Аторек

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: atorvastatin; [R-(R*R*)]-2-(4-фторфеніл)-β,δ,-дигідрокси-5-(1-метилетил)-3-феніл-4-[(феніламіно)-карбоніл]-1Н-пірол-1-гептанова кислота;

Основні фізико-хімічні властивості

круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, сірого кольору, з тисненням у формі серця на одному боці та гладкі з іншого (10 мг);

круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, світло-оранжевого кольору, гладкі з обох боків (20 мг);

Склад

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить аторвастатину кальцію, еквівалентно аторвастатину 10 мг або 20 мг;

допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрієва кроскармелоза, полівінілпіролідон КЗО, тальк очищений, магнію стеарат, колоїдний діоксид кремнію, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е171), поліетиленгліколь 6000, барвники: заліза оксид чорний (Е172) для таблеток по 10 мг; заліза оксид червоний (Е172) та заліза оксид жовтий (Е172) для таблеток по 20 мг.

Форма випуску

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтпчна група. Препарати, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТС С10А А05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Аторвастатин кальцію - синтетичний гіполіпідемічний засіб. Це селективний, конкурентний інгібітор 3-гідрокси-З-метилглютарил-коензим А-редуктази (ГМГ-КоА-редуктази) - ферменту, який пригнічує синтез холестерину в печінці. Перетворення ГМГ-КоА на мевалонову кислоту є одним із ранніх етапів синтезу ендогенного холестерину. Пригнічення синтезу холестерину аторвастатином сприяє зниженню кількості внутрішньоклітинного холестерину. Це зумовлює підвищення кількості ЛПНЩ-рецепторів, які збільшують захоплення холестерину ЛПНЩ з крові і, таким чином, відновлюють внутрішньоклітинний гомеостаз холестерину. Аторвастатин знижує рівні загального холестерину, холестерину-ЛПНЩ та аполіпротеїну В у пацієнтів з гомозиготною та гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією (СГ), несімейними формами гіперхолестеринемії та змішаними дисліпідеміями. Аторвастатин знижує також рівень холестерину ЛПДНЩ, рівень тригліцеридів і дещо підвищує рівні холестерину ЛПВЩ і аполіпротеїну А.

Фармакокінетика. Аторвастатин швидко всмоктується після перорального прийому; максимальні концентрації у плазмі крові досягаються протягом 1- 2 год. Абсолютна біодоступність аторвастатину становить 14%, системна біодоступність інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази - 30%, відносна - 95 - 99%, абсолютна - 12%. Їжа знижує рівень і ступінь всмоктування препарату на 25% і 9% - відповідно. Концентрації аторвастатину в плазмі крові після прийому на ніч нижчі порівняно з прийомом препарату вранці натщесерце, проте рівні зниження холестерину протягом дня однакові і не залежать від часу прийому препарату. Аторвастатин на 98% зв'язується з білками плазми крові. Аторвастатин метаболізується в печінці з утворенням орто- і парагідроксильованих похідних та продуктів β-окислення (70%). Метаболіти виводяться з організму, головним чином, з жовчю. Середній період напіввиведення препарату становить приблизно 14 год. Інгібуюча активність препарату щодо ГМГ-КоА-редуктази зберігається протягом 20-30 год завдяки наявності активних метаболітів. 2% прийнятої дози аторвастатину виводиться з організму з сечею. Терапевтичний ефект відзначається після 2 тижнів безперервного прийому препарату; максимальний терапевтичний ефект відмічається через 4 тижні.

Показання для застосування

Гіперліпідемія. Корекція підвищеного рівня загального холестерину, ЛПНЩ-холестерину, аполіпопротеїну В і тригліцеридів у хворих з первинною гіперхолестеринемією, гетерозиготною сімейною і несімейною гіперхолестеринемією та змішаною (комбінованою) гіперліпідемією (тип ІІа і ІІb) при неефективності немедикаментозних заходів; для зниження рівня загального холестерину і ЛПНЩ-холестерину у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією як доповнення до інших засобів корекції рівня ліпідів у випадку неефективності таких засобів; як доповнення до дієти для лікування пацієнтів з підвищеним рівнем тригліцеридів (тип IV) і пацієнтів з первинною дисбеталіпопротеїнемією (тип III) при неефективності немедикаментозних заходів.

Ішемічна хвороба серця. Вторинна профілактика ішемічної хвороби серця; зниження ризику інфаркту міокарда, інсульту і транзиторних порушень мозкового кровообігу.

Спосіб застосування

та дози. Перед початком лікування і під час терапії хворі повинні знаходитися на гіпохолестеринемічній дієті.

Звичайна початкова доза Абитору^® для дорослих становить 10 мг 1 раз на добу, терапевтична доза становить 10 - 80 мг на добу. Препарат можна приймати один раз на день у будь-який час незалежно від прийому їжі. Доза препарату встановлюється індивідуально залежно від рівня ЛПНЩ-холестерину, мети лікування і відповіді пацієнта на терапію. Рівні ліпопротеїдів у крові необхідно контролювати через 2 - 4 тижні після початку лікування, а також у разі корекції дози препарату.

При первинній гіперхолестеринемії та змішаній (комбінованій) гіперліпідемії звичайна доза Абитору^® для дорослих становить 10 мг на добу. При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії доза препарату для дорослих становить 80 мг на добу. Максимальна добова доза - 80 мг.

Побічна дія

Можливі запор, метеоризм, диспепсія, біль у животі, нудота, діарея, головний біль, астенія, міалгія, безсоння, алергічні реакції. У поодиноких випадках можуть відмічатися запаморочення, міопатії, парестезії, панкреатит, гепатит, холестатична жовтуха, свербіж, шкірні висипання, блювання, гіперглікемія, гіпоглікемія.

Протипоказання. Гіперчутливість до препарату; захворювання печінки в активній фазі, підвищення рівня печінкових трансаміназ (більш, ніж у З рази); вагітність і лактація; репродуктивний вік у жінок (під час лікування необхідна надійна контрацепція).

Передозування.

Симптоми: міопатія (рабдоміоліз), порушення функції печінки, нудота, блювання, діарея.

Лікування: промивання шлунка, симптоматична та підтримуюча терапія. Гемодіаліз неефективний.

Особливості застосування

Абитор^®, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, може спричинити міопатію, яка проявляється у вигляді м'язової слабкості або м'язового болю, підвищенням температури тіла і супроводжуватися різким підвищенням рівня креатинфосфокінази (КФК) більше, як у 10 разів у плазмі крові порівняно з нормою. Під час терапії препаратом пацієнти повинні негайно повідомляти лікарю про всі випадки нез'ясованого болю в м'язах, слабкості. Лікування Абитором^® необхідно припинити при виникненні будь-яких симптомів міопатії. Лікування препаратом потребує гіпохолестеринемічної дієти. Препарат необхідно відмінити у пацієнтів з ризиком розвитку рабдоміолізу (тяжка гостра інфекція, гіпотензія, хірургічні втручання, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітні розлади, ниркова недостатність, неконтрольовані судоми). При тривалому лікуванні Абитором^® можливе помірне підвищення рівня печінкових трансаміназ у сироватці крові. До початку терапії та під час лікування препаратом необхідно ретельно контролювати показники функції печінки, нирок, проводити аналізи крові та сечі. При підвищенні активності ACT і АЛТ більше, ніж у З рази порівняно з нормою, необхідне зниження дози препарату або його повна відміна. Абитор^® слід з обережністю призначати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки. Препарат може бути призначений жінкам репродуктивного віку при надійній контрацепції. У разі виявлення вагітності під час терапії препаратом прийом Абитору^® необхідно негайно припинити.

Оскільки існує потенційний ризик для немовлят, які отримують грудне молоко, під час лікування аторвастатином слід припинити годування груддю. Безпека та ефективність препарату у дітей не досліджувалась.

Здатність керувати автомобілем та працювати зі складними механізмами.

Протипоказання невідомі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Ризик виникнення міопатії під час лікування Абитором^® та подібними до нього препаратами зростає при одночасному застосуванні циклоспорину, фібринової кислоти та її похідних, еритроміцину, протигрибкових препаратів групи азолів і ніацину. Одночасне застосування Абитору^® і суспензії пероральних антацидів, яка містить гідроксиди алюмінію і магнію, зменшує концентрацію аторвастатину в плазмі приблизно на 35%, однак це не впливало на зменшення рівня Х-ЛНЩ. Оскільки аторвастатин не змінює фармакокінетику антипірину, взаємодія між іншими препаратами, що метаболізуються за допомогою цитохрому (наприклад циклоспорину, терфенадину, толбутаміду, тріазоламу, пероральних контрацептивів), є малоймовірною. Концентрація аторвастатину в плазмі зменшується на 25% при одночасному застосуванні холестиполу. Однак гіполіпопротеїновий ефект був ефективніший при одночасному призначенні аторвастатину і холестиполу, ніж при призначенні одного з цих препаратів. При багаторазових дозах дигоксину та одночасному застосуванні 10 мг Абитору^® рівень дигоксину в плазмі не змінювався. Однак концентрація дигоксину збільшувалася приблизно на 20% при одночасному застосуванні 80 мг Абитору^® щоденно. Слід належним чином контролювати стан пацієнтів, які отримують дигоксин. Одночасне застосування Абитору^® та еритроміцину (500 мг 4 рази на добу) або кларнтроміцину (500 мг двічі на добу), які інгібують цитохром Р₄₅₀ ЗА4, супроводжувалося підвищенням рівня аторвастатину в плазмі. Одночасне застосування Абитору^® (10 мг щоденно) і азитроміцину (500 мг щоденно) не змінювало концентрацію аторвастатину в плазмі. Одночасне застосування аторвастатину і терфенадину - сполуки, яка в основному метаболізується цитохромом Р₄₅₀  ЗА4, не збільшувало концентрацію терфенадину в плазмі. Отже, малоймовірно, що аторвастатин буде значно змінювати фармакокінетику інших субстратів цитохрому Р₄₅₀ ЗА4. Одночасне застосування аторвастатину і терфенадину не спричиняло суттєвих змін фармакокінетики терфенадину.

Одночасне застосування з пероральними контрацептивами, які містять норетиндрон і етанілестрадіол, збільшують AUC обох препаратів приблизно на 30% і 20%. Цей ефект слід враховувати при виборі контрацептивів під час застосування аторвастатину. Не виявлено суттєвих ефектів взаємодії' між цими препаратами. При одночасному застосуванні 80 мг аторвастатину і 10 мг амлодипіну не виявлено змін фармакокінетики аторвастатину. Одночасне застосування Абитору^® та інгібіторів протеаз (наприклад саквінару та ритонавіру), які пригнічують дію цитохрому Р₄₅₀ ЗА4, супроводжується збільшенням концентрації аторвастатину в плазмі. Під час клінічних досліджень аторвастатин застосовувався одночасно з антигіпертензивними засобами і естрогєнзамінними (наприклад естроген, естрадіол) препаратами без суттєвих ефектів взаємодії.

Умови та термін зберігання

Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності - 2 роки.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по З блістери у картонній коробці.

Умови відпуску

За рецептом.

Виробник

ЕМКЙОР ФАРМАСЬЮТІКАЛС ЛТД. (EMCURE PHARMACEUTICALS LTD.).

Адреса

Т-І84, M.LD.C, BHOSARI, PUNE-411026, INDIA.