Флуконазол 50-Фармекс

Склад

діюча речовина: fluconazolе;

1 капсула містить флуконазолу 50 мг , 100 мг або 150 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, кальцію стеарат.

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні триазолу. Флуконазол. Код АТС J02А С01.

Показання

• Криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інфекції іншої локалізації (наприклад, шкіри, легенів). Лікування носіїв та хворих на синдром набутого імунодефіциту (СНІД), пацієнтів після трансплантації органів та інших пацієнтів, які отримують терапію імуносупресантами. Флуконазол можна застосовувати як підтримуючу терапію з метою профілактики рецидивів криптококозу у хворих на СНІД.
• Генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції (ураження черевної порожнини, ендокарда, ока, дихальних та сечовидільних шляхів). Лікування пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями, які знаходяться у відділенні інтенсивної терапії та отримують цитостатичну або імуносупресивну терапію чи перебувають під впливом інших факторів, що робить їх більш схильними до кандидозів.
• Кандидоз слизових оболонок: ураження ротоглотки, стравоходу, неінвазивна бронхопульмональна інфекція, кандидурія, шкірно-слизовий та хронічний атрофічний кандидоз (кандидоз, спричинений зубним протезом). Лікування носіїв та хворих на СНІД. Профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД.
• Генітальний кандидоз, включаючи вагінальний кандидоз, гострий або рецидивуючий, і кандидозний баланіт. Профілактичне застосування з метою зменшення частоти рецидивів вагінального кандидозу (3 і більше рецидивів на рік).
• Профілактика грибкової інфекції у хворих зі злоякісними новоутвореннями, які схильні до таких інфекцій внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії.
• Дерматомікози – мікоз стоп, мікоз гладенької шкіри, паховий дерматомікоз, різнобарвний лишай, лишай нігтів (оніхомікоз) і шкірні кандидозні інфекції.
• Глибокі ендемічні мікози – у хворих із неушкодженою імунною системою, кокцидіомікоз, паракокцидіомікоз, споротрихоз і гістоплазмоз.

Протипоказання

Флуконазол не слід призначати при індивідуальній підвищеній чутливості до флуконазолу та допоміжних речовин або інших азольних речовин, близьких за своєю хімічною структурою.

Одночасне призначення терфенадину протипоказане хворим, які лікуються флуконазолом. Пацієнтам, які отримують флуконазол, протипоказане призначення цизаприду.

Період лактації та вагітність: адекватні та добре контрольовані дослідження у вагітних жінок не проводились.

Дитячий вік до 5 років.

Спосіб застосування та дози

Препарат призначають внутрішньо.

Добова доза флуконазолу залежить від природи та тяжкості грибкової інфекції та визначається індивідуально.

Лікування інфекцій, які потребують багаторазового прийому препарату, має продовжуватися до досягнення клініко-лабораторного ефекту (затухання активної грибкової інфекції). Недостатній термін лікування може призвести до відновлення активного інфекційного процесу. Пацієнти, хворі на СНІД та криптококовий менінгіт, або з рецидивуючим орофарингеальним кандидозом зазвичай потребують підтримуючої терапії для попередження рецидиву. Терапія може бути розпочата до отримання результатів культурального або інших лабораторних досліджень, а при їх отриманні додаються антимікробні препарати.

Дорослі.

Криптококовий менінгіт та криптококові інфекції іншої локалізації: призначають у перший день у дозі 400 мг, а потім продовжують лікування, застосовуючи дози 200-400 мг 1 раз на добу. Тривалість терапії криптококової інфекції залежить від досягнутого клінічного та антимікотичного ефекту, але зазвичай продовжується щонайменше 6-8 тижнів при криптококовому менінгіті.

Профілактика рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД: після завершення повного курсу первинного лікування терапію флуконазолом у дозі 200 мг на добу можна продовжувати протягом дуже тривалого часу.

Кандидемія, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції: як правило, призначають у першу добу в дозі 400 мг, далі – по 200 мг на добу. Залежно від ступеня вираженості клінічного ефекту дозу можна збільшити до 400 мг на добу. Тривалість терапії залежить від клінічного ефекту.

Орофарингеальний кандидоз: звичайна доза становить від 50 до 100 мг 1 раз на добу протягом 7-14 днів. При потребі терапія може бути значно подовжена у пацієнтів з тяжкими порушеннями імунної функції.

Атрофічний кандидоз порожнини рота, пов’язаний із зубними протезами: звичайна доза становить 50 мг 1 раз на добу протягом 14 днів, одночасно застосовують місцеві антисептичні засоби для протезу.

Інші кандидозні інфекції слизової оболонки (кандидозний езофагіт, неінвазивна бронхопульмональна інфекція, кандидурія, шкірно-слизовий кандидоз), за виключенням генітального кандидозу: звичайна ефективна доза становить від 50 до 100 мг на добу протягом 14-30 днів.

Профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після повного курсу основної терапії: флуконазол можна призначати в дозі 150 мг 1 раз на тиждень.

Вагінальний кандидоз: призначають одноразово в дозі 150 мг.

Для зменшення частоти виникнення повторного вагінального кандидозу можна застосовувати дозу 150 мг 1 раз на місяць. Тривалість лікування визначається індивідуально, але повинна становити від 4 до 12 місяців. Деякі пацієнти можуть потребувати більш частого застосування препарату.

Кандидозний баланіт: призначають в одноразовій дозі 150 мг.

Профілактика кандидозу: рекомендована доза флуконазолу становить 50-400 мг 1 раз на добу, залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції.

Профілактика кандидозу за наявності високого ризику генералізованої інфекції (наприклад, у хворих з очікуваною, вираженою або довготривалою нейтропенією): рекомендована доза становить 400 мг 1 раз на добу. Флуконазол призначають за кілька днів до очікуваної нейтропенії; після того, як кількість нейтрофілів перевищить 1000 в 1 мм³, лікування продовжують ще протягом 7 діб.

Шкірні інфекції, що включають лишай, мікоз стоп, мікоз гладенької шкіри, паховий дерматомікоз і кандидозні інфекції: рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на тиждень або 50 мг 1 раз на день. Зазвичай лікування продовжується протягом 2-4 тижнів але при мікозі стоп може тривати до 6 тижнів.

Різнобарвний лишай: рекомендована доза становить 300 мг 1 раз на тиждень протягом  2 тижнів; окремим пацієнтам лікування може бути продовжено до 3 тижнів у тому ж дозуванні, тоді як для деяких пацієнтів може бути достатньою і разова доза від 300 до

400 мг. Альтернативний режим дозування – 50 мг флуконазолу парентерально 1 раз на добу протягом 2-4 тижнів.

Мікоз нігтів: рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на тиждень. Лікування слід продовжувати, доки не заміниться уражений ніготь (виросте здоровий ніготь). Період відновлювального росту нігтів рук та ніг у нормі триває від 3 до 6 місяців та від 6 до 12 місяців відповідно. Цей процес може варіювати залежно від індивідуальних особливостей та віку пацієнта. Після успішного лікування довготривалої хронічної інфекції іноді нігті зостаються неправильної форми.

Глибокі ендемічні мікози: може знадобитися курсове застосування препарату у дозах 200-400 мг на добу протягом періоду аж до 2 років. Тривалість терапії визначають індивідуально, але, як правило, вона становить при кокцидіомікозі 11-24 місяці, при паракокцидіомікозі – 2-17 місяців, при споротрихозі –1-16 місяців, при гістоплазмозі – 3-17 місяців.

Діти віком старше 5 років.

Тривалість терапії у дітей, як і при відповідних інфекціях у дорослих, залежить від клінічного та антимікотичного ефекту.

У дітей препарат не слід застосовувати в добовій дозі, що перевищує таку у дорослих. Препарат призначають щодня, 1 раз на добу.

Кандидоз слизових оболонок: рекомендована доза становить 3 мг/кг/добу. У перший день може бути призначена ударна доза – 6 мг/кг/добу – з метою швидшого досягнення постійних рівноважних концентрацій.

Генералізований кандидоз, криптококова інфекція: рекомендована доза становить 6-12 мг/кг/добу залежно від тяжкості захворювання.

Профілактика грибкових інфекцій у дітей з пригніченим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекції пов’язаний із нейтропенією, що розвивається внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії: призначають у дозі 3-12 мг/кг/добу залежно від вираженості та тривалості індукованої нейтропенії.

Пацієнти літнього віку.

За відсутності ознак ниркової недостатності (кліренс креатиніну > 50 мл/хв) препарат призначають у звичайному режимі дозування. Для пацієнтів із порушеною нирковою функцією (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) режим дозування має відповідати наведеному нижче.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Флуконазол виводиться, в основному, із сечею у незміненому вигляді. При одноразовому прийомі зміна дози не потрібна. При багаторазовому застосуванні пацієнтам (включаючи дітей) із порушенням функції нирок у 1-й день потрібно ввести ударну дозу, яка становить від 50 до 400 мг. Після введення ударної дози добову дозу (залежно від показань) визначають за таблицею:

При переведенні з внутрішньовенного введення на пероральний прийом або навпаки необхідності змінювати добову дозу немає.

Кардіальні порушення: подовження інтервалу QT, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует».

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

Неврологічні розлади: головний біль, запаморочення, судоми, порушення смаку.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, діарея, диспепсія, нудота, порушення травлення, блювання, метеоризм.

У хворих на тяжкі захворювання (СНІД або рак): зміни показників крові, функцій нирок та печінки.

Передозування

Симптоми. Нудота, біль у животі, діарея, метеоризм, головний біль, запаморочення. Можуть також спостерігатися шкірні висипання, анафілактичні реакції, галюцинації, ексгібіціонічна параноїдальна поведінка.

Лікування. Негайне промивання шлунка, симптоматична терапія (у тому числі підтримуючі засоби). Флуконазол виводиться із сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолу у плазмі крові приблизно на 50 %.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Слід уникати застосування флуконазолу вагітним за винятком грибкових інфекцій, які потенційно загрожують життю (коли очікувана користь від лікування переважає можливий ризик для плода). Жінкам репродуктивного віку під час лікування слід використовувати методи контрацепції.

Оскільки флуконазол виявляється у грудному молоці у тих самих концентраціях, що й у крові, то за необхідності застосування препарату у період лактації необхідно припинити годування груддю.

Діти

Препарат протипоказаний для застосування дітям віком до 5 років. 

Особливості застосування

У поодиноких випадках застосування флуконазолу супроводжується токсичними ураженнями печінки, у тому числі з летальними наслідками (головним чином, у хворих із тяжкими супутніми захворюваннями). Явної залежності гепатотоксичних ефектів, пов’язаних із прийомом флуконазолу, від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого не відзначається. Гепатотоксична дія флуконазолу, як правило, оборотна, ознаки її зникають після припинення терапії. Необхідно спостерігати за хворими, в яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, з метою виявлення ознак більш тяжкого ураження печінки. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов’язані з флуконазолом, препарат необхідно відмінити.

Під час лікування флуконазолом дуже рідко можливі ексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, до розвитку яких більш схильні хворі на СНІД при застосуванні багатьох препаратів. Якщо у хворого з поверхневою грибковою інфекцією з’являються висипання, які можна пов’язати з флуконазолом, препарат слід відмінити.

При появі висипань у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями за ними необхідно пильно спостерігати і відмінити флуконазол при появі бульозних уражень або мультиформної еритеми.

При сумісному застосуванні флуконазолу у дозі менше 400 мг на добу і терфенадину за пацієнтами слід ретельно спостерігати (одночасне призначення флуконазолу у дозах понад 400 мг на добу і терфенадину протипоказане).

Флуконазол, як і інші азольні сполуки, може спричинити анафілактичні реакції.

Окремі азоли, включаючи флуконазол, можуть спричиняти подовження інтервалу QT на ЕКГ та розвиток пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует» у тяжкохворих пацієнтів за наявності багаточисельних факторів ризику, у пацієнтів з органічними захворюваннями серця, порушеннями електролітного обміну, у хворих із необхідністю терапії супутніх захворювань (що може бути чинником, який сприяє виникненню даних порушень).

Пацієнтам із потенційною схильністю до аритмії флуконазол слід призначати з обережністю.

Терапія препаратом може бути розпочата до отримання результатів культурального або інших лабораторних досліджень, а при їх отриманні додаються й антимікробні препарати.

При призначенні флуконазолу в дозуванні, кратному 150 мг, можливе застосування препарату Флуконазол 150-Фармекс, капсули по 150 мг; у дозуванні, кратному 200 мг – препарату Флуконазол 200-Фармекс, капсули по 200 мг.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушеннями всмоктування глюкози/галактози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Вплив на здатність керувати автотранспортом і виконувати потенційно небезпечні види діяльності, які потребують концентрації уваги і підвищеної швидкості психомоторних реакцій, малоймовірний.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антикоагулянти. При одночасному застосуванні флуконазолу з кумариновими антикоагулянтами (варфарин) може збільшуватися протромбіновий час, що може сприяти кровотечам (утворення гематом, кровотеча з носа, шлунково-кишкові кровотечі, гематурія та мелена) та потребує ретельного контролю за протромбіновим часом.

Азитроміцин. Значущих фармакокінетичних взаємодій між прийомом флуконазолу (800 мг) та азитроміцину (1200 мг) не встановлено.

Бензодіазепіни (короткої дії). При призначенні внутрішньо мідазоламу застосування флуконазолу призводить до значного підвищення концентрації першого і до виникнення психомоторних реакцій. Цей ефект мідазоламу більш виражений при прийомі флуконазолу в капсулах, порівняно з флуконазолом для внутрішньовенного застосування. Якщо пацієнту, який отримує лікування флуконазолом, необхідно призначити бензодіазепін, дозу останнього слід зменшити, а за пацієнтом встановити пильне спостереження.

Цизаприд. Одночасне застосування флуконазолу та цизаприду у поодиноких випадках може спричинити небажані реакції з боку серця, включаючи пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу «пірует», подовження інтервалу QT та значно підвищити концентрацію цизаприду у плазмі крові. Одночасне призначення флуконазолу і цизаприду протипоказано.

Циклоспорин. У пацієнтів після трансплантації нирок при одночасному застосуванні з циклоспорином флуконазол може повільно збільшити концентрацію циклоспорину. При лікуванні флуконазолом рекомендується визначати концентрацію циклоспорину у крові.

Гідрохлортіазид. Багаторазове застосування гідрохлортіазиду може призводити до підвищення концентрації флуконазолу у плазмі крові на 40 %. Коригування дозового режиму флуконазолу у пацієнтів, які супутньо застосовують діуретики, не потрібне, але лікарі не повинні забувати про можливу взаємодію.

Пероральні контрацептиви. Прийом 50 мг флуконазолу суттєво не впливає на рівні гормонів, тоді як прийом 200 мг/добу може призвести до збільшення площі під кривою “концентрація-час” (АUС) етинілестрадіолу на 40 % і левоноргестролу на 24 %. Прийом флуконазолу у дозі 300 мг 1 раз на тиждень підвищує АUС етинілестрадіолу і норетиндрону відповідно на 24 % і на 13 %. Малоймовірно, що багаторазовий прийом флуконазолу у наведених дозах має негативний вплив на ефективність комбінованих пероральних контрацептивів.

Фенітоїн. Одночасне призначення флуконазолу і фенітоїну може супроводжуватися підвищенням концентрації фенітоїну до клінічно значущого ступеня. При необхідності сумісного застосування цих препаратів потрібен моніторинг рівня фенітоїну та підбір його дози для забезпечення терапевтичної концентрації у сироватці крові.

Рифабутин. Одночасне застосування флуконазолу і рифабутину може призвести до підвищення рівня рифабутину у плазмі крові, а також до розвитку увеїту. Слід пильно наглядати за хворими, які отримують рифабутин та флуконазол одночасно.

Рифампіцин. Одночасне застосування флуконазолу і рифампіцину призводить до зменшення АUС на 25 % і тривалості періоду напіввиведення флуконазолу на 20 %. У пацієнтів, які отримують одночасно рифампіцин і флуконазол, необхідно розглянути доцільність збільшення дози останнього.

Препарати сульфонілсечовини. Флуконазол при одночасному прийомі може подовжувати період напіввиведення пероральних препаратів сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду). Флуконазол і пероральні препарати сульфонілсечовини можна призначати сумісно хворим на цукровий діабет, але при цьому необхідно враховувати можливий розвиток гіпоглікемії.

Такролімус. Одночасне застосування флуконазолу і такролімусу може призвести до підвищення рівня такролімусу у плазмі крові, а також до підвищення нефротоксичності. Слід ретельно наглядати за хворими, котрі отримують такролімус і флуконазол одночасно.

Терфенадин. Одночасне застосування флуконазолу та терфенадину може спричинити тяжкі аритмічні порушення. При застосуванні флуконазолу у дозі 200 мг на добу та терфенадину подовжується інтервал QT; при застосуванні доз флуконазолу 400 та 800 мг значно підвищується концентрація терфенадину у плазмі крові. Одночасне призначення флуконазолу у дозах 400 мг на добу і більше з терфенадином протипоказано. Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг на добу у поєднанні з терфенадином необхідно проводити під пильним контролем.

Теофілін. Флуконазол (200 мг на добу протягом 14 днів) знижує середню швидкість кліренсу теофіліну з плазми крові на 18 %. При лікуванні флуконазолом хворих, які застосовують теофілін у високих дозах, або хворих із підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну необхідно спостерігати за симптомами можливого передозування теофіліну; при їх появі терапію необхідно змінити належним чином.

Зидовудин. Одночасне застосування флуконазолу і зидовудину може призвести до підвищення рівня зидовудину у плазмі крові, що пов’язане зі зниженням перетворення останнього на його основний метаболіт. За хворими, які застосовують таку комбінацію, необхідно спостерігати з метою виявлення побічної дії зидовудину.

Астемізол та інші препарати, що метаболізуються системою цитохрому P450. Одночасне застосування флуконазолу з цими препаратами може призвести до підвищення їх концентрації у сироватці крові. При відсутності достовірної інформації слід діяти обережно під час одночасного призначення флуконазолу. За пацієнтами слід пильно спостерігати.

Не змінюються абсорбційні властивості флуконазолу при прийомі разом з їжею, циметидином, антацидами, а також при застосуванні одночасно з тотальним опроміненням усього організму після трансплантації кісткового мозку.

Не вивчалася взаємодія флуконазолу з іншими лікарськими засобами, тому взаємодія є потенційно можливою.

Фармакодинаміка. Флуконазол – протигрибковий засіб класу триазольних сполук, містить діючу речовину флуконазол.

Флуконазол є потужним і селективним інгібітором синтезу ергостеролу у клітинах грибів. Препарат чинить високоспецифічну дію на грибкові ферменти, які залежать від цитохрому Р450.

Флуконазол активний при опортуністичних мікозах, у тому числі спричинених Саndida spp., Сryptococcus neoformans, включаючи внутрішньочерепні інфекції, Місrоsporum spp. і Тrіchophyton spp.

Можливі випадки суперінфекції, спричиненої видами Саndida, іншими ніж C. albicans, які мають природну нечутливість до флуконазолу (наприклад, Саndida krusei). Такі випадки потребують альтернативної антимікотичної терапії.

Терапія флуконазолом у дозі 50 мг на добу протягом 28 днів не впливає на концентрації у плазмі крові тестостерону у чоловіків і стероїдних гормонів у жінок дітородного віку.

Флуконазол у добовій дозі від 200 до 400 мг не виявляє клінічно значущого впливу на рівні ендогенних стероїдів або на стимульовану адренокортикотропним гормоном (АКТГ) відповідь у чоловіків.

Флуконазол у дозі 50 мг при одноразовому або багаторазовому застосуванні не впливає на метаболізм антипірину.

Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості флуконазолу при внутрішньовенному чи пероральному застосуванні є подібними.

Після прийому внутрішньо флуконазол добре всмоктується; рівні його у плазмі крові та загальна біодоступність перевищують 90 % від рівнів флуконазолу у плазмі крові при внутрішньовенному введенні. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування флуконазолу при прийомі внутрішньо. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 0,5-1,5 години після прийому препарату натще. Період напіввиведення з плазми крові становить близько 30 годин. Концентрація флуконазолу у плазмі крові пропорційна дозі.

Рівноважна 90 % концентрація досягається на 4-5 добу лікування препаратом при багатоденному застосуванні 1 раз на добу. Введення у 1-й день ударної дози, що вдвічі перевищує звичайну добову дозу, дозволяє досягти рівноважної 90 % концентрації вже на 2-й день. Об’єм розподілу наближається до загального вмісту рідини в організмі. Зв’язок з білками плазми крові відносно низький (11-12 %).

Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. Рівні препарату у слині та мокротинні такі ж самі, як і концентрації його у плазмі крові. У хворих на грибковий менінгіт рівень флуконазолу у спинномозковій рідині досягає 80 % від його концентрації у плазмі крові.

Високі концентрації флуконазолу у шкірі, які перевищують сироваткові показники, досягаються у роговому шарі, шарі епідерміс-дерма і потових залозах. Флуконазол накопичується у роговому шарі шкіри.

Флуконазол повністю виводиться нирками, причому приблизно 80 % введеної дози виявляється у сечі у незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну. Циркулюючі метаболіти не виявлені.

Тривалий період напіввиведення із плазми крові, який становить 30 годин при пероральному застосуванні у дозі 150 мг одноразово, дозволяє призначати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі та застосовувати 1 раз на добу або 1 раз на тиждень при інших захворюваннях.

Діти. У дітей віком 5-13 років при одноразовому пероральному прийомі флуконазолу в дозі 2 мг/кг період напіввиведення становить 25 годин, АUС – 94,7 мкг•год/мл; при одноразовому пероральному прийомі в дозі 8 мг/кг ці показники становлять 19,5 години та 362,5 мкг•год/мл відповідно. У середньому, у дітей віком від 7 років при багаторазовому пероральному прийомі флуконазолу в дозі 3 мг/кг період напіввиведення становить – 15,5 години, АUС – 41,6 мкг•год/мл.

Пацієнти літнього віку. В осіб старше 65 років кліренс креатиніну, відсоток препарату у незміненому вигляді у сечі та оцінки ниркового кліренсу флуконазолу зазвичай нижчі, ніж аналогічні показники у молодих здорових добровольців. Це пов’язане зі зниженими показниками ниркової функції у даної групи, що є природним у осіб літнього віку.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з корпусом і кришкою білого непрозорого кольору (для дозування 50 мг); з корпусом і кришкою жовтого непрозорого кольору (для дозування 100 мг). На капсулі допускається наносити товарний знак підприємства. Вміст капсул – порошок білого з жовтуватим відтінком кольору. Допускається наявність агломератів часток порошку.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання. 

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ^оС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Капсули по 50 мг або 100 мг № 7, № 10 у блістері в коробці.

Капсули по 150 мг № 12, № 13, № Зх1 у блістері в коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП».

Місцезнаходження

08300, Україна, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100.