Андрокур

Склад

діюча речовина: cyproterone;

1 таблетка містить 100 мг ципротерону ацетату;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, полівідон 25000, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Гормони статевих залоз та препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Антиандрогени.

Код АТС G03H А01.

Показання

Лікування неоперабельного раку передміхурової залози.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
• Захворювання печінки.
• Синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора.
• Пухлини печінки нині або в анамнезі (лише у випадку, коли пухлина не зумовлена метастазами).
• Менінгіома нині або в анамнезі.
• Захворювання, що зумовлюють виснаження організму (за винятком неоперабельного раку передміхурової залози).
• Тяжка хронічна депресія.
• Наявні тромбоемболічні стани.

Спосіб застосування та дози

Застосовують внутрішньо. Приймають по 1 таблетці 2-3 рази на день (добова доза –200-300 мг).

Таблетки слід приймати після вживання їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини.

При поліпшенні стану або ремісії захворювання не слід змінювати призначену дозу препарату або припиняти лікування.

– З метою попередження збільшення рівня чоловічих статевих гормонів на початку лікування агоністами гонадотропін-рилізинг гормону (GnRH):

спочатку проводять монотерапію препаратом Андрокур^®: по 2 таблетки двічі на день (200 мг) протягом 5-7 днів. Після цього протягом 3-4 тижнів – по 2 таблетки препарату Андрокур^® двічі на день (200 мг) у комбінації з агоністом гонадотропін-рилізинг гормону (GnRH) у рекомендованій дозі.

• Для усунення припливів жару у пацієнтів під час лікування аналогами гонадотропін-рилізинг гормону (GnRH) або після орхіектомії:

0,5-1,5 таблетки препарату Андрокур^® на день (добова доза – 50-150 мг) зі збільшенням дози у разі необхідності до 2 таблеток тричі на день (300 мг).

Пацієнти літнього віку

Не існує даних, що свідчать про необхідність корекції дози для пацієнтів літнього віку.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Застосування препарату Андрокур^® протипоказане пацієнтам із захворюваннями печінки (тобто поки параметри функції печінки не повернуться до норми).

Пацієнти з нирковою недостатністю

Не існує даних, що свідчать про необхідність у корекції дози для пацієнтів з нирковою недостатністю.

Побічні реакції

Найпоширеніші побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували препарат Андрокур^®, включають зниження лібідо, еректильну дисфункцію та зворотнє пригнічення сперматогенезу.

До найсерйозніших побічних реакцій, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували препарат Андрокур^®, належать печінкова токсичність, доброякісні та злоякісні пухлини печінки, що можуть призводити до розвитку внутрішньочеревних кровотеч, і тромбоемболічні явища.

Частота побічних реакцій, про які повідомлялося під час застосування препарату Андрокур^®, підсумована у нижчезазначеній таблиці. Частота визначається як дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100 і <1/10), непоширені (≥ 1/1000, <1/100), рідко поширені (≥ 1/10000, <1/1000) і дуже рідко поширені (<1/10000). Побічні реакції, що були встановлені тільки під час постмаркетингових досліджень і у яких частоту не можна визначити, зазначаються як «частота невідома».

*⁾ Додаткову інформацію див. у розділі «Особливості застосування»

**⁾ Причинний взаємозв’язок з препаратом Андрокур^® не встановлений

Для опису конкретної реакції, назв її синонімів і пов’язаних з нею станів використані найбільш прийнятні терміни MedDRA. Терміни для позначення небажаних реакцій грунтуються на 8-й версії MedDRA.

При лікуванні препаратом Андрокур^® знижується статевий потяг і потенція та пригнічується функція статевих залоз. Ці явища минають після припинення терапії.

Андрокур^® унаслідок своєї антиандрогенної та антигонадотропної дії протягом кількох тижнів застосування пригнічує сперматогенез. Після припинення лікування він поступово відновлюється протягом кількох місяців.

Застосування препарату Андрокур^® може призвести до гінекомастії (що іноді поєднується із підвищеною чутливістю грудних сосків при дотику), що, як правило, минає після відміни препарату.

Як і при застосуванні інших антиандрогенних препаратів, тривале зниження рівня андрогенів за допомогою препарату Андрокур^® може зумовити розвиток остеопорозу.

Повідомлялося про розвиток менінгіом у зв’язку з довготривалим застосуванням (упродовж кількох років) препарату у дозах 25 мг або вище. 

Передозування

Застосування у період вагітності або годування груддю

Лікування препаратом Андрокур^®, таблетки по 100 мг, не показане для жінок.

Діти

Андрокур^® не рекомендують для застосування дітям та підліткам до 18 років унаслідок відсутності даних про безпеку та ефективність.

Особливості застосування

Печінка

У хворих, які застосовували Андрокур^®, зареєстровані випадки розвитку гепатотоксичності, у тому числі жовтяниці, гепатиту та печінкової недостатності. При застосуванні препарату в дозі 100 мг і вище також повідомлялося про летальні випадки. Більшість летальних випадків спостерігалися при лікуванні чоловіків з розповсюдженим раком передміхурової залози. Токсичність препарату залежить від дози і розвивається зазвичай після декількох місяців лікування. Перед початком лікування, регулярно протягом усього періоду лікування та у разі, якщо спостерігаються будь-які симптоми гепатотоксичності, слід провести дослідження функції печінки. Якщо діагноз гепатотоксичності підтверджується, за відсутності іншої причини її виникнення (наприклад, за наявності метастазів), застосування ципротерону ацетату рекомендується відмінити. Лікування можна продовжувати тільки у разі, якщо користь від терапії переважає можливий ризик.

Після застосування препарату Андрокур^® у поодиноких випадках спостерігався розвиток доброякісних, а ще рідше – злоякісних пухлин печінки. В окремих випадках внутрішньочеревні кровотечі, спричинені цими пухлинами, загрожували життю. При болю у верхній частині живота, збільшенні печінки або ознаках внутрішньочеревної кровотечі під час лікування препаратом Андрокур^® при диференційній діагностиці слід враховувати ймовірність наявності пухлини печінки.

Тромбоемболічні явища

Повідомлялося про розвиток тромбоемболічних явищ у пацієнтів, які застосовували Андрокур^®, проте їх причинний взаємозв’язок із застосуванням препарату не був встановлений.

Пацієнти з артеріальними або венозними тромботичними/тромбоемболічними явищами (наприклад тромбозом глибоких вен, емболією легеневої артерії, інфарктом міокарда) або цереброваскулярними хворобами в анамнезі та хворі з пухлинами на пізній стадії належать до групи підвищеного ризику розвитку у подальшому тромбоемболічних явищ.

Необхідно з особливою обережністю підходити до призначення препарату хворим на неоперабельний рак передміхурової залози з тромбоемболічними явищами в анамнезі, тяжкими формами цукрового діабету з ураженнями судин або серпоподібно-клітинною анемією. В кожному окремому випадку потрібно зважувати очікувану користь від лікування і потенційний ризик.

Анемія

Під час застосування препарату Андрокур^® повідомлялося про розвиток анемії. Зважаючи на це, протягом усього періоду лікування необхідно регулярно робити аналіз крові з визначенням кількості еритроцитів.

Цукровий діабет

Пацієнти з цукровим діабетом потребують ретельного медичного нагляду під час лікування, оскільки під час застосування препарату Андрокур^® може змінитися потреба в пероральних протидіабетичних засобах або інсуліні.

Задишка

При виникненні відчуття задишки під час застосування препарату Андрокур^® при диференційній діагностиці необхідно враховувати відомий стимулювальний вплив прогестерону та синтетичних прогестагенів на дихальну систему, що супроводжується гіпокапнією та компенсаторним респіраторним алкалозом. Вважається, що такі стани не потребують лікування.

Функція кори надниркових залоз

Протягом усього періоду лікування необхідно регулярно перевіряти функцію кори надниркових залоз, оскільки доклінічні дані свідчать про можливу супресію внаслідок кортикоїдоподібного ефекту препарату Андрокур^®.

Лактоза

Препарат Андрокур^® містить 184,3 мг лактози на таблетку. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.

Пацієнти, діяльність яких потребує підвищеної уваги (наприклад оператори машин, водії тощо), повинні враховувати, що застосування препарату Андрокур^® може зумовлювати втомлюваність і зниження активності та здатності до концентрації уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Клінічних досліджень взаємодії препарату з лікарськими засобами не проводилось, але оскільки він метаболізується за участі ферменту CYP3A4, очікується, що кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір та інші сильні інгібітори CYP3A4 пригнічують метаболізм ципротерону ацетату. З іншого боку, індуктори CYP3A4, такі як рифампіцин, фенітоїн та лікарські засоби, що містять звіробій, можуть знижувати рівень ципротерону ацетату.

Базуючись на дослідженнях in vitro, можна припустити, що при застосуванні високих терапевтичних доз ципротерону ацетату (100 мг тричі на добу) можливе інгібування таких ферментів системи цитохрому Р450, як CYP2C8, 2C9, 2C19, 3A4 і 2D6.

При одночасному застосуванні інгібіторів HMGCoA (статинів) та високих терапевтичних доз ципротерону ацетату через однаковий шлях метаболізму цих речовин може зростати асоційований зі статинами ризик міопатії або рабдоміолізу.

Фармакодинаміка.

Андрокур^®– гормональний препарат з антиандрогенною дією.

При застосуванні препарату Андрокур^® у чоловіків знижується статевий потяг і потенція, а також пригнічується функція статевих залоз. Після відміни препарату ці явища зникають.

Ципротерону ацетат конкурентно пригнічує вплив андрогенів на андрогенозалежні органи-мішені, наприклад, захищає передміхурову залозу від впливу андрогенів статевих залоз і/або кори надниркових залоз.

Ципротерону ацетат чинить центральну інгібуючу дію. Антигонадотропний ефект зумовлює зниження синтезу тестостерону в яєчках і, як наслідок, зменшення концентрації цього гормону в сироватці.

Антигонадотропний ефект ципротерону ацетату також виявляється при його застосуванні в комбінації з агоністами гонадотропін-рилізинг гормону (GnRH). Зростання рівня тестостерону на початку терапії, спричинене речовинами цієї групи, знижується завдяки ципротерону ацетату.

При застосуванні високих доз ципротерону ацетату інколи спостерігалося незначне зростання рівня пролактину.

Дані стандартних доклінічних досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні ципротерону ацетату не вказують на існування будь-якого специфічного ризику для людського організму.

Лікування препаратом Андрокур^® не призводить до ушкодження сперматозоїдів, що могло б зумовити появу вроджених вад або зниження фертильності у потомства, що доведено під час досліджень на самцях щурів.

На сьогодні клінічний досвід та результати проведених епідеміологічних досліджень не дають підстав припускати підвищення частоти розвитку пухлин печінки у людей. Результати досліджень канцерогенності ципротерону ацетату, що проводилися на гризунах, не вказують на існування будь-якої специфічної канцерогенної дії. Проте слід зауважити, що статеві стероїди можуть сприяти росту певних уже існуючих гормонозалежних тканин та пухлин.

Загалом наявні дані не дають підстав заперечувати застосування препарату Андрокур^® у людям, якщо прийомі його відповідно до вказівок та в рекомендованій дозі. 

Після перорального прийому ципротерону ацетат повністю всмоктується у широкому діапазоні доз.

Абсолютна біодоступність ципротерону ацетату практично повна (88 % від прийнятої дози).

Після перорального застосування 100 мг ципротерону ацетату максимальна концентрація в сироватці становить 239,2 ± 114,2 нг/мл і спостерігається через 2,8 ± 1,1 години. Надалі концентрація речовини в сироватці знижується протягом 24–120 годин з кінцевим періодом напіввиведення, що дорівнює 42,8 ± 9,7 години. Кліренс ципротерону ацетату із сироватки становить 3,8 ± 2,2 мл/хв/кг. Метаболізується ципротерону ацетат різними шляхами, включаючи гідроксилювання та кон’югацію. Основний метаболіт у плазмі крові - 15b-гідроксипохідне. Метаболізм 1 фази каталізується головним чином ферментом CYP3A4 цитохрому P450.

Незначна частина прийнятої дози виводиться в незміненому стані з жовчю. Більша частина речовини екскретується у вигляді метаболітів із сечею та жовчю у співвідношенні 3:7. Період напіввиведення метаболітів з плазми становить 1,7 доби.

Ципротерону ацетат практично повністю зв’язується виключно з альбумінами плазми. Приблизно 3,5-4 % загального рівня стероїду залишається у вільному стані. Оскільки зв’язування з білками неспецифічне, зміна рівня глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, не впливає на фармакокінетику ципротерону ацетату.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки білого або злегка жовтуватого кольору, з обох боків розподільчої риски витиснено «LA», з другого боку таблетки – шестикутник.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Дельфарм Лілль С.А.С., Франція для Байєр Шерінг Фарма АГ, Німеччина.

Місцезнаходження

Rue de Toufflers, Z.I. de Roubaix-Est, 59390 Lys Lez Lannoy, France.