Атенолол-Кредофарм

Склад

Діюча речовина: 1 таблетка містить 50 мг або 100 мг атенололу; 

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, тальк очищений, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят, натрію лаурилсульфат, Н.Р.М.С. 15-СРS, поліетиленгліколь 400, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Блокатори бета-адренорецепторів.

Код АТС С07А В03.

Клінічні характеристики.

Показання

Артеріальна гіпертензія; профілактика нападів стенокардії, синусова тахікардія та інші тахіаритмії, вторинна профілактика інфаркту міокарда та раптової коронарної смерті.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до атенололу та інших бета-адреноблокаторів;
• підвищена чутливість до інших компонентів препарату.
• гостра серцева недостатність;
• кардіогенний шок;
• атріовентрикулярна блокада II та III ступеня;
• синдром слабкості синусового вузла;
• синоатріальна блокада;
• синусова брадикардія; (ЧСС менше 50 за 1 хвилину)
• артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менший 90 мм. рт. ст.);
• бронхіальна астма;
• метаболічний ацидоз;
• пізні стадії порушення периферичного кровообігу;
• одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО-В);

Спосіб застосування та дози

Атенолол-Нортон приймають внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи водою, перед прийомом їжі, бажано в один і той самий час.

Дози прийому препарату та тривалість лікування встановлюються лікарем індивідуально залежно від отриманого терапевтичного ефекту.

Не можна змінювати дозування або припиняти лікування Атенололу-Нортон без поради лікаря. При раптовій відміні препарату можливий розвиток синдрому відміни. Тому відміна препарату та зниження дози повинні відбуватись повільно та поступово.

Артеріальна гіпертензія: застосовують 50-100 мг на добу за 1 або 2 прийоми. Максимальний ефект настає через 1-2 тижні лікування.

Стенокардія: 50-100 мг на добу за 1 або 2 прийоми. Препарат можна приймати разом із нітратами, антагоністами кальцію дигідропіридинового ряду.

Серцеві аритмії: 50-100 мг на добу за 1 або 2 прийоми.

Максимальна добова доза при всіх показаннях – 200 мг.

У хворих із значними порушеннями функції нирок дози Атенобене залежать від рівня кліренса креатинину: при кліренсі креатинину 10–30 мл/хв дози знижують у 2 рази, а при кліренсі креатинину менш ніж 10 мл/хв дози знижують у 4 рази в порівнянні із звичайними.

Побічні реакції

Можуть спостерігатися такі побічні дії, звичайно при передозуванні.

• ;з боку серцево-судинної системи: брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення атріовентрикулярної провідності та прояви симптомів серцевої недостатності, відчуття холоду та парестезії в кінцівках. В окремих випадках у хворих зі стенокардією не можна виключити посилення нападів;
• ;з боку центральної нервової системи: запаморочення, відчуття втоми, головний біль, порушення сну, нічні кошмари, депресивні розлади настрою тощо;
• ;з боку травного тракту: диспепсія, діарея, нудота, запор;
• ;з боку ендокринної системи: можливий розвиток гіпоглікемічного стану, особливо у хворих з цукровим діабетом на фоні гіпоглікемічної терапії;
• ;алергічні шкірні реакції: свербіж, почервоніння шкіри, екзантема;
• фотосенсибілізація;
• ;з боку сечостатевої системи: в окремих випадках спостерігались порушення лібідо та потенції, гінекомастія;
• ;з боку дихальної системи: у хворих зі схильністю можливі прояви синдрому бронхіальної обструкції;
• ;інші: сухість у роті, кон’юнктивіт або зменшення секреції сльозових залоз, посилення потовиділення, порушення зору, м’язова слабкість.

Передозування

Симптоми: клінічна картина залежить від ступеня інтоксикації і проявляється, в основному, порушеннями з боку кардіоваскулярної та центральної нервової систем.

Передозування може призвести до артеріальної гіпотензії, брадикардії, серцевої недостатності та кардіогенного шоку. У тяжких випадках спостерігаються порушення дихання, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості; вкрай рідко – генералізовані судомні напади.

Лікування: у разі передозування або при загрожуючому зниженні частоти серцевих скорочень та/або артеріального тиску, лікування Атенололом-Нортон припиняють. У відділеннях інтенсивної терапії слід проводити ретельний нагляд за життєвими параметрами і при необхідності їх коригувати.

При необхідності призначають:

• атропін (0,5 – 2 мг в/в у вигляді болюса);
• глюкагон: початкова доза 1–10 мг внутрівенно (струминно), надалі – 2–2,5 мг/год. у вигляді тривалої інфузії;
• симпатоміметики залежно від маси тіла й ефекту (допамін, добутамін, ізопреналін, оксипреналін або адреналін).

Якщо спостерігається рефрактерність до терапії брадикардії, можлива тимчасова електрокардіостимуляція.

При бронхоспазмі призначають бета₂-симпатоміметики у вигляді аерозолю (при недостатності ефекту також внутрівенно) або амінофілін в/в.

При генералізованих судомах призначають повільне внутрівенне введення діазепаму.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Атенолол проникає крізь плацентарний бар’єр та в материнське молоко. Під час вагітності (особливо у перші 3 місяці) Атенолол-Нортон слід застосовувати тільки за суворими показаннями, з урахуванням ретельно зваженого співвідношення користь/ризик, оскільки досі відсутній достатній досвід його застосування у вагітних, особливо на ранніх стадіях. Якщо вагітні жінки приймали Атенолол-Нортон, то у зв’язку з можливістю виникнення у дитини брадикардії, гіпоглікемії та депресії дихання, лікування слід припинити не менше, як за 24–48 годин до пологів. Якщо це неможливе, то немовля повинно знаходитися під особливо ретельним наглядом протягом 24–48 годин після пологів. Атенолол потрапляє у грудне молоко.

Діти

Призначати дітям до 12 років не рекомендується.

Особливі заходи безпеки

При лікуванні препаратом “Атенолол-Нортон” не слід застосовувати внутрішньовенно такі блокатори кальцієвих каналів, як верапаміл та дилтіазем або інші антиаритміки (наприклад, дизопірамід). Виключення становлять хворі, що знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії.

У всіх перелічених випадках лікар повинен ретельно зважити співвідношення користь/ризик при призначеннях препарату “ Атенолол-Нортон ”.

Якщо у хворих при лікуванні іншими бета-блокаторами спостерігалося виникнення тромбоцитопенічної або нетромбоцитопенічної пурпури, необхідно мати на увазі можливість виникнення цього побічного ефекту і при лікуванні Атенололом-Нортон.

Слід пам’ятати, що під час прийому атенололу у вкрай рідких випадках можлива маніфестація латентного цукрового діабету або погіршення стану хворих з наявним цукровим діабетом. Іноді спостерігаються порушення ліпідного обміну: при рівні загального холестерину, що залишається у нормі, зменшується рівень ліпопротеїдів високої щільності та підвищується рівень тригліцеридів у плазмі.

Особливості застосування

З особливою обережністю і тільки під суворим лікарським наглядом необхідно призначати Атенолол-Нортон:

• при атріовентрикулярній блокаді I ступеня;
• при цукровому діабеті з коливаннями рівня цукру у крові (у зв’язку з можливістю виникнення тяжкого гіпоглікемічного стану);
• у випадку тривалого голодування та важких фізичних навантаженнях (можливе виникнення тяжких гіпоглікемічних станів);
• при феохромоцитомі (без альфа₁ адреноблокаторів);
• при порушеннях функції печінки та/або нирок (при призначенні атенололу цій категорії хворих потрібен постійний контроль за динамікою функціонального стану печінки та/або нирок);
• при наявному псоріазі або псоріазі в особистому або сімейному анамнезі;
• хворим з порушенням периферичного кровообігу, включаючи синдром Рейно;
• хворим, які знаходяться на десенсибілізуючій терапії або з тяжкими алергічними реакціями в анамнезі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

На початку лікування, при підвищенні дозування може знижуватись швидкість реакції і спроможність керувати транспортними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні Атенололу-Нортон та:

• протидіабетичних засобів для внутрішнього застосування, таких як інсулін, можливе посилення або пролонгування їх дії. При цьому симптоми гіпоглікемії (особливо тахікардія та тремор) можуть маскуватись або зникати. У зв’язку з цим необхідно здійснювати регулярний контроль цукру крові;
• трициклічних антидепресантів, барбітуратів, фенотіазинів, нітрогліцерину, діуретиків, вазодилататорів та інших антигіпертензивних засобів (наприклад, празозину) можливе підсилення гіпотензивного ефекту;
• блокаторів кальцієвих каналів (типу ніфедипін), крім підсилення гіпотензивного ефекту, може розвинутись серцева недостатність;
• блокаторів кальцієвих каналів (типу верапаміл та дилтіазем) або інших антиаритміків (наприклад, дизопірамід) може розвинутись артеріальна гіпотензія, брадикардія та інші порушення серцевого ритму, серцева недостатність;
• серцевих глікозидів, резерпіну, альфа-метилдопу, гуанфацину та клонідину може виникнути значне уповільнення частоти серцевих скорочень;
• індометацину може знижуватись антигіпертинзивний вплив атенололу;
• наркотичних засобів та анестетиків підсилюється антигіпертинзивний ефект. При цьому проявляється адитивна, негативна інотропна дія обох засобів;
• периферичних міорелаксантів (наприклад, суксаметоній, тубокурарин) може виникнути посилення нервово-м’язової блокади, тому перед операцією, що супроводжується наркозом, анестезіолог повинен бути інформований про те, що хворий приймає Атенолол-Нортон.
• еуфіліну і теофіліну можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів;
• лідокаїну можливе зменшення його виведення і підвищення ризику токсичної дії лідокаїну.

У хворих, які приймають одночасно Атенолол-Нортон і клонідин, останній може бути відмінений тільки через декілька днів після припинення лікування Атенололом-Нортон.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Атенолол – селективний β₁-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Препарат має антиангінальну, антиаритмічну та гіпотензивну дії. Блокуючи β₁-адренорецептори серця, зменшує стимулюючий вплив на серце симпатичного відділу вегетативної нервової системи та циркулюючих у крові катехоламінів. Атенолол зменшує автоматизм синусного вузла, частоту серцевих скорочень (ЧСС) (у спокої та при фізичному навантаженні), скоротність та збудливість міокарда, уповільнює атріовентрикулярну провідність, зменшує потребу серця в кисні. При систематичному вживанні викликає поступове зниження АТ. Гіпотензивний ефект стабілізується до кінця другого тижня лікування.

Фармакокінетика. Атенолол всмоктується у травному тракті не повністю (50-60%) і не зазнає значного метаболізму в печінці. Максимальна концентрація препарату в плазмі досягається через 2-4 год після прийому. Період напіввиведення становить 6-9 год, але фармакологічні ефекти препарату зберігаються протягом 24 год.

Атенолол-Авант проходить через плаценту і виділяється з материнським молоком. Його концентрація у тканинах мозку низька, що викликано гідрофільним характером його молекули; зв’язок із протеїнами плазми становить приблизно 5%.

Препарат виводиться з сечею (85%) у незміненому вигляді.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості

білі, круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25°С у захищеному від світла місці, недоступному для дітей.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ЮНІМАКС ЛАБОРАТОРИС.

або

Виробник

Мепро Фармасютікалз Пвт. Лтд

Місцезнаходження

Плот № 7, Сектор 24, Фаридабад-121005, Харіана, Індія.

Q-Роуд, Фейз-IV, G.I.D.C. Вадхван сіті -363035, Сурендранагар, Гуджарат стейт, Індія

Власник реєстраційного посвідчення

АМЕРІКЕН НОРТОН КОРПОРЕЙШН.

Місцезнаходження

1570 Сан-Томас Еквіно Роуд, 18, Сан-Хосе, СА 95130, США.