Альфапег-С пегинтероферон альфа-2b

Склад

діюча речовина: реginterferon alfa-2b;

1 флакон містить інтерферону альфа-2b рекомбінантного людини пегільованого 80 мкг або 100 мкг, або 120 мкг, або 150 мкг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), гліцин, натрію гідрофосфат безводний.

Лікарська форма

Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок або пориста маса білого кольору; гігроскопічний. Приготований розчин – прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Імуностимулятори. Пегінтерферон альфа-2b.

Код АТХ

L03A B10.

Імунобіологічні і біологічні властивості

Фармакодинаміка. АЛЬФАПЕГ^®-С, як і природний лейкоцитарний інтерферон, має три види біологічної активності: імуномодулюючу, антивірусну та протипухлинну.

Механізм дії препарату заснований на тому, що інтерферон, зв’язуючись із відповідними рецепторами клітин організму, індукує комплекс внутрішньоклітинних механізмів, що спричиняє появу ферментів, які запобігають реплікації вірусів, збільшують фагоцитарну активність макрофагів, специфічну цитотоксичність лімфоцитів до клітин-мішеней, інгібують проліферацію метастазуючих клітин.

Приєднання активованого поліетиленгліколю з молекулярною масою 20 кДа до молекули інтерферону альфа-2b рекомбінантного людини, з одного боку, забезпечує пролонговану дію інтерферону за рахунок збільшення вдвічі молекулярної маси кінцевого продукту, подовжуючи час знаходження у сироватці крові в порівнянні із немодифікованим інтерфероном, а з другого, зменшує його імуногенність та токсичність.

Показання

Лікування хронічного гепатиту С у пацієнтів віком від 18 років при відсутності декомпенсованого захворювання печінки.

Для лікування хронічного гепатиту С застосовується комбінована терапія з рибавірином. Комбіновану терапію застосовують:

• нелікованим пацієнтам;
• пацієнтам, у яких попередня комбінована терапія інтерфероном альфа (будь-яким непегільованим) і рибавірином або монотерапія інтерфероном альфа виявилась неефективною.

Протипоказання

• Гіперчутливість до діючої речовини чи до будь-якого інтерферону або до будь-якої допоміжної речовини.
• Тяжка серцева патологія в анамнезі включаючи нестабільні та неконтрольовані захворювання серцево-судинної системи протягом останніх 6 місяців.
• Тяжкі виснажливі захворювання.
• Хвороби щитовидної залози, за винятком тих, які контролюються традиційною терапією.
• Аутоімунний гепатит або аутоімунне захворювання в анамнезі.
• Захворювання печінки у стадії декомпенсації.
• Епілепсія та/або захворювання центральної нервової системи.
• Протипоказано пацієнтам, які мають вірусний гепатит С (ВГС) /ВІЛ з цирозом печінки ≥ 6 балів за шкалою Чайльда-П'ю.
• Психічні розлади, тяжкі депресії, суїцидальні думки та спроби самогубства в анамнезі.
• Вагітність.
• Дитячий вік.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Необхідно бути обережними при призначенні препарату одночасно з потенційно токсичними для нирок ліками.

При неодноразовому сумісному застосуванні пегінтерферону альфа-2b і рибавірину ознак фармакокінетичної взаємодії між ними не виявлено.

Результати дослідження з оцінки субстратів цитохрому Р450 у пацієнтів з хронічним гепатитом С, які отримували пегінтерферон альфа-2b 1 раз на тиждень по 1,5 мкг/кг протягом 4 тижнів, не виявили зміни активності CYP1A2, CYP3A4 або N-ацетилтрансферази. Спостерігалось підвищення активності CYP2C8/9 та CYP2D6. Тому слід з обережністю призначати пегінтерферон альфа-2b з медикаментами, що метаболізуються CYP2C8/9 і CYP2D6, особливо з тими, що мають вузькі терапевтичні індекси (наприклад, варфарин, фенітоїн та флекаїнід). У пацієнтів, які отримують високі дози метадону у комбінованій терапії, може спостерігатися подовження інтервалу QT.

Особливості застосування

Слід застосовувати з обережністю пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю, інфарктом міокарда, аритміями, хронічною обструктивною хворобою легень, порушеннями згортання крові (в тому числі з тромбофлебітом, тромбоемболією легеневої артерії), вираженим пригніченням кістково-мозкового кровотворення, псоріазом, цукровим діабетом, схильністю до розвитку кетоацидозу.

У деяких випадках при лікуванні інтерфероном альфа розвивалися офтальмологічні порушення. У всіх пацієнтів перед призначенням терапії необхідно провести офтальмологічне обстеження для виявлення патології очного дна. Хворим із супутніми захворюваннями органів зору (діабетична або гіпертонічна ретинопатія) необхідно проводити додаткові огляди під час лікування. При появі нових або ускладненні вже наявних офтальмологічних порушень терапію слід припинити.

Для хворих при нирковій недостатності з кліренсом креатиніну <50 мл/хв не можна застосовувати терапію препаратом АЛЬФАПЕГ^®-С у комбінації з рибавірином.

Не слід починати комбіновану терапію АЛЬФАПЕГ^®-С і рибавірином до отримання негативного результату тесту на вагітність.

При призначенні комбінованої терапії АЛЬФАПЕГ®-С з рибавірином слід керуватися інструкцією для медичного застосування рибавірину.

Не підлягає застосуванню препарат у флаконах з порушеною цілісністю, маркуванням, після закінчення терміну придатності, при неправильному зберіганні. Готовий розчин необхідно оглянути перед введенням: він має бути прозорим та безбарвним.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Оскільки виявлено, що інтерферон альфа-2b має абортивну дію у приматів, ймовірно, АЛЬФАПЕГ®-С також може спричиняти таку дію. Інформації щодо виділення компонентів цього препарату у грудне молоко немає. Через імовірність небажаних реакцій у немовлят перед початком лікування годування груддю слід припинити.

При комбінованій терапії з рибавірином: АЛЬФАПЕГ^®-С з рибавірином рекомендуються жінкам у фертильний період лише в тому випадку, якщо під час лікування та протягом 4 місяців після завершення лікування вони будуть користуватися ефективними протизаплідними засобами. Хворим чоловікам та їхнім партнеркам необхідно обом застосовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування та протягом 7 місяців після завершення лікування. При застосуванні під час вагітності рибавірин викликає серйозні вроджені дефекти, тому лікування рибавірином вагітним жінкам протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

При втомі, сонливості чи сплутаності свідомості на фоні терапії препаратом не рекомендується керувати автомобілем або працювати зі складною технікою.

При застосуванні комбінованої терапії препарату з рибавірином слід ознайомитися з особливостями застосування рибавірину.

Спосіб застосування та дози

Доза розраховується залежно від маси тіла пацієнта.

Вказана на упаковці доза буде міститися в 0,5 мл готового розчину, а саме: 50 мкг/0,5 мл, 80 мкг/ 0,5 мл, 100 мкг/ 0,5 мл, 120 мкг/0,5 мл, 150 мкг/0,5 мл.

Розчинення проводять таким чином: 0,7 мл води для ін’єкцій повільно вводять у флакон з препаратом АЛЬФАПЕГ^®-С, спрямовуючи потік рідини по стінці флакона. Флакон обережно перевертають з боку на бік до повного розчинення ліофілізату, не струшуючи.

Приготований розчин має бути прозорим та безбарвним.

Для введення використовують до 0,5 мл розчину (в залежності від необхідної дози препарату).

Розчин АЛЬФАПЕГ^®-С вводять підшкірно.

При самостійному виконанні ін’єкцій пацієнтом йому слід повідомити про необхідність зміни місця ін’єкції при кожному введенні препарату.

Хронічний гепатит С:

• для лікування застосовують АЛЬФАПЕГ^®-С у вигляді комбінованої терапії з рибавірином.

АЛЬФАПЕГ^®-С застосовують підшкірно 1 раз на тиждень. Дозу розраховують індивідуально в залежності від маси тіла пацієнта з розрахунку 1,5 мкг/кг маси тіла. Рибавірин приймають внутрішньо з їжею щодня у 2 прийоми: вранці та ввечері. Необхідна доза рибавірину для комбінованої терапії розраховується залежно від маси тіла пацієнта (таблиця 1).

Таблиця 1

Прогнозована тривалість терапії.

У пацієнтів, інфікованих вірусом гепатиту С генотипу 1, які не досягли вірусологічної відповіді на 12-му тижні лікування (відсутність РНК ВГС), ймовірність розвитку стійкої вірусологічної відповіді дуже низька. Пацієнтам, інфікованим вірусом гепатиту С генотипу 1, які продемонстрували вірусологічну відповідь на 12-му тижні лікування, терапію слід продовжувати наступні 9 місяців (у цілому 48 тижнів).

Генотип 2 чи 3: рекомендована тривалість лікування становить 24 тижні.

Модифікація дози. 

Якщо під час лікування спостерігаються тяжкі небажані явища або погіршення лабораторних показників, є доцільною корекція доз препаратів або припинення терапії до зникнення небажаних ефектів.

Зниження дози препарату АЛЬФАПЕГ^®-С рекомендується при зниженні числа нейтрофілів до менше ніж 0,75·10⁹/л або числа тромбоцитів до менше ніж 50·10⁹/л. Терапію припиняють при зниженні числа нейтрофілів до менше ніж 0,50·10⁹/л або числа тромбоцитів до менше ніж 25·10⁹/л.

Таблиця 2

Рекомендації щодо модифікації дози під час комбінованої терапії

препаратом АЛЬФАПЕГ^®-С та рибавірином

Діти.

Препарат не застосовують дітям.

Передозування

Побічні ефекти після передозування відповідають характеристикам побічних реакцій, які описані в розділі «Побічні реакції».

Є повідомлення про перевищення рекомендованої дози в 10,5 разу. Максимальна щоденна доза була 1200 мкг/день. Взагалі побічні ефекти, які спостерігалися у випадках передозування при застосуванні подібних препаратів, відповідають відомому профілю безпеки. Стандартні методи прискорення виведення лікарського препарату, наприклад діаліз, не проявили ефективності. Спеціального антидоту немає, тому у випадках передозування рекомендується лікування відповідно до симптомів та ретельне обстеження хворого.

Побічні реакції

Інфекції та інвазії: бактеріальна інфекція (включаючи сепсис), грибкова інфекція, грип, інфекція верхніх дихальних шляхів, бронхіт, простий герпес, синусит, отит, риніт, інфекція у місці ін’єкції, інфекція нижніх дихальних шляхів.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, нейтропенія, гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, лімфаденопатія, дуже рідко – апластична коанемія, еритроцитарна аплазія.

Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості на прийом лікарських засобів, рідко – саркоїдоз, іноді спостерігались гострі реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілаксію, анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок, ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру, тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру, системний червоний вовчак, бронхоспазм.

Ендокринні порушення: порушення функції щитовидної залози.

Порушення обміну речовин: анорексія, гіпокальціємія, гіперурикемія, зневоднення, підвищений апетит, цукровий діабет, гіпертригліцеридемія, рідко – діабетичний кетоацидоз.

Психічні порушення: депресія, зниження концентрації уваги, безсоння, агресія, хвилювання, гнів, зміна настрою, неадекватна поведінка, нервозність, порушення сну, зниження лібідо, апатія, кошмари, плач, суїцид, спроба самогубства, суїцидальна готовність, психоз, галюцинації, паніка, рідко – біполярні розлади, манія, гоміцидальні думки.

Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, амнезія, погіршення пам’яті, непритомність, мігрень, атаксія, сплутаність свідомості, невралгія, парестезія, гіпестезія, гіперестезія, гіпертонія, сонливість, порушення уваги, тремор, порушення смаку, нейропатія, периферична нейропатія, рідко – конвульсії, дуже рідко – цереброваскулярна кровотеча, цереброваскулярна ішемія, енцефалопатія, параліч лицьового нерва, мононейропатія.

Порушення з боку органів зору: порушення зору, нечіткість зору, фоточутливість, кон’юнктивіт, подразнення очей, лакримальні розлади, біль в очах, сухість очей, патологічні зміни у сітківці (ексудативні випоти), рідко – втрата гостроти зору або поля зору, кровотеча сітківки, ретинопатія, оклюзія артерії сітківки, оклюзія вени сітківки, неврит зорового нерва, набряк диска зорового нерва, набряк макули.

Порушення з боку органів слуху: порушення/втрата слуху, шум у вухах, запаморочення, біль у вухах.

Порушення з боку серцево-судинної системи: прискорене серцебиття, тахікардія, інфаркт міокарда, рідко – застійна серцева недостатність, кардіоміопатія, аритмія, перикардит, дуже рідко – серцева ішемія, ексудативний перикардит.

Васкулярні порушення: гіпотензія, гіпертензія, почервоніння обличчя, рідко – васкуліт.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: дисфонія, носові кровотечі, порушення дихання, мокротиння в дихальних шляхах, мокротиння в пазухах, закладеність носа, нежить, підвищена секреція верхніх дихальних шляхів, біль у горлі, дуже рідко – інтерстиціальне захворювання легенів.

Порушення з боку травної системи: нудота, біль у животі, діарея, диспепсія, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, стоматит, виразки у ротовій порожнині, глосодинія, кровотеча ясен, запор, метеоризм, геморой, хейліт, здуття живота, гінгівіт, глосит, дентальні порушення, панкреатит, біль у роті, дуже рідко – коліт ішемічний, коліт виразковий.

Гепатобіліарні порушення: гіпербілірубінемія, гепатомегалія.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція, псоріаз, реакція фоточутливості, макуло-папульозний висип, дерматит, еритематозний висип, екзема, нічне потіння, пітливість, вугри, фурункули, еритема, кропив’янка, зміна текстури волосся, захворювання нігтів, рідко – шкірний саркоїдоз, дуже рідко – синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.

Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: міалгія, артралгія, скелетно-м’язовий біль, артрит, біль у спині, судоми м’язів, біль у кінцівках, біль у кістках, слабкість м’язів, рідко – рабдоміоліз, міозит, ревматоїдний артрит.

Порушення з боку нирок та сечовидільних шляхів: часте сечовипускання, поліурія, зміни у показниках сечі, рідко – ниркова дисфункція, ниркова недостатність.

Порушення з боку статевої системи та молочних залоз: аменорея, масталгія, менорагія, менструальні розлади, розлади яєчників, вагінальні розлади, сексуальна дисфункція, простатит, еректильна дисфункція.

Загальні порушення та стан місця введення: запалення місця ін’єкції, слабкість, астенія, дратівливість, озноб, лихоманка, грипоподібні симптоми, біль, біль у грудях, неприємне відчуття у грудях, біль у місці ін’єкції, нездужання, набряк обличчя, периферичний набряк, ненормальне відчуття, спрага, рідко – некроз у місці ін’єкції.

Побічні ефекти, пов’язані із серцево-судинною системою, зокрема аритмія, головним чином виникали у разі попереднього лікування кардіотоксичними засобами. Кардіоміопатія, яка може бути оборотною після припинення терапії інтерфероном альфа, рідко з’являлася у пацієнтів, які раніше не мали серцевих захворювань.

Термін придатності

2 роки з дати виробництва in bulk.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2 до 8 ºС у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Препарат слід розводити тільки розчинником, що додається. Змішувати з іншими медичними препаратами не допускається.

Упаковка

По 80 мкг, 100 мкг, 120 мкг або 150 мкг у флаконах.

По 1 флакону з ліофілізатом у коробці з картону;

по 1 флакону з ліофілізатом у коробці з картону разом з розчинником (2 мл води для ін’єкцій) у ампулі.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ “ВАЛАРТІН ФАРМА” (пакування з форми in bulk фірми-виробника ТОВ «Науково-виробнича компанія «Інтерфармбіотек», Україна).

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Чайки, вул. Грушевського, 60.