Евробисопролол Н 10

Склад

діючі речовини: бісопролол, гідрохлоротіазид;

1 таблетка містить бісопрололу геміфумарату 5 мг або 10 мг і гідрохлоротіазиду 12,5 мг або 25 мг;

допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; суміш для плівкового покриття: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь 400, диметикон 350, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний ( Е 172).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Блокатори бета-адренорецепторів у комбінації з іншими діуретиками. Код АТС С07С В. 

Показання

Есенціальна гіпертензія.

Протипоказання

Виражена серцева недостатність, кардіогенний шок, атріовентрикулярна блокада ІІ – ІІІ ступеня, синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна блокада, брадикардія (пульс у стані спокою менше 50 уд./хв перед початком лікування), ацидоз, бронхіальна астма, тяжкі форми порушення периферичного кровообігу або синдром Рейно, одночасне застосування інгібіторів МАО (за винятком МАО-В інгібіторів), порушення функції нирок (ниркова недостатність з олігурією/анурією, кліренс креатиніну менше 30 мл/хв і сироватковий креатинін більше 1,8 мг/100 мл), гострий гломерулонефрит, кома, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, подагра, феохромоцитома, печінкова недостатність; підвищена чутливість до гідрохлоротіазиду і бісопрололу або до інших компонентів препарату.

Спосіб застосування та дози

Лікування слід починати поступово, з низьких доз, із наступним їх підвищенням. Рекомендована доза – 1 таблетка ЄвроБісопрололу Н 5 або ½ таблетки ЄвроБісопрололу Н 10 один раз на добу.

Якщо при застосуванні препарату у наведеній дозі артеріальний тиск не знижується, дозу можна збільшити до 2 таблеток ЄвроБісопрололу Н 5 або до 1 таблетки ЄвроБісопрололу Н 10. При наявності порушень функції печінки і нирок виведення препарату знижується, тому для таких пацієнтів доза не повинна перевищувати 5 мг бісопрололу та 12,5 мг гідрохлоротіазиду (1 таблетка ЄвроБісопрололу Н 5).

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання та індивідуальної чутливості хворого.

Після тривалого застосування прийом ЄвроБісопрололу Н 5 або ЄвроБісопрололу Н 10, слід припиняти поступово, тобто протягом 7-10 днів, особливо пацієнтам, хворим на ішемічну хворобу серця, оскільки раптова відміна терапії може призвести до тяжкого стану пацієнта.

Таблетки слід приймати під час сніданку; ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи 1 склянкою води. 

Побічні реакції

Небажані ефекти класифіковано за частотою проявів: дуже поширені (≥1/10), поширені (≥1/100, <1/10), непоширені (≥1/1000, <1/100), рідко поширені (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко поширені (<1/10000), частота невідома (не може бути оцінена через відсутність даних).

З боку крові та лімфатичної системи: рідко поширені – лейкопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, нейтропенія; дуже рідко поширені – агранулоцитоз, пригнічення функції кісткового мозку.

З боку психіки: непоширені – депресія; рідко поширені – нічні жахи, галюцинації.

З боку центральної нервової системи: дуже поширені – запаморочення, головний біль; рідко поширені – синкопе, сплутаність свідомості, порушення сну, сонливість, зміни настрою, судоми, загальмованість, виснаження, дратівливість, неспокій, парестезії.

З боку органів зору: рідко поширені – зниження сльозовиділення, погіршення зору, ксантопсія; дуже рідко поширені – кон’юнктивіт.

З боку органів слуху: рідко поширені – погіршення слуху, вертиго.

З боку серцево-судинної системи: дуже поширені – брадикардія (у хворих із хронічною серцевою недостатністю); поширені – ознаки загострення вже існуючої серцевої недостатності (у хворих з ХСН), відчуття холоду або оніміння кінцівок, артеріальна гіпотензія; непоширені – порушення атріовентрикулярної провідності, особливо у пацієнтів із серцевою недостатністю, ортостатична гіпотензія, аритмії, погіршення перебігу хвороби Рейно; дуже рідко поширені – біль у грудній клітці.

З боку дихальної системи: непоширені – бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі та хронічними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів; рідко поширені – алергічний риніт, респіраторний дистрес-синдром, включаючи пневмонію та набряк легень.

З боку травного тракту: поширені – нудота, блювання, діарея, запор; непоширені – втрата апетиту, біль у животі, зростання активності амілази, панкреатит, сухість у роті, посилення спраги, стоматит, глосит, сіаладеніт.

З боку гепатобіліарної системи: рідко поширені – гепатит, жовтяниця, холецистит; дуже рідко поширені – печінкова енцефалопатія або печінкова кома.

З боку шкіри: рідко поширені – алергічні реакції (свербіж, почервоніння, екзантема), кропив’янка, пурпура, фотосенсибілізація; дуже рідко поширені – при лікуванні блокаторами β-адренорецепторів може спостерігатися погіршення стану хворих на псоріаз у вигляді псоріатичного висипу, алопеція, некротизуючий васкуліт, синдром Стівенса–Джонсона, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, шкірні вовчакоподібні реакції.

З боку кістково-м’язової системи: непоширені – міастенія, спазм м’язів, біль у м’язах, судоми.

З боку репродуктивної системи: рідко поширені – порушення потенції.

З боку сечовидільної системи: непоширені – порушення функції нирок; рідко поширені – інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність.

З боку імунної системи: дуже рідко поширені – анафілактичні реакції, шок.

Метаболічні порушення: рідко поширені – порушення толерантності до глюкози, розвиток латентного цукрового діабету або його загострення, підвищення рівня сечовини та креатиніну у сироватці крові, загострення подагри.

Загальні розлади: поширені – астенія (у пацієнтів з ХСН), втомлюваність (особливо на початку лікування), зазвичай слабковиражені і проходять протягом 1-2 тижнів; непоширені – астенія (у пацієнтів з гіпертензією та ішемічною хворобою серця), підвищення температури тіла.

Лабораторні показники: поширені – гіперглікемія та глюкозурія, гіперурикемія, порушення балансу електролітів та рідин (зокрема гіпокаліємія та гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпохлоремія, гіперкальціємія), метаболічний ацидоз, гіпохлоремічний алкалоз; рідко поширені – підвищення рівня тригліцеридів у крові, підвищення активності печінкових ферментів у плазмі крові (АСТ, АЛТ). Через гіпокаліємію можуть виникати втомлюваність, міастенія, парестезія, парез, апатія, метеоризм, запор, аритмія, паралітичний ілеус, сплутаність свідомості, зміни ЕКГ.

Лікування препаратом слід негайно припинити у наступних випадках: стійкий до лікування дисбаланс електролітів; ортостатична дисрегуляція; реакції гіперчутливості; тяжкі шлунково-кишкові ускладнення; порушення з боку ЦНС; панкреатит; зміни картини крові (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); гострий холецистит; васкуліт; посилення існуючої короткозорості; кліренс креатиніну 30 мл/хв.

Передозування

Симптоми: артеріальна гіпотензія, брадикардія, серцева недостатність, кардіогенний шок, тахікардія, аритмія, задишка, бронхоспазм, судоми, головний біль, слабкість, запаморочення, втрата свідомості, сплутаність свідомості, колапс, втомлюваність, паралітичний ілеус, блювання, метеоризм, запор, втрата рідини і електролітів, спрага, міалгія, міоспазм, гостра ниркова недостатність, міастенія, парестезія, парез, апатія.

Лікування: промити шлунок, викликати блювання. Терапія симптоматична.

При брадикардії або артеріальній гіпотензії можна застосовувати антидоти: атропін: 0,5- 2 мг внутрішньовенно болюсно; глюкагон: спочатку 1-10 мг внутрішньовенно, потім 2–2,5 мг за годину у вигляді безперервної інфузії; симпатоміметики залежно від маси тіла та ефекту: дофамін, добутамін, ізопреналін, орципреналін і адреналін. У випадку брадикардії, що не піддається лікуванню, слід застосувати тимчасовий водій ритму (пейсмейкер).

При бронхоспазмі застосовують b₂-адреноміметики або амінофілін.

У разі виникнення генералізованих судомних нападів рекомендується повільне внутрішньовенне введення діазепаму.

Застосування у період вагітності або годування груддю

ЄвроБісопролол Н 5 та ЄвроБісопролол Н 10 протипоказаний у період вагітності, оскільки може спричинити брадикардію, гіпоглікемію, артеріальну гіпотензію у плода і новонародженого, тромбоцитопенію у новонародженого.

Препарат протипоказаний у період годування груддю, оскільки встановлено, що гідрохлоротіазид потрапляє у грудне молоко, а також інгібує його продукцію.

Діти

Досвіду застосування препарату дітям немає. Застосування препарату дітям протипоказане.

Особливості застосування

Особливо ретельний контроль за хворими необхідний у таких випадках:

• серцева недостатність (у пацієнтів із супутньою стабільною серцевою недостатністю лікування рекомендується розпочинати з монотерапії бісопрололом, поступово титруючи дозу);
• бронхоспазм (бронхіальна астма та інші обструктивні захворювання дихальних шляхів);
• одночасне лікування інгаляційними анестетиками;
• цукровий діабет з різкими коливаннями показників рівня глюкози у сироватці крові; симптоми гіпоглікемії (тахікардія, відчуття серцебиття, підвищене потовиділення) можуть бути приховані;
• тривале голодування;
• тривала десенсибілізуюча терапія;
• атріовентрикулярна блокада І ступеня;
• стенокардія Принцметала;
• порушення периферичного кровообігу (можливе посилення симптомів, особливо на початку терапії);
• гіповолемія;
• дисфункція печінки.

При бронхіальній астмі або інших хронічних обструктивних захворюваннях легень показана супутня терапія бронходилататорами. У деяких випадках через підвищення тонусу дихальних шляхів може потребуватися більш висока доза β₂-симпатоміметиків.

Гідрохлоротіазид при тривалому прийомі може спричинити порушення водно-електролітного балансу та загострення метаболічного алкалозу (див. розділ «Побічні реакції»).

Гіпокаліємія підвищує ризик тяжкої аритмії, зокрема потенційно летального torsades de pointes.

Ефективність тіазидів повністю проявляється лише за умови нормальної функції нирок. При наявності ураження нирок потрібний особливо ретельний нагляд за хворими. Якщо погіршення функції нирок прогресує, слід припинити застосування діуретиків.

Лікування пацієнтів літнього віку слід розпочинати з низьких доз і під ретельним контролем.

Терапія тіазидними діуретиками може спричиняти гіперурикемію і загострення подагри у деяких пацієнтів.

Як і інші β-блокатори, бісопролол здатний підвищувати чутливість до алергенів та посилювати тяжкість анафілактичних реакцій.

Хворим на псоріаз (у т. ч. в сімейному анамнезі) β-блокатори призначають після ретельної оцінки користь/ризик.

Пацієнтам із феохромоцитомою бісопролол слід призначати тільки на тлі попередньої терапії α-адреноблокаторами.

При лікуванні бісопрололом можуть маскуватися симптоми тиреотоксикозу.

Лікування β-блокаторами не можна переривати раптово, курс необхідно закінчувати повільно, з поступовим зниженням дози.

Не рекомендується застосовувати блокатори β-адренорецепторів під час хірургічних втручань. Необхідно обов’язково попередити лікаря-анестезіолога про прийом препарату.

Повідомлялося про випадки гострого холециститу у пацієнтів із холелітіазом.

Препарат містить гідрохлоротіазид, що може давати позитивний результат у допінг-тесті.

Бісопролол може зменшувати сльозовиділення, що слід враховувати, користуючись контактними лінзами.

При застосуванні тіазидних діуретиків спостерігалися поодинокі випадки реакцій фоточутливості. У разі виникнення таких реакцій рекомендується припинити застосування препарату. Якщо лікування необхідно продовжувати, слід захищати відкриті ділянки тіла від сонячного або штучного УФ-випромінювання.

При тривалій терапії препаратом рекомендується регулярний контроль рівня електролітів у сироватці крові (особливо калію, натрію, кальцію), креатиніну та сечовини, ліпідів (холестерину і тригліцеридів), сечової кислоти, глюкози. Лікуючись препаратом, необхідно вживати достатню кількість рідини та їжі, багатої на калій (банани, овочі, горіхи) через підвищену втрату калію. Втрату калію можна зменшити або попередити, застосовуючи калійзберігаючі діуретики.

Препарат містить лактозу, тому його не можна застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

До з’ясування індивідуальної реакції на бісопролол під час лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та від інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні ЄвроБісопрололу Н 5, ЄвроБісопрололу Н 10 з каптоприлом та еналаприлом відбувається потенціювання гіпотензивного ефекту.

Дія інсуліну та пероральних протидіабетичних препаратів може змінюватись при одночасному застосуванні з препаратом ЄвроБісопролол Н 5 або ЄвроБісопролол Н 10, при цьому можуть маскуватись ознаки гіпоглікемії, особливо тахікардія і тремор, тому слід контролювати рівень глюкози в крові.

Саліцилати та інші нестероїдні протизапальні засоби (індометацин) можуть знижувати антигіпертензивний і діуретичний ефекти ЄвроБісопрололу Н 5 або ЄвроБісопрололу Н 10. Може потенціюватися токсичний вплив саліцилатів на центральну нервову систему, якщо одночасно застосовувати високі дози саліцилатів. Одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів із ЄвроБісопрололом Н 5, ЄвроБісопрололом Н 10  пацієнтам з гіповолемією може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності.

Барбітурати, фенотіазини, трициклічні антидепресанти, вазодилататори, алкоголь посилюють гіпотензивний ефект. При одночасному застосуванні антагоністів кальцію (ніфедипін) існує ризик потенціювання гіпотензивного ефекту, а в окремих випадках може розвинутися серцева недостатність.

При одночасному застосуванні препарату з антиаритмічними засобами може виникнути адитивний кардіодепресивний ефект.

Пацієнтам, які одночасно з ЄвроБісопрололом Н 5, ЄвроБісопрололом Н 10 застосовують антагоністи кальцію (верапаміл, дилтіазем, дизопірамід), необхідний медичний моніторинг, оскільки існує ризик розвитку гіпотензії, брадикардії, аритмії.

При комбінації з резерпіном, альфа-метилдопою, гванфацином та клонідином може знижуватися частота серцевих скорочень. При раптовому припиненні терапії клонідином на тлі одночасного застосування ЄвроБісопрололу Н 5, ЄвроБісопрололу Н 10 може підвищуватися артеріальний тиск. Тому за декілька днів до відміни клонідину слід припинити приймання препарату. Дозу клонідину слід поступово знижувати.

При одночасному застосуванні з норадреналіном, адреналіном або з іншими симпатоміметиками (протикашльові препарати, назальні та очні краплі) можливе підвищення артеріального тиску.

Не можна застосовувати ЄвроБісопролол Н 5, ЄвроБісопролол Н 10 разом із інгібіторами МАО, оскільки існує ризик розвитку артеріальної гіпертензії.

При одночасному застосуванні з ЄвроБісопрололом Н 5 або ЄвроБісопрололом Н 10 зменшується ефективність лікарських засобів, що знижують рівень сечової кислоти.

При застосуванні разом із ЄвроБісопрололом Н 5, ЄвроБісопрололом Н 10 серцевих глікозидів підвищується чутливість міокарда до серцевих глікозидів, відповідно потенціюються ефекти обох препаратів і побічна дія серцевих глікозидів.

Похідні ерготаміну при сумісному застосуванні з ЄвроБісопрололом Н 5, ЄвроБісопрололом Н 10 призводять до поглибленого порушення периферичного кровообігу.

Одночасне застосування глюкокортикоїдів, карбеноксалону, амфотерицину В, фуросеміду або проносних засобів може призвести до підвищеної втрати натрію.

Через зниження елімінації літію одночасне застосування з препаратами літію призводить до потенціювання їх кардіо- і нейротоксичності.

При одночасному застосуванні з ЄвроБісопрололом Н 5, ЄвроБісопрололом Н 10 дія курареподібних міорелаксантів може потенціюватися або подовжуватись.

Анестезія. Перед хірургічним втручанням слід попередити анестезіолога про застосування препарату. Засоби для інгаляційного наркозу, похідні вуглеводню (хлороформ, циклопропан, галотан, метоксифлуран та ін.) при одночасному застосуванні з бета-блокаторами збільшують ризик пригнічення функції міокарда та розвитку гіпотензивних реакцій. Дія недеполяризуючих блокаторів нервово-м’язової передачі під впливом бета-адреноблокаторів може посилюватись і подовжуватись. 

Рифампіцин зменшує антигіпертензивний ефект ЄвроБісопрололу Н 5, ЄвроБісопрололу Н 10.

Циметидин потенціює дію препарату.

ЄвроБісопролол Н 5, ЄвроБісопролол Н 10 може знижувати виведення лідокаїну.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

ЄвроБісопролол Н 5 і ЄвроБісопролол Н 10 є комбінацією бета-адреноблокатора і тіазидного діуретика. Містить дві діючі речовини - бісопролол і гідрохлоротіазид.

Бісопролол є синтетичним β₁-селективним (кардіоселективним) блокатором адренорецепторів без значної мембраностабілізуючої активності або внутрішньої симпатоміметичної активності в терапевтичному діапазоні доз. Селективний ефект не є абсолютним, при застосуванні у більш високих дозах бісопролол може також інгібувати β₂-адренорецептори, розташовані переважно в м’язовому шарі бронхів і судин.

Найбільш значущою дією бісопрололу є негативний хронотропний ефект, внаслідок чого знижується частота серцевих скорочень як у стані спокою, так і при навантаженні. Спостерігається зниження хвилинного об'єму серця в стані спокою і при фізичному навантаженні при незначній зміні ударного об'єму і лише незначному збільшенні тиску в правому передсерді або капілярного тиску заклинювання в легенях як у стані спокою, так і при навантаженні.

Механізм антигіпертензивної дії бісопрололу точно не встановлений. Він може включати такі складові:

• антагоністична дія щодо β-адренорецепторів зі зниженням хвилинного об’єму серця;
• інгібування вивільнення реніну нирками;
• зниження тонусу вазомоторних центрів у головному мозку і симпатичного викиду.

У здорових добровольців бісопролол зменшував тахікардію, спричинену фізичним навантаженням і введенням ізопротеренолу. Максимальний ефект спостерігався через 1-4 год після прийому дози.

Електрофізіологічні дослідження показали, що бісопролол значно знижує частоту серцевих скорочень, збільшує час відновлення синусового вузла, подовжує рефрактерний період атріовентрикулярного вузла і, при частій передсердній стимуляції, уповільнює атріовентрикулярну провідність. 

Гідрохлоротіазид – діуретичний і салуретичний засіб. Блокує реабсорбцію іонів натрію, хлору і води в дистальних канальцях нефрону. Збільшує виведення іонів калію, магнію, бікарбонату; зменшує виведення кальцію із сечею в результаті прямої дії на дистальні канальці, що може запобігати утворенню кальцієвих ниркових конкрементів.

Препарат сприяє зниженню підвищеного артеріального тиску, спричиняє зменшення поліурії у хворих з нецукровим діабетом (механізм дії остаточно не з’ясований). У низці випадків препарат знижує внутрішньоочний тиск при глаукомі.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо бісопролол добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить близько 90 % і не залежить від прийому їжі. Зв’язування з білками – близько 30 %. Період напіввиведення з плазми крові становить 10-12 годин. Бісопролол виводиться з організму двома рівноцінними шляхами – 50 % активної речовини перетворюється у печінці у неактивні метаболіти і виводиться нирками, 50 % виводиться нирками у незміненому стані.

Біодоступність гідрохлоротіазиду після перорального застосування становить приблизно 80 %. Зв’язування з білками – близько 64 %. 95 % прийнятої дози виводиться з сечею у незміненому вигляді. Тривалість діуретичного ефекту становить 10-12 годин, антигіпертензивний ефект зберігається до 24 годин.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки 5/12,5 мг: таблетки круглої форми, з двоопуклою поверхнею, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з гравіюванням «B-Н» і «5-12» з одного боку і рискою з обох боків;

таблетки по 10/25 мг: таблетки круглої форми, з двоопуклою поверхнею, покриті плівковою оболонкою червоно-коричневого кольору, з гравіюванням «B-Н» і «10-25» з одного боку і рискою з обох боків.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка

По 20 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «Фарма Старт» (фасування та пакування з форми in bulk фірми Драгенофарм Апотекер Пушл ГмбХ, Hімеччина).

Місцезнаходження

Україна, 03124, м. Київ, бульв. І. Лепсе, 8.