Амоксициллин форте

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: амоксицилін; [2S-[2альфа,5альфа,6бета(S*)]]-6-[[Аміно-(4-гідроксифеніл)ацетіл]аміно]-3,3-диметил-7-оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонова кислота в вигляді тригідрата;

Основні фізико-хімічні властивості

циліндрична, тверда желатинова капсула с полірованою поверхнею, жовтого кольору, що містить гіркий, без запаху або зі слабким запахом, гранульований, білий або майже білий порошок;

Склад

1 капсула містить 500мг амоксициліну безводного, що еквівалентно 574 мг амоксициліну тригідрату;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, тальк, магнію стеарат.

Форма випуску

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Пеніциліни широкого спектра дії. Код АТС J01CA04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Амоксицилін напівсинтетичний пеніцилін з широким спектром бактерицидної дії, що зумовлена здатністю пригнічувати синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Активний щодо грампозитивних коків – Staphylococcus spp. (за винятком штамів, що продукують пеніциліназу), Streptococcus spp., анаеробних стрептококів Peptostreptococcus, Peptococcus, мікроаерофільних стрептококів Streptococcus faecalis, а також грампозитивних паличок – Bacillus anthracis, більшості штамів Corynebacterium diphteriae, Clostridium spp., Listeria monocytogenes, Erysepilothrix rhusiopathiae та Eubacterium. Діє на грамнегативні аеробні мікроорганізми: коки - Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, палички – Escherichia colli, Shigella spp., Salmonella spp., Proteus mirabilis, більшість штамів Klebsiella spp., Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis; на спірохети - Treponema pallidum, Treponema pertenue, Leptospira spp., Borrelia burgdorferi; на хламідії – Chlamidia trachomatis. У комбінації з метронідазолом виявляє активність щодо Helicobacter pylori. До препарату стійкі мікроорганізми, що продукують пеніциліназу

Не активний щодо мікобактерій, мікоплазм, рикетсій, грибів, амеб, плазмодіїв, вірусів, а також Pseudomonas aeruginosa та Proteus spp. (за винятком P. mirabillis).

Фармакокінетика. Після прийому всередину швидко всмоктується. Їжа не впливає на всмоктування. Амоксицилін добре розповсюджується в тканинах, жовчному міхурі, бронхах, печінці, легенях, плевральній рідині, мокротинні та сечі. Він проникає крізь плаценту та виділяється в материнське молоко. Не проникає крізь ГЕБ, за виключенням випадків запалення мозкових оболонок. Максимальна концентрація препарату в сироватці крові визначається через 1–2 години після прийому. Період напіввиведення становить

1–1,5 години. Виводиться в основному нирками: 60-70% прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді протягом 8 годин, 10 - 20% виводяться з жовчю.

Показання для застосування

Лікування інфекцій, викликаних чутливими до амоксициліну мікроорганізмами, у тому числі:

• ангіна;
• гострий отит, бронхіт, бактеріальний фарингіт, синусит, пневмонія;
• гостра неускладнена гонорея;
• інфекції шкіри та м’яких тканин, у тому числі при опіковій хворобі, лептоспіроз, бореліоз;
• інфекції жовчовивідних шляхів (уретрит, цистит, пієлонефрит, ендометрит, неускладнена гонорея) та травного тракту (перитоніт, ентероколіт, холецистит, холангіт;
• у складі комбінованої терапії з метронідазолом застосовують для лікування хронічного гастриту, а також пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori;
• гострі та хронічні інфекції сечових шляхів (уретрит, пієлонефрит);
• черевний тиф;
• хвороба Лайма.

Препарат також може застосовуватись для профілактики бактеріального ендокардиту.

Спосіб застосування та дози

Дорослі та підлітки:

Рекомендована доза становить 500 мг амоксициліну один раз на 8 годин (3 рази на день), при тяжких інфекціях дозу можна збільшити до 1 г 3 рази на день.

При лікуванні гострої неускладненої гонореї – 3 г одноразово (у комбінації з пробінецидом).

Дітям від 6 років призначають по 250 мг 3 рази на добу. Залежно від походження та тяжкості інфекції дозу можна збільшити.

Для дітей молодше 6 років використовується інша лікарська форма, доза якої адекватна віку.

При печінковій недостатності у дорослих та дітей інтервал між прийомами слід збільшити до 12 годин.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок при кліренсі креатиніну 10-40 мл/хв інтервал між прийомами необхідно збільшити до 12 год; при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв інтервал між прийомами повинен становити 24 год. При анурії добова доза не повинна перевищувати 2 г.

Капсулу проковтнути, не розжовуючи, запити склянкою води.

Тривалість лікування залежить від ступені тяжкості захворювання, клі