Форакорт 200

Склад

діючі речовини: будесонід; формотеролу фумарат, дигідрат;

1 доза (1 інгаляція) препарату містить 200 мкг будесоніду та 6 мкг формотеролу фумарату дигідрату;

допоміжна речовина: пропелент тетрафторетан (пропелент-134а).

Лікарська форма

Аерозоль для інгаляцій, дозований.

Фармакотерапевтична група

Формотерол та інші лікарські засоби для лікування обструктивних захворювань легень. Код АТС R03A К07.

Показання

Бронхіальна астма

Форакорт^®200 призначають для регулярного лікування бронхіальної астми у випадку доцільності застосування комбінованої терапії (інгаляційних кортикостероїдів та бета₂-агоністів тривалої дії):

• пацієнтам, стан яких недостатньо контролюється за допомогою інгаляційних кортикостероїдів та бета₂-антагоністів короткої дії, що застосовуються у разі потреби, або
• пацієнтам, стан яких належно контролюється інгаляційними кортикостероїдами та бета₂-агоністами тривалої дії.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

Препарат призначають для симптоматичного лікування пацієнтів із тяжким ХОЗЛ (ОФВ₁ < 50 % прогнозованої норми) та наявністю в анамнезі повторних загострень зі значними симптомами, незважаючи на регулярну терапію бронходилататорами тривалої дії.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будесоніду, формотеролу або пропеленту тетрафторетану (пропеленту-134а).

Спосіб застосування та дози.

Бронхіальна астма

Дозування індивідуальне і регулюється залежно від тяжкості хвороби. Це потрібно враховувати не лише на початку застосування комбінованих препаратів, але також і при корекції підтримуючої дози. Якщо пацієнту потрібна комбінація доз, що відрізняється від наявних у комбінованому інгаляторі, слід призначити відповідні дози бета₂-агоністів та/або кортикостероїдів в окремих інгаляторах.

Дозу слід титрувати до найменшої дози, ефективної для контролювання симптомів.

Існують два варіанти застосування препарату:

А. Для підтримуючої терапії.

Форакорт^®200 застосовують для регулярної підтримуючої терапії, при цьому для зняття симптомів використовують окремий швидкодіючий бронходилататор.

Б. Для підтримуючої терапії та полегшення симптомів.

Форакорт^®200 застосовують для регулярної підтримуючої терапії, а також у разі потреби – для зняття симптомів.

Застосування препарату Форакорт^®200 для підтримуючої терапії.

Пацієнтам слід порадити завжди мати при собі окремий швидкодіючий бронходилататор як рятівний засіб.

Рекомендовані дози

Дорослі: 1-2 інгаляції двічі на добу.

Максимальна доза – 4 інгаляції двічі на добу.

Діти віком від 12 до 18 років: 1-2 інгаляції двічі на добу.

Застосування препарату Форакорт^®200 для підтримуючої та полегшуючої терапії.

Пацієнтам потрібно приймати добову підтримуючу дозу препарату Форакорт^®200, окрім цього, застосовувати Форакорт^®200 у разі потреби для зняття симптомів. Слід порадити пацієнтам завжди мати Форакорт^®200 при собі як рятівний засіб.

Застосування препарату Форакорт^®200 для підтримуючої терапії та полегшення симптомів слід розглянути, зокрема, для пацієнтів: із недостатнім контролем бронхіальної астми, у яких часто виникає потреба у засобах для полегшення симптомів;

• із загостренням бронхіальної астми в минулому, що вимагало медичного втручання.

За пацієнтами, які часто та у великій кількості застосовують Форакорт^®200, потрібно пильно наглядати на випадок розвитку дозозалежних небажаних явищ.

Рекомендовані дози

Дорослі:

рекомендована підтримуюча доза становить 2 інгаляції на добу: по 1 вранці та ввечері або 2 інгаляції лише вранці чи лише ввечері. Деяким пацієнтам може бути призначено підтримуючу дозу в розмірі 2 інгаляцій двічі на добу. У разі потреби у випадку прояву симптомів застосовують 1 додаткову інгаляцію. Якщо через кілька хвилин симптоми не зникають, слід зробити ще 1 додаткову інгаляцію. Не слід робити більше 6 інгаляцій за 1 раз.

Загалом на добу потрібно не більше 8 інгаляцій; однак протягом невеликого періоду загальна добова доза може становити до 12 інгаляцій. Пацієнтам, які застосовують більше 8 інгаляцій на добу, необхідно звернутися до лікаря. Їм потрібно пройти повторне обстеження та переглянути підтримуючу терапію.

Діти:

підтримуюча та полегшуюча терапія препаратом Форакорт^®200 не рекомендується для дітей та підлітків.

Хронічне обструктивне захворювання легень

Рекомендована доза

Дорослі: 2 інгаляції двічі на добу.

Інструкція щодо використання інгалятора

Перевірка інгалятора

Перед першим застосуванням інгалятора або після перерви у користуванні більше 1 тижня зняти ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків, добре струснути інгалятор та зробити 1 розпилення у повітря, щоб переконатися у його справності.

Використання інгалятора

1. Зняти ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків.

2. Переконатися, що всередині та ззовні інгалятора, у т. ч. мундштука, немає сторонніх предметів.

3. Старанно струсити інгалятор, щоб видалити з нього будь-який сторонній предмет і щоб його вміст був рівномірно перемішаний.

4. Взяти інгалятор у руку вертикально між великим та іншими пальцями, причому великий палець має бути на корпусі інгалятора нижче мундштука, а вказівний – на верхівці інгалятора.

5. Зробити максимально глибокий видих, потім помістити мундштук у рот між зубами і охопити його губами, не прикушуючи.

6. Роблячи вдих через рот, натиснути на верхівку інгалятора, щоб виконати розпилення препарату, при цьому продовжувати повільно і глибоко вдихати. Одне натискання на верхівку інгалятора відповідає 1 дозі.

7. Затримати дихання, вийняти інгалятор з рота і зняти палець з верхівки інгалятора. Продовжувати затримувати дихання стільки, скільки можливо.

8. Якщо необхідно виконати розпилення ще раз, зачекати приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконати дії, описані у пунктах 3-7.

9. Насадити ковпачок мундштука на місце шляхом натискання до появи клацання.

Діти. Дітям рекомендується освоювати техніку розпилення разом з дорослими. Діти або ослаблені дорослі можуть тримати інгалятор обома руками. Слід покласти обидва вказівні пальці на верхівку інгалятора, а обидва великі пальці – на основу нижче мундштука.

Інгаляції дітям можуть проводити дорослі. Слід попросити дитину видихнути і виконати розпилення одразу після того, як вона почне вдих.

Необхідно взяти до уваги!

Дії, описані у пунктах 5, 6 і 7, необхідно виконувати не поспішаючи.

Перед самим розпиленням вдихати потрібно якомога повільніше. Перші кілька разів слід потренуватися перед дзеркалом.

Якщо біля верхівки інгалятора або з боків рота з’явиться «хмарка», необхідно розпочати процедуру знову з пункту 2.

Одразу після використання закрити мундштук ковпачком, обережно натискуючи на нього до появи клацання.

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, терапевтична ефективність може зменшитися при охолодженні контейнера.

Не класти металевий контейнер у воду.

Не розбирати, не проколювати і не спалювати контейнер навіть після повного використання.

Рекомендації щодо чищення інгалятора

Інгалятор слід чистити не рідше 1 разу на тиждень.

1. Обережно вийняти металевий контейнер із пластикового адаптера інгалятора. Зняти ковпачок мундштука.

2. Обполоснути теплою водою адаптер і ковпачок мундштука. Не класти металевий контейнер у воду!

3. Старанно струсити воду з адаптера і ковпачка мундштука і залишити на сухій серветці в теплому місці. Необхідно уникати надмірного тепла.

4. Обережно помістити металевий контейнер і ковпачок мундштука на місце.

Побічні реакції.

Оскільки Форакорт^®200 містить як будесонід, так і формотерол, то він може спричинити ті самі побічні ефекти, що спостерігаються і при застосуванні кожної із сполук окремо. Підвищення рівня виникнення побічних ефектів при паралельному прийомі цих двох складових не було виявлено. Найпоширенішими побічними ефектами, пов’язаними з прийомом препарату, є фармакологічно-передбачувані побічні ефекти терапії β₂-агоністами, такі як тремор та прискорене серцебиття. Ці реакції досить помірні і, як правило, зникають через кілька днів лікування.

Повідомлялося про небажані явища, що спостерігалися у клінічних дослідженнях застосування комбінації будесонід/формотеролу. Небажані явища, про які повідомлялося, наведені за класами систем органів та за частотою прояву. За частотою прояву їх розподіляють на: дуже часті (>1/10), часті (>1/100 та <1/10), нечасті (>1/1 000 та <1/100), рідкі (>1/10 000 та <1/1 000) та дуже рідкі (<1/10 000).

Застосування бета₂-агоністів може призводити до зростання рівня інсуліну в крові, вільних жирних кислот, гліцерину та кетонових тіл.

Передозування.

Передозування формотеролу найбільш імовірно спричиняє появу реакцій, типових для агоністів β₂-адренергічних рецепторів: тремор, головний біль і прискорене серцебиття. В окремих випадках спостерігалася тахікардія, гіперглікемія, гіпокаліємія, подовжений інтервал QT, аритмія, нудота й блювання. Може бути призначено підтримуюче та симптоматичне лікування. Доза 90 мкг, прийнята протягом трьох годин пацієнтами з гострою бронхіальною обструкцією, не потребує особливих заходів безпеки.

При гострому передозуванні будесоніду, навіть у значних дозах, не очікується клінічно значущих симптомів. При тривалому прийомі надмірних доз може виявитися системна дія глюкокортикостероїдів, така як гіперкортицизм і пригнічення функції надниркових залоз.

Якщо терапію препаратом Форакорт^®200 припиняють через передозування формотеролом, що є складовою препарату, необхідно призначити відповідну терапію інгаляційними кортикостероїдами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Клінічних даних щодо впливу комбінації будесонід/формотерол або супутнього лікування формотеролом та будесонідом на вагітність немає. При вагітності препарат можна призначати тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує будь-який потенційний ризик для плода або дитини. Слід призначати найменшу ефективну дозу будесоніду, необхідну для забезпечення відповідного контролю астми.

Годування груддю

Будесонід потрапляє в грудне молоко. Проте при терапевтичних дозах не було виявлено впливу на грудних дітей. Немає даних щодо того, чи потрапляє у грудне молоко формотерол. Прийом препарату Форакорт^®200 слід призначати жінкам, які годують груддю, лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує будь-який потенційний ризик для немовляти.

Діти

Застосовують дітям віком від 12 років.

Особливості застосування.

Для припинення лікування рекомендується поступове зменшення дози, а не різке припинення прийому препарату.

У разі якщо пацієнт відчуває, що лікування неефективне, або якщо пацієнт досяг найвищої рекомендованої дози препарату Форакорт^®200, необхідно звернутися за медичною порадою. Раптове або прогресуюче загострення астми або хронічних обструктивних захворювань легень є потенційною загрозою життю, тому пацієнт повинен терміново пройти медичне обстеження. У такій ситуації слід розглянути необхідність застосування більш інтенсивної терапії із застосуванням кортикостероїдів, наприклад призначити курс лікування оральними кортикостероїдами або лікування антибіотиками при наявності інфекції.

Пацієнтам слід рекомендувати постійно мати при собі інгаляційні засоби або Форакорт^®200 (для пацієнтів з бронхіальною астмою, які застосовують Форакорт^®200 для підтримуючої та полегшуючої терапії), або інший швидкодіючий бронходилататор (для всіх пацієнтів, які застосовують Форакорт^®200 лише для підтримуючої терапії).

Пацієнтам слід нагадувати, що вони повинні приймати призначену дозу препарату Форакорт^®200 навіть тоді, коли в них немає симптомів. Профілактичний прийом комбінації будесонід/формотерол, наприклад, перед фізичними вправами не досліджувався. Інгаляції препарату Форакорт^®200 для полегшення симптомів можна проводити лише після виникнення таких симптомів, а не для регулярної профілактики, наприклад, перед фізичними вправами. Для таких цілей слід застосовувати бронходилататори швидкої дії.

Після досягнення контрольованості симптомів астми можна приймати рішення про поступове зменшення дози препарату Форакорт^®200. Важливе регулярне обстеження пацієнтів при зниженні інтенсивності лікування. Слід приймати найменшу ефективну дозу препарату Форакорт^®200.

Пацієнтам слід починати прийом препарату Форакорт^®200 під час періоду загострення хвороби або якщо спостерігається значне погіршення стану, або при гострій формі бронхіальної астми.

Протягом лікування препаратом Форакорт^®200 можуть виникнути серйозні побічні ефекти, пов’язані з бронхіальною астмою, та загострення хвороби. Пацієнтів слід проінформувати, що в таких випадках вони можуть продовжувати лікування, проте повинні звернутися за консультацією, якщо симптоми залишаються неконтрольованими або погіршуються після початку прийому препарату Форакорт^®200. Щодо іншої інгаляційної терапії разом з препаратом Форакорт^®200, можуть виникнути парадоксальні бронхоспазми з миттєвим збільшенням свистячого дихання після застосування. Прийом препарату Форакорт^®200 в таких випадках слід припинити; метод лікування слід переглянути та за необхідності призначити альтернативне лікування.

Системна дія може виникнути при інгаляції будь-яких кортикостероїдів, особливо у разі великих доз протягом тривалого часу. Дана дія рідше трапляється при інгаляційному лікуванні, ніж при оральному прийомі кортикостероїдів. Можливі системні ефекти включають синдром Іценка-Кушинга, послаблення функцій надниркової залози, сповільнення темпів росту у дітей, зниження мінеральної щільності кісток, катаракту та глаукому.

Рекомендується регулярно перевіряти зріст дітей, які отримують довготривале лікування інгаляційними кортикостероїдами. Якщо ріст уповільнений, терапію слід переглянути з метою зниження дози інгаляційних кортикостероїдів. Переваги терапії кортикостероїдами та можливі ризики сповільнення темпів росту потрібно ретельно зважувати. Крім того, рекомендується звернутися до педіатра з питань респіраторних захворювань.

Обмежені дані довготривалих досліджень показують, що більшість дітей, які приймають інгаляційний будесонід, зрештою досягнуть свого належного зросту. Проте початкове незначне зменшення, хоча й тимчасове, темпів росту (приблизно 1 см) було виявлено. Як правило, це відбувалося протягом першого року лікування.

Потенційний вплив на кісткову щільність особливо слід розглядати у пацієнтів, які приймають великі дози протягом тривалого часу та мають фактори ризику остеопорозу. Довготривалі дослідження інгаляційного будесоніду в добовій дозі 400 мкг (відміряна інгаляційна доза) за участю дітей або в добовій дозі 800 мкг (відміряна інгаляційна доза) за участю дорослих не показали будь-якого значного впливу на мінеральну щільність кісток. Інформації щодо впливу комбінації будесонід/формотерол при більших дозах немає.

За наявності будь-яких причин вважати, що функції надниркової залози порушені попередньою терапією системними стероїдами, слід проявити належну увагу при переведенні пацієнтів на терапію препаратом Форакорт^®200.

Ефект терапії інгаляційним будесонідом, як правило, мінімізує необхідність оральних стероїдів, проте пацієнти, які перейшли з оральних стероїдів, залишаються протягом значного часу в групі ризику порушення функцій надниркової залози. Пацієнти, які в минулому мали потребу у терапії великими дозами кортикостероїдів або які протягом тривалого часу приймали великі дози кортикостероїдів, також належать до групи ризику. Додаткові системні кортикостероїди можна призначати в період стресу або планової операції.

Для мінімізації ризику орофарингеального кандидозу пацієнтам слід пояснити, що необхідно полоскати водою ротову порожнину після інгаляцій. У випадку виникнення орофарингеального кандидозного стоматиту пацієнтам також слід полоскати водою ротову порожнину після інгаляцій.

Супутнього лікування ітраконазолом, ритонавіром або іншими сильними інгібіторами CYP3A4 слід уникати (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У разі неможливості уникнення такого супутнього лікування часовий інтервал між прийомом взаємодіючих препаратів має бути максимально можливим. Пацієнтам, які приймають сильні інгібітори CYP3A4, підтримуюча та полегшуюча терапія препаратом Форакорт^®200 не рекомендується.

Обережність при прийомі препарату Форакорт^®200 слід проявляти пацієнтам з тиреотоксикозом, феохромоцитомою, цукровим діабетом, пониженим вмістом калію в крові, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, ідіопатичним стенозом аортального клапана, артеріальною гіпертензією, аневризмою та іншими тяжкими серцево-судинними захворюваннями, такими як ішемічна хвороба серця, тахіаритмія та тяжка серцева недостатність.

Обережність слід проявляти при лікуванні пацієнтів з подовженням інтервалу QT. Формотерол може сам сприяти подовженню інтервалу QT.

Необхідність у застосуванні інгаляційних кортикостероїдів та їх дозу слід переглянути для пацієнтів із туберкульозом легень в активній чи прихованій формі, мікозом та вірусними інфекціями дихальних шляхів.

Потенційно тяжка форма гіпокаліємії може стати результатом прийому великих доз β₂-агоністів. Одночасний прийом β₂-агоністів та препаратів, здатних спричиняти чи посилювати гіпокаліємічний ефект, таких як похідні ксантинів, стероїди та діуретики, може збільшити вплив β₂-агоністів на гіпокаліємію. Особливу обережність слід проявляти при нестабільній бронхіальній астмі із застосуванням різноманітних бронходилататорів негайної дії, при гострій формі бронхіальної астми, що асоціюється із загостренням гіпоксії, та в інших випадках, які передбачають підвищений ризик виникнення побічних ефектів гіпокаліємії. За таких обставин рекомендується перевіряти рівні калію в сироватці.

Щодо всіх β₂-агоністів додатково рекомендується контролювати рівень глюкози в крові у хворих на цукровий діабет.

Не очікується, що Форакорт^®200 виявлятиме небажаний вплив на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами. Однак необхідно враховувати можливість виникнення збудження, запаморочення, судом м’язів внаслідок застосування препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакокінетична взаємодія

Метаболізму будесоніду перешкоджають речовини, що метаболізуються інгібіторами CYP P450 3A4 (наприклад ітраконазолом, ритонавіром). Одночасний прийом цих сильних інгібіторів CYP P450 3A4 може спричинити зростання концентрації будесоніду в крові. Одночасного прийому цих препаратів слід уникати, окрім випадків, коли переваги такого лікування перевищують рівень ризику системних побічних ефектів. Пацієнтам, які приймають потужні інгібітори CYP3A4, не рекомендується застосовувати Форакорт®200  для підтримуючої терапії та полегшення симптомів.

Фармакодинамічна взаємодія

Бета-адренергічні блокатори можуть послабити або перешкоджати дії формотеролу. Таким чином, не слід приймати Форакорт®200  разом з бета-адренергічними блокаторами (включаючи очні краплі), якщо немає незаперечних підстав.

Одночасний прийом хінідину, дизопіраміду, прокаїнаміду, фенотіазину, антигістамінів (терфенадину), інгібіторів моноаміноксидази та трициклічних антидепресантів може подовжити інтервал QT та збільшити ризик аритмії шлуночків серця.

Крім того, L-дигідроксифенілаланін, L-тироксин, окситоцин та алкоголь можуть знизити серцеву толерантність до β₂-симпатоміметиків.

Супутнє лікування інгібіторами моноаміноксидази, включаючи препарати зі схожими властивостями, такі як фуразолідон та прокарбазин, може призводити до підвищення артеріального тиску.

Пацієнтам, які отримують супутню анестезію за допомогою галогенізованих гідрокарбонатів, загрожує підвищений ризик розвитку аритмії.

Одночасний прийом інших бета-адренергічних лікарських засобів може мати адитивний ефект.

Гіпокаліємія може підвищити схильність до аритмії у пацієнтів, які приймають глікозиди наперстянки.

Будесонід та формотерол не досліджувалися стосовно взаємодії з іншими лікарськими засобами, які застосовують для лікування астми.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Форакорт^®200 містить будесонід і формотерол, тому нижчеописані механізми дії для кожної складової притаманні для препарату Форакорт^®200. Ці складові препарату представляють два класи лікарських засобів (синтетичний кортикостероїд та селективний бета-адреноміметик тривалої дії), які мають різний вплив на клінічні та фізіологічні показники астми.

Будесонід

Будесонід є глюкокортикостероїдом з виявленою глюкокортикоїдною та слабкою мінералокортикоїдною активністю. У ході стандартних досліджень in vitro та на моделях тварин було виявлено, що афінність будесоніду до специфічних рецепторів глюкокортикоїдів перевищує таку для кортизолу у 200 разів, а локальний протизапальний ефект будесоніду у 1000 разів вищий, ніж у кортизолу.

У ході дослідження подібності рецепторів глюкокортикоїдів форма будесоніду 22R була вдвічі активніша за епімер 22S. Лабораторні дослідження показали, що дві форми будесоніду не є взаємозамінними. Запалення є важливою складовою патогенезу бронхіальної астми. Кортикостероїди мають широкий спектр інгібіторної дії на різні типи клітин (наприклад опасисті клітини, еозинофіли, нейтрофіли, макрофаги та лімфоцити) та медіаторів (наприклад гістамін, ейкозаноїди, лейкотрієни, цитокіни), що залучені до алергічного та неалергічного запалення. Дані протизапальні властивості кортикостероїдів можуть зробити свій внесок при лікуванні бронхіальної астми.

Дослідження за участю пацієнтів з астмою показали сприятливе співвідношення між локальною протизапальною дією та системним впливом кортикостероїдів після прийому різних доз будесоніду. Це пояснюється високим локальним протизапальним ефектом, майже повним руйнуванням у печінці при першому проходженні (85-90 %) та низькою активністю утворених метаболітів.

Формотеролу фумарат

Формотеролу фумарат – селективний агоніст адренергічних β₂-рецепторів, що спричинює швидку та довготривалу релаксацію гладкої мускулатури бронхів у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних шляхів. Бронхорозширювальний ефект залежить від дози, дія починається протягом 1-3 хвилин після інгаляції і триває в середньому 12 годин після застосування одноразової дози.

Комбінація будесонід/формотерол

Бронхіальна астма

Клінічна ефективність підтримуючої терапії комбінацією будесонід/формотерол

Клінічні дослідження за участю дорослих показали, що додавання формотеролу до будесоніду сприяє послабленню симптомів бронхіальної астми та покращенню функцій легень, а також зменшенню частоти випадків загострення хвороби.

Клінічна ефективність підтримуючої та полегшуючої терапії комбінацією будесонід/формотерол

Підтримуюча та полегшуюча терапія комбінацією будесонід/формотерол призвела до статистично та клінічно значущого зменшення випадків тяжких загострень порівняно з усіма іншими терапіями.

У ході досліджень за участю пацієнтів, які потребували медичної уваги через гострі симптоми бронхіальної астми, застосування комбінації будесонід/формотерол давало змогу швидко та ефективно позбутися бронхоконстрикції подібно до сальбутамолу та формотеролу.

ХОЗЛ

Вплив на функції легень та рівень загострень (визначалося як кількість курсів пероральних стероїдів та/або курсу антибіотиків та/або госпіталізації) у пацієнтів з гострими обструктивними захворюваннями легень. Середня кількість загострень на рік (що визначено вище) значно зменшилася при прийомі комбінації будесонід/формотерол порівняно з лікуванням одним формотеролом або плацебо.

Фармакокінетика.

Будесонід

Абсорбція

Оральний інгаляційний будесонід швидко абсорбується у легенях, а пікова концентрація, як правило, досягається протягом 20 хвилин. Після орального прийому будесоніду пікова концентрація у плазмі досягалася приблизно через 1-2 години, а абсолютна системна доступність становила 6-13 % завдяки екстенсивному пресистемному метаболізму. На відміну, більшість будесоніду, що надходив до легень, абсорбувала систематично. У здорових добровольців 34 % дози залишалося в легенях з абсолютною системною доступністю 39 % дози.

У пацієнтів з бронхіальною астмою будесонід проявив лінійне зростання показників площі під кривою та С_макс при збільшенні дози як після прийому однієї дози, так і при повторному прийомі інгаляційного будесоніду.

Розподілення

Об’єм розподілення будесоніду був 3 л/кг. Будесонід зв’язувався з білками плазми на 85-90 %. Зв’язок з білками був постійним при досягненні та перевищенні рівня концентрації (100 наномоль/літр) рекомендованої дози інгалятора. Будесонід майже не зв’язувався або взагалі не зв’язувався з кортикостероїдозв’язуючим глобуліном. Будесонід швидко урівноважується з еритроцитами незалежно від концентрації, з коефіцієнтом плазми крові приблизно 0,8.

Метаболізм

Лабораторні дослідження людської печінки, гомогенату показали, що будесонід швидко та екстенсивно метаболізувався. Два головних метаболіти – 6-β-гідроксибудесонід і 16-α-гідроксипреднізолон. Їх активність не перевищує 1 % аналогічної активності будесоніду. Якісних відмінностей у лабораторних метаболічних зразках та зразках в організмі виявлено не було. Незначна метаболічна інактивація була помічена в людських легенях та сироватці крові.

Виведення

Будесонід виводився з організму з сечею та калом у вигляді метаболітів. Приблизно 60 % внутрішньовенної відміченої радіоактивним ізотопом дози виводилися з сечею.

Незміненого будесоніду в сечі не було виявлено. 22R форма будесоніду переважно очищалася печінкою з системним клірингом 1,4 л/хв проти 1 л/хв для форми 22S. Період напіврозпаду, від 2 до 3 годин, був однаковий для обох епімерів та не залежав від дози.

Формотеролу фумарат

Абсорбція

Інгаляційний формотерол швидко абсорбується; пікова концентрація в плазмі, як правило, досягається при першому аналізі плазми протягом 5-10 хвилин після застосування. Як і у випадку з більшістю інгаляційних лікарських засобів, більшість інгаляційного формотеролу ковтається, а потім абсорбується з травного тракту.

Розподілення

При концентрації 10-500 наномоль/літр зв’язок сироваткових та стійких до патогенів енантіомерів формотеролу з білками плазми був 46 % та 58 % відповідно. Концентрація формотеролу, що використовувалася для оцінки зв’язку з білками плазми, була вищою за концентрацію, досягнуту в плазмі після інгаляції однієї дози 54 мкг.

Метаболізм та виведення

Повідомлялося, що 62 % формотеролу, поміченого радіоактивним ізотопом, виводилося з сечею, а 2,4 % – з калом. Формотерол метаболізується шляхом прямого приєднання залишку глюкуронової кислоти і о-деметилювання після з’єднання з неактивними метаболітами. Інший шлях метаболізму включає деформілювання та з’єднання сульфату. CYP2D6 та CYP2C, у першу чергу, відповідали за о-деметилювання.

Фармакокінетика будесоніду та формотеролу у пацієнтів із нирковою недостатністю невідома. У пацієнтів із хворобами печінки концентрації будесоніду та формотеролу у крові можуть бути підвищеними.

Основні фізико-хімічні властивості

білий однорідний суспендований аерозоль для інгаляцій, вміщений у контейнер під тиском.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі нижче 30 ºС у недоступному для дітей місці. Захищати від прямих сонячних променів. Не заморожувати.

Упаковка

По 120 доз в алюмінієвому контейнері під тиском з дозуючим клапаном. Кожний контейнер має поліпропіленовий розпилювач із захисним ковпачком. По одному контейнеру у картонній коробці, вміщеній у прозору пластикову упаковку з відривною стрічкою для контролю першого розкриття.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Ципла Лтд. / Cipla Ltd.

Місцезнаходження

Центральний офіс: Мумбаі Централ, Мумбаі – 400 008, Індія/Mumbai Central, Mumbai 400 008, India.

Виробництво: на Медіспрей Лабораторіс Пвт. Лтд., дільниця № 344/345, Кундаім Індастріал Естейт, Кундаім Гоа – 403 115, Індія / at Medispray Laboratories Pvt. Ltd., plot no.: 344/345, Kundaim Industrial Estate, Kundaim Goa – 403 115, India.