Амоксикомб

Склад

діючі речовини: 5 мл відновленої суспензії містять амоксициліну тригідрату у кількості, еквівалентній амоксициліну 125 мг або 250 мг; калію клавуланату розведеного у кількості, еквівалентній клавулановій кислоті 31,25 мг або 62,5 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота янтарна, гіпромелоза, ксантанова камідь, аспартам (Е 951), кремнію діоксид, ароматизатор ‒ суниця гурана 586997 АР0551 (мальтодекстрин, пропіленгліколь, дозволені штучні ароматизатори, кислота оцтова).

Лікарська форма

Порошок для приготування суспензії для внутрішнього застосування.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Амоксицилін у комбінації з інгібіторами бета-лактамаз. Код АТС J01C R02.

Показання

Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до комбінації амоксицилін/ кислота клавуланова штамами мікроорганізмами:

• інфекції ЛОР-органів, у т. ч. рецидивні тонзиліти, синусити, середні отити;
• інфекції дихальних шляхів, у т. ч. загострення хронічного бронхіту, лобарні та бронхопневмонії;
• інфекції сечовидільної системи, у т. ч. цистити, уретрити, пієлонефрити;
• інфекції шкіри та м’яких тканин, у т. ч. запалення підшкірної клітковини, укуси тварин;
• зубні абсцеси з розповсюдженням на прилеглі тканини.

Протипоказання

Гіперчутливість до пеніцилінів та інших b-лактамних антибіотиків та компонентів препарату. Жовтяниця/порушення функції печінки, пов’язані із застосуванням амоксициліну або інших пеніцилінів в минулому, інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз.

Спосіб застосування та дози

Дози зазначено в одиницях амоксицилін/ кислота клавуланова.

При підборі дози дози Амоксикомбу слід врахувати:

• очікувані патогенні мікроорганізми та їх імовірну чутливість до діючих речовин;
• тяжкість і локалізацію інфекції;
• вік, масу тіла і стан функції нирок пацієнта.

У разі необхідності слід розглянути доцільність застосування альтернативних форм Амоксикомбу (наприклад тих, що містять більші дози амоксициліну та/або різне співвідношення амоксициліну і клавуланової кислоти.

Тривалість терапії залежить від перебігу захворювання. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без консультації лікаря.

Рекомендації з приготування суспензії.

Струсити флакон. Додати приблизно 2/3 від загального об’єму води, що необхідна для розведення, і енергійно струсити флакон для суспендування порошку. Додати залишок води до мітки у вигляді стрілочки на етикетці і знову струсити до повного розчинення порошку.

Добре струшувати перед кожним застосуванням.

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг: разова доза 500 мг/125 мг 3 рази на добу.

Для лікування дорослих пацієнтів доцільно застосовувати препарат в іншій лікарській формі (наприклад таблетки).

Діти з масою тіла ˂ 40 кг: від 20 мг/5 мг на 1 кг маси тіла на добу ( при інфекціях легкої та середньої тяжкості) до 60 мг/15 мг на 1 кг маси тіла на добу (при тяжких інфекціях) у вигляді трьох окремих доз.

Рекомендації щодо дозування дітям наведені у таблиці нижче.

УВАГА! Точні добові дози розраховуються відповідно до маси тіла дитини, а не її віку.

Пацієнти літнього віку

Коригування дози не потрібне.

Порушення функції нирок

Коригування дози базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну та залежить від швидкості клубочкової фільтрації. Для пацієнтів з кліренсом креатиніну понад 30 мл/хв. регулювання дози не потрібне.

Дорослі і діти з масою тіла ≥ 40 кг

Діти з масою тіла ˂ 40 кг

Порушення функції печінки

Препарат застосовують з обережністю. Слід регулярно контролювати функцію печінки.

Спосіб застосування

Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід застосовувати на початку прийому їжі.

Розпочинати лікування можна з парентерального введення препарату, а продовжувати формою препарату для перорального застосування.

Побічні реакції

Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:

дуже часто ³ 1/10;

часто ³ 1/100 та < 1/10;

нечасто ³ 1/1000 та < 1/100;

рідко ³ 1/10000 та < 1/1000;

дуже рідко < 1/10000.

Інфекції та інвазії.

Часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Кровоносна та лімфатична системи.

Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.

Дуже рідко: оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія; збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

Імунна система.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.

Нервова система.

Нечасто: запаморочення, головний біль.

Дуже рідко: оборотна гіперактивність і судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.

Дорослі

Дуже часто: діарея.

Часто: нудота, блювання.

Діти

Часто: діарея, нудота, блювання.

Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату. Вищезазначені симптоми з боку шлунково-кишкового тракту можна зменшити, якщо застосувати препарат на початку прийому їжі.

Нечасто: порушення травлення.

Дуже рідко: антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт), чорний „волосатий” язик. Дуже рідко у дітей спостерігається поверхнева зміна кольору зубів. Належний догляд за порожниною рота може запобігти цьому явищу. Зміну забарвлення можна усунути шляхом чищення зубів.

Нечасто: помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відмічалось у хворих, які лікуються антибіотиками групи бета-лактамів, хоча клінічне значення цього не встановлено.

Дуже рідко: гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникають при застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів.

Гепатити виникали головним чином у чоловіків і хворих літнього віку, їхнє виникнення може бути пов’язано з тривалим лікуванням препаратом.

У дітей такі явища виникали дуже рідко.

Симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища звичайно мають оборотний характер. Порушення функції печінки можуть бути тяжкими і дуже рідко можуть закінчуватися летально. Майже завжди це трапляється у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.

Нечасто: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка.

Рідко: поліморфна еритема.

Дуже рідко: синдром Стівенса‒Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. розділ «Передозування»).

Передозування

Симптоми: можуть виникнути порушення з боку шлунково-кишкового тракту (біль у животі, нудота, блювання, діарея) і водно-електролітного балансу. Іноді спостерігається збудження, головний біль, запаморочення, безсоння, в окремих випадках – судоми. Повідомлялося про випадки кристалурії, які іноді призводили до ниркової недостатності (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікування. Лікування симптоматичне, рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля, корекція водно-електролітних порушень.

Амоксикомб може виводитись під час гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

В одному дослідженні у жінок з передчасним розривом навколоплідних оболонок профілактичне призначення Амоксикомбу було пов’язане зі збільшенням ризику розвитку некротичного ентероколіту у новонароджених. Амоксикомб не можна приймати в період вагітності (особливо в І триместрі), окрім випадків нагальної потреби.

Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавуланової кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Отже, у немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити.

Амоксикомб у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування буде переважати ризик.

Діти

Препарат у формі суспензії призначають дітям віком від 2 місяців. Дітям до 2 місяців застосовують парентеральну форму Амоксикомбу.

Особливості застосування

Амоксикомб з обережністю призначають пацієнтам, які у минулому мали алергічні реакції. Існує можливість перехресної алергії до інших β-лактамних антибіотиків, наприклад цефалоспоринів.

Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактоїдні реакції) спостерігались у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції частіше виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»).

При застосуванні Амоксикомбу можуть спостерігатися зміни функціональних показників печінки. Відомі випадки розвитку холестатичної жовтяниці, аж до тяжкої, зазвичай оборотної. Симптоми з боку печінки можуть проявитися навіть через декілька тижнів після завершення лікування.

Для пацієнтів з порушеннями функції нирок дозу слід знизити, враховуючи ступінь порушення.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок суспензію Амоксикомбу 250мг/62,5мг/5мл застосовувати не рекомендується (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Присутність клавуланової кислоти у препараті може спричиняти неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, тому, як наслідок, можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.

Є повідомлення про хибнопозитивні результати тестів на наявність Aspergillus у пацієнтів, які отримували амоксицилін/ клавуланову кислоту (при застосуванні тесту Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA). Тому такі позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/ клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.

Розвиток мультиформної еритеми, асоційованої з пустулами на початку лікування, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказано введення амоксициліну.

Зрідка у пацієнтів, які приймають Амоксикомб та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися понаднормове подовження протромбінового часу (підвищення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR)). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може бути потрібна корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції.

У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалися випадки кристалурії. При застосуванні високих доз амоксициліну рекомендується достатній прийом рідини і діурез для зниження ймовірності кристалурії, спричиненої амоксициліном (див. розділ «Передозування»).

При застосуванні пеніциліну відмічались тяжкі, іноді смертельні, реакції гіперчутливості (анафілактоїдні реакції), більш імовірні у пацієнтів з гіперчутливістю до амоксициліну. При розвитку алергічних реакцій лікування слід припинити і призначити альтернативну терапію.

Амоксикомб не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при цій патології було відмічено випадки еритематозних висипань.

Тривале застосування препарату може спричинити надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.

При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки інші методи можуть давати хибнопозитивні результати.

Суспензія Амоксикомбу містить аспартам ‒ джерело фенілаланіну, тому препарат повинен з обережністю призначатися пацієнтам з фенілкетонурією.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Негативного впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не спостерігалось, але слід враховувати ймовірність такого побічного ефекту, як запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

У пацієнтів, які приймали Амоксикомб, відмічалось подовження часу кровотечі і протромбінового часу, тому препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують антикоагулянти.

Одночасне застосування пробенециду з Амоксикомбом не рекомендується, оскільки він знижує виділення останнього. Одночасне призначення пробенециду може призвести до тривалого зростання плазмового рівня амоксициліну.

Одночасне застосування з алопуринолом збільшує ймовірність розвитку шкірних алергічних реакцій.

Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання токсичності останнього.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном збільшує ймовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Амоксикомбу та алопуринолу немає.

Як і інші антибіотики, Амоксикомб може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

За даними літератури, існують окремі повідомлення про збільшення рівня INR у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень INR з додаванням або припиненням лікування Амоксикомбом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Амоксикомб – комбінований препарат, що містить амоксицилін (напівсинтетичний пеніциліновий антибіотик з широким спектром бактерицидної дії) і клавуланову кислоту (інгібітор бактеріальних β-лактамаз).

Бактеріальні ферменти, що знищують антибіотик ще до початку його дії, спричиняють нечутливість мікроорганізмів до багатьох антибіотиків.

Клавуланат калію, що входить до складу Амоксикомбу, блокує цей захисний механізм, інактивуючи β-лактамази, і таким чином, позбавляє мікроорганізми стійкості до швидкої бактерицидної дії амоксициліну. Клавуланат калію також має низьку антибактеріальну активність. При одночасному прийомі амоксицилін і клавуланат утворюють антимікробний препарат широкого спектра дії.

Мікроорганізми, наведені нижче, розподілено відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату in vitro.

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus saprophyticus (метицилінчутливі штами), коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі штами).

Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Haemophilus influenza, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholera.

Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospirosa ictterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.

Грампозитивні анаероби: види Clostridium, Peptococcus niger, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, види Peptostreptococcus.

Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Capnocytophaga, Eikenella corrodens, види Fusobacterium, Fusobacterium nucleatum, види Porphyromonas, види Prevotella.

Штами з можливою набутою резистентністю

Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klesiella pneumonia, види Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Proteus, види Salmonella, види Shigella.

Грампозитивні аероби: види Corynebacterium, Enterococcus faecium, Streptococcus pneumonia, Streptococcus групи viridans.

Нечутливі мікроорганізми

Грамнегативні аероби: види Acinetobacter,Citrobacter freundii, види Enterobacter, Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, види Providencia, види Pseudomonas, види Serratia, Stenotrophomas maltophilia, Yesinia enterolitica.

Інші: Chlamydia pneumonia, Chlamydia psittaci, види Chlamydia, Coxiella burnetti, види Mycoplasma.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо обидва компоненти добре всмоктуються, пікова концентрація у сироватці досягається через 1 годину після прийому. Амоксикомб діє більш ефективно, якщо приймати його на початку прийому їжі.

Після прийому Амоксикомбу концентрація амоксициліну у сироватці подібна до тієї, що досягається при пероральному прийомі еквівалентних доз самого амоксициліну.

Після прийому внутрішньо у тканинах та інтерстиціальній рідині визначаються терапевтичні концентрації амоксициліну і клавуланової кислоти. Амоксицилін переходить у материнське молоко. Слідові кількості клавуланової кислоти також було виявлено у материнському молоці.

Період напіввиведення амоксициліну становить 1,3 год (78 хв), а клавуланової кислоти – 1 год.

Приблизно 50-70 % амоксициліну та приблизно 25-40 % клавуланової кислоти виводиться з сечею в незміненому вигляді протягом перших 6 годин.

Амоксицилін і клавуланова кислота слабко зв’язуються з білками плазми крові. Дослідженнями встановлено, що зв’язування становить 25 % для клавуланової кислоти та 18 % для амоксициліну від загальної концентрації у плазмі крові.

Прийом подвійної дози Амоксикомбу дозволяє збільшити його рівень у сироватці приблизно удвічі.

Основні фізико-хімічні властивості

порошок для приготування суспензії для внутрішнього застосування 125мг/31,25 мг / 5 мл:

білого або майже білого кольору гранульований порошок у білих напівпрозорих пластикових флаконах;

порошок для приготування суспензії для внутрішнього застосування 250мг/62,5 мг / 5 мл:

білого або майже білого кольору гранульований порошок у білих напівпрозорих пластикових флаконах.

Термін придатності

18 місяців.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30°С в сухому, недоступному для дітей місці.

Після розведення зберігати у холодильнику (2 – 8 °С).

Застосувати розведену суспензію протягом 7 днів.

Упаковка

По 1 флакону з порошком для приготування суспензії 100 мл в картонній коробці разом з дозатором.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Ауробіндо Фарма Лтд./ Aurobindo Pharma Ltd.

Місцезнаходження

Плот №2, Майтривіхар, Амерпет, Гідерабад – 500 038, Індія/

Plot No. 2, Maitrivihar, Ameerpet, Hyderabad -500 038, India.

Адреса виробничої дільниці.

Юніт – ХІІ, Sy.No: 314, селище Бачупаллі, Кутубуллапур Мандал, округ Ранга Редді,

Андхра Прадеш, Індія/

Unit – XII, Sy.No: 314, Bachupally Village, Quthubullapur Mandal, Ranga Reddy District,

Andhra Pradesh, India.