Актастатин

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: atorvastatin*;

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки 10 і 20 мг − білі таблетки, круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою;

таблетки 40 мг − білі таблетки, овальні, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою;

Склад

1 таблетка містить

допоміжні речовини: манітол, целюлоза мікрокристалічна, кальцію карбонат, повідон, кроскармелоза натрію, натрію лаурилсульфат, кремнію колоїдний безводний , магнію стеарат, титану діоксид, гіпромелоза, макрогол 6000.

Форма випуску

Таблетки вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Гіполіпідемічні засоби, препарати, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові.

Код АТС С10АА05. 

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Аторвастатин є гіполіпідемічним засобом з групи статинів, селективним конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази – ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А у мевалонову кислоту, яка є попередником стеролів включаючи холестерин. Знижує рівні холестерину і липопротеїнів в плазмі за рахунок пригнічення ГМГ-КоА-редукрази, синтезу холестерину в печінці і збільшення числа печінкових рецепторів до ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) на поверхні клітин, що призводить до посилення захоплення і катаболізму ЛПНЩ. Знижує синтез ЛПНЩ, викликає виражене стійке підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів. Знижує рівень загального холестерину на 30-60 %, ЛПНЩ – на 41-61 %, аполіпопротеїну В – на 34-50 % і ТГ – на 14-33 %; дещо підвищує рівень холестерину-ЛПВЩ (ліпопротеїнів високої щільності) і аполіпопротеїну А. Дозозалежно знижує рівень ЛПНЩ у хворих з гомозиготною сімейною гіперхолістеринемією, резистентною до інших гіполіпідемічних засобів. Знижує ризик розвитку ішемічних ускладнень (в тому числі і ризик летального інфаркту міокарда).

Фармакокінетика. Препарат має високу абсорбцію, максимальна концентрація в плазмі через 1 – 2 години. Максимальна концентрація препарату у жінок на 20 % вища ніж у чоловіків, максимальна концентрація у хворих на алкогольний цироз печінки в 16 разів вища. Їжа знижує швидкість і тривалість абсорбції на 25 і 9 % відповідно, однак це не впливає на клінічний ефект від застосування препарату. Є лінійна залежність між ступенем і дозою препарату. Біодоступність – 14 %, системна біодоступність інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази – 30 % низька системна біодоступність.

Показання для застосування

• Первинна гіперхолестеринемія (гетерозиготна сімейна і несімейна гіперхолестеринемія, за Фредеріксоном тип ІІа).
• Змішана гіперліпідемія (за Фредеріксоном тип ІІb та ІІІ).
• Дисбеталіпопротеїнемія (за Фредеріксоном тип ІІІ) в якості комбінованої терапії з дієтою.
• Сімейна ендогенна гіпертригліцеридемія (за Фредеріксоном тип ІV), резистентна до дієтичних методів лікування.
• Гомозиготна спадкова гіперхолестеринемія (як додаток до гіполіпідемічної терапії, у т.ч. аутогемотрансфузії очищеної від ЛПНЩ крові).
• Вторинна профілактика ішемічної хвороби серця (ІХС) з метою зниження сумарного ризику серцево-судинних ускладнень.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовують внутрішньо, у будь-який час доби, незалежно від прийому їжі. Початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу. Змінювати дозу слід з інтервалом у 4 тижні. Максимальна добова доза становить 80 мг на один прийом, при первинній та комбінованій (змішаній) гіперліпідемії призначають по 10 мг 1 раз на добу. Ефект проявляється протягом 2 тижнів, максимальний ефект спостерігається через 4 тижні. При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії призначають по 80 мг 1 раз на добу. Перед початком лікування хворому необхідно призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватись протягом лікування.

Побічна дія

З боку нервової системи: частіше – безсоння, запаморочення; рідше – головний біль, астенія, нездужання, сонливість, незвичайні сновидіння, амнезія, парестезії, периферична невропатія, амнезія, емоційна лабільність, атаксія, параліч лицьового нерва, гіперкінези, депресія, гіперестезія, втрата свідомості.

З боку органів чуття: рідше – амбліопія, дзвін у вухах, сухість кон’юнктиви, порушення акомодації, крововилив в очі, глухота, глаукома, паросмія, втрата смакових відчуттів, спотворення смаку.

З боку серцево-судинної системи: частіше – біль у грудній клітці; підсилене серцебиття, вазодилатація, мігрень, підвищення артеріального тиску, флебіт, аритмія, стенокардія.

З боку системи кровотворення: рідше – анемія, лімфоаденопатія, тромбоцитопенія.

З боку дихальної системи: частіше – бронхіт, риніт; рідше – пневмонія, диспное, бронхіальна астма, носова кровотеча.

З боку травної системи: частіше – нудота; рідше – печія, запори або діарея, метеоризм, гастралгія, біль у животі, анорексія, зниження або підвищення апетиту, сухість у роті, відрижка, дисфагія, блювання, стоматит, езофагіт, глосит, ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки порожнини рота, гастроентерит, гепатит, гепатотоксичність, жовчна коліка, хейліт, виразка 12-палої кишки, панкреатит, холестатична жовтяниця, порушення функції печінки, ректальна кровотеча, мелена, кровоточивість ясен, тенезми.

З боку опорно-рухового апарату: частіше – артрит; рідше – судоми м'язів ніг, бурсит, тендосиновіт, міозит, міопатія, міопатія, рабдоміоліз, артралгії, міалгія, рабдоміоліз, кривошия, м'язовий гіпертонус, контрактури суглобів.

З боку сечостатевої системи: частіше – урогенітальні інфекції, периферичні набряки; рідше – дизурія (у т.ч. полакіурія, ніктурія, нетримання сечі або затримка сечовипускання, імперативні позиви до сечовипускання), нефрит, гематурія, вагінальна кровотеча, нефроуролітіаз, метрорагія, епідидиміт, зниження лібідо, імпотенція, порушення еякуляції.

З боку шкірних покривів: частіше – алопеція, ксеродермія, підвищене потовиділення, екзема, себорея, екхімози, петехії.

Алергічні реакції: рідше – свербіж шкіри, шкірні висипи, контактний дерматит, рідко – кропив’янка, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, фотосенсибілізація, анафілаксія, мультиформна ексудативна еритема (у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

Лабораторні показники: рідше – гіперглікемія, гіпоглікемія, підвищення сироваткової креатинінфосфокінази (КФК), альбумінурія.

Інші: рідше – збільшення маси тіла, гінекомастія, мастодинія, підвищення печінкових трансаміназ, загострення подагри.

Протипоказання

Гіперчутливість, активні захворювання печінки (у т.ч. активний хронічний гепатит, хронічний алкогольний гепатит), підвищення активності печінкових трансаміназ (більш ніж у 3 рази) неясного генезу, печінкова недостатність (ступеня тяжкості A і B за шкалою Чайлд-Пьюга), вагітність, період лактації, вік до 18 років (ефективність і безпека застосування не встановлені).

Заборонено застосування аторвастатину при розвитку клінічної симптоматики, що припускає наявність гострої міопатії, або при наявності факторів, що призводять до розвитку гострої ниркової недостатності на фоні рабдоміолізу (тяжкі інфекції, артеріальна гіпотензія, травматичні оперативні втручання, травма, метаболічні, ендокринні або виражені електролітні порушення).

Передозування

Специфічного антидоту до аторвастатину немає, проводиться симптоматична і підтримуюча терапія. Гемодіаліз неефективний.

Особливості застосування

Аторвастатин може викликати підвищення показників сироваткової КФК, що варто брати до уваги при диференціальній діагностиці загрудинного болю. Необхідно регулярно контролювати показники функції печінки перед початком лікування, через 6 і 12 тижнів після початку застосування препарату або після збільшення дози, а також періодично під час усього періоду застосування, до повної нормалізації стану пацієнтів з підвищеними рівнями трансаміназ. Підвищення показників печінкових трансаміназ спостерігається в основному у перші 3 місяці застосування препарату. Рекомендується відмінити препарат при підвищенні показників АСТ і АЛТ більш ніж в 3 рази. Хворих необхідно попередити про те, що за появи болю нез’ясованого генезу або слабості в м'язах їм варто негайно звернутися до лікаря, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою. Жінкам репродуктивного віку варто застосовувати надійні методи контрацепції.

Препарат застосовується з обережністю при тяжких порушеннях електролітного балансу, ендокринних і метаболічних порушеннях, алкоголізмі, захворюваннях печінки в анамнезі, артеріальній гіпотензії, тяжких гострих інфекціях, неконтрольованих судомах, великих хірургічних втручаннях.

Застосування препарату в періоди вагітності і годування груддю.

Препарат не можна застосовувати при вагітності та годуванні груддю через фетотоксичність.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами.

Препарат не впливає на здатність керування автотранспортом та механізмами, що рухаються.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При одночасному призначенні циклоспорину, фібратів, нікотинової кислоти, еритроміцину, кларитроміцину, імуносупресивних, протигрибкових лікарських засобів (які відносяться до азолів) і нікотинаміду концентрація аторвастатину в плазмі (і ризик виникнення міопатії) підвищується. Антациди знижують концентрацію на 35% (вплив на вміст холестерину ЛПНЩ не міняється). Одночасне застосування аторвастатину з інгібіторами протеаз, відомими як інгібітори цитохрому CYP3A4, супроводжується збільшенням концентрації аторвастатину в плазмі. При застосуванні дигоксину в комбінації з аторвастатином у дозі 80 мг на добу концентрація дигоксину збільшується приблизно на 20%. Збільшує концентрацію на 20% (при призначенні з аторвастатином у дозі 80 мг на добу) призначення пероральних контрацептивів, що містять норетиндрон і етинілестрадіол. Гіполіпідемічний ефект комбінації з колестиполом перевершує такий для кожного препарату окремо.

Умови та термін зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25ºС.

Зберігати в місцях, недоступних для дітей!

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці!

Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в упаковці.

Власник ліцензії. Актавіс груп АТ.

Виробник

Актавіс АТ.

Адреса

Рейк’явікурвегур 76-78, 220 Хафнарфйордур, Ісландія.