Диаглюк-2 набор реактив №2 во флак:

1. "Реагент". Суха суміш глюкозооксидази, пероксидази, хромогену із складниками фосфатного буферу (2,75 г).

2. "Стандарт". Калібрувальний розчин глюкози, 10 ммоль/л (стабілізований).

Додатковий реактив: 0,8 М НСІ (концентровану соляну кислоту розводять у 15 разів водою: 10 мл кислоти + 140 мл води).

ДОПУСТИМІ ВЕЛИЧИНИ ВМІСТУ ГЛЮКОЗИ

В БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ ЛЮДИНИ

Сироватка та цільна кров – від 4,22 до 6,11 ммоль/л.

Відтворювальність (коефіцієнт варіації) – від 5 до 7%.

Лінійність калібрувальної кривої - до концентрації глюкози 50 ммоль/л у вихідній пробі.

ПРИГОТУВАННЯ РОБОЧОГО РЕАГЕНТУ

"Реагент". Вміст флакона 1 розчинити в 350 мл дистильованої води. Каламутність розчину не заважає ходу аналізу і зникає після обробки проб соляною кислотою.

Зберігається розчин при температурі від 0⁰С до +8⁰С у темному місці до 3 діб. Поява блакитного відтінку в розчині реагенту не знижує його якості.

Примітка: При проведенні меншого числа аналізів в розрахунку на кожен аналіз зважують (27,5±1) мг реагенту і розчиняють в 3,5 мл води.

ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

Довжина хвилі - 450 нм (спектрофотометр або фотоколориметр).

Кювети - 1 см.

Температура інкубації - кімнатна (близько 20⁰С).

1.СИРОВАТКА КРОВІ

Аналіз проводять серійно по 10-30 дослідних проб із постановкою в кожній серії калібрувальної та сліпої проб за такою схемою:

Реакцію запускають додаванням робочого реагенту в точно фіксований час із інтервалом, наприклад, в 30 сек між пробами.

Зупиняють реакцію через 10 хв інкубації при кімнатній температурі додаванням до всіх проб по 0,5 мл 0,8 М НСl у тій же часовій послідовності, яка витримувалась при внесенні робочого реагенту.

Проби фотометрують при 450 нм проти сліпої. Реакційна суміш перед додаванням кислоти має блакитне забарвлення, яке в кислому середовищі переходить у жовте.

Розрахунок концентрації глюкози (в ммоль/л) у кожній серії проводять за формулою:

С = Е_д/Е_кл х 10,

де Е_д і Е_кл - оптичні густини дослідної та калібрувальної проб, відповідно, виміряні проти сліпої проби.

10 - концентрація глюкози в калібрувальному розчині, 10 ммоль/л

2. ЦІЛЬНА КРОВ

У невеликі скляні пробірки із 0,9 мл стабілізуючого розчину вносять по 0,1 мл щойно взятої із пальця крові. Проби центрифугують для осадження еритроцитів при 2000 об./хв протягом 10 хв. Для аналізу використовують надосадову рідину.

Склад стабілізуючого розчину: 134 мг щавелевокислого натрію, 850 мг хлористого натрію розчиняють у 100 мл води. Розчин стабільний не менше одного тижня при температурі від 0 до +8⁰С. В якості стабілізатора можливе використання тільки фізіологічного розчину (0,9% NaCI).

Аналогічно обробляють сліпу та калібрувальну проби:

Аналіз проводять серійно по 10-30 дослідних проб із постановкою в кожній серії калібрувальної та сліпої проб за такою схемою:

Реакцію запускають додаванням робочого реагенту в точно фіксований час із інтервалом, наприклад, в 30 сек між пробами.

Зупиняють реакцію через 10 хв інкубації при кімнатній температурі додаванням до всіх проб по 0,5 мл 0,8 М НСІ у тій же часовій послідовності, яка витримувалась при внесенні робочого реагенту.

Проби фотометрують при 450 нм проти сліпої. Реакційна суміш перед додаванням кислоти має блакитне забарвлення, яке в кислому середовищі переходить у жовте.

Розрахунок концентрації глюкози (в ммоль/л) у кожній серії проводять за формулою:

С = Е_д/Е_кл х 10,

де Е_д і Е_кл - оптичні густини дослідної та калібрувальної проб, відповідно, виміряні проти сліпої проби.

10 - концентрація глюкози в калібрувальному розчині,10 ммоль/л

Примітка: При наявності в лабораторії фотоелектроколориметра із зменшеним об’ємом фотометрованих проб (0,5-1,0 мл), наприклад, "Мефан-8001", можно пропорційно зменшити дозу реагентів на всіх етапах визначення.

Термін зберігання

1 рік.

Упаковка

По 2 флакони у коробці.

Виробник

Інститут біології клітини НАН України.

Адреса

Україна, м. Львів, вул. Драгоманова, 14/16.