Ботулинотоксин типа А

Загальна характеристика

міжнародна непатентована назва: Botulinum Toxin Type А

основні властивості лікарської форми: Ботулінотоксин типу А - ботулінічний токсин типу А, який отримують з неочищеної культури Clostridium botulinum штаму Hall. Являє собою ліофілізат білого кольору.

Склад

Флакон з активністю 100 Од* містить:

Діюча речовина:

Clostridium botulinum токсину типу А 100 Од*

Допоміжні речовини:

желатин 5 мг

декстран 25 мг

сахароза 25 мг

Флакон з активністю 50 Од* містить:

Діюча речовина:

Clostridium botulinum токсину типу А 50 Од*

Допоміжні речовини:

желатин 5 мг

декстран 25 мг

сахароза 25 мг

* Одна одиниця дорівнює LD50 розчиненого Ботулінотоксину типу А для мишей при інтраперитонеальному введенні

Форма випуску

Ліофілізований порошок для розчину для ін'єкцій по 50 Од. або 100 Од. у флаконі.

Код за АТС: М0ЗАХ01

Імунологічні і біологічні властивості

Ботулінотоксин типу А (БТХА) є м'язовим релаксантом. Діюча речовина БТХА - екзотоксин, що продукується Clostridium botulinum. Це нейротоксин, що діє периферійно на нервову систему.

БТХА здатний блокувати нервово-м'язову передачу шляхом зв'язування з акцепторними ділянками на закінченнях рухових нервових волокон, проникнення у нервові клітини та блокування вивільнення ацетилхоліну. Ботулінічний токсин прикріплюється до протеїну SNAP-25, який відіграє головну роль у вивільненні ацетилхоліну з везикул на нервових закінченнях, та інгібує викид ацетилхоліну.

Після ін'єкції відбувається первинне швидке зв'язування токсину поверхневими рецепторами певних клітин. Після цього відбувається передача токсину через мембрану плазми за допомогою опосередкованого рецепторами ендозитозу. Токсин вивільняється у цитозоль, що супроводжується поступовим сповільненням виділення ацетилхоліну.

Відтворення передачі нервового імпульсу відбувається поступово по мірі утворень нових нервових закінчень та відновлення контактів із постсинаптичною моторною кінцевою пластинкою.

Показання для застосування

Лікування блефароспазму, геміфаціального спазму у дорослих, деяких видів страбізму (особливо: гострого паралітичного страбізму, супутнього страбізму, страбізму викликаного ендокринною міопатією та страбізму який не може бути виправлений оперативним шляхом), спастичності (у дітей з ДЦП, у дорослих після інсульту або пошкоджень спинного мозку), гіперкінетичних (мімічних) зморшок обличчя (виражені зморшки між бровами, надпереніссям, навколо очей, рота, шиї) та гіпергідрозу у дорослих.

Спосіб застосування і дози

Розчинення

Перед введенням БТХА розчиняють у стерильному фізіологічному розчині. Розчин вводиться окремим шприцом. Рекомендовані розведення приведені у таблиці:

Місце ін 'єкції

1) При блефароспазмі: ін'єкцію здійснюють внутрішньом'язово у декілька точок верхньої та нижньої повіки, а саме 4-5 точок у orbicularis oculi середньої та бокової частини верхньої повіки та у бокову частину нижньої повіки.

2) При геміфаціальному спазмі: крім зазначених вище точок препарат вводять внутрішньом'зово у три інші точки середньої та нижньої частини обличчя. БТХА можна вводити з обох сторін зони брів, верхню губу або нижню щелепу у залежності від особливостей захворювання.

3) При страбізмі: БТХА вводять застосовуючи коаксіальний голчастий електрод під електроміографічним спостереженням або за допомогою підсилювача під місцевою анестезією 0,5% декарином. Місця ін'єкцій в екстраокулярні м'язи вибираються в залежності від виду та типу страбізму.

4) При спастичності: спастичність, пов'язана з перенесеним інсультом: точна доза і кількість точок ін'єкцій визначається методом титрування індивідуально в залежності від розміру, кількості і локалізації залучених м'язів, тяжкості спастичності, наявності локальної м'язевої слабкості та індивідуальної відповіді пацієнта на попереднє лікування.

Для лікування спастичності у дітей з ДЦП, розчинений БТХА вводять внутрішньом'язово для лікування нормальної ходи за рахунок підвищення м'язового тонусу. БТХА вводиться у центральну та бокові верхні частини ураженого литкового м'язу.

5) При гіперкінетичних (мімічних) зморшках: для зменшення ризику такого ускладнення, як птоз, не допускаються ін'єкції біля м'язу, що піднімає верхню повіку.

Препарат вводять у точку, яка знаходиться на 1 см латеральніше від зовнішнього кута ока.

6) При гіпергідрозі: при лікуванні гіпергідрозу пахвових западин площа введення може бути визначена за допомогою методик фарбування, таких як йодо-крохмальний тест. БТХА вводять підшкірно і рівномірно, розподіляючи по багатьох точках ділянки на відстані 1 - 2 см одна від одної в зоні максимального потовиділення кожної пахвової западини. Рекомендовано підшкірне введення. Більш глибокі ін'єкції за межі субдермального шару можуть підвищити ризик м'язової слабкості.

Дозування

1) При блефароспазмі і лицьовому геміспазмі: ін'єкції проводяться за наступною схемою. Початкова доза, яка вводиться у кожну точку складає 2,5 0д/0,05 мл або 2,5 Од/О,1 мл. Якщо за результатами лікування протягом перших 7 днів початкова схема лікування виявилася неефективною, можуть бути призначені додаткові ін'єкції. Пацієнтам, у яких відмічаються рецидиви, призначають подвійну дозу, яка складає 5 Од/О,1 мл. Максимальна сумарна доза не повинна перевищувати 55 Од для однієї ін'єкції та 200 Од на місяць.

2) При страбізмі: при вертикальному та горизонтальному м'язовому страбізмі менше 20 призматичних діоптрій, початкова доза у кожний м'яз складає 1,25 - 2,5 Од; при горизонтальному страбізмі 20 - 40 призматичних діоптрій початкова доза у кожний м'яз складає 2,5 Од; при горизонтальному страбізмі 40 - 50 призматичних діоптрій початкова доза у кожний м'яз складає 2,5 Од та може бути збільшена (до 5,0 Од) в залежності від ефекту. При персистуючому паралічі VI пари черепно-мозкових нервів, що триває більше одного місяця, вводять по 1,25 - 2,5 Од в медіальний прямий м'яз.

Об'єм введення розчину у кожний м'яз не повинен перевищувати 0,1 мл. Пацієнтам з недостатньою відповіддю проводять додаткову ін'єкцію. Для пацієнтів з рецидивами доза може бути збільшена та за необхідності повторена. Однак максимальна доза для кожного м'яза не повинна перевищувати 5 Од на ін'єкцію.

3)  При спастичності (пов'язаній з перенесеним інсультом): точна доза підбирається індивідуально в залежності від розміру, кількості і локалізації залучених м'язів, тяжкості спастичності, наявності локальної м'язової слабкості та індивідуальної відповіді на попередньо проведене лікування. Загальна максимальна доза введення препарату у обрані м'язи (загалом це м'язи ліктя, зап'ястя та пальців) не повинна перевищувати 360 Од. Рекомендовані наступні дози для лікування спастичності верхніх кінцівок після перенесеного інсульту:

Доза для лікування спастичності, пов'язаної з дитячим церебральним паралічем, складає 4-8 Од./кг та вводиться у дві окремі ін'єкції з інтервалом у 4 тижні у центральну та бокові частини ураженого литкового м'яза кінцівки. Повторні дози повинні вводитися при зменшенні ефекту попередніх ін'єкцій, однак зазвичай не частіше, ніж кожні 2 місяці. Загальна максимальна рекомендована доза не повинна перевищувати 200 Од.

4) При гіперкінетичних (мімічних) зморшках обличчя: ботулінотоксин розчиняють у стерильному ізотонічному розчині (100 Од. у 2,5 мл що відповідає концентрації 4 Од/О,1 мл) і вводять по 0,1 мл у кожні із п'яти ділянок: 2 ін'єкції до кожного м'яза і 1 ін'єкція у м'яз гордіїв, щоб загальна доза становила 20 Од. Рекомендована наступна доза на м'яз: зовнішній кут ока («гусячі лапки») - по 2 Од. у кожну точку, frontalis - по 4 Од. у кожну точку, corrugators - по 5 Од. у кожну точку, procerus - по 5 Од. у кожну точку.

5) При гіпергідрозі: для лікування гіпергідрозу пахвових западин вводять 50 Од. ботулінотоксину підшкірно і рівномірно, розподіляючи по багатьох точках на відстані приблизно 1 - 2 см одна від одної в зоні максимального потовиділення. Ін'єкції повторюють при зменшенні клінічного ефекту попередніх ін'єкцій, однак зазвичай не частіше, ніж кожні 2 місяці. Для лікування гіпергідрозу долонь вводять по 2 Од. ботулінотоксину підшкірно у кожну точку долоні, розподіляючи по багатьох точках на відстані приблизно 1 - 2 см одна від одної в зоні максимального потовиділення. Дози можуть варіювати в межах 50 - 150 Од. на долоню. Ін'єкції повторюють при зменшенні клінічного ефекту попередніх ін'єкцій, однак зазвичай не частіше, ніж кожні 2 місяці.

Побічна дія

При лікуванні блефароспазму та геміфаціального спазму у деяких пацієнтів, яким вводився Ботулінотоксин типу А, може спостерігатися тимчасовий птоз повіки, утруднене моргання, незмикання очної щілини, слабкість лицьових м'язів. Однак, усі ці симптоми зникають протягом 3-8 тижнів без будь-якого лікування. При лікуванні страбізму у деяких пацієнтів, яким вводився Ботулінотоксин типу А, може спостерігатися тимчасовий та різного ступеню птоз повіки, вертикальна девіація, рідко мідріаз, пов'язаний з проникненням токсину у суміжні м'язи. Ці симптоми зникають без спеціального лікування протягом кількох тижнів.

Протипоказання

Пацієнти з анафілактичним статусом і відомою гіперчутливістю до препарату. Особливості застосування

Ботулінотоксин типу А повинен зберігатися, реєструватися у спеціаліста та вводитися пацієнтам виключно за призначенням лікаря та з вищенаведеними терапевтичними показниками.

Медичний персонал, особливо при лікуванні страбізму, повинен бути спеціально навчений, володіти знаннями з анатомії екстраокулярних м'язів та м'язів обличчя, а також володіти технікою проведення електроміографії.

Введення препарату слід відкласти пацієнтам з лихоманкою, гострими інфекційними захворюваннями та з обережністю проводити пацієнтам з захворюваннями серця, печінки, легеневими хворобами, активною формою туберкульозу, захворюваннями крові, вагітним жінкам та дітям.

При одночасному застосуванні Ботулінотоксину типу А та аміноглікозидних антибіотиків (таких як гентаміцин) дія токсину може посилитися. Не дозволяється застосування аміноглікозидів під час застосування токсину.

Ботулінотоксин типу А малоефективний або неефективний при застосуванні пацієнтам у наступних випадках: страбізм, що перевищує 50 призматичних діоптрій, стійкий страбізм, синдром Дьюана (Duane) через слабкість латерального прямого м'яза, страбізм, спричинений надмірною оперативною корекцією, хронічний паралітичний страбізм, хронічний параліч VI або III пари черепно-мозкових нервів, стійка контрактура м'язового волокна.

На випадок розвитку реакції на введення препарату повинен бути приготовлений 1:1 000 розчин адреналіну.

Після введення препарату пацієнт повинен короткий період знаходитися під наглядом лікаря.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та імунобіологічними препаратами вплив уживання їжі

Не слід застосовувати БТХА разом з аміноглікозидними антибіотиками (наприклад, гентаміцин).

При одночасному застосуванні БТХА та аміноглікозидів слід мати на увазі, що дія БТХА може посилитися. Не дозволяється введення аміноглікозидів під час введення БТХА.

Слід з обережністю застосовувати поліміксини, тетрацикліни і лінкоміцин пацієнтам, що приймають БТХА. Заборонене застосування БТХА разом з спектиноміцином.

При одночасному застосуванні БТХА та інгібіторів м'язово-нервової передачі (м'язовий блокатор типу туберкурарину) слід також враховувати, що дія БТХА може посилитися.

Слід також застосовувати з обережністю м'язові релаксанти шляхом зменшення початкової дози релаксанту або застосовуючи препарат проміжної дії, наприклад векуроній або атракуріум замість препаратів з більш тривалою дією.

Не змішувати з іншими лікарськими засобами. Застосування при вагітності та годуванні груддю

Відсутні дані з безпеки застосування препарату у вагітних жінок та у період лактації.

Щоденне введення кроликам 0,125 Од./кг/день і 2 Од./кг/день препарату чинить токсичну дію на материнський організм, призводить до викидня або іншого побічного ефекту.

Однак, при введенні 4 Од./кг препарату мишам та щурам викидень або інша побічна дія не відмічалися.

При введенні вагітним мишам та щурам 8 або 16 Од./кг препарату відмічали зменшення маси ембріона, а також відмічали затвердіння під'язикової кістки. Проте ці ознаки зникали при припиненні введення препарату.

Немає даних щодо екскреції препарату у грудне молоко.

Не рекомендовано застосовувати БТХА під час вагітності та у період лактації.

Передозування

Великі дози препарату можуть спричиняти сильний нейромускульний параліч,

включаючи параліч дихальних м'язів.

Летальна доза складає 3 000 - ЗО 000 одиниць орально.

У деяких випадках після отримання 1 800 одиниць внутрішньом'язово проти спазмів шиї, спини та сильного болю, спостерігалися випадки периферічної невропатії протягом більше 11 тижнів після ін'єкції препарату дорослим пацієнтам чоловічої статі.

У випадку появи симптомів передозування при лікуванні ботулінотоксином слід негайно застосувати ботулінічний антитоксин.

Лікування при передозуванні

Пацієнти повинні знаходитися кілька днів під медичним наглядом поки є ознаки або симптоми слабкості або м'язового паралічу. Рекомендується загальний підтримуючий нагляд, включаючи допоміжну штучну вентиляцію легень у випадку паралічу дихальних м'язів.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 2 до 8°С або від мінус 5 до мінус 20°С.

Термін придатності

2 роки при температурі зберігання від 2 до 8°С.

3 роки при температурі зберігання від мінус 5 до мінус 20°С.

Після розчинення препарат необхідно використати протягом 4 годин.

Умови відпуску

За рецептом лікаря.

Пакування

Ліофілізований порошок для розчину для ін'єкцій у флаконах. Препарат по 1 флакону вкладають у пластикову касету, а потім разом з інструкцією про застосування у пачку з картону.

Виробник

Lanzhou Institute of Biological Products, 888 Yanchang Road, Lanzhou, Gansu, 730046, P. R., Китай, тел. 86-931-8340311, факс 86-931-8343199

Рекламації на препарат направляти до Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції у системі охорони здоров'я МОЗ України за адресою: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7 та на адресу підприємства-виробника.