаються лікуванню кломіфену цитратом.
• При контрольованій гіперстимуляції яєчників для індукції численного утворення фолікулів під час проведення медикаментозних програм з лікування безпліддя (включаючи запліднення in vitro/ембріональне перенесення, внутрішньотрубне перенесення гамети (ВПГ) та інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїдів (ІЦІС).

Протипоказання

• Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату;
• карцинома яєчника, матки або молочних залоз;
• гінекологічні кровотечі невстановленої етіології;
• гіпофізарні або гіпоталамічні пухлини.

У нижчеописаних випадках вихід яйцеклітини, найімовірніше, не відбудеться, у зв’язку з чим препарат призначати не слід при:

• первинній неспроможності яєчників;
• кістах або збільшенні яєчників, що не є результатом оваріального полікістозу;
• аномаліях статевих органів, несумісних з вагітністю;
• фіброзних новоутвореннях матки, несумісних з вагітністю.

Спосіб застосування та дози

Лікування препаратом проводиться під наглядом лікаря.

Препарат вводять підшкірно після розчинення у доданому розчиннику.

У реакції яєчників на екзогенні гонадотропіни існують значні міжвидові і внутрішньовидові відмінності, що не дає можливості застосовувати стандартизовані схеми дозування. Зважаючи на це, дози підбирають індивідуально, залежно від реакції яєчників на лікування. Це вимагає контролю функції яєчників або за допомогою ультразвукового методу, або у поєднанні з лабораторним контролем рівня естрадіолу. Препарат можна застосовувати як окремо, так і в комбінації з гонадотропним рилізинг-фактором (його агоністом або антагоністом з метою контролю гіперстимуляції яєчників). Досвід клінічного застосування препарату у поєднанні з антагоністами гонадотропного рилізинг-фактора відсутній. Рекомендоване дозування і тривалість лікування можуть змінюватися залежно від індивідуалізованої схеми лікування.

Ановуляція (включаючи оваріальний полікістоз (ОП):

мета лікування препаратом полягає в утворенні одного Граафового фолікула, з якого відбудеться вивільнення овоцита у результаті дії людського хоріонічного гонадотропного гормона (ХГГ).

Застосування препарату слід розпочинати протягом перших 7 днів менструального циклу. Рекомендована початкова доза становить 75 МО на добу упродовж 7 днів. ґрунтуючись на клінічних спостереженнях (включаючи ультразвукове дослідження яєчників окремо або у комбінації з контролем рівня естрадіолу), подальше дозування необхідно індивідуалізувати. Дозу можна регулювати не частіше одного разу в 7 днів. Рекомендоване одноразове підвищення дози становить 37,5 МО і не має перевищувати 75 МО. Максимальна добова доза не має перевищувати 225 МО. При відсутності результату протягом 4 тижнів курс лікування слід припинити.

Після досягнення оптимального результату лікар або медсестра мають ввести разову дозу ХГГ у кількості від 5 000 до 10 000 МО наступного дня після останньої введеної дози препарату. У день введення ХГГ і наступного дня рекомендується здійснювати статеві контакти. Альтернативним способом є проведення штучного внутрішньоматкового запліднення. За станом пацієнток необхідно ретельно спостерігати щонайменше протягом 2 тижнів після введення ХГГ. У разі підвищеної реакції лікування слід припинити, а пацієнткам слід утриматися від статевих контактів або використовувати бар’єрні методи контрацепції до початку наступного місячного циклу.

Контрольована гіперстимуляція яєчників для індукції численного утворення фолікулів при здійсненні програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ):

для пацієнтів, які пройшли курс лікування агоністами гонадотропін рилізинг-фактора, лікування препаратом слід розпочати приблизно через 2 тижні після початку лікування агоністом. Рекомендована початкова доза препарату становить 150-225 МО на добу упродовж мінімум перших 5 днів лікування. ґрунтуючись на клінічних спостереженнях (включаючи ультразвукове дослідження окремо або у комбінації з визначенням рівня естрадіолу), подальше дозування має бути індивідуалізоване, але не має перевищувати 150 МО на кожне регулювання дози. Максимальна добова доза не має перевищувати 450 МО і в більшості випадків тривалість лікування впродовж більше 12 днів не рекомендується.

У схемах, що не передбачають зниження регуляції (down regulation), лікування препаратом слід розпочинати на 2-3 день менструального циклу. Рекомендована величина і режим дозування такі ж, як запропоновані для вищезгаданих протоколів із застосуванням агоністів ХГГ для зниження регуляції.

Після досягнення оптимальної реакції організму, пацієнткам вводиться разова доза до 10000 МО ХГГ для індукції остаточного дозрівання фолікула і підготовки до виходу овоциту. Пацієнткам необхідно перебувати під ретельним наглядом щонайменше протягом 2 тижнів після введення ХГГ.

Побічні реакції

З боку репродуктивної системи: синдром гіперстимуляції яєчників; перекручування придатків (унаслідок розширення яєчників); кісти яєчників; слабке або помірне розширення яєчників; біль у ділянці таза; вагінальні кровотечі; вагінальні виділення; зростання ймовірності позаматкової і багатоплідної вагітності; хромосомні порушення у плода (трисомія в 13-й та 18-й парах хромосом). Рідко повідомлялося про новоутворення яєчників як доброякісних, так і злоякісних у жінок, які отримували для стимуляції овуляції комплексну терапію із застосуванням кількох препаратів, однак причинного зв’язку встановлено не було.

Інфекції та інвазії: інфекції сечовивідних шляхів, назофарингіт.

З боку скелетно-м’язової системи: м’язові спазми.

З боку травного тракту: нудота, біль у животі, блювання, дискомфорт у животі, діарея, запор, абдомінальні спазми, метеоризм. Існують повідомлення щодо крововиливів у черевну порожнину при лікуванні менотропінами, тому ця побічна дія може спостерігатися і при лікуванні урофолітропіном.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку дихальної системи: ателектази легенів, респіраторний дистрес-синдром, некардіогенний набряк легенів.

З боку судинної системи: тромбоемболічні ускладнення, припливи.

З боку молочних залоз: болісність, затвердіння або підвищена чутливість молочних залоз.

З боку шкіри та придатків: сухість шкіри, висипання, втрата волосся, кропив’янка.

Місцеві реакції: біль, висипання, припухлість та/або подразнення у місці ін’єкції (почервоніння, синці, свербіж).

Реакції, пов’язані з чутливістю до урофолітропіну (після ін’єкції урофолітропіну може виникнути гарячка, що може супроводжуватися ознобом, болем у м’язах та кістках, суглобах, головним болем, нездужанням, підвищеною втомлюваністю. Незрозуміло, чи є ці симптоми пірогенною реакцією чи можливою алергічною реакцією.

Як ускладнення при синдромі гіперстимуляції яєчників можуть відбуватися венозні тромбоемболічні розлади і перекручування яєчника.

Повідомлялося про алергічні місцеві та загальні реакції з боку шкіри та гіперчутливість уповільненого типу при застосуванні препаратів гонадотропінів.

Передозування

Можливий розвиток синдрому гіперстимуляції яєчників. Лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний для застосування у період вагітності або годування груддю.

Діти

Препарат не призначений для застосування дітям.

Особливості застосування

Урофолітропін – сильний гонадотропний препарат, здатний викликати побічні реакції різного ступеня тяжкості, його слід застосовувати лише під наглядом лікаря, який добре володіє методами лікування безпліддя.

Препарат призначають лише у спеціалізованих медичних закладах.

Слід вводити мінімальну дозу, що дає очікуваний позитивний результат.

Безпечне та ефективне застосування препарату вимагає ретельного і регулярного контролю реакції яєчників на лікування, що включає ультразвукове дослідження, бажано у поєднанні з визначенням рівня естрадіолу у плазмі крові.

Першу ін’єкцію препарату необхідно зробити під ретельним контролем лікаря.

До початку лікування необхідно провести дослідження причин безпліддя в обох партнерів, а також провести медичне обстеження щодо наявності можливих протипоказань. Зокрема, пацієнток необхідно обстежувати на наявність гіпотиреоїдизму, адренокортикальної недостатності, гіперпролактинемії, гіпофізарної або гіпоталамічної пухлини, у разі необхідності призначити відповідне лікування, передбачене при таких патологічних станах.

У пацієнток, яким проводиться стимуляція зростання фолікулів як у рамках лікування безпліддя у результаті ановуляції, так і в межах програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), може спостерігатися збільшення розміру яєчників або розвиватися синдром гіперстимуляції яєчників. Дотримання рекомендованого режиму дозування препарату і ретельний контроль реакції яєчників на лікування допоможуть мінімізувати ризик розвитку цих побічних реакцій.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ)

СГЯ – стан, що відрізняється від неускладненого збільшення яєчників. СГЯ є синдромом, тяжкість симптомів якого може наростати. Синдром проявляється у значному збільшенні розмірів яєчників, підвищенні рівня статевих стероїдних гормонів, а також підвищеній проникності кровоносних судин, яка може призводити до скупчення рідини в черевній, плевральній і у виняткових випадках – перикардіальній порожнині.

У тяжких випадках СГЯ можуть спостерігатися наступні симптоми: біль у животі, метеоризм, значне збільшення яєчників, збільшення маси тіла, диспное, олігурія та гастроінтестинальні симптоми, такі як нудота, блювання та діарея. Клінічна оцінка може виявити гіповолемію, електролітний дисбаланс, асцит, гемоперітонеум, плевральний випіт, гідроторакс, гострий легеневий дистрес-синдром та епізоди тромбоемболії, згущення крові.

Підвищена реакція яєчників на лікування гонадотропіном рідко призводить до СГЯ, за винятком випадків, коли для стимуляції овуляції застосовують ХГГ. тому при виникненні СГЯ потрібно утриматися від застосування стимуляції за допомогою ХГГ а також рекомендувати пацієнткам утримуватися від статевих контактів або використовувати бар’єрні методи контрацепції протягом мінімум 4 діб. СГЯ може мати швидкий початок (від однієї до кількох діб) і є серйозним побічним ефектом, тому пацієнткам слід знаходитися під ретельним контролем лікаря щонайменше протягом

2 тижнів після введення ХГГ.

Дотримання рекомендованого режиму дозування препарату і ретельний контроль під час лікування дасть можливість мінімізувати ризик виникнення гіперстимуляції яєчників і багатоплідної вагітності. При проведенні програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) аспірація всіх фолікулів до настання овуляції допоможе зменшити ризик виникнення гіперстимуляції.

СГЯ може набути тяжких форм і бути тривалішим у разі настання вагітності. Зазвичай СГЯ самостійно проходить при настанні менструації.

У важких випадках СГЯ введення гонадотропіну слід припинити, а пацієнтку необхідно госпіталізувати для проведення спеціального лікування.

Синдром частіше розвивається у пацієнток з оваріальним полікістозом.

Багатоплідна вагітність

Багатоплідна вагітність несе підвищений ризик виникнення ускладнень як для матері, так і для плода в перинатальний період.

У пацієнток, у яких овуляція настає в результаті лікування гонадотропним гормоном, частішають випадки багатопліддя порівняно з вагітністю у результаті природного запліднення. Для мінімізації ризику багатопліддя необхідно вести ретельне спостереження за реакцією яєчників жінки. У пацієнток після проведення процедури ДРТ ризик багатоплідної вагітності пов'язаний головним чином з кількістю перенесених ембріонів, їх якістю та віком пацієнтки.

До початку лікування пацієнток необхідно попередити про можливість виникнення у них багатоплідної вагітності.

Недоношена вагітність

Кількість випадків недоношених вагітностей у результаті переривання вагітності або спонтанних абортів вища у жінок, які піддаються стимуляції дозрівання фолікулів або проходять програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), ніж у разі природного зачаття.

Позаматкова вагітність

Жінки із захворюваннями маткових труб мають більший ризик розвитку позаматкової вагітності, ніж у випадках здорового зачаття або лікування безпліддя.

Новоутворення репродуктивних органів

повідомлялося про розвиток як доброякісних, так і злоякісних новоутворень яєчників та інших органів репродуктивної системи у жінок, які неодноразово отримували медикаментозне лікування з приводу безпліддя. На сьогодні ще не з’ясований зв’язок між лікуванням із застосуванням гонадотропіну і початковою схильністю до новоутворень у жінок, які страждають на безпліддя.

Вроджені вади розвитку

Поширеність вроджених вад розвитку плода у жінок після проведення ДРТ може трохи перевищувати кількість вад при природному зачатті. Вважається, що це може бути результатом індивідуальних особливостей батьків (наприклад вік матері, характеристики сперми) та багатоплідної вагітності.

Тромбоемболічні порушення

У жінок з підвищеним ризиком розвитку тромбоемболічних станів, зважаючи на спадкову схильність, істотне ожиріння (індекс маси тіла > 30 кг/м²) або тромбофілії можуть розвиватися венозні або артеріальні тромбоемболічні порушення як під час, так і після закінчення лікування гонадотропіном. Слід зазначити, що сама по собі вагітність також несе підвищений ризик тромбоемболічних ускладнень.

Препарат містить сахарозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості лактози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Немає даних щодо впливу препарату на здатність до керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Однак вплив препарату на здатність керувати автотранспортом і механізмами маловірогідний.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження щодо взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилися.

Незважаючи на відсутність клінічного досвіду, очікується, що одночасне застосування урофолітропіну і кломіфену цитрату може посилювати реакцію фолікулярного дозрівання. При сумісному застосуванні з агоністами гонадотропного рилізінг фактора з метою гіпофізарної десенсибілізації можуть знадобитися вищі дози урофолітропіну для досягнення бажаної реакції з боку яєчників.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Урофолітропін є препаратом сечового фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), виділеного з сечі жінок у період постменопаузи. ФСГ стимулює зростання і розвиток фолікулів, а також продукування гонадотропних стероїдів у жінок, які не страждають на первинну дисфункцію яєчників. Фармакодинамічні ефекти урофолітропіну не відрізняються від ефектів рекомбінантного ФСГ при такому ж способі введення. Після підшкірного введення урофолітропін спричиняє таку ж реакцію з боку фолікулів, утворення таких же пікових концентрацій естрадіолу і кількість дозріваючих і зрілих овоцитів, як і при застосуванні рекомбінантного ФСГ без відмінностей у сумарній дозі і тривалості лікування.

Застосування урофолітропіну зазвичай розпочинають після застосування хоріонічного гонадотропного гормона (ХГГ) для індукції кінцевого етапу дозрівання фолікула та овуляції.

Фармакокінетика.

Максимальна концентрація ФСГ, що містить урофолітропін, досягається протягом 21 години. Стабільна концентрація спостерігається на 4-5-ту добу. Після 7-денного курсу ін’єкцій максимальна концентрація ФСГ досягається протягом 10 годин після ін’єкції.

Середній період напіввиведення ФСГ становить 41 годину. Через 7 діб повторних підшкірних введень середній період напіввиведення ФСГ становить 30 годин.

Через 7 діб підшкірного введення урофолітропіну максимальна концентрація ФСГ становить

11,1 МО/л, а стабільна площа під фармакокінетичною кривою (AUC) - на рівні 235 МО/л*год.

Основні фізико-хімічні властивості

порошок або згусток від майже білого до світло-жовтого кольору;

розчинник: прозора безбарвна рідина.

Несумісність

Формон не слід вводити в одній ін’єкції з іншими лікарськими засобами.

Термін придатності

Термін зберігання препарату – 3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 °С до 8 °С. Не заморожувати.

Відтворений розчин слід використовувати одразу ж після приготування.

Невикористаний розчин викидають.

Розчинник зберігати при температурі до 25 °С.

Упаковка

Формон 75 МО: 1 флакон з ліофілізатом у комплекті з 1 ампулою з розчинником по 1 мл (розчин натрію хлориду 0,9 %) у картонній коробці.

Формон 150 МО: 1 флакон з ліофілізатом у комплекті з 1 ампулою з розчинником по 1 мл (розчин натрію хлориду 0,9 %) у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Бхарат Сірамс енд Вакцинс Лімітед.

Місцезнаходження

Плот № К-27,

Ананд Нагар, Едішинал М.І.Д.С.,

Амбернат (Іст), Індія.