Атрокс таблетки п/о по 10 мг №10:

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: atorvastatin; [R-(R*, R*)]-2-(4-флуорофеніл)-β, δ-дигідрокси-5-(1-метилетил)-3-феніл-4-[(феніламіно)карбоніл]-1Н-пірол-1-гептанова кислота, кальцієвої солі (2:1) тригідрат.

Основні фізико-хімічні властивості

круглі, двоопуклі, вкриті оболонкою, таблетки білого кольору, з лінією розлому на одному боці, з гладкою поверхнею без плям та вищерблень (10 мг);

довгасті, двоопуклі, вкриті оболонкою, таблетки білого кольору, з лінією розлому на одному боці, з гладкою поверхнею без плям та вищерблень (20 мг, 40 мг);

Склад

1 таблетка містить кальцієву сіль аторвастатину, в перерахуванні на аторвастатин 10 мг, або 20 мг, або 40 мг;

допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію карбоксиметилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, полісорбат 80, магнію стеарат, гідроксипропілметилцелюлоза, тальк, титану діоксид, поліетиленгліколь 6000.

Форма випуску

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Гіполіпідемічні засоби. Препарати, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ-КоА редуктази.

Код АТС С10А А05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Аторвастатин – селективний інгібітор 3-гідрокси-3-метилглутарил-коензим-А-редуктази (ГМК-КоА редуктази), яка перетворює ГМГ-КоА в мевалонат – прекурсор стеролів, зокрема холестерину. В крові холестерин та тригліцериди (ТГ) циркулюють як компоненти ліпопротеїнових комплексів: ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїнів середньої щільності (ЛПСЩ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Після перетворення в печінці вони переходять в плазму. Підвищений рівень загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, аполіпопротеїну В може спричинити розвиток атеросклерозу та серцево-судинних захворювань, тоді як підвищений рівень ЛПВЩ пов’язаний зі зниженням серцево-судинного ризику. Аторвастатин знижує рівень холестерину та ліпідів гальмуючи ГМК-КоА редуктазу та синтез холестерину печінкою, а також збільшуючи кількість рецепторів ЛПНЩ (посилення катаболізму). Препарат також знижує утворення ЛПДНЩ в печінці, що є найбільш ймовірним механізмом зниження рівня тригліцеридів у крові, оскільки знижується зв’язок з аполіпопротеїном В, а відповідно – підвищується їх кліренс. Аторвастатин знижує рівень холестерину ЛПНЩ у хворих із гомо- або гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несімейними формами гіперхолестеринемії та змішаною гіперліпідемією, в тому числі у хворих на цукровий діабет ІІ типу.

Аторвастатин знижує рівень загального холестерину, ЛПНЩ, ЛПДНЩ, аполіпопротеїну В, тригліцеридів, підвищує рівень ЛПВЩ у хворих з ізольованою гіпертригліцеридемією. Він також знижує рівень ЛПСЩ у хворих із дисбеталіпопротеїнемією.

Окрім впливу на ліпіди плазми крові, аторвастатину також властиві інші ефекти, що посилюють його антиатеросклеротичну дію. Він пригнічує синтез ізопреноїдів – речовин, що спричинюють проліферацію клітин гладких м’язів судин. Зменшує в’язкість крові та активність деяких факторів коагуляції і агрегації, завдяки чому покращує гемодинаміку та сприяє рівновазі процесів коагуляції крові. Крім того, впливає на метаболізм макрофагів – пригнічуючи їх активацію, зменшує ризик розриву атеросклеротичних бляшок.

Після перорального застосування аторвастатин швидко всмоктується. Максимальна концентрація досягається через 1 - 2 год. Ступінь всмоктування пропорційний прийнятій дозі. Абсолютна біологічна доступність становить 14%, а системна доступність інгібуючої активності щодо ГМК-КоА редуктази становить близько 30%. Низька системна доступність пов’язана із пресистемним кліренсом в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту та/або «ефектом першого проходження». Їжа також знижує швидкість та ступінь всмоктування лікарського засобу на 25% і 9% відповідно. Однак максимальна концентрація і площа під кривою “концентрація-час” (АUС), зниження холестерину ЛПНЩ не змінюється при прийомі їжі.

Розподіл

Об’єм розподілу аторвастатину становить десь 381 л. Зв’язування з білками плазми ≥ 98%.

Метаболізм

Аторвастатин метаболізується в печінці за участю цитохрому Р₄₅₀ ЗА4 до орто- та парагідроксильованих похідних та різноманітних продуктів бета-окислення. 70% інгібуючої активності щодо ГМК-КоА редуктази пов’язані із активними метаболітами.

Виведення

Аторвастатин та його метаболіти елімінують із жовчю. Він не піддається вираженій кишково-печінковій рециркуляції. Менше 2% прийнятої дози елімінує із сечею. Період напіввиведення – 14 год, інгібіторна активність щодо ГМК-КоА редуктази зберігається протягом 20 - 30 год завдяки активним метаболітам.

Показання для застосування

Зниження підвищених рівнів загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, аполіпопротеїну В та тригліцеридів при відсутності ефекту немедикаментозних заходів, у тому числі дієтотерапії, у хворих з:

• гіперхолестеринемією та змішаною дисліпідемією (клас ІІа, ІІb за класифікацією Фредріксона);
• дисбеталіпопротеїнемією (тип ІІІ за класифікацією Фредріксона);
• гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією;
• як додатковий засіб в осіб із підвищеним рівнем тригліцеридів (тип IV за класифікацією Фредріксона).

Спосіб застосування та дози

Таблетки приймають внутрішньо в будь-який період дня, незалежно від прийому їжі, запиваючи невеликою кількістю води 1 раз на добу.

Перед початком лікування необхідно спробувати знизити рівень холестерину за допомогою відповідної дієти. Рішення про початок застосування лікарського засобу приймає лікар, враховуючи рівень холестерину.

Найчастіше застосовувана доза препарату становить 10 мг на добу. Дозу встановлюють індивідуально, при потребі збільшуючи з інтервалом кожні 4 тижні і більше. Максимальна добова доза становить 80 мг. Дія лікарського засобу проявляється через 2 тижні, а максимальний терапевтичний ефект – через 4 тижні та зберігається при тривалому застосуванні. У хворих із генетично зумовленою гіперхолестеринемією дозу збільшують систематично до 80 мг на добу.

Аторвастатин можна застосовувати разом із іонообмінними смолами, які зв’язують жовчні кислоти.

У разі пропущення дози або застосуванні за низької дози лікування продовжують за встановленою лікарем схемою.

В осіб літнього віку та у хворих із нирковою недостатністю немає необхідності в корекції дози.

Побічна дія

Препарат переноситься добре. Можливі запор, метеоризм, диспепсія, біль у животі, нудота, діарея, головний біль, астенія, міалгія, порушення сну.

У клінічних дослідженнях спостерігали появу побічних ефектів, зв’язок яких із застосуванням аторвастатину не був доведений, зокрема судоми, міозит, міопатія, парестезія, периферична нейропатія, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, анорексія, блювання, гепатотоксичність, алопеція, свербіж, шкірні висипи, імпотенція, катаракта, гіперглікемія, гіпоглікемія.

Протипоказання

Підвищена чутливість до аторвастатину або інших компонентів лікарського засобу; захворювання печінки або тривале нез’ясоване підвищення активності амінотрансфераз, захворювання скелетних м’язів; вагітність і лактація; дитячий вік до 15 років.

Передозування

Симптоми: міопатія (рабдоміоліз), погіршення функції печінки, нудота, блювання, діарея. Лікування: при виникненні нудоти, блювання, діареї промивають шлунок, призначають симптоматичне лікування.

Специфічний антидот відсутній. Через значне зв’язування з білками плазми гемодіаліз не ефективний.

Особливості застосування

Атрокс необхідно застосовувати під наглядом лікаря, враховуючи супутнє застосування інших препаратів. Перед початком лікування потрібно провести діагностику стану печінки, а потім періодично перевіряти рівень холестерину в крові та проводити лабораторні тести (визначення активності креатинфосфокінази, печінкових трансаміназ). Особливу увагу слід приділяти підвищеній активності трансаміназ у крові більше ніж у 3 рази та креатинфосфокінази більше ніж у 10 разів порівняно з нормою. Перед початком лікування аторвастатином необхідно провести офтальмологічне обстеження та повторювати його в подальшому щороку. Аторвастатин безпечний для застосування особами літнього віку. Необхідно уникати одночасного застосування з іншими лікарськими засобами – інгібіторами цитохрому Р₄₅₀ (СYРЗА4), а також із соком грейпфрута, лише за винятком тих випадків, коли користь комбінованої терапії перевищує потенційний ризик. Під час лікування необхідно, щоб хворі перебували на стандартній холестеринзнижуючій дієті. Рекомендовано постійно контролювати загальний стан. При появі міалгії, міопатії/рабдоміолізу застосування препарату слід припинити.

З обережністю призначають пацієнтам, які мають в анамнезі захворювання печінки або зловживають алкоголем. Терапія Атроксом повинна бути перервана або припинена при виникненні загального тяжкого стану пацієнта внаслідок будь-якого захворювання (активні захворювання печінки, гіпотензія, оперативні втручання, наявність трансплантованих органів і лікування імунодепресантами, тяжкі інфекції, виражені обмінні, ендокринні розлади або порушення сольового балансу, травма або неконтрольовані судоми).

Препарат не впливає на здатність керувати транспортом і працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Лікарські засоби із групи інгібіторів ГМК-КоА редуктази взаємодіють із імонодепресантами (циклоспорин), антибіотиками макролідового ряду (еритроміцин), деякими протигрибковими засобами (ітраконазол), лікарськими засобами, що знижують рівень холестерину в крові (фібрати, похідні нікотинової кислоти). Згадані лікарські засоби можуть застосовуватись разом із аторвастатином лише під наглядом лікаря. При одночасному застосуванні аторвастатину з колестиполом або дигоксином необхідно враховувати їх взаємодію при встановленні дози. Аторвастатин та варфарин застосовують під ретельним наглядом лікаря.

Умови та термін зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 1 або 3 блістери у картонній коробці.

Виробник

БІОФАРМ Лтд.

Адреса

60-198 Познань, вул. Валбжиска, 13, Польща.