Ампициллин порошок для р-ра д/ин по 0.5 г №1 во флак:

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: ампіцилін; (2S, 5R, 6R)-6-((R)-2-аміно-2-феніл-ацетамідо]-3,3-диметил-7-оксо-4-тіа-1-аза-біцикло гептан -2-карбонова кислота);

Основні фізико-хімічні властивості

гігроскопічний порошок майже білого кольору;

Склад

1 флакон містить ампіциліну натрієву сіль у перерахунку на ампіцилін – 0,5 г або 1 г.

Форма випуску

Порошок для розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Пеніциліни. Код АТС J01С А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Напівсинтетичний антибіотик пеніцилінового ряду. Бактерицидна дія ампіциліну обумовлена здатністю порушувати синтез зовнішньої мембрани бактерій. Має широкий спектр протимікробної дії, яка включає різні аеробні та анаеробні грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми. Препарат активний відносно α- та β-гемолітичних стрептококів, більшості штамів ентерококів, Srteptococcus pneumoniae, Staphylococci (штами, що не продукують пеніциліназу), Bacillus anthracis, Clostridium spp., Corynebacterium xerose, Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, багатьох штамів Salmonella, Shigella, Esherichia coli.

Препарат руйнується пеніциліназою, тому не є активним щодо стафілококів, що резистентні до бензилпеніциліну, Pseudomonas aeruginosa, P. vulgaris, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter aerogenes та деяких штамів E. coli, Rickettsia, Mycoplasma та вірусів.

Фармакокінетика. Максимальна концентрація в плазмі крові після внутрішньом’язового введення досягається через 1 годину. Приблизно 28 % ампіциліну зв’язується з білками плазми крові. Період напіввиведення з плазми крові становить 1 – 2 години, у немовлят, хворих літнього віку та пацієнтів з порушенням функції нирок він може подовжуватися. Ампіцилін добре розподіляється у тканинах та рідинах організму. Погано проникає через ГЕБ, при менінгіті його концентрація у лікворі підвищується. Проникає через плацентарний бар’єр. У невеликій кількості виявляється у грудному молоці. Виділяється у незмінному стані нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції, приблизно 20 % антибіотика виводиться з жовчю. Частково видаляється під час гемодіалізу.

Показання для застосування

Інфекції, спричинені чутливими до ампіциліну мікроорганізмами, у тому числі бронхіт, пневмонія, абсцес легенів, пієлонефрит, середній отит, синусит, тонзиліт; гінекологічні інфекції; інфекції жовчних шляхів; інфекції травного тракту, спричинені шигелами або сальмонелами; інфекції шкіри та м’яких тканин; сепсис, менінгіт, ендокардит; профілактика післяопераційних ускладнень.

Спосіб застосування та дози

Ампіцилін вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Дозу встановлюють індивідуально залежно від локалізації процесу і тяжкості захворювання. Дорослим звичайно призначають у дозі 250 – 500 мг 4 рази на добу. При тяжких інфекціях доза ампіциліну може бути збільшена.

Дітям призначають у дозі 50 – 100 мг/кг маси тіла на добу у 4 прийоми. Дітям з масою тіла більше 20 кг – у дозі для дорослих. При тяжких інфекціях доза ампіциліну може бути збільшена.

Тривалість лікування – 7 – 14 днів та більше. Лікування ампіциліном слід продовжувати протягом не менше 48 – 72 годин після нормалізації температури тіла і зникнення симптомів захворювання. При інфекціях, спричинених гемолітичним стрептококом, тривалість лікування повинна становити не менше 10 днів.

При нирковій недостатності дозу і інтервал між введеннями необхідно змінювати відповідно до концентрації креатиніну в плазмі крові.

Побічна дія

Можливі алергічні реакції, глосит, стоматит, нудота, блювання, ентероколіт, діарея, псевдомембранозний коліт, шкірний висип, свербіж, кропив’янка, анафілактичні реакції, підвищення активності печінкових трансаміназ у сироватці крові, анемія, тромбоцитопенія, еозінофілія, лейкопенія, агранулоцитоз.

Протипоказання

Підвищена чутливість до антибіотиків пеніцилінового ряду.

Передозування

Алергічні реакції, диспептичні розлади. Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне. Можливе застосування гемодіалізу.

Особливості застосування

Перед застосуванням препарату слід провести пробу на чутливість до ампіциліну. З особливою обережністю призначають пацієнтам з підвищеною чутливістю до цефалоспоринів, гризеофульвіну чи пеніциламіну.

При тривалому лікуванні ампіциліном рекомендується періодично контролювати функції нирок, печінки та органів кровотворення.

Слід враховувати можливість розвитку суперінфекції, спричиненої патогенними грибами або стійкими бактеріями.

З обережністю призначають препарат жінкам під час вагітності і в період годування груддю. При бронхіальній астмі, сінній гарячці та інших алергічних захворюваннях препарат застосовують при одночасному призначенні десенсибілізуючих засобів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При одночасному застосуванні препарату з алопуринолом ризик розвитку шкірного висипу підвищується, особливо у пацієнтів з гіперурикемією. Не слід призначати ампіцилін одночасно з бактеріостатичними антибіотиками та сульфаніламідами. При одночасному застосуванні ампіцилін може знижувати ефективність пероральних гормональних контрацептивів. Пробенецид знижує елімінацію ампіциліну і підвищує його концентрацію в крові, що може призвести до розвитку токсичних ефектів.

Умови та термін зберігання

Зберігати при температурі не вище +25°С. Термін придатності – 3 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 0,5 г або 1 г у флаконі, по 1, 10 або 50 флаконів у пачці з картону.

Виробник

ЗАТ «Лекхім-Харків».

Адреса

Україна, 61115, м. Харків, вул. 17-го Партз'їзду, 36.