Альмер таблетки дисперг в рот полос по 10 мг №30 (10х3):

Склад

діюча речовина: donepezile;

1 таблетка містить донепезилу гідрохлориду 5 мг або 10 мг;

допоміжні речовини: калію полакрилін, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію цитрат, аспартам (Е 951), натрію кроскармелоза, кремнію діоксин колоїдний безводний, магнію стеарат, кислота хлористоводнева концентрована. 

Лікарська форма

Таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині.

Фармакотерапевтична група

Засоби для застосування при деменції. Інгібітори холінестерази. Код АТС N06D A02.

Показання

Симптоматичне лікування деменції Альцгеймерівського типу легкого та середнього ступеня тяжкості.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Вагітність, період годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Препарат призначають дорослим у початковій дозі 5 мг 1 раз на добу. Альмер приймають перорально увечері перед сном. Таблетку кладуть на язик і чекають доки вона розпадеться, перш ніж її проковтують, за бажанням хворого, запиваючи водою або ні. 

Прийом у початковій дозі 5 мг 1 раз на добу продовжують протягом 1 місяця, до досягнення рівноважної концентрації донепезилу гідрохлориду та визначення раннього терапевтичного ефекту. Після одномісячної клінічної оцінки лікування в дозі 5 мг 1 раз на добу доза Альмеру може бути збільшена до 10 мг 1 раз на добу. Максимальна рекомендована добова доза 10 мг. Дози більше 10 мг 1 раз на добу не вивчалися в клінічних дослідженнях.

Лікування слід розпочинати і продовжувати під контролем лікаря, який має досвід діагностики хвороби Альцгеймера і лікування таких пацієнтів. Захворювання необхідно діагностувати відповідно до загальноприйнятих рекомендацій (наприклад, DSM IV або ICD 10 - Міжнародна класифікація хвороб, 10-й випуск). Терапію донепезилом можна розпочинати тільки в тому випадку, коли є людина, яка доглядає за хворим і буде постійно контролювати прийом таблеток пацієнтом. Підтримуючу терапію можна продовжувати доти, доки зберігається терапевтичний ефект препарату. У зв'язку з цим слід регулярно оцінювати ефект донепезилу. Доцільність припинення лікування слід обговорювати при зникненні його ефекту. Індивідуальну відповідь на донепезил передбачити неможливо.

Після припинення лікування відбувається поступове зменшення сприятливих ефектів Альмеру.

Порушення функції нирок і печінки. Схема застосування препарату для лікування хворих з порушеною функцією нирок або з легким чи середньої тяжкості порушенням функції печінки аналогічна, оскільки кліренс донепезилу гідрохлориду не змінюється при цих станах.

Діти. Безпека застосування препарату у дітей не вивчалась, тому не слід призначати його цій групі пацієнтів.

Побічні реакції

Основними небажаними ефектами були діарея, судоми м'язів, стомленість, нудота, блювання і безсоння. Критерії оцінки частоти розвитку небажаних ефектів: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), непоширені (≥ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (> 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10 000 включаючи окремі повідомлення).

Інфекційні захворювання: поширені – нежить.

Розлади харчування та порушення обміну речовин: поширені – анорексія.

Порушення психіки: поширені – галюцинації, стан тривоги, агресивна поведінка.

Порушення з боку нервової системи: поширені – непритомність, запаморочення, безсоння, непоширені – епілептичний напад; рідко поширені – екстрапірамідні симптоми.

Порушення з боку серця: непоширені – брадикардія; рідко поширені – синоатріальна та атріовентрикулярна блокада.

Порушення з боку травного тракту: дуже поширені – нудота, діарея; поширені – блювання, диспепсія; непоширені – виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкова кровотеча.

Гепатобіліарні порушення: рідко поширені – порушення функцій печінки, включаючи гепатит.

Порушення з боку шкіри і підшкірних тканин: поширені – висипання, свербіж. 

Порушення з боку кістково-м’язової системи: поширені – судоми м'язів.

Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів: поширені – нетримання сечі.

Загальні прояви: дуже поширені – головний біль; поширені – стомленість, біль.

Лабораторні та інструментальні дані: непоширені – незначне підвищення м’язової креатинінфосфокінази (КФК).

Травми та отруєння: поширені – травматизм. 

Передозування

Передозування інгібіторів холінестерази може призвести до холінергічного кризу, що характеризується вираженою нудотою, блюванням, салівацією, підвищеною пітливістю, брадикардією, артеріальною гіпотензією, пригніченням дихання, колапсом і судомами. Можлива наростаюча м'язова слабкість, що може призвести до смерті у випадку ураження дихальних м'язів.

Як і при будь-якому передозуванні, показано загальне симптоматичне лікування. Як антидот Альмеру при його передозуванні можуть бути застосовані антихолінергічні засоби групи третинних амінів (атропін). Рекомендується внутрішньовенне введення атропіну сульфату, дозу якого титрують до досягнення ефекту: початкова доза становить 1 - 2 мг внутрішньовенно, потім дозу добирають залежно від клінічного ефекту. При одночасному застосуванні інших холіноміметиків у поєднанні з антихолінергічними засобами групи четвертинних амонієвих сполук (глікопіролат) відмічені атипові зміни артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Невідомо, чи видаляються донепезилу гідрохлорид і/або його метаболіти при діалізі (гемодіалізі, перитонеальному діалізі або гемофільтрації).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Альмер не слід застосовувати у період вагітності. Невідомо, чи виводиться донепезилу гідрохлорид з грудним молоком у людини; дослідження у жінок, які годують груддю, не проводилися. Отже, жінкам, які одержують донепезил, не слід годувати груддю.

Діти

Альмер не рекомендується призначати дітям.

Особливості застосування

Ефективність Альмеру у хворих на тяжку деменцію Альцгеймера, з іншими типами деменції та іншими типами порушення пам'яті (наприклад, вікове погіршання когнітивної функції) не вивчалася.

Як інгібітор холінестерази Альмер зданий посилити міорелаксацію сукцинілхолінового типу під час наркозу. Завдяки фармакологічній дії інгібітори холінестерази можуть давати ваготонічні ефекти на частоту серцевих скорочень(наприклад, брадикардію). Можливість подібних порушень має особливе значення у хворих із синдромом слабкості синусового вузла або іншими порушеннями надшлуночкової провідності типу синоатріальна або атріовентрикулярна блокада. Необхідно пильно спостерігати хворих, у яких є ризик розвитку виразки, наприклад, пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі або хворих, які одержують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). У той же час у клінічних дослідженнях Альмеру не спостерігалось збільшення частоти виразкової хвороби або шлунково-кишкової кровотечі порівняно з плацебо. Припускають, що антихолінестеразні препарати можуть спричиняти гостру затримку сечі, хоч клінічні дослідження не виявили цього ефекту. Антихолінестеразні препарати можуть також спричиняти генералізовані судоми. Однак поява судом в період прийому препарату може бути проявом хвороби Альцгеймера. Враховуючи холіноміметичну дію інгібіторів холінестерази, донепезил слід призначати з обережністю хворим на бронхіальну астму або обструктивні захворювання легень. Слід уникати застосування препарату з іншими інгібіторами ацетилхолінестерази, агоністами або антагоністами холінергічної системи.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Деменція Альцгеймерівського типу може супроводжуватися порушенням здатності керування автотранспортом і складною технікою. Крім того, донепезил в основному на початку лікування чи при збільшенні дози може спричинити втому, запаморочення і судоми. Питання про керування автотранспортом та складними механізмами повинен вирішувати лікар після оцінки індивідуальної реакції пацієнта.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Донепезил не інгібує метаболізм теофіліну, варфарину, циметидину, дигоксину.

Одночасний прийом дигоксину, циметидину не впливає на метаболізм донепезилу.

В метаболізмі донепезилу бере участь ізофермент цитохрому Р450 ЗА4 і меншою мірою – 2D6. Кетоконазол і хінідин є інгібіторами цих ізоферментів, за рахунок чого пригнічують метаболізм донепезилу. Також на метаболізм донепезилу можуть впливати й інші препарати, що інгібують ці ферменти, наприклад, інтраконазол, еритроміцин, флуоксетин. У здорових добровольців кетоконазол підвищував рівень плазмової концентрації донепезилу на 30 %. Однак це, навряд чи впливає на клінічні ефекти.

Одночасний прийом донепезилу не впливає на фармакокінетику кетоконозолу.

Індуктори ферментів, такі як рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін і етанол можуть знижувати рівень донепезилу. Однак ступінь зниження нез’ясовано, тому застосовувати ці препарати одночасно слід з обережністю.

Донепезил може чинити дію на препарати, що мають антихолінергічну активність. Крім того, при одночасному застосуванні донепезил може посилювати дію сукцинілхоліну та інших міорелаксантів або агоністів холінергічних рецепторів і бета-блокаторів, що чинять вплив на провідність серця.

При одночасному застосуванні з донепезилом інших холіноміметиків і четвертичних антихолінергічних препаратів, таких як глікопіролат, були описані випадки атипових змін артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Селективний та оборотний інгібітор ацетилхолінестерази, що є основним типом холінестерази у головному мозку. Інгібуючи холінестеразу в головному мозку, донепезил блокує розпад ацетилхоліну, що здійснює передачу нервового збудження у ЦНС. Донепезил інгібує ацетилхолінестеразу більш ніж у 1000 разів сильніше, ніж бутирилхолінестеразу, що міститься в структурах, розміщених здебільшого поза центральною нервовою системою.

Після одноразового прийому донепезилу в дозах 5 мг або 10 мг ступінь пригнічення активності ацетилхолінестерази оцінюється у мембранах еритроцитів і становить 63,6 % та 77,3 % відповідно.

Інгібування ацетилхолінестерази в еритроцитах під дією донепезилу корелює зі змінами шкали ADAS-cog (шкала оцінки когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера).

Фармакокінетика. Максимальна концентрація в плазмі досягає піка приблизно через 3 - 4 години після прийому препарату. Концентрації в плазмі і площа під фармакокінетичною кривою підвищуються пропорційно дозі. Період напіввиведення становить близько 70 годин, тому повторне застосування препарату 1 раз на день поступово призводить до рівноважного стану, що досягається протягом 3 тижнів від початку терапії. У рівноважному стані концентрація донепезилу гідрохлориду в плазмі і відповідна фармакодинамічна активність незначною мірою змінюються протягом дня. Їжа не впливає на всмоктування донепезилу гідрохлориду.

Донепезил зв’язується з білками плазми крові приблизно на 95 %. Розподіл донепезилу у різних тканинах вивчений недостатньо. Теоретично донепезил та його метаболіти можуть зберігатися в організмі до 10 діб.

Метаболізм/виведення. Донепезилу гідрохлорид виводиться із сечею в незміненому вигляді і зазнає біотраснформації системою цитохром Р450 з утворенням численних метаболітів; деякі з них не встановлені.

Після одноразового введення 5 мг донепезилу гідрохлориду, міченого 14С, частка незміненого донепезилу гідрохлориду в плазмі становить 30 % введеної дози, 6-О-десметилдонепезилу – 11 % (єдиний метаболіт, що має схожу активність з донепезилу гідрохлоридом), донепезил-цис-N-оксиду – 9 %, 5-O-десметилдонепезилу – 7 % і глюкуронового кон’югату 5-О-десметилдонепезилу – 3 %. Приблизно 57 % введеної радіоактивної дози виявлено в сечі (17 % у вигляді незміненого донепезилу) і 14,5 % було виявлено в калі; це свідчило про те, що первинними шляхами виведення препарату є біотрансформація і екскреція із сечею. Відомостей про можливість ентерониркової рециркуляції донепезилу гідрохлориду та/або будь-якого його метаболіту немає. Зниження концентрації донепезилу гідрохлориду в плазмі відбувається з періодом напіввиведення приблизно 70 годин.

Середні рівні донепезилу в плазмі хворих відповідають таким у здорових молодих добровольців. Порушення функції печінки легкого і середнього ступеня, а також порушення функції нирок не впливають суттєво на кліренс донепезилу.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки 5 мг: круглі, плоскі таблетки, зі скошеними краями, від білого до майже білого кольору, з гравіюванням «5» з одного боку та рівні – з іншого;

таблетки 10 мг: круглі, плоскі таблетки, зі скошеними краями, від білого до майже білого кольору, з гравіюванням «10» з одного боку та рівні – з іншого.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ^оС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Дженефарм С.А.

Місцезнаходження

18-й км Маратхонос авеню, 153 51 Палліні Аттикіс, Греція.