Ауроцеф порошок для р-ра д/ин по 1 г №5 во флак:

Склад

діюча речовина: цефтазидиму пентагідрат;

1 флакон містить цефтазидиму пентагідрату, що еквівалентно цефтазидиму 1 г;

допоміжні речовини: натрію карбонат безводний.

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до кремового кольору.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини ІІІ покоління. Код АТХ J01D D02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Цефтазидим – це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, механізм дії якого пов’язаний із порушенням синтезу стінок бактеріальної клітини.

Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

Чутливі мікроорганізми.

Грампозитивні аероби: Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae.

Грамнегативні аероби: Citrobacter koseri, Escherichia coli, Haemophilus influenza, Moraxella catarrhalis, Neisseria meningitides, Proteus mirabilis, Proteus spp., Providencia spp..

Штами з можливою набутою резистентністю.

Грамнегативні аероби: Acinetobacter baumannii, Burkholderia cepacia, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp., Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Morganella morgani.

Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus, Staphylococcus pneumonia.

Грампозитивні анаероби: Clostridium perfringens, Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.

Грамнегативні анаероби: Fusobacterium spp.

Нечутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Enterococcus spp., включаючи E. faecalis та E. faecium, Listeria spp.

Грампозитивні анаероби: Clostridium difficile.

Грамнегативні анаероби: Bacteroides spp., включаючи B. fragilis.

Інші: Chlamydia spp., Mycoplasma spp., Legionella spp.

У пацієнтів після внутрішньом’язової ін’єкції 500 мг та 1 г швидко досягаються середні пікові концентрації 18 і 37 мг/л відповідно. Через 5 хвилин після внутрішньовенного болюсного введення 500 мг, 1 г або 2 г у сироватці крові досягаються концентрації у середньому 46, 87 або 170 мг/л відповідно. Терапевтично ефективні концентрації залишаються у сироватці крові навіть через 8-12 годин після внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення. Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 10 %. Концентрація цефтазидиму, що перевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у таких тканинах і середовищах як кістки, серце, жовч, мокротиння, внутрішньоочна, синовіальна, плевральна та перитонеальна рідини. Цефтазидим швидко проникає крізь плаценту та у грудне молоко. Препарат погано проникає крізь неушкоджений гематоенцефалічний бар’єр, при відсутності запалення концентрація препарату у ЦНС невелика. Однак при запаленні мозкових оболонок концентрація цефтазидиму у ЦНС становить 4-20 мг/л і вище, що відповідає рівню його терапевтичної концентрації.

Цефтазидим не метаболізується в організмі. Після парентерального введення досягається висока та стійка концентрація цефтазидиму у сироватці крові. Період напіввиведення становить приблизно 2 години. Препарат виводиться у незмінному стані, в активній формі з сечею шляхом гломерулярної фільтрації; приблизно 80-90 % дози виводиться із сечею протягом 24 годин. У пацієнтів із порушенням функції нирок елімінація цефтазидиму знижується, тому дозу слід зменшувати. Менше 1 % препарату виводиться з жовчю, що значно обмежує кількість препарату, яка потрапляє у кишечник.

Показання

Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:

• внутрішньолікарняна пневмонія;
• інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
• бактеріальний менінгіт;
• хронічний середній отит;
• злоякісний зовнішній отит;
• ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
• ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
• ускладнені інфекції черевної порожнини;
• інфекції кісток і суглобів;
• перитоніт, пов’язаний із проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалазі.

Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.

Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.

Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).

При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактерільний спектр, скерований головним чином проти грамнегативних аеробів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

Цефтазидим слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, що спричинили інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.

Призначати препарат слід згідно з існуючими офіційними рекомендаціями щодо призначення антибактерільних засобів.

Протипоказання

Гіперчутливість до цефтазидиму або до інших цефалоспоринів та до будь-якого іншого компонента препарату.

Наявність в анамнезі тяжких випадків гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження на взаємодію проведені тільки з пробенецидом та фуросемідом.

Одночасне лікування високими дозами цефалоспоринів та нефротоксичними лікарськими засобами, такими як аміноглікозиди або сильнодіючі діуретики (наприклад, фуросемід), може значно погіршити функцію нирок (див. розділ «Особливості застосування»).

Хлорамфенікол in vitro є антагоністом цефтазидиму та інших цефалоспоринів. Клінічне значення цього явища невідоме, проте, якщо пропонується одночасне застосування цефтазидиму з хлорамфеніколом, слід враховувати можливість антагонізму.

Цефтазидим не впливає на результати визначення глюкозурії ензимними методами, проте невеликий вплив (псевдопозитивні) на результати аналізу може спостерігатися при застосуванні методів відновлення міді (Бенедикта, Фелінга, Клінітест).

Цефтазидим не впливає на лужнопікратний метод визначення креатиніну.

Як і інші антибіотики, препарат може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Особливості застосування

Як і при застосуванні інших бета-лактамних антибактеріальних засобів, повідомлялося про тяжкі та часом летальні реакції гіперчутливості. У випадку прояву тяжкої реакції гіперчутливості, лікування цефтазидимом необхідно негайно припинити та вжити адекватні невідкладні заходи.

Перед початком лікування потрібно встановити, чи була у пацієнта в анамнезі реакція гіперчутливості до цефтазидиму, цефалоспоринів або інших бета-лактамних засобів.

З особливою обережністю слід призначати цефтазидим пацієнтам, у яких в анамнезі є інформація про несерйозні прояви алергічних реакцій на пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики.

Цефтазидим має обмежений спектр антибактеріальної активності. Він не підходить для самостійного лікування деяких типів інфекцій, окрім випадків, коли збудник буде встановлений і відомо, що він чутливий або є чіткі підстави припустити, що ймовірний збудник(и) підлягають лікуванню цефтазидимом. Це стосується зокрема тих випадків, коли обговорюється лікування пацієнтів із бактеріемією та в ході лікування менінгіту, інфекцій шкіри та м’яких тканин та суглобів. Крім того, цефтазидим чутливий до гідролізу деякими бета-лактамазами розширеного спектру дії (ESBLs). Тому при виборі цефтазидиму для лікування слід враховувати інформацію про поширеність мікроорганізмів, які продукують ESBLs.

При прийомі майже всіх антибактеріальних засобів, у тому числі й цефтазидиму, повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту, що може бути різного ступеня тяжкості від легкого до загрожуючого життю. Тому важливо зважити на встановлення цього діагнозу у пацієнтів, у яких виникла діарея під час або після лікування антибіотиком (див. розділ «Побічні реакції»). При підтвердженні діагнозу лікування препаратом слід припинити та перейти на інше адекватне лікування колонізації Clostridium difficile. Не слід застосовувати препарати, які пригнічують перистальтику.

Супутнє лікування високими дозами цефалоспоринів та нефротоксичними засобами, такими як аміноглікозидні антибіотики або сильнодіючі діуретики (наприклад, фуросемід) може негативно впливати на функцію нирок.

Цефтазидим виводиться через нирки і тому дозу препарату слід зменшити залежно від ступеня пошкодження їх функції. Пацієнтів із порушеннями ниркової функції слід моніторувати на питання безпеки та ефективності. Є окремі повідомлення про неврологічні ускладнення у пацієнтів із нирковими порушеннями, яким адекватне зниження дози не проводилося (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

Тривале лікування Ауроцефом може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів (наприклад, Candida, Enterococci), це може потребувати припинення лікування або вживання інших необхідних заходів. Дуже важливо постійно контролювати стан хворого.

Вплив цефтазидину на лабораторні аналізи (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Важлива інформація про інші компоненти препарату.

Препарат у своєму складі містить натрій (1 г препарату містить 52 мг натрію), що слід враховувати при лікуванні пацієнтів, які знаходяться на натрій-контрольованій дієті.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дані щодо лікування цефтазидимом вагітних жінок обмежені. Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив на перебіг вагітності, розвиток ембріону/плода, пологи та постнатальний розвиток.

У період вагітності Ауроцеф слід призначати тільки в тому випадку, коли користь від його застосування перевищує ризик.

Годування груддю.

Цефтазидим виділяється з грудним молоком у невеликих кількостях, але при застосуванні терапевтичних доз впливу на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, не очікується. Цефтазидим можна застосовувати під час годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження з такого впливу не проводились. Але поява таких побічних реакцій як запаморочення може вплинути на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дорослі та діти ≥ 40 кг.

Діти < 40 кг.

*якщо це асоціюється або є підозра на асоціювання з інфекціями, наведеними у розділі «Показання».

Діти.

Безпека та ефективність застосування цефтазидиму шляхом постійної внутрішньовенної інфузії у немовлят та дітей віком ≤ 2 місяців не встановлені.

Пацієнти літнього віку.

Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо у пацієнтів віком від 80 років.

Печінкова недостатність.

Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень у хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводилося. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Ниркова недостатність.

Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому пацієнтам із порушеннями функції нирок дозу слід зменшити.

Початкова доза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.

Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – інтермітуюче введення.

Дорослі та діти ≥ 40 кг маси тіла.

Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50 % або відповідно збільшити частоту введення. Таким пацієнтам рекомендується контролювати рівень цефтазидиму у сироватці крові.

У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.

Діти < 40 кг.

*це рівень креатиніну у сироватці крові, розрахований відповідно до рекомендацій, і може точно не відповідати рівню зменшення функції нирок у всіх пацієнтів із нирковою недостатністю.

** кліренс креатиніну, вирахований на основі площі поверхні тіла, або визначений.

Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності – постійна інфузія.

Дорослі та діти ≥ 40 кг маси тіла.

Вибір дози слід проводити з обережністю. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Діти < 40 кг.

Безпека та ефективність застосування цефтазидиму шляхом постійної врутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких < 40 кг, із порушеною функцією нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Якщо дітям із порушеною функцією нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної внутрішньовенної інфузії, слід кліренс креатиніну скорегувати відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.

Гемодіаліз.

Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від 3 до 5 годин.

Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, що рекомендується у таблиці, наведеній нижче.

Перитонеальний діаліз.

Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.

Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).

Для пацієнтів із нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.

Пацієнтам, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.

Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація

 ^аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.

Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз.

 ^аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.

Введення.

Ауроцеф вводити внутрішньовенно ін’єкційно або інфузійно або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом’язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.

Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або у систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.

Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.

Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

Інструкція з приготування.

Ауроцеф сумісний із більшістю широковживаних розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див. розділ «Несумісність»).

Тиск в флаконах Ауроцефа понижений. Після розчинення препарату виділяється вуглекислий газ, і тиск у флаконі підвищується. На невеликі бульбашки вуглекислого газу у розчиненому препараті можна не зважати.

*Примітка. Розчинення слід проводити у два етапи (див. текст).

Колір розчину варіює від світло-жовтого до бурштинового залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.

Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний із такими розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана; 5 % розчин глюкози; 0,225 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,45 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,9 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози; 0,18 % розчин натрію хлориду та 4 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози; 10 % розчин глюкози 40 та 0,9 % розчин натрію хлориду; 10 % розчин глюкози 40 та 5 % розчин глюкози; 6 % розчин декстрану 70 та 0,9 % розчин натрію хлориду; 6 % розчин декстрану 70 та 5 % розчин глюкози.

Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний із рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).

Цефтазидим для внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду.

Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму у дозі 4 мг/мл із такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій або 0,5 % розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; гепарин 10 МО/мл або 50 МО/мл у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій; калію хлорид 10 мекв/л або 40 мекв/л у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій.

Приготування розчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції:

1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.

2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.

3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути у розчині. На маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не зважати.

Приготування розчинів для внутрішньовенної інфузії:

1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.

2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого розчину.

3. Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.

4. Не виймаючи голку для повітря, довести загальний об’єм до 50 мл. Вийняти голку для повітря, струсити флакон і налагодити систему для інфузій як зазвичай.

Примітка. Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.

Діти

Застосовують дітям із перших днів життя (схему та кратність дозування див. вище).

Передозування

Передозування може призвести до неврологічних ускладнень, таких як енцефалопатія, судоми та кома.

Симптоми передозування можуть виникнути у пацієнтів із нирковою недостатністю, якщо не зменшити у них відповідно дозу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Лікування. Концентрацію цефтазидиму в сироватці крові можна знизити за рахунок перитонеального діалізу або гемодіалізу. Симптоматичне лікування.

Побічні реакції

Найчастішими побічними реакціями являються еозинофілія, тромбоцитоз, флебіт або тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні, діарея, транзиторне підвищення печінкових ферментів, макулопапульозні або уртикарні висипи, біль та/або запалення після внутрішньом’язового введення та позитивний результат теста Кумбса.

За частотою виникнення побічні ефекти класифікуються таким чином: дуже часто: ≥ 1/10; часто: від ≥ 1/100 до < 1/10; нечасто: від ≥ 1/1000 до < 1/100; рідко: від ≥ 1/10000 до < 1/1000; дуже рідко поширені < 1/10000, з невідомою частотою (по наявним даним оцінити частоту неможливо).

Інфекції та інвазії:

нечасто: кандидоз (у т.ч. вагініт та афтозний стоматит).

З боку системи кровотворення:

часто: еозинофілія, тромбоцитоз;

нечасто: нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія;

з невідомою частотою: агранулоцитоз, лімфоцитоз, гемолітична анемія.

З боку імунної системи: з невідомою частотою – анафілаксія (включаючи бронхоспазм та/або гіпотензія) (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи:

нечасто: головний біль, запаморочення.

З невідомою частотою: є дані про випадки неврологічних ускладнень (включаючи тремор, міоклонію, судоми, енцефалопатію та кому у хворих із нирковою недостатністю, яким доза цефтазидиму не була відповідно зменшена), парестезії.

З боку судин:

часто: флебіт або тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні препарату.

З боку травного тракту:

часто: діарея;

нечасто: діарея або коліт (пов’язані з застосуванням антибактеріальних засобів та ростом Clostridium difficile та може виявлятися у вигляді псевдомембранозного коліту), біль у животі, нудота, блювання;

з невідомою частотою: поганий присмак у роті.

З боку гепатобіліарної системи:

часто: транзиторне підвищення рівня одного або декількох печінкових ферментів (АСТ, АЛТ, ЛДГ, ГГТ та лужної фосфатази);

з невідомою частотою: жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

часто: макулопапульозний висип або кропив’янка;

нечасто: свербіж;

з невідомою частотою: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, поліморфна еритема, ангіоневротичний набряк.

З боку сечовивідної системи:

нечасто: транзиторне підвищення сечовини та сироваткового креатиніну, азоту сечовини;

дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

Загальні розлади та порушення у місці введення:

часто: біль та/або запалення у місці внутрішньом’язової ін’єкції;

нечасто: гарячка.

Лабораторні показники:

часто: позитивний тест Кумбса (спостерігалася приблизно у 5 % пацієнтів, що може впливати на визначення групи крові).

Термін придатності

2 роки.

Готовий розчин можна зберігати не більше 24 годин при температурі 2-8 °С.

Не використовувати Ауроцеф після закінчення терміну придатності, вказаного на картонній пачці.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність

Цефтазидим менш стабільний у розчині натрію бікарбонату для ін’єкцій, ніж в інших розчинах для внутрішньовенного введення. Тому він не рекомендується як розчинник.

Цефтазидим та аміноглікозиди не слід змішувати в одній інфузійній системі або шприці.

Спостерігалися випадки утворення осаду, коли до розчину цефтазидиму додавали ванкоміцин. Тому рекомендується промивати інфузійні системи та внутрішньовенні катетери між використанням цих двох препаратів.

Упаковка

По 5 флаконів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Балканфарма-Разград АТ/Balkanpharma-Razgrad AD.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Бул. Апрельского восстанія 68, Разград 7200, Болгарія/68 Aprilsko Vastanie Blvd., Razgrad 7200, Bulgaria.